Ознайомлення з будовою ніг комах - Залежно від способу життя ноги у комах різних типів. - Для бігу пристосовані довгі тонкі кінцівки. - Що роблять комахи своїми широкими потужними ногами? (Риютьземлю). - Ті, які плавають у воді, відштовхуються своїми схожими на весла ногами. - У багатьох комах є хапальні кінцівки. Для чого вони потрібні? - У деяких зігнуті так, щоб можна було добре стрибати. - Розгляньте мал. 82. Назвіть зображені комахи. У якої з цих комах ноги пристосовані для стрибання? (Коника, сарани, блохи) Коник в стрибку здатен подолати відстань в 100 разів більшу від свого тіла. Зелений коник – кориснакомаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м’якими насінням, ніжним листям. Для риття? (Капустянка, медведка) Цякомахапоїдає коріннямолодих рослин. Ще краще її ніжки можете розглянути в колекції. Для хапання? (Богомол). - Зігнувши лапки, ніби молиться, чекає на здобич. Звичайний богомолєвинищувач шкідливих комах(мух), але такожполює накорисних комах (бджіл). Для плавання? (Жук-плавунець) 5.Ознайомлення з крилами комах - Які ви знаєте літаючі комахи? - Розгляньте мал. 83. Скільки пар крил мають комахи зазвичай? - Комахи зазвичай мають дві пари крил, що відрізняються розмірами і формою. - У яких комах обидві пари крил розвинені однаково? (Бабка). - А у метелика? - У бджіл іос задні крила теж значно менші за передні. - А от у сарани задні крила набагато більші, ніж передні. - Передні крила жуків перетворилися на тверді захисні надкрилля. - Скільки крил у мух? - У мух, комарі і оводів, які мають тільки добре розвинені передні крила, задні перетворені в дзижчальця. Крила є лише у дорослих комах. Деякі види комах втратили крила (воші, мурашки). 7.Фізкультхвилинка Здрастуй, матінко-природо! Вклоняємось твоїй вроді, Руки простягаємо до ясного сонця, Промінчик сховаємо у своїй долонці. Змахнемо руками, як ніжні метелики, Голівками покиваєм, як пухнаті джмелики. Покрутимось туди-сюди, Як ті бджілки-непосиди. Поскачемо насамкінець, Як той коник-стрибунець. А тепер – мерщій до книжки, Попрацюймо, як мурашки. 3клас 9., Урок засвоєння нових знань як один із видів традиційних уроків природознавства основні етапи проведення уроку засвоєння нових знань з природознавства, приклад фрагмента уроку засвоєння нових знань з природознавства. Сприйняття й осмислення нового матеріалу 4.1. Тваринний світ лісів 1. Цар лісів. Має роги, наче вітрила. (Лось.) 2. У лісі вогник рудуватий Шишки лускає завзято. (Білка.) 3. Птах із великими очима, зігнутим дзьобом, гострими кігтями. Полює вночі. (Сова.) 4. Маленька пташка, по деревах стрибає, мошок видзьобує навіть головою вниз. (Поповзень.) 5. Сірий, ікластий, Хоче вівцю вкрасти. (Вовк.) 6. У кожну квітку заглядає волохатий цей товстун. Усе гуде, медок шукає, мов справжнісінький ласун. (Джміль.) 7. У лісі біля пня біготня і метушня: народ робочий весь день клопоче. (Мурахи.) 8. Ліс обійшов, поїв весь мед, У барлогу ліг і спить. На те він і … (ведмідь.) 9. Пташка, яка полюбляє гризти шишки. (Шишкар.) 10. Гостроносий і малий, Сірий, тихий і незлий. Вдень ховається. Вночі Йде шукать собі харчі. Весь із тонких голочок. Як він зветься? (Їжак.) 11. Чорномазий, жовтодзьобий, Він за плугом важно ходить. Сторож вірний, друг лісів, Перший вісник теплих днів. (Грак.) 12. Жучок крапчастий, червоненький. Корисний дуже, хоч маленький. (Сонечко.) 13. Довгі ноги Скік та скік. Ми погнались — Він утік. (Заєць.) 14. Червоногруда пташка прилітає до нас у гості на зиму. (Снігур.) ► Розповідь учителя Сова протягом літа знищує понад 1000 гризунів, зберігаючи тонну зерна. Мурахи виконують роль санітарів лісу. Вони безстрашні верхолази. Забираючись високо на дерево, вони скидають «трофеї» на землю. Досліджено, що одна мурашина сім’я за добу знищує 40—50 тис. шкідників. Синиці на це потрібно місяць, а дятлу — 20 днів. Мурахи розпушують ґрунт, і завдяки цьому коріння дерев одержує більше повітря й вологи. Лось — одна з найбільших тварин лісу. Повзик (поповзень) може ходити по дереву навіть униз головою. Шишкар, видзьобуючи із шишок насіння, допомагає деревам розмножуватись. Ведмідь, хоч і хижак, проте є всеїдною твариною: їсть комах, черв’яків, жаб, рибу, великих і малих звірів, а також ягоди, горіхи, кореневища, траву. Їжа взимку малодоступна, тому він запасає до 80—100 кг жиру та залягає в сплячку, будуючи барліг у гущавині лісу. У лютому ведмедиця народжує 1—2 малят і годує їх молоком півроку. Серед лісових тварин ведмеді — довгожителі. Живуть до 50 років. А чому говорять: ведмідь смокче лапу? Усередині зими у ведмедя на лапах змінюється шкіра, а молода, ніжна шкіра мерзне й свербить, От він і облизує її гарячим язиком. Своє житло, лігво, вовки будують серед коренів дерев у густих непрохідних хащах поблизу води. У березні-квітні в підготованому лігві вовчиця народжує 4—6 вовченят. Кілька тижнів вони годуються молоком. Через місяць уже їдять м’ясо. Ланцюги живлення. Робота на картках. (Роздавальний матеріал.) 4.2. Робота з 4.3. підручником, с. . Читання тексту ланцюжком. Охорона тварин. 4.4. 1) Прочитайте статтю підручника про охорону тварин і поясніть, чому ліс треба охороняти. Знайдіть у тексті назви тварин, що занесені до Червоної книги та охороняються законом. 2) Поясніть і доповніть поради Лісовичка: — Не руйнуй мурашники. — Не ламай гілок дерев. — Не руйнуй павутиння та не знищуй павуків. — Не лови метеликів. 3) Розповідь учителя. Серед багатьох тварин, що занесені до Червоної книги, краса і гордість Карпат — беркути, диво наших лісів, із совиних — пугач та справжні лісові схимники — чорні лелеки. Із Біловезької пущі до Карпатського лісу завезені наймогутніші тварини нашої країни — зубри. Довівши їх майже до зникнення, людина в останню мить виявила великий розум і взялася рятувати зникаючий вид. Ці тварини нагадують людям, що знищити значно простіше, аніж повернути гинуче знову до життя. У 1968 році створено Карпатський заповідник. (Демонстрація заповідника на карті.) Із давніх часів через усю історію пронесла людина любов до природи, доброту до всього живого, що робило її життя красивим, і перш ніж що-небудь зробити, замахнутись на щось, варто згадати слова: Все на землі, все треба берегти. І звіра, птаха, і оту рослину, Не чванься тим, що цар природи ти — Бо врешті ти лише її частина. «Літературна хвилинка». 4.5. Послухайте чудову легенду про чорного лелеку. Поміркуйте, що в цій легенді правда. Фізкультхвилинка n 5. Узагальнення й закріплення знань Гра «Хто де живе». (Роздавальний матеріал.) 5.1. Робота в 5.2. зошитах з друкованою основою, с. . Робота в 5.3. парах. Складання правил поведінки в лісі. n 6. Підбиття підсумків уроку Прийом «Мікрофон» — Що нового дізнались на уроці? — Про що розкажете вдома? — Який цікавий факт із життя тварин розкажете друзям? n 7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання Творче завдання: 1 ряд — знайти в додатковій літературі матеріал щодо охорони комах; 2 ряд — знайти матеріал щодо охорони птахів; 3 ряд — знайти додатковий матеріал про звірів, що занесені до Червоної книги. 10. Узагальнюючий урок як один із видів традиційних уроків природознавства, основні етапи проведення узагальню вального уроку. Фрагмент априкінці вивчення теми, зазвичай, проводятьсяузагальнюю щие уроки. Вони можуть відбуватися за матеріалом двох або не скількох тим, близьких за змістом. Основна дидактична мета подібного типу уроків — систе матизация знань, отриманих щодо всієї теми, за кріплення її найважливіших положень. Отже, узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, і навіть істотно впливають в розвитку пам'яті, промови, мислення учнів. Під узагальненням розуміють виділення будь-яких властивостей, якостей, властивих цілу групу предметів, і формулювання висновку, який вірний щодо будь-якого ,окремого предмета цієї групи.Учащихся потрібно навчити узагальнювати матеріал. Зробити це можна зробити з такого плану: а) виділяти головне, основний зміст в обобщаемом матеріалі; б) виділяти основні характеристики предметів, відносини з-поміж них; в) порівнювати предмети між собою, виділяти загальні, фундаментальні особливості, які можуть опинитися лягти основою обоб щения; р) формулювати з урахуванням узагальнення висновок (загальну тен денцию, закономірність тощо. буд.). За правильної організації уроку ефективним методом узагальнення і систематизації знань то, можливо розмова, основ ным умовою її ефективності є рівень або міра підготовки учнів на тему. Учащихся треба готувати до такої роботи: вони мають володіти фактичним матеріалом, навы ками порівняння, знати властивості предметів, їх основні харак теристики. При недостатньою підготовці учнів розмова мо жет перетворитися на монолог вчителя. Для узагальнення і систематизації знань потрібно скласти такі питання, яких дозволив би отримати узагальнення знань на цю тему. У питаннях може бути отра дружин певний фактичний матеріал, що грає значної ролі при виділенні основних понять теми. На узагальнюючому уроці бажано використовувати наочне приладдя, якими учні користувалися під час вивчення матеріалу. У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи: а) організація учнів, у якої з'ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема, цілі й завдання майбутнього уроку; б) перевірка знань, умінь і навиків по вивченій темі. Зазвичай, окремі учні отримують завдання, выпол няют їх, а клас перевіряє, виправляє, доповнює принаймні не обходимости; в) узагальнювальна розмова на тему; р) висновок вчителя, під час якого відзначається, який матеріал теми як і засвоєно учнями. У окремих випадках, проводячи узагальнюючий урок, вчитель поєднує перевірку знань, умінь, навичок і узагальнюючу розмову разом. Це можна зробити у випадках, коли тема невелика за обсягом матеріалу й поняття її прості. Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, і навіть ступеня сформованості умінь і навиків наприкінці узагальнюючого уроку можна навести невелику самостійну роботу учнів, носячи щую контрольний характері і сприяє виявлення рівня сформованих знань і умінь. Приклади розробок узагальнюючих уроків ФРАГМЕНТ Бесіда з елементами розповіді про живу природу. — Тварини і рослини, — це живі організми. Які ознаки властиві живим організмам? — То чому ж живу природу поділяють на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність між рослинами і тваринами — те, як і чим вони живляться.) — Як живляться рослини? Де вони беруть собі їжу? (Рослини виробляють їжу собі самі. У листках під дією світла утворюються необхідні їм поживні речовини.) — А чим живляться тварини? (Тварини живляться готовою їжею. Вони поїдають рослини та інших тварин.) — Чим ще відрізняються тварини від рослин? (Зовнішнім виглядом, будовою тіла. Відрізняються ще й тим, що рослини ростуть протягом усього життя: навіть у столітнього дуба ростуть гілки, виростає листя. Тварини ростуть лише в молодому віці. Тварини, на відміну від рослин, можуть пересуватися в просторі.) |