 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Тема. Лексикографія. Фразеологія. Ономатологія
План 1. Фразеологія 2. Типи стійких сполучень слів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення. 3. Лексикографія. Енциклопедичні та мовні словники. 4. Способи розміщення матеріалу в словниках: інверсійний, гніздовий, частотний, тематичного групування, ідеографічний, алфавітний. Література Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 241-257. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.241-262. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 44-67. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. Практичне завдання 1. Ознайомитися із енциклопедичними та мовними словниками, виданими у часи незалежної України. 2. Опрацювати словники різного призначення за такою схемою: а) укладачі словника, повний бібліографічний опис; б) тип і призначення словника, кількість мовних одиниць, представлених у словнику; в) пояснення щодо користування словником та будови словникової статті; г) спосіб розміщення мовного матеріалу у словнику; д) приклади 2-3 словникових статей.
Семінарське заняття 8 Тема. Граматика План 1. Предмет граматики. Розділи граматики (морфологія, синтаксис). Основні одиниці граматичної будови мови (морфема і конструкція.) 2. Граматичне значення: дериваційне, реляційне, модальне. 3. Граматичні категорії (морфологічні: класифікаційні, словозмінні (релятивні); синтаксичні). 4. Лексико-граматичні розряди (категорії) 5. Засоби вираження граматичних значень: - синтетичні (флексії, префікси, суфікси, аглютинація); - службові слова (прийменники, сполучники, сполучні слова, частки, артиклі); - інші засоби (внутрішня флексія, порядок слів, наголос, інтонація, суплеція, редуплікація). Література Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 257-265. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.262-275. Білецький А. О. Про мову й мовознавство : навч.посібник. – К. : АртЕк, 1997. – С. 19-44. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 67-73. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990.
Семінарське заняття 10 Тема. Морфеміка Словотвір План 1. Морфологія. Морфема, три типи значення морфем: речове, дериваційне, реляційне. 2. Види морфем: корені й афікси (флексія, суфікс, постфікс, префікс, інтерфікс, інфікс, трансфікс, конфікс). 3. Морфеміка. Вільна та зв’язані морфеми. Типи слів за морфемним членуванням. 4. Зміни морфемного складу слова: опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція. 5. Морфонологія. Звукове варіювання внаслідок чергування звуків, накладання (стяжіння і гаплологія), усічення морфем, нарощення мотивуючої основи. 6. Словотвір. Словотвірний тип, словотвірний спосіб (прості та складні способи) Література Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 265-297. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.275-284. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 67-73. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. Практичне завдання Розділіть подані слова на морфеми, вказуючи послідовність їх сполучення з коренем (необхідною основою): співчутливий, левеня, бездушний, знижувати, розтьохкатися, невичерпний, всесвіт, надійти, друкарський, загальновідомий, співробітниця. Семінарське заняття 11 Тема. Частини мови. Синтаксис План 1. Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови: семантичний, морфологічний, синтаксичний, словотвірний. 2. З історії питання про частини мови 3. Частини мови в різних мовах 4. Характеристика основних частин мови (іменник, прикметник, дієслово, вербоїди (інфінітив, супін, герундій, дієприкметник, дієприслівник), предикативи, прислівник, числівник, займенник, прийменник, артикль, частка, сполучник, модальні слова, вигуки). 5. Поняття словосполучення. Типи словосполучень (синтаксичні (вільні) та фразеологічні; сурядні і підрядні (атрибутивні, об’єктні, релятивні). 6. Синтаксичні зв’язки слів: узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння інкорпорація, замикання, ізафет. 7. Речення та його ознаки (комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, предикативність, модальність). 8. Актуальне членування речення. Тема і рема. Література Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 297-316. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.295-321. Білецький А. О. Про мову й мовознавство : навч.посібник. – К. : АртЕк, 1997. – С. 19-44. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 73-83. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. Питання для самоконтролю до змістового модуля 2 1. На які відрізки фонетично членується мовленнєвий потік? 2. Чому склад, а не звук вважають мінімальною одиницею мовленнєвого потоку? 3. Які типи складів виокремлюють? 4. Охарактеризуйте дифтонг як фонетичну одиницю. 5. Які типи наголосів характерні для різних мов? 6. Яким є наголос в українській, англійській, російській і польській мовах? 7. Охарактеризуйте основні компоненти інтонації. 8. У чому полягає сутність комбінаторних звукових змін? 9. Чим відрізняється акомодація та асиміляція? 10. Охарактеризуйте такі фонетичні процеси, як дисиміляція, метатеза і епентеза. 11. У чому полягає сутність позиційних звукових змін? 12. Чим відрізняється транскрипція від існуючих систем письма? 13. Що вивчає лексикологія? 14. Предмет загальної, конкретної, історичної та зіставної лексикології. 15. З яких наукових дисциплін складається лексикологія в широкому тлумаченні? Що вони вивчають? 16. Дайте визначення слова. Чому важко дати визначення слова? 17. Чим відрізняється слово від морфеми і словосполучення? 18. Назвіть основні ознаки слова. 19. Класифікація слова за способом номінації. 20. У чому полягає різниця між термінами слово і лексема? 21. Дайте визначення лексичного значення слова. 22. Із яких компонентів складається лексичне значення? 23. Як співвідносяться слово, поняття і концепт? 24. Що таке внутрішня форма слова? 25. На чому ґрунтується системність лексики? 26. Які різновиди парадигматичних відношень існують у лексико-семантичній системі? 27. Що таке лексико-семантичне поле? 28. Специфіка лексико-семантичних полів у різних мовах. 29. Структура лексико-семантичного поля. 30. На які групи ділиться лексика за вживаністю? Які слова входять до активної лексики? 31. Що таке табу і евфемізми? 32. Як членується лексика за стилістичною класифікацією? 33. Для чого потрібно знати стилістичну класифікацію лексики? 34. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна. 35. Причини історичних змін у лексиці. 36. Які слова називають архаїзмами? Яка відмінність між власне архаїзмами та історизмами? 37. Назвіть групи лексичних архаїзмів. 38. Семантичні архаїзми. 39. Які слова називають неологізмами? Які види неологізмів ви знаєте? Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх позначення? 40. Розкрийте причини лексичних запозичень. 41. Яка різниця між лексичними запозиченнями й кальками? 42. Яких змін зазнають запозичені слова при їх адаптації в мові? 43. Що означає термін пуризм? Як потрібно ставитися до іншомовних запозичень? 44. Історична лексикологія. 45. Який розділ мовознавства називають граматикою? 46. Які різновиди граматики ви знаєте? 47. З яких розділів складається граматика? Дайте визначення цих розділів. 48. Що є предметом морфології і синтаксису? 49. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лексичного? 50. Типи граматичних значень. 51. Дайте визначення граматичної категорії. Що необхідно враховувати при визначенні граматичної категорії? 52. Класифікація граматичних категорій. 53. Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії. 54. Що таке лексико-граматичні розряди (категорії)? Чим вони різняться від граматичних категорій? 55. Дайте визначення морфеми і обґрунтуйте його. 56. Які типи значень властиві морфемам? 57. На які два види поділяються морфеми? 58. Дайте визначення афікса. Чим афікс відрізняється від кореня? 59. Граматична форма слова. 60. Наведіть приклади синтетичних і аналітичних форм слова. 61. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень? 62. Які способи вираження граматичних значень називають синтетичними? Назвіть основні синтетичні способи вираження граматичних значень. 63. Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відомі? Розкажіть про них і наведіть приклади. 64. Які синтетичні та аналітичні способи вираження граматичних значень поширені в іноземній мові, яку ви вивчаєте? 65. Дайте визначення частин мови. Які основні критерії виділення частин мови ви знаєте? Проблема провідного критерію. 66. Чи можна один і той самий критерій використовувати як провідний для класифікації слів за частинами мови в різних мовах? Обґрунтуйте свою відповідь. 67. Де зародилося вчення про частини мови? 68. Звідки бере свій початок європейська традиція класифікації слів за частинами мови? 69. Що розуміли під частинами мови в Давній Греції? 70. Чим різниться класифікація частин мови В.В.Виноградова від традиційної? 71. Чи можливо побудувати однакову для всіх мов систему частин мови? Обґрунтуйте свою відповідь. 72. Специфіка частин мови в різних мовах світу. 73. Охарактеризуйте частини мови, вказуючи на їх основні ознаки. 74. Яку синтаксичну конструкцію називають словосполученням? 75. Як називають синтаксис, який вивчає словосполучення? 76. Чим синтаксичні словосполучення відрізняються від фразеологічних? 77. На які групи поділяються словосполучення за структурою? 78. Що спільного і відмінного є в узгодженні і керуванні, узгодженні і координації, в керуванні й координації, в тяжінні й узгодженні, в тяжінні й керуванні? 79. Наведіть відомі вам визначення речення і зіставте їх. Які аспекти і властивості речення в них відбиті? 80. Назвіть основні властивості речення, які його відрізняють від інших структурних одиниць мови. 81. Які два аспекти виділяють у реченні? Яким терміном називають речення, коли його розглядають як одиницю мовлення? 82. Роль інтонації в оформленні речення. 83. Що таке комунікативний тип речення? Які комунікативні типи речень ви знаєте? 84. Що таке структурна схема речення? 85. Поясність, що таке актуальне членування речення. Які засоби актуального членування речення використовуються в мовах світу? Наведіть конкретні приклади.
Самостійна робота Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу, основним засобом опанування навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів з дисципліни “Вступ до мовознавства” – сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми і формуванню самостійності як важливої професійної якості, суть якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність. Завдання самостійної роботи студентів з курсу – засвоєння відповідних знань, їх закріплення та систематизація, а також застосування при розв’язанні практичних завдань. Самостійна робота забезпечує підготовку студентів до поточних аудиторних занять. Зміст самостійної роботи студентів з курсу визначається навчальною програмою дисципліни, а також цими методичними матеріалами. До основних форм самостійної роботи студентів з дисципліни “Вступ до мовознавства” належать такі: • вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання; • виконання домашніх завдань; • підготовка до семінарських занять; • підготовка до різних форм поточного контролю; • пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою; • написання реферату за заданою проблематикою. У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні опрацювати прослуханий лекційний матеріал, всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття, проштудіювати навчальні джерела. Перевірку засвоєння знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю. Практичні завдання мають на меті закріпити теоретичні знання студентів. Їх необхідно виконувати письмово.
Теми рефератів 1. Мова як історична категорія. 2. Літературна мова як одна з форм національної культури. 3. Штучні міжнародні мови. 4. Основні гіпотези походження мови. 5. Зв’язок розвитку мови з історією суспільства. 6. Порівняльно-історичний метод дослідження мови. 7. Зіставний метод дослідження мови. 8. Структурний метод дослідження мови. 9. Дистрибутивний метод дослідження мови. 10. Трансформаційний аналіз як метод дослідження мови. 11. Компонентний аналіз як метод дослідження мови. 12. Мовна політика. 13. Класовий підхід до використання мови. 14. Визначення літературної мови 15. Природа та сутність мови. 16. Поняття соціальної та територіальної диференціації мов. 17. Синтагматика і парадигматика. 18. Синхронія і діахронія. 19. Значення письма в історії суспільства. 20. Етапи і форми розвитку графічного письма. 21. Ідеографія і її розвиток. 22. Розвиток звукового письма. 23. Принципи орфографії. 24. Значення етимології для історії мови. 25. Класифікація фразеологізмів. 26. Ономастика як розділ лексикології. 27. Предмет і завдання ономасіології та семасіології. 28. Основні види одномовних словників. 29. Табу й евфемізми в українській мові. 30. Основні чинники історичних змін у лексиці. 31. Архаїзми та історизми у сучасній українській літературній мові. 32. Лексичні та семантичні неологізми. 33. Оказіоналізми як різновид неологізмів. 34. Семантичні й словотвірні запозичення.
Теми повідомлень Підготувати повідомлення за змістом розділу посібника Білецький А. О. Про мову й мовознавство : навч.посібник. – К. : АртЕк, 1997. – 224 с. 1. Вдалося прочитати найдавніші письмена 2. Переклад – високе мистецтво 3. Мова і мистецтво 4. Мова – дзеркало культури 5. Мова жестів, барабану, свисту 6. Прикраси мовлення Вправи для самостійної роботи 1. Поясніть різницю в артикуляції українських і російських голосних та приголосних звуків на прикладах слів: любов – любовь колектив – коллектив сніг – снег договір – договор ім’я – имя дзвонять – звонят український – украинский. 2. До поданих слів доберіть такі, щоб можна було одержати звукову кореляцію за: а) твердістю — м’якістю: дат, рис, лак, син, лин, рад, стан, лан, лук; б) за глухістю — дзвінкістю: там, сам, рас, тіло, сірка, шар, пар, кава, пас. 3. Який фонемний склад російських слів: грызешь, звёзды, мёл, метёшь, орёт? 4. У яких російських словах зустрічаються одинакові приголосні фонеми: верста, зябь, козёл, обед, отбой, пить, роза, сделка? 5. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Знайдіть асиміляцію за звучністю. Молотьба, анекдот, з саду, боротьба, просьба, ось де, отже, кігті, зсунути, скинути, вокзал, нігті, обтесати, обсушити, відтягти, списати, сфотографувати, якже, натхнення. 6. У поданих словах знайдіть явища дисиміляції і поясніть їх. Рушниця, рушник, мірошник, сердешний, кращий, соняшник, лицар, срібло, хто. 7. Прочитайте наведені нижче слова і запишіть. Знайдіть акомодації голосних звуків і поясніть їх. Укр.: лялечка, ляля, люлька, сядь, пелюстка, няня, тьотя, любов, слухати, косять, люд, дудочка, клюква, льодом, жалю, жалями, морквяний. Рос.: лед, отыграться, леска, ряд, сек, тюк, шесть, мыл, мять, землей, несете, люди, березы, буря, горько, пятна. 8. Користуючись словниками, проставте наголос у поданих нижче словах. Перевірте, чи зміщується наголос при зміні слова. Чи можливі варіантні наголошення? Партер, кілометр, серденько, читання, завдання, зернятко, гуртожиток, документ, пішохід, водяний, лісничиха, заїзд, найвидатніший, виховання, разом, центнер, російський, дефіс, ознака, кілометр, квартал, помилка, предмет, вимова, кажу, написання, алфавіт, визнання, було, дівчинонька, ясний, возз’єднання, вести, нести. 9. Нижче виписані групи слів, які позначають схожі або навіть однакові предмети: плетень – частокол – ограда перчатки – рукавицы клюв – рыло сад – роща постель – логово. Поясніть, яка ознака лежить в основі кожної з цих назв. 10. Користуючись словниками, з перерахованих слів виберіть найбільш багатозначні та вкажіть причини їх високої багатозначності. Укр.: авторитет, агент, актив, біржа, відміна, дружина, земля, чистий, сидіти, зелений, хліб, трава, чорний. Рос.: чистый, смотреть, стоять, тяжелый, легкий, сидеть, черный, хвастать, прикарманить, зеленый, ходить, розовый, лиловый, браниться, плут, рука, плохой, бить, свистеть, хлеб, трава, век, мокрый, закат. Англ.: order, fellow, party, joy, man, novel, reader, change, time, give, get, valley, room, hard, way, poor, book, break, place, empty, black, bring. Нім.: Arbeit, Arm, gehen, lachen, Land, Abend, sprechen, dringen, Wasser, schwarz, genug, lassen, Mädchen, Papier, Sonne, bringen, sitzen, vergessen, Tisch, bleiben, jung, wichtig, Kampf, schlagen. Лат.: area, cado, novus, aridus, arma, humilis, ars, communis, denique, pars, manus, do, fatum, habeo, liber, forma, muto, secundus, memoria, nomen, traho, verto, orbis, fero, limen, moveo, constituo, conscientia. 11. Складіть речення, зберігаючи за словами фіксовані у “Словнику іншомовних слів” значення. Аеропорт, академія, акт, актив, акцент, альма-матер, амброзія, амплуа, аналіз, апарат, гармонія, гуманізм, девіз, деривація, ескалація, клас, матерія, метод, онтологія, президія, формація, школа. 12. На основі яких рис схожості розвинулися такі метафори: Пам’ять серця, пам’ять землі, світоч науки, срібний голос, світле майбутнє, оновлена земля, дві сторони однієї медалі, тіньова сторона. 13. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Рос.: извещение, ругать, щедрый, состоятельный, сохранять, убедительно,частность, мыслить, старый, стеснительный, изобильный, крепкий, сообщение, размышление, застенчивый, охранять, прежний, стыдливый, доказательно, деталь, информация, богатый, чихвостить, пушить, свергать, подробность, древний, обильный, костить, конфузливый, имущий, давнишний, беречь, крыть, кумекать, обеспеченный, сберегать, уведомление, утюжить, справный, костерить, мелочь, давнопрошедший, веско, оповещение, греть, мозговать, честить, стародавний, давний, мерекать, помышлять, робкий, раздумывать, незапамятный, тонкость, думать, хранить, бранить, денежный, зажиточный. 14. Доберіть синоніми по поданих слів. Вітчизна, святкувати, працювати, веселитися, білий, дбати. 15. Підберіть антоніми до різних значень наведених слів. Грубий, густий, захист, справжній, низький, простий, свіжий, твердий, тихий, тонкий, фальшивий, ясно. 16. Поясність значення поданих омонімів та використайте їх у реченнях. Укр.: акорд, акція, баба, багно, бак, банка, вандали, вид. Рос.: лейка, сложить, совет, месяц, ток, настроить, ключ, лук, болтать, донести, род, ласка, нота, наказать, свет. Англ.: key, club, watch, pupil, floor, yard, fast, miss, seal. Нім.: Schild, Leib, Band, Mal, sprengen, Leiter, allein, Schloß, gefallen. Лат.: artus, commodum, labor, vulgo, sino, liber, pando, ventus, paro, tranquillo, verum. 17. Підберіть однокореневі слова та вкажіть особливість їхніх значень. Род, рот, солодкий, теплий, рука, нога, спати, кричати, наука, вчити. 18. Почленуйте на морфеми подані нижче слова. Виділіть кореневі (лексичні) і афіксальні морфеми. Шкільний, селищем, квітник, інститутський, програма, возз’єднання, нарада, ранесенько, райдужний, десятирічка, ранньосередньовічний, вічнозелений, краєвид, небокраєм, давньоруською, кияни, Вітчизно, спортивне, подвір’я, півсотні, заріччя, розвідниця, поетика, зустрівся, населення, захід, кожушанка, телятко, чорнявий, зеленкувате, кросовки, зачарованість, доброта, співучий, задума, простець, просинь, почервонілий, братерський, згруповували, нашарування, одинокість, відкриття. 19. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння поданих прикметників. Рідний, молодий, синій, мудрий, білий, добрий, щедрий, червоний, вірний, багатий, сердечний, легкий, широкий, глибокий, веселий, тонкий, близький, дужий, дорогий, далекий, свіжий, високий, товстий, тихий, талановитий, авторитетний, старий, гарний, поганий, злий, смачний, рішучий, кваліфікований, доцільний, красивий, малий. 20. Погрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо за частинами мови. Радість, добро, весна, єдиний, удвох, мовчки, два, єдність, радий, добрість, двоїстий, мудро, мовчання, єднання, радісний, добрий, подвоїти, мудрість, двійка, поєдинок, раділо, задобрювати, мовчазний, синюватий, мудрує, єднає, радощі, мовчіть, синь, замовчали, мудрістю, подобрішали, провесінь, квіти, веснянки, квітковий, радянський, синіло, весніє, двоїться, радо, безпорадний.
Тестові завдання для самоконтролю № 1 1. Назвіть основні етапи передісторії письма. 2. У чому полягає основна функція звуків мовлення? 3. Чим відрізняється система від простого набору елементів? 4. Як Ви розумієте асиметричність мовного знака? Назвіть форми її прояву. 5. Яку властивість мовного знака видно з зіставлюваних слів: рос. время, англ. Time, нім. Zeit?
№ 2 1. Чи можливий стрибкоподібний розвиток мови, і якщо ні, то чому? 2. Якій стороні знака властива лінійність? 3. Перерахуйте етапи розвитку письма. 4. Чи впливає довжина звукового вираження на тип одиниці? 5. Як називаються функціонально важливі звукові ознаки?
№ 3 1. Чи існують спеціальні органи мовного спілкування? 2. Одиниці одного чи різних рівнів знаходяться в ієрархічних відношеннях? 3. Що говорить про співвідношення між планом вираження та планом змісту зіставлення тотожних за значенням слів: рос. чёрный, англ. Black, нім. schwarz? 4. Як співвідносяться один з одним звук мовлення та фонема? 5. Чи використовується піктографія в теперішній час?
№ 4 1. Що виникає внаслідок нейтралізації фонологічних позицій? 2. Які сучасні мови використовують ідеографію як сучаний вид письма? 3. Яка різниця між словами петух и кукареку, кошка и мяу, гавкать и лаять з точки зору відношення між планом вираження та планом змісту? 4. Наведіть приклади корелятивних пар фонем.
№ 5 1. Назвіть найважливіші функції мови. Чи всі одиниці мови є знаками? 2. Фонема – це ідеальна чи матеріальна одиниця мови? 3. Назвіть найбільш розповсюджені алфавіти. 4. Назвіть два основних види синонімів. 5. Як виявляється категорія відмінку в словах: вчерашним, зимней, молодой ?
№ 6 1. Чому зіставлення таких словоформ, як беру и возьму, много и больше, свідчить про довільності (умовності) мовного знака? 2. Чому мова — це гетерогенна (неоднорідна) система? 3. Чи змогла б існувати “безмовна” людина? 4. Яка основна функція слова?
№ 7 1. У чому проявляється динамічність мовної системи? 2. Яка одиниця мови є знаком? 3. Чи є мова єдиним засобом спілкування? 4. У чому різниця між диференційними та інтегральними ознаками фонеми?
№ 8 1. Що говорить про відношення між планом вираження та планом змісту зіставлення тотожних за значенням звуконаслідувальних слів: рос. гав-гав, нім.wau-wau? 2. Чому мовна система є системою систем? 3. Перерахуйте принципи, на основі яких можуть бути побудовані орфографічні правила. 4. Чому жодна мова не користується фонетичним принципом орфографії як єдиним?
№ 9 1. Яка основна функція речення? 2. Які причини виникнення писемності? 3. Які види транскрипції Вам відомі? 4. Наведіть приклади слів, в яких більш очевидна узагальнювальна роль слова.
№ 10 1. Чому мову не можна уподібнити живому організму? 2. Які мови користуються латинським алфавітом? 3. Чи всі одиниці мови є знаками? 4. Чим відрізняється система від простого набору елементів?
№ 11 1. У чому полягає знакова сутність слова? 2. На основі якого принципу об’єднуються слова в семантичні поля? 3. У чому різниця між активною и пасивною лексикою? 4. Назвіть основні властивості граматичних значень, які відрізняють їх від лексичних. 5. Чим словосполучення відрізняється від речення?
№ 12 1. Перерахуйте основні властивості речення, що відрізняють їх від інших структурних одиниць мови. 2. Чи можуть граматичні значення бути індивідуальними? Якщо ні, то чому? 3. Чому слова, що належать до різних частин мови, не можуть бути синонімами? 4. На які два типи можна розділити слова, які вийшли з ужитку.
№ 13 1. За яких умов словесний наголос може бути граматичним засобом вираження граматичних значень? 2. Що таке варваризми? 3. Як Ви розумієте термін “словникова калька”? 4. З реалізацією яких функцій мови пов’язано речення?
№ 14 1. Які види синтаксичного зв’язку здійснюються за допомогою слова? 2. Перерахуйте відомі Вам синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень. 3. Як називається основне слово синонімічного ряду? 4. Чи існує полісемія у мові та мовленні?
№ 15 1. Які види семантичного переносу значення Ви знаєте? 2. Назвіть основні види синонімів. 3. Що таке неологізми? 4. Що таке суплетивізми?
№ 16 1. Яким чином можна встановити наявність будь-якої граматичної категорії у певній мові? 2. Чи розрізняються словникові статті в різних словниках? 3. У чому полягає різниця між узгодженням та керуванням? 4. Часто бувають у мові абсолютні синоніми? 5. Чим відрізняється омонімія від полісемії?
№ 17 1. Яку роль у мовленні відіграють синоніми? 2. Як пояснити несхожість граматичних категорій тотожних розрядів слів у різних мовах? 3. Які основні функції порядку слів у реченні? 4. Як називається основне слово синонімічного ряду?
№ 18 1. Які основні функції інтонації в реченні? 2. Що таке частотні словники? 3. Перерахуйте відомі Вам синтетичні засоби вираження граматичних значень. 4. Що зближує полісемію та омонімію?
№ 19 1. Що таке омографи? 2. Перерахуйте типи запозичень. 3. У чому різниця між антонімами словниковими та контекстними (мовленнєвими)? 4. Чи обов’язкова пряма відповідність між логічною та граматичною структурою речення?
№ 20 1. Назвіть структурні типи простого речення. Що лежить в основі цієї класифікації? 2. Що таке “пуризм”? За що боролись и борються “пуристи”? 3. Чи до одного типу відносяться синоніми: есть — жрать, лицо — морда? 4. Які причини табуювання слів?
№ 21 1. Як називаються односкладові безпідметникові речення? 2. У чому основна різниця між прямими и переносними значеннями слова? 3. На основі якої ознаки слова об’єднуються в семантичні поля? 4. Чим відрізняється аглютинація від фузії як два різновиди афіксації?
№ 22 1. Чи існують слова без лексичного значення? 2. Що таке нульовий граматичний показник? 3. Чим відрізняється просте речення від складного? 4. Якими мовними засобами може виражатись модальність?
№ 23 1. Дайте приклади гіперо-гіпонімічних відношень. 2. У яких відношеннях один до одного знаходяться граматичні форми однієї й тієї самої категорії? 3. У чому причина появи штучних мов? 4. Що таке суплетивізм ?
|
