ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.

Архаїзми (від гр. "стародавній") – застарілі слова, які ви­йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

Власне архаїзми – слова, які називають предмети та яви­ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця "зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан "літак", перст "палець", дзиґар "годинник", атрамент "чорнило", марець "березень", паздерник "жовтень", пря "спір"; рос. глагол "слово", одесную "праворуч", ланиты "щоки", выя "шия", вежды "повіки"; англ. behold "бачити" (загальновживане see), slay "убивати" (kill), steed "кінь" (horse), foe "ворог" (enemy); нім. Muhme "тітка" (Tante), Base "двоюрідна сестра" (Kusine); фр. nef "судно" (navire), pâtre "пастух" (berger), vesprée "вечір" (soir) .

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють:

1) власне лек­сичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади);

2) лексико-словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, ры­барь при сучасному рыбак); 3) лексико-фонетичні (піїт "поет", рос. ирой "герой").

Семантичні архаїзми – застарілі значення наявних в активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втра­тило значення "народ, етнос": "Встане правда! встане воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки" (Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в ро­сійській мові у значенні "життя": "Не в честном бою по­ложил свой живот, а сгинул от беглого каторжника" (О. Пушкін). Слово обиватель не вживається тепер у зна­ченні "постійний мешканець якої-небудь місцевості", а ли­ше в значенні "людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе дрібними, міщанськими інтересами", хоча в XIX ст. воно було активним: "Я, Галочка, дочка оби­вателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, пан" (Г. Квітка-Основ'яненко). Рос. сло­во позор колись мало значення "видовище"; подлый до XVIII ст. вживалося в значенні "простонародний, неродо-витий", а нині має значення, "який викликає осуд, мораль­но низький"; міщанин колись означало "особа, що належить до соціального стану міщанства", а тепер має значення "оби­ватель".

Історизми – слова, які вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначуваних ними понять.

Наприклад: війт "сільський староста", осавула "прикажчик у панському будинку", волосний "посадова особа, яка працювала у волосній управі", десяцький "поліцейський служитель на селі", сотник "особа, що очо­лювала сотню – складову частину полку", січовик "січовий стрілець", кожум'яка "майстер, що виробляв сирицю; мнець", чумак "візник і торговець, який перевозив на во­лах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу", досвіт­ки "зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці та розваг в осінній та зимовий час"; рос. боярин, ка­дет, шкраб (складноскорочене слово зі словосполучення школьный работник), колесовать і укр. колесувати "піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кіст­ки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться"; англ. halberd "алебарда", musket "мушкет", visor "забрало".

Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак во­ни можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відпо­відні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки отрима­ли друге життя колишні історизми гривня, віче, пластун; рос. дума, губерния, губернатор тощо. Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.

Історизми використовують у художній літературі для відтворення історичного колориту, а архаїзми – для ство­рення піднесеного і зниженого стилів.

Неологізми.

Неологізми – нові слова, що виникли за пам'яті людей, які їх використовують.

Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець "посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле братство", тіньовик "той, хто приховано займається біз­несом", грошопровід "кредитна лінія ", роздержавлення "приватизація державних підприємств", змопівець "член загону міліції особливого призначення", українськість "усвідомлення себе причетним до української нації та дер­жави", бомж "людина без постійного місця проживання", кравчучка "ручний візок". Див. ще: факс, дистрибютер, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кід­непінг тощо.

Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодав­ но неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, ві­деотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебу­дова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику укра­їнської мови, останній том якого вийшов у 1980 р.

Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми – абсолютно нові слова як за зна­ченням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми – нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово бе­региня мало значення "русалка", тепер воно стало вжива­тися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживати­ся у значенні "демократична (права) більшість у Верхов­ній Раді України". Такими семантичними неологізмами свого часу були супутник у значенні "запущений у кос­мос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде, їде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у зна­ченні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживало­ся в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на ко­лесах" (основне значення "караван"). Семантичними нео­логізмами колись були значення "мерзотник" у слові не­гідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спо­чатку означало "збити з коня, зробити пішим").

Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його новотвори, як журбота, засмути, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка – ластівочість, у М. Вінграновського – зненивидь, у Ліни Костенко – орліший, у І. Світличного – трояндить­ся, у В. Стуса – пиверх, паниз, нажиття і паскін. Наве­демо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли лебеді та над Україною, Зорянопісенною,росянокалинною (І. Світличний); Всі бджолята забджолили й сонячно між ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці – шовковенятко. В гаю у стежки – стеженятко, У хмари в небі – хмаренятко, В з0]и над садом – зоренятко Вже народилося (М. Вінграновсікий); Я влюблен, я очарован, словом, я огончарован (О. Пушкін); Разулыбьте сочувст­венные лица (В. Маяковський).

Деякі авторські неологізми увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми бай­дужість, мрія, мийбутнє, незигойний, нестями, І. Франком чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно (газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.