Зміст навчального матеріалу Питання №1 ♫ Мета і завдання музичного виховання в ЗОШ в Україні. Музично-естетичне виховання як частина процесу комплексного виховання особистості. ☺ Відповідь: Програми «Музичне мистецтво» для 1 – 4 класів (укладачем якої є О.Я. Ростовський) та «Музичне мистецтво» для 5 – 8 класів (укладачем якої є Б.М. Фільц) загальноосвітніх навчальних закладів розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтуються на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Програми враховують національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами. «Державний стандарт початкової загальної освіти» головною метою дисциплін художнього циклу,визначаєрозвиток особистісно-оціночного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні. Учитель має розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси, допомогти відкрити в музиці джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, розвивати художньо-творчі здібності дітей. Вирішення цих завдань сприятиме досягненню мети музичного виховання: формування у школярів музичної культури як важливої й невід’ємної частини культури духовної. ☺ Зміст програм спрямований на формування в свідомості учнів цілісної картини культурного простору, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розуміння специфіки художньо-образної мови різних його видів, на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення, якостей творчої особистості та потреби у художньо-творчій діяльності. ☺ Навчальні завдання: - формування художньо-естетичної ерудиції на основі оволодіння знаннями про основні види та жанри музичного мистецтва з проведенням паралелей з іншими мистецтва;
- накопичення художнього досвіду, формування музичного мислення та здатності до художньо-музичного пізнання дійсності;
- набуття елементарних умінь та навичок художньо-творчої діяльності.
☺ Виховні завдання: - формування культури художнього сприймання, тобто особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до його переживання і розуміння, потреби у художньо-творчій самореалізації;
- виховання світоглядних уявлень і розуміння школярами зв’язку музичного мистецтва з іншими видами мистецтва, які породжені життям.
☺ Розвивальні завдання: - формування індивідуальності музично-естетичного сприйняття;
- розвиток спеціальних музичних здібностей;
- стимулювання до художньо-творчої діяльності.
☺ Метамузично-естетичного виховання: у процесі, сприймання музики й практичної музичної діяльності виховувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до музичного мистецтва, розвивати загальні та спеціальні здібності., художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення. Питання №2 ♪ Основні ідеї прогресивних діячів в галузі музичного виховання: Ж. Далькроз, К. Орф, З. Кодай, Д. Кабалевський. ☺ Відповідь: Провідні ідеї, що стали визначною віхою розвитку музичної педагогіки ХХ ст. – цілісні системи масового музичного виховання дітей створені Емілем Жак-Далькрозом, Карлом Орфом, Золтаном Кодаєм, а в останні десятиріччя – Дмитром Кабалевським. Система музично-ритмічного виховання, створена швейцарським педагогом і композитором Емілем Жак-Далькрозом «Музичне виховання повинно повністю ґрунтуватися на слуханні або у будь-якому разі на сприйманні музичних явищ». ☺Педагог прагнув до виховання музикальності як першооснови музики, до відновлення триєдності музики, слова і руху як засобу формування гармонійно розвинутої особистості. ☺ Методичні пошуки Жак-Далькроза увінчалися створенням музично-педагогічної системи, особливістю якої стала евритміка (зв'язок музики з рухом). ☺ Ритм розглядався педагогом як провідний виховуючий чинник. «Без тілесних відчуттів ритму…не може бути відтворений ритм музичний», - стверджував Жак-Далькроз. Завдяки використанню людського тіла як своєрідного музичного інструмента водночас розвивається ритмічне почуття, співацький голос і рухова координація, закладаються умови для формування інших компонентів музикальності. ☺ Завдання вчителя – навчити дітей рухатися у характері музики, передаючи темпові, динамічні, метро ритмічні особливості ☺ Музично-ритмічне виховання ґрунтувалася у Жак-Далькроза на імпровізації як методі музичного виховання. Карл Орф – видатний німецький композитор і педагог. Першоджерелом музики він вважав ритм. ☺ Завдання музичного виховання– стимулювати і спрямовувати творчу фантазію, уміння імпровізувати, творити у процесі індивідуального і колективного музикування. У цій роботі слід опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою. ☺ Педагогічні принципи К. Орфа втілені у методичному посібнику під назвою «Schulwerk», (тобто «навчати в дії»). Це 5 – ти томне зібрання найпростіших партитур для дитячих інструментів, пісень для хорового виконання в інструментальному супроводі, вправ у вимові та декламації, ритмічних вправ, театралізованих сценок. ☺ Новаторство педагога особливо виявилось у продуманому використанні «елементарної музики». ☺ К. Орф вважав, що найкращим матеріалом для виховання дітей єдитячі лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові пісні, колядки, щедрівки, гаївки, веснянки тощо, тому, що народна словесна творчість завжди діє на дітей безвідмовно. ☺ Отже, музично-виховна система К. Орфа закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній музичній діяльності, оскільки ґрунтується не лише на інструментальному, а й ритмопластичному, танцювальному, співацькому музикуванні. Вона акумулює передові гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробудження її творчого потенціалу. Орієнтація на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор як першооснову музичної культури визначають прогресивність і плодотворність педагогічних пошуків К. Орфа. ☺Вихідним пунктом у педагогічній діяльності З. Кодая стало переконання в тому, що відкриті ним і Б. Бартоком скарби старовинної селянської народної пісні повинні стати надбанням усього народу. Для педагогічної концепції З. Кодая характерні орієнтація на масове музичне виховання, розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення до розширення музичної грамотності дітей, опора на національну інтонаційно-ладову і метроритмічну основи. Д.Б. Кабалевський. Головний його девіз: «Навчання музики – засіб, виховання музикою – мета». ☺Мета музичного виховання, на його думку – формування музичної культури як невід’ємної частини духовної культури особистості. Д. Кабалевський підкреслював важливість хорового співу для формування музичної культури школярів. Увесь процес навчання співу має сприяти активному, зацікавленому і творчому ставленню учнів до музики. «Кожен клас – хор! – ось ідеал, до якого має спрямовуватися це прагнення». ☺ Особливістю програми Д. Кабалевського є, тематична побудова, що дало змогу об’єднати усі види музичної діяльності дітей (спів, вивчення музичної грамоти, гра на музичних інструментах, імпровізація, ритмічні рухи під музику, слухання тощо) на одному уроці. Цілісність уроку досягається за рахунок єдності усіх складових елементів. ☺ Наступною особливістю програми є її орієнтація на попередній життєвий і музичний досвід учнів, який, поступово збагачуючись, дає змогу накопичувати, розвивати і закріплювати набуті музичні враження. Відправними точками виступають пісня, танець імарш – головні типи (жанри) музики, найбільш поширені, прості й доступні дітям. Питання №3 ♪ Учитель Музичного мистецтва в ЗОШ, багатоплановість в його діяльності. Навчально-виховна діяльність, та особистісні якості вчителя. ☺ Відповідь: Успіх педагогічної діяльності в значній мірі залежить від особистісних якостей вихователя. Це перш за все, людяність вихователя, його доброзичливе ставлення до учнів, чутливість, здатність розуміти дії, вчинки школярів, допомагати в тяжкі хвилини життя, не допускати гримання, не зважання, образи, грубості. Він повинен давати дітям простір для проявлення ініціативи, активності. Говорячи про особистість вихователя, необхідно зазначити й ті кращі людські якості, які бажають в ньому бачити учні, щоб бути «вчителем життя»: ввічливість, витримку, наполегливість, життєрадісність, щиросердність, скромність, охайність, самокритичність, незлопам’ятність. Вихователь повинен слідкувати за своєю зовнішністю, одягом, бути захопленим своєю роботою, добре знати свій предмет, уміти викладати його. Крім того дуже цінується дотепність, гумор, молодість, уміння додержувати свого слова, добре ставлення до колег. ☺ Заважають учителю досягти успіхів у роботі їх намагання нав’язувати дітям свою точку зору, придушення самостійності, ініціативи, зловживання владою, недостатнє знання своїх учнів. Додержання висловлених вимог є запорукою авторитету учителя. Особистісно-зорієнтована модель освіти та виховання школярів засобами музики передбачає зростання вимог до художньо-педагогічної діяльності вчителя. Художньо-естетичне виховання – це «мистецтво виховання мистецтвом», що посилює необхідність не просто значного зростання художньої ерудиції і педагогічної майстерності, а й формування готовності до постійного професійного зростання, безперервної освіти і самоосвіти, творчості. Естетико-виховний вплив мистецтва на школярів здійснюється не просто за схемою «твір – реципієнт», а через унікальний провідник – особистісну духовну культуру педагога, що проявляється у його громадянській позиції, педагогічних почуттях, світоглядних та естетичних ідеалах, художніх орієнтаціях і оцінках, від яких залежить інтенсивність духовного спілкування вчителя з учнями. Таким чином, духовність, майстерність і творчість вчителя стають гарантами ефективності естетико-виховного процесу. Питання №4 ♪ Уроки Музичного мистецтва в ЗОШ, типи, структура ☺ Відповідь: Особливості шкільного уроку музичного мистецтва визначаються специфікою музичного мистецтва, в якому емоційна сфера відіграє визначальну роль. Тому пізнання художнього світу музики, яке відбувається в процесі навчання, не може зводитися тільки до роботи думки, а має органічно поєднувати свідомість і почуття. Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому таким же живим і захоплюючим має бути навчання. Важливо, щоб спілкування з музикою виявляло особистісне ставлення, власне переживання школяра. ☺ Для уроків музичного мистецтва характерна часта зміна видів діяльності, що допомагає підтримувати інтерес і увагу дітей. Вся діяльність має об'єднуватися спільною темою, якій би підпорядковувалися окремі елементи. Єдина тема чверті дає змогу досягнути цілісності уроку, єдності всіх його складових частин, оскільки в основу його побудови покладені не види діяльності учнів, а різні грані музики як єдиного цілого. Відповідно до тематичної побудови програми виділяються певні типи уроку музичного мистецтва: урок введення в тему, урок поглиблення теми, урок узагальнення теми. Окремо слід виділити підсумкові уроки чверті й заключні уроки-концерти. ☺ 1. Головною ознакою уроку введення в тему є наявність у його змісті початкової інформації щодо теми; пошукової ситуації, в якій учні, розглядаючи музичний матеріал під новим кутом зору, заданим темою чверті, і, опираючись на набутий життєвий і музичний досвід, роблять перші узагальнення. ☺ 2. Особливістю уроку поглиблення теми є наявність у його змісті нового знання, що виступає однією з граней теми чверті. На основі сприймання музики і роздумів про неї, активного музикування учні мають виділити й усвідомити нову для них якість теми. ☺ 3. Головною ознакою уроку узагальнення теми є наявність у його змісті цілісної узагальненої характеристики знань, які розкривають суть теми чверті. ☺ 4. Завданням заключного уроку-концерту є показ рівня музичної культури учнів, досягнутий ними протягом навчального року. Він проводиться в урочистій обстановці, краще в актовій залі школи, із запрошенням батьків і вчителів. Кожен урок повинен мати власну драматургію, передбачати кульмінаційні моменти. Важливо, щоб будь-яка музично-освітня діяльність була спрямована на виховання учнів, розвиток їхньої музичної культури. У кожного вчителя знайдуться власні прийоми, але неодмінною умовою є простота і лаконічність вимог на уроці, неодноразовий показ зразка виконання кожної вимоги чи правила, заохочення дітей до правильної поведінки. Питання №5 ♫ Дитячий голос 6 – 15 років, вікові особливості його розвитку, Гігієна, співацький режим і охорона дитячого голосу. ☺ Відповідь: Основними причинами неправильного функціонування голосових органів, їх перенапруження і перевтоми є спів у невластивій певному голосу теситурі, зловживання верхніми звуками, форсоване звучання, надмірно тривалий спів, неправильні (шкідливі) звички голосоутворення, спів у хворобливому стані. Учні нерідко змагаються в голосному співі, прагнучи заспівати голосніше, ніж це можливо для їхнього голосу; самостійно беруться виконувати пісні, діапазон яких виходить за межі їхніх можливостей. Зрозуміло, що це шкідливо позначається на їхньому голосі. Спів вимагає значного нервового і м'язового напруження, тому швидко втомлює дітей. ☺ Відтак загальна тривалість співу на уроці не повинна перевищувати для першокласників 10 хвилин. У наступних класах вона може бути доведена до 15-20 хвилин з перервою після 10 хвилин співу. Вже при перших ознаках втоми слід залучати учнів до іншої діяльності. Молодшим школярам властива підвищена емоційна збудливість, яка виявляється, зокрема, у голосній мові і викриках під час ігор удома, у школі на перервах тощо. Постійна голосна мова і крик завдають непоправної шкоди дитячим голосам. Учителю потрібно постійно говорити учням про небезпеку перенапруження голосу як у мові, так і при співі. Необхідно прищепити дітям переконання, що голос – це дуже ніжний інструмент і його треба берегти. На уроці музики надійним засобом для цього є помірний спів. Вокально-хорова робота у 5 – 8-х класах має розвивати навички співу закладені в початковій школі. Якщо співацьке виховання у молодших класах було правильним, то до 10 – 12 років голоси дітей звучать особливо гарно. Приблизно з 10 років у зв'язку з розвитком голосових м'язів спосіб звукоутворення починає набувати мікстового характеру. Голоси дітей звучать сильніше, збагачуються обертонами, збільшується діапазон. Особливо зміцнюється звучання у середній частині діапазону. Голоси дітей починають поступово поділятися на високі та низькі. ☺ Після 12 років діти вступають у період статевого дозрівання, під час якого відбуваються глибокі зміни в організмі, і зокрема, в голосовому апараті. Ці зміни виявляють значний вплив на розвиток дитячого голосу і дістали назву мутації (від латинського слова mutatio — зміна). Встановлено, що зміни в голосовому апараті хлопчиків більш значні, ніж у дівчаток. Тому й мутація у хлопчиків проходить більш болісно, ніж у дівчаток. ☺ Яким має бути загальний співацький режим у період мутації. По-перше, учні не повинні зловживати силою голосу, а співати помірним і спокійним звуком. Форсований звук шкідливий у будь-якому віці, але в перехідний період він просто недопустимий, оскільки великий запас повітря і сильний тиск видиху дезорганізує роботу гортані. По-друге, співати слід тільки в обмеженому діапазоні, уникаючи звуків, які вимагають голосового напруження. По-третє, спів повинен бути обмеженим у часі. Слід частіше давати дітям відпочинок, не допускати втоми від співу. Питання №6 ♪ Етапи та прийоми роботи над піснею. ☺ Відповідь: ☺Процес розучування пісні можна умовно поділити на чотири етапи: - Ознайомлення з піснею;
- Засвоєння музичного і літературного тексту;
- Робота над технікою художнього виконання;
- Завершальна художня доробка.
Перший етап в свою чергу можна поділити на 3 частини: - вступну бесіду;
- показ пісні;
- бесіду після показу.
☺Завдання короткої вступної бесіди перед показом пісні – підвести, підготувати учнів до можливого кращого, емоціонального сприймання пісні. ☺ В молодших класах учитель звертає увагу в бесіді на те, щоб учні краще сприйняли безпосередній зміст пісні, намагаючись якнайближче пов’язати зміст пісні з особистим досвідом дітей. ☺ Вступні бесіди з учнями молодших класів можуть бути подані і у формі коротких оповідань, що підводять до показу пісні. Не бажано, щоб учитель у вступній бесіді розповідав сюжет, зміст пісні, крім тих випадків, коли пісня складна, для сприймання і потребує попередніх роз’яснень. ☺ До показу пісні вчитель ознайомлює дітей з її назвою і прізвищем автора. ☺ В ІІІ – ІV (а особливо в V – VIII класах) характер бесіди трохи змінюється, зменшується роль ігрових елементів. Діти поступово все більше усвідомлюють пісню, як художнє відображення життя, як естетичний об’єкт. ☺ В бесіді після показувчитель допоможе дітям усвідомити, зрозуміти пісню, виявити свої безпосередні враження від неї, усвідомити головну ідею. ☺ Другий етап в розучуванні – засвоєння літературного і музичного текстів пісні. ☺ Повторення краще урізноманітнювати, можна використати: - тиху, вдумливу декламацію тексту по фразах і реченнях всім хором;
- почергову декламацію по фразах;
- кожну нову фразу промовляє інший учень;
- почергову декламацію тексту вголос і «про себе».
☺ На уроках у ІV – VІІ-х класах використовують плакати з нотним текстом. Перед співом пісні з нот роблять короткий аналіз нотного тексту (напрямок руху мелодії…). ☺ Розучування на слух має свої позитивні риси. Воно прищеплює учням навички схоплювати виразний зміст мелодичного уривка і розвиває мелодичну пам'ять. ☺ При частковому або повному розучувані пісні з нот, учні з початку називають ноти, з’ясовують тональність, розмір ритм, називають ноти в ритмі, роблять за допомогою вчителя попередній стислий аналіз запису (з’ясовують, які послідовності нот знайомі для учнів, які незнайомі і, після настройки в ладотональності, починають співати. В більш складних місцях учитель допомагає дітям, підспівуючи або граючи. ☺ В піснях, де є приспів, іноді доцільно починати вивчення пісні з приспіву. Вчитель декілька разів заспівує пісню і учні непомітно самі вивчають заспів. Дуже важливо, щоб учні усвідомили цілком однакові музичні фрази і такі, де є неповна подібність. ☺ При розучуванні двоголосних пісень треба, щоб учні добре вслухалися у двоголосне звучання, послухали кожний голос окремо і звучання двох голосів. Починати вивчати пісню краще з ведучого голосу. В другому етапі особливого значення набуває робота над правильним відтворенням інтонації і ритму. ☺ Другий етап роботи над піснею зливається з третім –технічною роботою над художнім виконанням. Вчитель ставить перед учнями не всі вимоги разом, а встановлює черговість (добивається вільного, красивого звука, хорошої дикції, для досягнення легато співає уривок пісні на голосну або на склад, стежить за економним видиханням, за правильними наголосами, за злитістю…). Але найперше він опрацьовує чистоту інтонування. Важливо направити, зорієнтувати учнів при роботі над технікою на кінцевий виконавський результат. ☺ На останньому етапі вчитель закріплює, відшліфовує набуті навички й знання. При цьому варто нагадати учням те основне, що характеризує пісню, її образи. Бажано, щоб учитель знайшов якісь нові дані, підкреслив у пісні якісь риси, про які ще нічого не говорив, викликав нові асоціації. Тепер пісню співають спочатку до кінця, поступово добиваючись свободи виконання, повного контакту між хором і диригентом, чутливої реакції на його жест. Питання №7 ♪ Уроки Музичного мистецтва у 1-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Музика навколо нас» І чверть «Світ почуттів у музиці» ІІ чверть (продовження) ІІІ чверть «Музика розповідає» VІ чверть (продовження) ☺Програма 1-го класу розкриває емоційний зміст музики, характер творів різноманітних жанрів; допомагає учням розпізнавати життєвий зміст музичних творів, виділяти в них ознаки зображальності; на доступних і захоплюючих зразках ознайомлює з виражально-зображальними засобами музичної мови, через залучення учнів до різноманітної музичної діяльності закладає основи елементарних виконавських умінь і навичок. І чверть: «Світ почуттів у музиці» У цій чверті закладаються основи багатьох музично-практичних умінь та навичок. Серед яких – уміння слухати і виконувати музику. ☺ Формування уміння слухати музику і роздумувати над нею починається з пошуків відповідей на питання: «Які почуття передає музика? Чим подібні й відмінні характери таких музичних творів як …?». Оскільки основу змісту уроків складають пісні, танці й марші, з перших занять слід учити дітей визначати, до яких типів належить музика, яку вони слухають або виконують. ☺ У процесівокально-хорової роботиз учнями у цій чверті, у них починають формуватися навички і вміння злагодженого протяжного співу, чіткої дикції, реакції на диригентські жести. Слід застосовувати поспівки, які вчать протяжному співу на заданому звукові, утримуючи його висоту і ритмічну пульсацію протягом усієї вправи ☼ («У школу», «Ходить квочка»). При розучуванні поспівок, бажано пропонувати дітям проплескати їх ритмічний рисунок, показати рухом руки короткі та довгі звуки, виділити метричну пульсацію… Наступний вид поспівок – поспівки, що вчать співати на двох звуках ☼ («Кумо, кумо, що варила?», «Тук, тук, чобіток»). Щоб учні осмислено сприйняли інтервальний стрибок вниз і вгору, вчителю слід показати рукою рух мелодії. ☺ Розучуючи пісні з першокласниками слід вчити спокійно брати дихання, за рукою вчителя, співати неголосно і впевнено, стежити, щоб дихання вистачало до кінця фрази. ☺Сюжетно-ролеві ігри на основі пісеньактивізують образне мислення дітей, їхню музичну діяльність, спонукають до самостійного співу. Яскраві образи і сюжетний розвиток пісень-ігор ☼ («Два півники», «Вишеньки-черешеньки», «Веселі гуси») дає змогу залучити школярів до їх інсценування. ☺ У даній чверті планується різноманітна музично-ритмічна діяльність дітей. Вони вчаться розрізняти високі та низькі, короткі й довгі звуки, рух мелодії вгору і вниз, голосне й тихе звучання, орієнтуватися у графічному запису пульсу та ритмічного рисунка мелодії. ☺ Щоб ритмічні навички (відчуття пульсу і ритму) засвоювалися легше, потрібно пов’язати цю роботу з художнім образом. Це може бути імітація гри на знайомих дітям інструментах або безпосередня гра на дитячих інструментах. ☺ Навчання гри на найпростіших музичних інструментах ґрунтується на виявленні виразності їх звучання. З перших уроків слід вчити дітей свідомо обирати інструменти для виконання музики різного характеру: барабани використовувати при виконанні маршів, бубни – окраса танцювальної музики, трикутник – підкреслить ліричний характер мелодії. ІІ чверть: (продовження) У цій чверті визначення характеру й емоційного змісту музичних творів доповнюється новим завданням: розпізнавати життєвий зміст музики, виділяти ознаки зображальності у творах, де вони яскраво виражені. ☺ У вокально-хоровій роботі необхідно більше уваги приділяти виразному й емоційному виконанню пісень, привчати дітей уважно вслухатися в звучання хору і помічати неточності співу. Слід частіше співати поспівки і пісні без супроводу. Це розвиватиме слух, відчуття ритму, спонукатиме уважніше слухати самих себе. ☺ Діти повинні розумітидиригентські жести: «Увага!», «Ауфтакт!», початок і закінчення співу. ☺ У музично-ритмічному вихованні необхідно прагнути до невимушеності й виразності рухів, їх тілесного зв’язку з музикою. ☺ У цій чверті продовжується робота щодо виховання ладового почуття школярів. Учні знайомляться з «інтонацією зозулі» (V – ІІІ ступені мажорного ладу) і назвами цих ступенів (ЗО і ВІ) ІІІ чверть: «Музика розповідає» ☺ Головне завдання цієї чвертіполягає в ознайомленні першокласників із засобами музичної виразності (темп, динаміка, лад, мелодія, метроритм, регістр, тембр…). ☺ Вокально-хорова робота у цій чверті спрямована на розширення примарної зони співацького голосу і його діапазону. ☺ У третій чверті продовжується робота з виховання ладового чуття школярів. Новий ступінь РА (VІ). ІV чверть: (продовження) На уроках у цій чверті продовжується формування музичного сприймання школярів, актуалізується досвід спілкування з музикою, розвиваються музично-практичні вміння і навички. ☺ Глибшому сприйманню музики сприяє засвоєння особливостей музичних жанрів, спочатку найпростіших – пісні, танцю, маршу. Питання №8 ♪ Уроки Музичного мистецтва у 2-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Джерела музичного мистецтва» І чверть «Пісня, танець, марш» ІІ чверть «Музика виражає та зображує» ІІІ чверть «Подорожі з піснею, танцем, маршем» VІ чверть «Мова музики» У 2-му класі закріплюються, поглиблюються і розширюються музичні знання, вміння і навички, набуті у 1-му. За своїми фізіологічними і психологічними особливостями другокласники мало відрізняються від першокласників. Вони так само відчувають потребу в русі, мають обмежений обсяг уваги. ☺ Музичне сприймання другокласників майже не відрізняється від сприймання першокласників-шестиліток. Відмінності пов’язані насамперед зі збільшенням життєвого і музичного досвіду дітей (досвід мовний, моторний, емоційний, а також досвід зв’язку життя з музичними враженнями). У муз. розвитку другокласників важливе місце посідає☺ хоровий спів. Якщо у попередньому класі закладалися лише основи співацької культури, то у 2-му класі вокально-хорові навички ускладнюються: відбувається подальше їх формування і вдосконалення. ☺ Вокально-імпровізаційна творчість дітей ґрунтується на музичному сприйманні, умінні оперувати музично-слуховими уявленнями, творчій уяві, здатності комбінувати, змінювати, створювати щось нове на основі наявного музично-слухового досвіду. З огляду на введення нових ладових ступенів ЛЕіНА, значно розширюються можливості імпровізування мелодій на засвоєних ладових ступенях. До першого виду імпровізації входить «музична розмова», імпровізування мелодій у характері пісні, танцю, маршу і доспівування початої кимось мелодії. Доступнішою є імпровізація у формі музичної розмови, в якій діти можуть виступати у ролі персонажів улюблених казок, бути учасниками якоїсь сюжетної гри. З четвертої чверті розпочинається робота щодо формування вміння співати поспівки з назвами нот. (На муз. заняттях у 2-му класі можна ввести гру на сопілці. Це сприятиме залученню учнів до активних і захоплюючих форм музикування, розвитку музичного слуху, вихованню навичок ансамблевої гри, підготовці до двоголосного співу, практичному засвоєнню нотної грамоти). Необхідно всіляко використовувати спілкування дітей з музикою за межами школи, заохочувати розповісти їх про свої враження на уроках. Можна використовувати таку форму домашнього завдання: слухати музику, де б вона не звучала, і розповісти про свої враження у класі. Доцільно рекомендувати учням слухати і дивитися протягом тижня певні радіо- і телепередачі. Питання №9 ♪ Уроки Музичного мистецтва у 3-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Особливості музичного мистецтва» І чверть «Пісенність, танцювальність, маршовість» ІІ чверть «Інтонація» ІІІ чверть «Розвиток музики» VІ чверть «Будова (форми) музики» Уроки музики у 3-му класі піднімають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва. ☺ У першій чверті учні мають сприйняти й усвідомити пісенність, танцювальність і маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу. Тема «Інтонація» дає уявлення про зв'язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини. З інтонацій складається музика, тому наступна тема — «Розвиток музики». Цей розвиток і у свою чергу, приводить до різної побудови музики, звідси тема останньої чверті — «Будова (форми) музики». Засвоєння означених тем ґрунтується на набутих школярами знаннях і вміннях, виконавських навичках, на інтонаційно-слуховому досвіді дітей і передбачає постійне розкриття життєвих зв'язків музики через зіставлення подібних і відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо. Важливо, щоб музична мова твору ставала для учнів засобом сприймання й розуміння його образного змісту. ☺ Вокально-хорова робота спрямовується на подальший розвиток навичок дзвінкого, наспівного, легкого співу, поступове розширення співацького діапазону вгору і вниз. До кінця навчального року, якщо робота вчителя буде правильною, яскраво виявлятимуться вікові особливості розвитку співацького голосу: з'явиться дзвінкість, посилиться звучання, збагатиться тембр, стане чистішою інтонація. Однак не треба поспішати з надмірним розширенням діапазону, оскільки це завдасть лише шкоди дітям. Співацький діапазон третьокласника на кінець навчального року має бути у межах до першої — ре другої октави. ☺ Особливу увагу слід приділити розвитку вокального слуху школярів, під яким розуміється здатність розрізняти якість звучання голосу, контролювати й оцінювати свій спів і спів товаришів. ☺ З цією метою необхідно частіше залучати учнів до оцінки якості співу, його діагностики, обговорення виконавського плану. Питання №10 ♪ Уроки Музичного мистецтва у 4-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Музика єднає світ» І чверть «Музика мого народу» ІІ чверть (продовження) ІІІ чверть «Музика не знає кордонів» VІ чверть (продовження) Оскільки 4-й клас — це завершальний етап початкової освіти, то уроки музики мають підсумувати матеріал попередніх класів, узагальнити музичний досвід школярів. Учні продовжують ознайомлюватися з музикою, розширюють уявлення про традиції та своєрідність музичного мистецтва свого народу й інших народів світу. Теми чвертей цього класу підводять дітей до усвідомлення ролі музики у житті суспільства, встановлення зв'язків між музикою різних народів, сприяють глибшому засвоєнню школярами таких закономірностей музич ного мистецтва, як зв'язок музики з життям, єдність змісту і форми, зв'язок народної й професійної творчості тощо. ☺ Тема першого півріччя — "Музика мого народу". Головне завдання вчителя полягає у тому, щоб допомогти учням відчути й усвідомити інтонаційні особливості, своєрідність музичного надбання народу, відчути спільність і відмінність народної та композиторської творчості. Саме з цих позицій має відбуватися узагальнення і подальше збагачення музично-слухового досвіду дітей. ☺ Відчуття дітьми краси рідного краю, материнської пісні, народного мистецтва, почуття гордості за свій народ, національну культуру не можуть розвиватися без виховання любові й поваги до культури інших народів. Ця тема органічно пов'язана з темою другого півріччя—«Музика не знає кордонів». Завданням учителя на цьому етапі стане допомога учням в осягненні національної своєрідності музичного мистецтва різних народів. Учні мають засвоїти універсальність музичної мови, з'ясувати деякі стилістичні особливості музики різних народів на якісно новому етапі узагальнення художніх вражень. Ознайомлюючись з музичним розмаїттям, школярі повинні збагатити власні уявлення про історію і побут народу, відчути глибоку духовну сутність, спільність життєвого змісту музики різних націй, усвідомити постійне взаємозбагачення національних музичних культур. ☺ Тематичний зміст програми наголошує на відчутті школярами інтонаційних особливостей музики свого та інших народів. Порівняння інтонацій за подібністю й відмінністю — головний методичний прийом на заняттях з четвертокласниками. ☺ Слід підвести учнів до думки, що зв'язки між культурами різних народів є неодмінною умовою розвитку всієї світової культури. ☺ Учителю варто враховувати вікові особливості сприймання музики четвертокласниками. Ці особливості визначаються передусім збільшенням обсягу життєвого й музичного досвіду дітей. Як і в попередніх класах, сприймання дітей все ще тісно пов'язане з руховими відчуттями. Виховання навичок музичного сприймання досягається поступовим ускладненням музики, глибшим аналізом творів різного характеру в межах одного жанру, розширенням уявлень про жанри. ☺ Практична діяльність четвертокласників стає більш усвідомленою і цілеспрямованою. Слід навчати їх самостійно використовувати набуті вміння, оцінювати власну виконавську діяльність. Активність учнів є основою стійкості уваги. У цьому класі діти за своїми віковими особливостями можуть утримувати увагу протягом уроку, але це залежить від художньої насиченості навчального матеріалу, різноманітності й доцільного темпу уроку. ☺ Якщо співацьке виховання у попередніх класах було правильним, то у 4-му класі голоси дітей починають звучати особливо привабливо. У хлопчиків голос набуває дзвінкості й сріблястості, у дівчаток — індивідуального тембрового забарвлення. Відчуваючи силу власного голосу, школярі намагаються співати якомога голосніше, що порушує злагодженість роботи співацького апарату і звук втрачає рівність, дзвінкість і польотність, стає тьмяним і безбарвним. ☺ Відтак, важливим завданням на цьому етапі стає досягнення рівності звучання голосів у всьому діапазоні. Учні повинні усвідомлювати, що гарний спів характеризується наспівним, легким, взятим без напруження звуком. Великого значення набуває правильний, красивий спів самого вчителя. Питання №11 ♪ Уроки з Музичного мистецтва у 5-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Музика та інші види мистецтва» І семестр «Музика і мистецтво слова». II семестр «Музика та візуальні образи». ☺ У змісті програми 5-го класу акцентуються зв’язки музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, поняття синтезу мистецтва (у храмі, театрі, кінематографі), особливості вокальної та інструментальної, програмної і непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виконання. ☺ Нового імпульсу набуває надзавдання уроків музичного мистецтва — осягнення учнями життєвих зв'язків музики: завдяки зіставленню з літературою й образотворчим мистецтвом збагачуються уявлення учнів про специфіку музично-образного відображення світу, а розгляд зв'язків музики з життям стає глибшим і повнішим. ☺ Важливою змістовною лінією програми є розкриття спільної життєвої основи різних видів мистецтва, їх взаємозв'язку. Відтак змінюється й методика формування музичного сприймання учнів: музичні твори зіставляються з творами інших видів мистецтва, більше уваги приділяється осягненню саме естетичного начала в мистецтві, тобто сприйняття краси мелодії, гармонії, колориту, барв, композиції, досконалості форм тощо. Учні мають усвідомити, що ☺види мистецтва тісно пов'язані між собою і знання одного з них допомагає глибшому сприйняттю й розумінню інших видів мистецтва. Зміст навчального матеріалу ☺ Розкриття широкої палітри зв’язків музики з літературою через споріднені за характером образи. Порівняння музичних та літературних творів, які відображають різноманітні явища життя, зокрема, на прикладах вокальних (пісня, пісня-романс), хорових (кантата), та музично-сценічних (опера, балет, мюзикл) жанрів. Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пісень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Виявлення специфіки образної мови музичного мистецтва у порівнянні з образною мовою літератури. Засвоєння основних музичних понять і термінів: вокаліз, кантата, мюзикл, лібрето, сценарій. Усвідомлення явища синтезу музичного та літературного мистецтв у театрі та кінематографі. ♫ У першому півріччі розглядаються зв'язки музики й літератури. Незважаючи на видову самостійність і своєрідність виражальних засобів, ці види мистецтва дуже тісно пов'язані між собою. Їх спорідненість бере початки з одного джерела — народної пісні, характерною ознакою якої є гармонія слова й мелодії. Співдружність музики і художньої літератури найповніше виявляється у вокальних творах — пісні й кантаті, романсі й ораторії, де ідейно-смислове навантаження слова посилюється музичною мовою. У цьому взаємопоєднанні збагачуються художні засоби і музики, і поезії. ♫ Тема І-го семестру«Музика і мистецтво слова» розкривається шляхом з'ясування таких питань: ☺ літературна основа пісні, опери, балету; друге життя пісні в інструментальних творах; взаємозбагачення, нероздільність слова й музики у вокальних творах; спільність і специфіка виразних засобів музики й літератури. ☺ Учні мають дійти висновків про те, що: музика без літератури, як і література без музики зазнали б значних втрат. Література збагачує музику цікавими поетичними й літературними сюжетами, без літературної основи не було б опер, балетів, численних вокально-хорових жанрів. Завдяки літературі музика не тільки стає багатшою, а й сильніше впливає на слухачів, стає доступнішою й зрозумілішою. Однак і музика суттєво збагачує літературу — дає друге життя літературним творам, покладеним в її основу, посилює їхню виразність, силу впливу, характеристику персонажів, подій тощо. Відтак взаємозв'язок музики й літератури не тільки збагачує обидва види мистецтва, але й дає повніше уявлення про життя. ІІ семестр«Музика та візуальні образи» Розкриття теми семестру ґрунтується на музичному досвіді учнів, досвіді спілкування з природою, сприймання творів образотворчого мистецтва. Розглядаючи взаємозв'язки музики й живопису, слід прагнути до виявлення внутрішніх життєвих зв'язків, а не лише зовнішніх (сюжетних або хронологічних). Важливо акцентувати увагу на розвитку асоціативно-образних уявлень учнів. ☺ Головне питання, на яке мають відповісти учні, таке: ☺ Чи може музика викликати в нашій уяві зорові (живописні) образи? Головний висновок: між різними видами мистецтва існує тісний зв'язок — як зовнішній (хронологічний чи сюжетний), так і внутрішній (творчий, життєвий). Джерелом їх єдності виступає реальне життя, яке однаковою мірою живить творчість і композитора, і письменника, і художника. Музика має найтісніші зв'язки з іншими видами мистецтва, насамперед літературою і живописом. Література збагачує музику цікавими сюжетами, без художньої літератури не було б усіх видів вокальної музики, народних пісень, опер і балетів, інструментальних творів, в яких використані мелодії пісень. Водночас без музики не було б багатьох літературних творів, в яких розповідається про музику або музика в яких є дійовою особою. Музика дає друге життя літературним творам, покладеним в її основу, посилює їх виразність, поглиблює характеристику персонажів, подій тощо. Зв'язок музики з образотворчим мистецтвом ґрунтується на здатності людини при сприйманні музики уявити її зоровий (живописний) образ, а при розгляданні творів образотворчого мистецтва — чути в уяві відповідну музику. Питання №12 ♪ Уроки з Музичного мистецтва у 6-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Музика і духовний світ людини» І семестр «Музика як мова почуттів». II семестр «Я і музика». ☺ Набутий у попередніх класах музичний досвід переконує учнів у тому, що джерелом музики є життя. Музика розповідає передусім про людину або багатьох людей, виражає їхні почуття, думки, характери, відображає вчинки тощо. Тематичний зміст програми 6-го класу дає можливість ширше поглянути на взаємозв'язок музики і життя, пізнати музичне мистецтво в його соціальному значенні. Учні мають усвідомити, що музика здатна з величезною силою впливати на людину, породжувати в неї певні почуття і думки, формувати її ставлення до інших людей, до навколишнього світу, змінювати характери, зміцнювати силу волі, пробуджувати сміливість, виховувати благородство, гуманність, доброту, надихати на трудові звершення. Однак музика може відігравати й негативну роль, послаблювати силу волі, робити людину жорстокою, злою. Все залежить від того, яка музика діє на людину, до якої музики вона прагне. Слід наголосити на нероздільності двох сторін зв'язку музики і життя: життя породжує музику, а музика впливає на життя. Необхідно, щоб учні відчули й усвідомили дві найважливіші якості, котрими визначається сила впливу музики (як і будь-якого мистецтва) на людину — її краса і правда. Школярі мають дійти висновку, що музика, в якій є краса і правда, може прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, зробити її кращою, розумнішою, розділити з нею горе й радість. ☺ У змісті програми 6-го класу зроблено акцент на зв’язках музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, понятті синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливостях вокальної та інструментальної, програмної й непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната…). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання. ☺ Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття. ☺ Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові. ☺ Організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватись на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізувати зовнішні антихудожні впливи середовища. ☺ Важливо, щоб учні усвідомили безмежні можливості музики у вираженні внутрішнього, чуттєвого світу людини та у формуванні її високих духовних якостей. Тема І семестру«Музика як мова почуттів» зосереджена на втіленні широкої палітри людських почуттів, настроїв, емоцій у музичних творах різних жанрів та стилів. Протягом семестру учням будуть представлені такі музичні жанри, як пісня (народна і професійна), інструментальна п’єса, фортепіанний цикл, концерт для фортепіано з оркестром, опера, симфонія. На прикладі творчості Й.С. Баха учні познайомляться з музикою для органу та поліфонічним складом музики, а також матимуть можливість зіставити поліфонічні твори з гомофонно-гармонічними. ☺ Завдання вчителя полягає в тому, щоб спрямувати учнів на усвідомлення широких виражальних можливостей музичного мистецтва на прикладах зазначених жанрів, а також на усвідомлення важливості впливу мистецтва на особистість та міжособистісні стосунки. Тема ІІ семестру«Я і музика» зосереджена на особистому сприйнятті учнем музичних творів та виявленні його ставлення до музики. Слід постійно розвивати в учнів відчуття власної причетності до мистецтва, необхідне для цілісного сприймання життєвих образів, відображених у ньому, та усвідомлення значення музики у своєму житті та житті інших людей. ☺ Кінцевим результатом засвоєння навчального матеріалу за темами «Музика як мова почуттів» та «Я і музика» має бути вироблена в учнів свідомого і вдумливого ставлення до музики та ролі музичного мистецтва у власному житті. Музичне мистецтво розкривається перед учнями новими сторонами своїх виражальних можливостей та життєвого змісту. Завдяки накопиченню слухового та виконавського досвіду протягом року розширюватиметься музичний та життєвий кругозір учнів. ☺ Допомагаючи учням сприймати і розуміти музичні твори, слід привертати їх увагу до великої естетичної цінності мистецтва, до його здатності наділяти людину естетичною насолодою та красою. Зважаючи на неперевершене значення естетичного впливу мистецтва на людину, вчитель допомагає учням усвідомлювати його виховну, пізнавальну та перетворюючу функції. Найважливішим при цьому є завдання вчителя захопити учнів музикою, навчити розуміти її красу та сформувати потребу постійно з нею спілкуватися. Питання №13 ♪ Уроки з Музичного мистецтва у 7-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Палітра музичних образів» І семестр «Образний зміст музики». II семестр «Композиція музичного твору». Зміст навчального матеріалу: виявлення різноманітної палітри музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо) як проявів життя, інтонаційної та життєвої природи музики. Визначення особливостей музичних стилів (класичного, романтичного) та сфери їх емоційного впливу на людину. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація, порівняння та характеристика музичних образів як відображення життєвих явищ у прослуханих та виконаних творах. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музичний образ, музичний стиль (романтичний, класичний). Усвідомлення значення образу як змістової основи музичного твору. Тема «Образний зміст музики» має вивести школярів на новий рівень осягнення інтонаційної природи музичного мистецтва, єдності змісту й форми музичного твору. Спостереження за музикою як явищем життя, за її інтонаційним розвитком дасть змогу учням відчути й усвідомити, як відомі їм особливості музичного мистецтва концентруються в понятті «музичний образ». Школярі мають переконатись, що музичний образ у межах одного твору може змінюватися в процесі варіаційного, поліфонічного та іншого розвитку; може виявлятися в єдності кількох тем, кожна з яких втілює одну з граней образу (дво-, тричастинні форми, рондо); що музичний твір може складатися з кількох взаємопов'язаних образів. Важливо звернути увагу учнів на те, що різноманітні музичні образи завжди відображають якусь частку життя: певну життєву подію, явище, картини природи, переживання однієї людини й багатьох людей, їхні думки, характерні вчинки. ☺ Узагальнюючи тему півріччя, слід наголосити на тому, що композитор при створенні твору використовує такі художні засоби, які дають йому змогу втілити задум і зробити його доступним іншим людям. Ось чому осягнення музичного образу буде неповним без з'ясування того, якими засобами виражений музичний зміст. Слід підкреслити, що будь-який музичний образ є часткою життя, вираженого в музиці. Нехай учні пригадають характер музичних образів, які лежать в основі почутої і виконаної ними протягом півріччя музики, наведуть приклади музичних образів, які найбільше запам'яталися, виконають улюблені пісні. Загалом методика вивчення теми "Образний зміст музики" має ґрунтуватися на принципі цілісного інтонаційного аналізу музичного твору: від характеру образів даного твору, епохи й життєвих обставин його створення, індивідуальності композитора, властивого йому стилю — до особливостей змісту і форми, виразних засобів, використаних композитором. Тема другого півріччя — "Композиція музичного твору" — поглиблює й розвиває тему "Образний зміст музики". Уже в першому півріччі від спостереження за життям одного, самостійного образу учні прийшли до спостереження за розвитком кількох образів у одному творі. У цьому півріччі увага зосереджується на тому, як окремі образи звучать, розвиваються і взаємодіють, тобто в полі зору постає музична драматургія. Варто вказати на умовність поділу тем, оскільки елементи драматургії (хоча б найпростіший розвиток) є в будь-якому творі. Зміст програмирозкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційно-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять «стиль, драматургія, композиція, форма». Аналізування драматургії та композиції музичних творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) щодо відображення мозаїки навколишнього світу. Порівняння драматургічного розвитку музичних творів різних жанрів і форм. Визначення основних типів музичної драматургії: контрастного, конфліктного, безконфліктного. Характеристика особливостей побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів – проявів життя у їх співвідношенні. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музична драматургія та її типи, сонатна форма та її складові. Усвідомлення значення музичної драматургії як відображення життєвих явищ у їх взаємодії. ☺ Учні мають дійти висновку, що музичний образ, який не містить у собі суперечностей і не зіставляється з іншим контрастним образом, не може відображати якісь значущі події і втілюється в простих музичних формах. І навпаки, гострий конфлікт усередині одного або між кількома музичними образами стає основою для розвитку вагомих подій і втілюється у великих музичних творах — сонаті, ораторії, опері, балеті. Чим багатший і значущіший життєвий зміст музичного твору, тим більше в ньому музичних образів, тим складніші їхні взаємозв'язки й розвиток. Питання №14 ♪ Уроки з Музичного мистецтва у 8-му класі. ☺ Відповідь: Тема року: «Музичне мистецтво і сучасність» I семестр «Відлуння епох у музичному мистецтві». Зміст навчального матеріалу: Виявлення особливостей та відмінностей академічної і розважальної музики за їх життєвим змістом і призначенням, роль музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи й у житті кожної людини. Порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско…) за сферами їх емоційного впливу. Визначення характеристик рис творчості відомих композиторів минулого і сучасності. Характеристика минулої спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання композиторських і народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих і виконаних творів щодо особливостей втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту. Засвоєння основних понять і термінів: академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями – джаз, рок, диско… Усвідомлення значення музичного мистецтва в житті сучасної людини та в різні епохи. Завдання музики – розкриття зв’язку музики з життям, - набуває у 8-му класі нового змісту. Слід прагнути до того, щоб ознайомлення з кожним музичним твором торкалося актуальних для восьмикласників морально-естетичних проблем, зокрема проблем духовного становлення особистості в боротьбі з життєвими обставинами, взаємин людей тощо. Уроки музики повинні допомогти учням розібратися в різномаїтті оточуючої їх музики, навчити правильно оцінювати її естетичні й моральні якості. Музика, як і будь-яке мистецтво, не піддається точному аналізові. Тому суперечки, дискусії на уроці музики неминучі, і їх треба всіляко заохочувати. Слід привчати учнів мислити, переконливо викладати й доводити свої думки, з повагою ставитися до точки зору співбесідників. Це сприятиме набуванню на музичних заняттях естетичного досвіду, який формує духовний світ школярів, збагачує їхнє життя. Одне з найважливіших завдань – ввести учнів у коло тих питань, які будуть детально розглянуті протягом навчального року. Передусім це стосується поняття сучасна музика,яким часто позначають лише нову розважальну музику. Восьмикласники мають усвідомити, що поняття сучасна музика може вживатися у двох значеннях: у вузькому (музика, створена в наш час) і в широкому (музика, яка відповідає сучасним ідеалам). У широкому розумінні музика минулих, навіть найдавніших часів, якщо вона просякнута ідеалами гуманізму, співзвучна нашим ідеалам, стає нашим сучасником, входить до скарбниці світової культури. Слід допомогти учням розібратися в призначенні академічної й розважальної музики, показати, що їх об’єднує, а що відрізняє. Важливо з’ясувати, як ставляться школярі до цих сфер музичного мистецтва, чи спроможні вони оцінити художні достоїнства певного твору. Уроки музики мають озброїти учнів принциповими настановами щодо надзвичайно складного музичного світу сучасності. Якщо підлітки в судженнях про легку музику зможуть спиратися на запас знань та інтонаційно-слуховий досвід, значить, заняття досягли мети. II семестр «Музика в діалозі з сучасністю». Зміст навчального матеріалу: Узагальнення поняття про основні види, стилі та жанри музики й сферу їхнього емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівняння творів визначних композиторів – представників різних національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспільстві. Визначення характерних рис творчості провідних представників світової музичної культури, характеристика їхньої творчої спадщини. Виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Виконання композиторських і народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок з урахуванням вікових особливостей учнів. Інтерпретація змісту прослуханих і виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини. Закріплення основних музичних понять і термінів. Усвідомлення значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства. Уроки цього семестру повинні узагальнити у свідомості учнів багатогранну творчість композиторів-класиків з тим, щоб підкреслити актуальність життєвого змісту їхньої музики в наші дні. Опираючись на музичний досвід, набутий за час навчання, слід спонукати учнів до аргументованої оцінки явищ музичного мистецтва. Знання суттєвих закономірностей музики, особливостей музичної мови, характерних рис музики різних епох і народів, асоціації з творами інших мистецтв – необхідна змістова основа розмірковувань про музику на уроках. Питання №15 ♪ Роль та місце гри й ігрових моментів на уроці Музичного мистецтва ☺ Відповідь: Оскільки діти постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за партами. Гра, ігрові моменти на уроці– це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим. Важливо знайти правильне співвідношення ігрових і навчальних форм діяльності в школі. З цією метою доцільно якомога частіше використовувати в навчальній роботі ігрові форми і водночас вчити дітей спостерігати музичні явища, порівнювати їх, знаходити спільне і відмінне. На чільному місці мають бути сприймання і виконання, бо саме у цьому процесі виникають і розвиваються музичні уявлення, для осмислення яких необхідні певні поняття, відповідна термінологія, графічні знаки ... На уроці музики доцільніші такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети. Проблема гри на уроці музики багатоаспектна. Крім змісту ігрових ситуацій, необхідно правильно визначити місце і обсяг гри залежно від дидактичних завдань. На різних уроках проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою гри вирішується по-різному. Найчастіше використовуються ігри ролеві, рухливі, дидактичні. ☺ На уроці музики недопустимі азартні ігри типу "Знайди схований предмет", "Голосно-тихо" ... Учитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку. Особливої уваги вимагає організація ігор-змагань, в яких охоче беруть участь діти. Зробити урок цікавим, але не розважальним, ефективним, а не ефектним, навчати граючись, а не просто грати – це найважливіші проблеми, які постають перед учителем. Питання №16 ♪ Музичне сприймання. Особливості музичного сприймання дітей ☺ Відповідь: Музичне сприймання – основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти. Сприймання музики в педагогічній науці розуміється як естетичне осягнення музичного явища в єдності його змісту й форми. Це, насамперед, осягнення художніх образів музичного твору й виражених у ньому емоцій і почуттів. Поряд з терміном «сприймання музики» вживають словосполучення «слухання музики», яке використовують у двох значеннях: як синонім сприймання музики і як компонент уроку музики. ☺ Отже, сприймання і слухання – не |