ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Різновиди жаргону (сленгу).

Жаргон складається з таких різновидів, як:

1) професійний жаргон (наприклад, військовий (рос. слон – солдат строкової служби, сверчок – солдат надстрокової служби, фанера – повітряні війська, траки – танкові війська, баллоны – аеромобільні війська);

2) арготичний (кримінальний жаргон абоарго(жаргон декласованих елементів суспільства (рос. баян – шприц, ширяться – вводити наркотики за допомогою шприца, ширка – наркотики, откинуться – вийти на волю, відбувши покарання у в’язниці, перо – ніж, гоп-стоп – пограбування, хаза – дім, нарисоваться – з’явитися, ксива – посвідчення);

3) жаргон певної сфери діяльності(жаргон філателістів, автолюбителів, картярів, гравців у комп’ютерні ігри тощо);

4) жаргон соціального статусу(жаргон бідних\заможних, освічених\неосвічених). Жаргон соціального статусу формується, як правило, на основі інших різновидів жаргонів та визначає представників класового розшарування суспільства;

5) віковий жаргон(дитячій, молодіжний (рос. клевый – чудовий, прикол – щось смішне, жарт, облажаться – помилитися, знеславитися).

Поняття “жаргон” перетинається з поняттям “професіоналізм”, що визначається як слова і вирази притаманні мовленню представників певної професії або сфери діяльності, які проникають у загальнолітературний вжиток і функціонують як емоційно забарвлені еквіваленти термінів. Таким чином, видається доцільним розглядати професіоналізм як одиницю, що утворилася в межах жаргону, який виокремлюється серед інших його видів за професійною спрямованістю. Хоч етимологічно професіоналізми походять від жаргонізмів, у загальнолітературній мові вони, як правило, втрачають свою професійну спрямованість і, відповідно, не виконують професійно-ідентифікуючої функції. Слід зазначити, що під терміном “професіоналізм” розуміється професійний жаргон (або сленг), який слід виокремлювати від іншого виду професіоналізмів (у широкому сенсі), що має назву “терміни”.

Існують жаргони, що об'єднують в собі декілька типів: наприклад, студентський жаргон є симбіозом рис, притаманних жаргону певної сфери діяльності (навчання у ВНЗ), професійного (специфіка майбутньої професії) та вікового жаргону (особливості мовлення молоді).

Одним із найбільш суперечних питань у лінгвістиці є поняття “сленгу”. Сленг тлумачать у двох значеннях: 1) як синонім терміну “жаргон” і 2) як сукупність жаргонізмів, що складають прошарок розмовної лексики і висвітлюють грубувато-фамільярне та гумористичне ставлення до позначуваного.

В. О. Хомяков пропонує розрізняти спеціальний і загальний сленг. Спеціальний сленг тлумачиться як синонім до поняття “жаргон” і визначається як соціальна мовленнєва мікросистема у просторіччі, що складається з кенту (арго у нашій термінології) та близьких до нього утворень (римований сленг, зворотній сленг тощо), професійних й корпоративних (групових) жаргонів, та генетично і функціонально відрізняється від загального сленгу.

Під загальним сленгом (тобто, якщо розглядати його як родове поняття) розуміють основний компонент просторіччя (норми другого рівня), що, з одного боку, містить соціальні варіанти: арго й близькі до нього утворення, професійні та корпоративні жаргони, а з іншого – широко розповсюджену загальноприйняту соціальну мікросистему, яка є досить неоднорідною за генетичним складом і ступенем наближення до норми першого рівня. Ця мікросистема має яскраво виражений емоційно-експресивний оцінний характер та своєрідний вокабуляр, її одиниці передають глузування над соціальними, етнічними, естетичними, мовними та іншими умовностями та авторитетами.

Сленг складається з одиниць, що виникли і вживалися в окремих соціальних групах і відображає ціннісну орієнтацію цих груп.

Слід зазначити, що, завдяки ЗМІ, велика кількість жаргонізмів стандартизуються, тобто проникають у нормативні прошарки мови, зокрема у фамільярно-розмовне мовлення і популяризуються у широких верствах населення під впливом різних чинників. З іншого боку, популяризація жаргонізмів пояснюється так званою “демократизацією”, зниженням нормативних рамок у сучасному суспільстві у порівнянні з попередніми етапами його розвитку. Наслідки такого стилістичного зміщення найбільш широко проявляються у сфері публіцистичного стилю мовлення, оскільки ЗМІ є засобом впровадження й асиміляції одиниць усного мовлення у сфері публіцистики, а також засобом формування мовленнєвих навичок, смаків та естетики носіїв мови.

Табу та евфемізми.

Говорячи про активну і пасивну лексику, слід та­кож згадати про такі явища, як табу та евфемізми.

Та­бу – полінезійське слово, яке означає заборону на вживання тих чи інших слів, вира­зів або власних імен через забобони, вірування, з цензур­них і етичних міркувань. Отже, до лексики табу належать слова та вирази, що позначені у словниках за допомогою позначок “непристойне” і “нецензурне”. Мовні одиниці з позначками “знижене” і “брутальне” до табу не належать, хоча входять до загального корпусу ненормативної лексики. Одиниці, позначені як непристойні та нецензурнізаборонені нормою до вживання, у той час як знижені та брутальні одиниці мови не заборонені до вживання, а лише обмежуються фамільярно-розмовним стилем мовлення. Непристойні та нецензурнівирази позначаються загальним терміном “вульгаризми”.

Основною ознакою, що відрізняє вульгаризми від інших грубих виразів, є ступінь грубості, яка межує з непристойністю. Вульгаризми складаються з чотирьох груп:

1) непристойні та нецензурні одиниці з позначкою “табу” (лайка, лихослів’я): prick, dick, bone (х*й); cunt, crack, box, cut, cabbage, basket (п**да).

2) богохульства(зневажання чогось святого) святотатство): Jesus Fuckin' Christ!, Ничтожный Бог, Творец мой неумелый., ради бога!, Святий Ісусе!

3) вульгаризми-інтенсифікатори.Їх головним призначенням є підсилення певної якості, способу дії тощо: bleeding, bloody, fucking (дуже, сильно, до біса, довбаний; рос. ох**тельнло, п**дец, бл*дь, офигенно, едрёна вошь, твою мать тощо) It's bleeding expensive. – Це до біса дорого. You know bleeding well what I mean. – Бля(ха-муха), ти гарно розумієш про що я; "Will you lend me ten pounds?" "Not bloody likely" – "Можеш позичити мені десять фунтів?" – "Х** там (Ні хера)"; She's fucking beautiful! – Она офигенно (ох**тельнло) красива! I don't fucking care! – Меня, едрёна вошь (бл*дь), это не колышет (*б*т)! Steve! Get into this fucking car! – Бл*дь, Стів, ти сядеш в машину чи ні?!

4) дискримінативи (пов’язані з поняттям “політкоректність”). Вульгаризми цієї групи позначені терміном “дискримінативи”, оскільки вони є засобом дискримінації певної національності, статі, сексуальної орієнтації тощо, наприклад: coon/spade (чорномазий, нігер), whitey (особа єврореїдної раси, блідошкірий, блідолицій), Frog (француз, “лягушатник”, жабоїд), wetback (мексиканець-нелегал), kraut (німець, фриць), poof/poofter/queen (гомосексуаліст, “педик”), mongol (людина хвора на синдром Дауна), "жид", "чурка", "черный", "армяшка".

Отже, загалом вульгаризми визначаються як нецензурні слова і вирази, лайливі слова, дуже грубі прокляття, що викликають протест слухачів і не допускаються у пристойній розмові, у присутності жінок і дітей. пов’язаних з поняттям “політкоректність”.

Евфемізм – це мовна одиниця, що вживається коли людина прагне уникнути непристойної назви предмету або дії, та підбирає щось не таке грубе. Тобто евфемізми – це слова або вислови, які вживають замість заборонених слів. Це переважно нейтральні слова або ви­рази, що вживаються замість синонімічних слів, які, на думку мовця, є непристойними, грубими або нетактов­ними.

Так, замістьпомер в українській мові вживаютьупокоївся, спочив, відійшов у вічність; в росій­ській мові–скончался, преставился, отправился к пра­отцам, отдал Богу душу, приказал долго жить. Подіб­не маємо в англійській мові:to be no more, to be gone, to lose one's life, to breathe one's last, to pass away, to be gathered to one's fathers, to join the majority, to go the way of all flesh.

Протилежний намір здійснюється за допомогою так званого дисфемізма(тобто коли обирається грубіша та більш непристойна одиниця). Російське слово "ягодицы" – це нейтральний або медичний термін, "попа" – слово дитячої мови, "пятая точка" – евфемізм, "жопа" – дисфемизм. "Помер" – нейтральне, "пішов від нас" – евфемізм, "відкинув копита" – дисфемизм.

Необхідно розрізняти поняття непристойності й вульгаризму. Ті ж слова "говно" або "жопа" можуть уживатися в кожному із цих змістів.

"Чтоб я из-за такого говна, как ты, расстраивался!" або ""Жопа ты после этого!" - образливі непристойності, але ті ж слова у вираженні "Я наступил на коровье говно!" або "Тут на лавке вода пролита, не замочи жопу-то!" - вульгаризми.

Вульгаризм– груба назва предмета або дії, що не переслідує ніякої агресивної мети. Мовець у принципі може навіть не знати ніякого іншого слова для назви якогось предмета, а може просто не надавати вибору слова великого значення. Рос. "брюхо" – звичайне слово для позначення частини тіла коня. Якщо ж воно звернене до людині, то може розцінюватися як вульгаризм, якщо сказане відносно доброзичливим тоном ("Голодное брюхо к ученью глухо"), або як образа ("Ишь, брюхо какое наел!"). Образливість в останньому випадку досягається тим, що людська частина тіла сприймається як частина тіла тварини, і, таким чином, сам власник цієї частини тіла прирівнюється до тварини.

Безумовна непристойність – уподібнення людину якій-небудь тварині, яку зазвичай сприймають негативно. "Орел!", "Голубонько!", "Котику!" – ласкаві й доброзичливі обіги (звичайно, якщо вони не вимовляються іронічним тоном). "Пес!", "Сука!", "Корова!", "Жеребець! " – образи.

Частина образ може час від часу використовуватися в прямо протилежному змісті, як вираження захоплення або дружнього ставлення: пор. рос. "Как он, собака, хорошо танцует!", "Что-то тебя, *б***й-в-рот, давно не было видно!" Відрізнити таке вживання від лайки досить легко: для нього характерна особлива дружня інтонація й практично обов'язкова посмішка; без двох цих останніх слухаючий має право розглядати ці слова як образливі.

Так само має сенс при визначенні ступеня провини мовця враховувати, хто й на адресу кого ці слова виголошує. Непристойності з вуст літньої жінки сприймаються суспільством набагато гостріше, чим вихідні від нетверезого хлопця; вірно й зворотне: образи одним хлопцем іншого зовсім не те, що образа хлопцем безпомічного інваліда.

У цей час дуже багато грубі російські слова, що ще недавно вважалися "недрукованими", "вийшли до друку", але частина не друкується ні в якому разі, навіть при передачі мови кримінальників. На сьогоднішній день саме непристойне слово російської мови – "п***а". Похідні типу "сп**ить", "пи**ец", "надавать пи****ей" тощо відчуваються як набагато більш м'які. Слова "говно" і "жопа" уже практично одержали "права громадянства" і не викликають такого обурення, як ще зовсім недавно. Порівняйте гумористичне оповідання, що з'явилося, кілька років тому в "Літературній газеті", де особа, яку його товариш по службі обізвав (рос.) "хитрожопым коммунистом", поскаржився в товариський суд; суд постановив, що "коммунист" – це образа, тому що скаржник ніколи не перебував у складі Комуністичній партії, а "хитрожопый" – проста констатація реального факту.

У той же час певна кількість не стільки грубих, скільки "непристойних" почали широко вживатися у зв'язку з різкими змінами в житті сучасного суспільства, навалою СНІДу, поширенням венеричних захворювань, статевим вихованням у школі тощо. Це, наприклад, "презерватив", "імпотенція", "оргазм" та інші. Зовсім нещодавно відповідні теми розмови відбувалися в межах кабінету лікаря. Сьогодні всі ці слова допускаються практично в будь-якій компанії й непристойними вважатися вже не можуть.

У США, на відміну від Росії та України, вільно вимовляється й друкується набагато більше слів, що вважаються непристойними та образливими. Це означає що рівень табуйованості англійської мови є нижчим за російську або українську.