ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

СЛОВО ЯК ЗНАЧЕННЄВА ОДИНИЦЯ МОВИ

Практичне заняття 2

Мета: Формувати уміння тлумачити лексичне значення слів, виявляти способи тлумачення, укладати словникові статті тлумачних словників.

Теоретичні питання

1. Природа лексичного значення слова.

2. Способи тлумачення лексичного значення слова.

3. Типологічна характеристика лексичних значень слів:

а) за предметною співвіднесеністю (денотативне, сигніфікативне, емотивне);

б) за синтагматичною зумовленістю (вільні і зв’язані – фразеологічно, синтаксично, конструктивно);

в) за наявністю суб’єктивної оцінки (концептуальне, конотативне);

г) за ступенем узагальнення (конкретне, абстрактне).

(вдома виконати завдання 9, 10, 14, 16, 18)

Завдання 9.Прочитайте уривок з тексту. Поясніть значення виділених слів за поданим контекстом. За словником відповідного типу з’ясуйте інші значення цих слів, якщо такі є.

На сусідньому дубі давно вже прокинувся старезний чорний ворон й одним оком сонно кліпав на це видовисько. Воронові було вже двісті сімдесят літ, проте він досі не стомився спостерігати за людськими дивацтвами і намагався ставитися до них з розумінням. Тепер він сидів на дубі, який ще міцно тримав на собі поруділе листя, вдихав теплий дух ладану, і чорному воронові тут було затишно. Білий місяць-четвертак не діставав його за дубовим листом, зате добре висвічував невеличку галявину, де копошилися люди. Ворон, хоч і був сліпий на одне око, відразу впізнав і священика, і чоловіка з довгим закандзюбленим носом – він їх бачив не вперше. Щоправда, чув погано, бо ворон, по правді сказати, був уже глухий як пень. Глухий і підсліпуватий, а проте добре бачив, що йому треба (В. Шкляр).

Завдання 10.З тлумачного словника випишіть словникову статтю, у якій лексичне значення пояснюється логічним способом через встановлення родо-видових співвідношень.

Зразок:чайка–перев. наземний денний птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах.

Завдання 11.Заповніть таблицю прикладами,з’ясувавши спосіб тлумачення лексичного значення поданих слів.

Способи тлумачення лексичного значення слів
Логічний	Лінгвістичний
родо-видове тлумачення	описове тлумачення	синонімічне тлумачення	антонімічне тлумачення	словотворче тлумачення

В-1. В’яз – листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною; Пілігрим – мандрівник, подорожній. Картатий – із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.). Загс – скорочення: запис актів громадянського стану. Надвечір'я – час перед вечором. Цьогорічний – цього року. Рахманний – смирний, тихий. Давній – колишній. Низький – протилежне високий.

В-2.Нелинь – дуб, з якого не опадає листя. Азбучний – алфавітний, абетковий. Ворожка – знахарка.Генплан – скорочення: генеральний план. Силач – людина великої фізичної сили. Тихий – який звучить не сильно, не голосно. Ігристий – пінявий, шипучий. Ранковий – прикм. до р а н о к. Пологий – протилежне к р у т и й.

В-3.Бабка – подорожник.Гадай-зілля – білозір. Міськком – скорочення: міський комітет. Пасажир – людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком. Вічнозелений – який завжди вкритий зеленим листям або глицею. Спокійно – присл. до с п о к і й н и й. Конкретний – протилежне а б с т р а к т н и й.

Завдання 12.З’ясуйте, які способи тлумачення комбінують у поданих словникових статтях.

В-1. Абищиця – річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Вояк – той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Живий –який існує, здійснює обмін речовин із зовнішнім середовищем, здатний рости, розмножуватися; протилежне мертвий. Попелястий – кольору попелу, сірий.Бідний – який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Фінорган – скорочення: фінансовий орган — орган державного управління, що здійснює в плановому порядку мобілізацію та розподіл грошових коштів, а також контроль за їх використанням.

В-2. Архітектор – фахівець у галузі архітектури; будівничий. Адресант– той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.; відправник. Високий –який має велику відстань знизу вгору; протилежне низький. Смерть – припинення існування людини, тварини; протилежне життя; кончина, скін. Комбікорм – скорочення: комбінований корм (суміш сухих кормів, що містить необхідні для даного виду тварин поживні та мінеральні речовини, а також вітаміни).

В-3. Підсоколик – невеликий хижий птах родини соколиних; чеглик. Стрімкий – майже прямовисний, крутий; протилежне пологий, положистий.Зозулястий –який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. Мопед – скорочення: мотоцикл педальний; легкий малопотужний мотоцикл, що має також педальний привод. Болотистий – багатий на болота; багнистий. Індпошив – скорочення: індивідуальне пошиття; майстерня, де шиють одяг за індивідуальним замовленням.

Довідка: а) родо-видове й синонімічне; б) описове й синонімічне; в) описове й антонімічне; г) описове, синонімічне й антонімічне; ґ) описове, антонімічне й синонімічне; д) словотворче й родо-видове; е) словотворче й синонімічне.

Завдання 13.З’ясуйте способи тлумачення лексичного значення слів-омонімів.

В-1. Губа¹ – кожна з двох шкірно-м'язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Губа² – на Півночі Росії – поширена назва заток, які глибоко вдаються в сушу. Губа³ – у Московській Русі – адміністративно-територіальна округа, що пізніше відповідала повітові. Губа⁴ – гауптвахта.

В-2. Пікет¹ – невеликий військовий сторожовий загін; застава. Пікет² –точка місцевості, що знаходиться на певній віддалі від іншої точки і відмічена при нівелюванні кілочком, забитим до рівня землі.

В-3. Пролісок¹ – рід трав'янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі. Пролісок¹ – місце в лісі або на узліссі, вільне від дерев; галява.

Завдання 14.Випишіть із «Словника української мови» в 11 томах указані за варіантами словникові статті слів. Письмово обґрунтуйте наявність стилістичних ремарок у структурі цих статей.

В-1. Журавець. Живодайний. Ниткоплут. В-2. Словолитня. Пройда. Жульєн. В-3. Жовторотий. Сліпи. Ера. В-4. Еристика. Борисфен. Уяв. В-5. Дурносміх. Кумпол. Нить. В-6. Гульба. Злет. Підорбітальний. В-7. Гудимець. Отець-ненька. Дурисвіт. Анданте. В-8. Борвій. Дурометр. Пігмей. В-9. Витійство. Гуляк. Письмак. В-10. Торгаш. Діловодка. Видноколо.

Завдання 15.Уважно прочитайте речення. Визначте тип лексичних значень виділених слів за синтагматичною зумовленістю (вільні, або номінативні; фразеологічно зв’язані; синтаксично чи конструктивно зумовлені).

В-1. 1. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко). 2. З курника прибігла жінка.. – Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (І. Франко). 3. Лисом підшитий, псом підбитий (М. Номис). 4. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (О. Донченко). 5. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович).

В-2. 1. Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (І. Нечуй-Левицький). 2. Два народні генії [А. Олдрідж і Т. Шевченко], що розмовляли різними мовами, чудесно розуміли один одного й без перекладача, бо серця їхні билися в унісон (Слово про Кобзаря). 3. На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась (Леся Українка). 4. – Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко.. показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров (І. Франко). 5. Знала [Марта], всім дівочим серцем розуміла, що добре хлопцеві з нею (М. Стельмах). 6. Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям (Панас Мирний).

В-3. 1. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка). 2. Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (М. Коцюбинський). 3. Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (З. Тулуб). 4. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (І. Нечуй-Левицький). 5. – Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 6. Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Я. Баш).

Завдання 16.У поданих уривках з текстів підкресліть виділені слова із загальновживаним значенням однією рискою, а слова з контекстуальним значенням – двома. Назвіть ознаку, за якою виділяють ці типи значень.

В-1. 1. Затворниця виставила себе проти сонця, солодко потяглася, а тоді, зайшовши в озеро, попливла прямісінько на Ворона. Попливла, гадюка, так швидко і вправно, що, коли він здогадався про її намір, ховатися було пізно (В. Шкляр). 2. Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі (Ю. Яновський). 3. Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт? (Ю. Збанацький). 4. Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить (Л. Глібов).

В-2. 1. Десь далеко затуркотіла горлиця, неначе й собі згукувалась з живим людським гуканням (І. Нечуй-Левицький). 2. – Дівчино, горлице, коли б ти знала, якого жалю ти мені завдала! – подумав Микола, глянувши на Мокрину (І. Нечуй-Левицький). 3. Горлиця і припутень мостять на дереві просте гніздо з кількох покладених навхрест паличок (Корисні птахи України).

В-3. 1. І річечка недалечко петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє (О. Донченко). 2. – Тетянко, йди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, – розважатимеш її (Марко Вовчок). 3. Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський).

Завдання 17. Прочитайте подані речення. Визначте лексичне значення виділених слів. Які ремарки слід ввести до словникових статей цих слів?

1. А в гнізді вже пищали маленькі дятленятка (Ю. Збанацький). 2. Аж тут котяра в мішку.. страшенно занявчав та й зіпсував Климкові торг (О. Ільченко). 3. Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (О. Іваненко). 4. Дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі, збирав до себе всі випари і перешиковував хмаровище (Ю. Яновський). 5. Незабаром хмара своїми грізними плечиськами заступила сонце (І. Рябокляч). 6. Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш). 7. Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає (Т. Шевченко).

Завдання 18. Виявіть рядок, у якому всі слова мають абстрактне значення.

В-1. а) непохибність, доброта, глибінь, зілля, гризота;

б) турбота, юність, любов, синь, каміння;

в) запал, блакить, окуляри, гордість, воля.

В-2. а) мрія, біль, ненависть, молодість, студентство;

б) мерзотник, мерзота, морозиво, мерзлота, мороз.

в) зустріч, вибір, розбір, старість, чуття.

В-3. а) лексиколог, зір, милість, зоря, нежить;

б) благодать, акварель, безвихідь, правда, заріччя;

в) ласка, ходьба, музикальність, яснина, шанобливість.

Практичне заняття 3

СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА