ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці

12 3

Куток живої природи як один із складників матеріально-технічної бази навчання природознавства, види праці школярів у кутку живої природи, приклад фрагменту уроку у кутку живої природи.

Куточок живої природи –це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу.

Куточок живої природи може знаходитися у кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу повітря – це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин.

Відбір конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи.

Кімнатні рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія, бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка, сансевьера, традесканція.Тварини куточка живої природи: гідри молюски, дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби, земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці.

Для початкової школи куточок живої природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об’єктами, виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по догляду, посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє екологічному вихованню

Географічний май майданчик як один із складників матеріально технічної бази навчання природознавства; види спостережень на географічному майданчику, приклад фрагмента уроку у «зеленому класі» географічного майданчика.

Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму

( 10 х 10м. ). Обов’язковим об’єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м., який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту.

На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру.

Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев’яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 – 2м. У ній знаходиться термометр.

На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри.

Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 – 2м.

Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 – 2м., ширина – 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см., а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см.

Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного.

Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості.

Натуральні наочні посібники як один із видів основної наочності з природознавства, методика використання натуральних наочних посібників на уроках природознавства, приклад фрагмента уроку із використанням натуральних наочних посібників

Навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці

Серед навчальних посібників цієї групи можна виділити натуральні предмети (предмети природи) та ілюстративні - спеціально виготовлені.

□ Натуральні наочні посібники

Предмети природи становлять основну масу посібників на уроках природознавства, їх використання дає можливість створити в дітей уявлення і поняття на основі безпосереднього чуттєвого сприймання.

Кожний класовод разом з учнями повинен зібрати й заготовити необхідні натуральні посібники для демонстрації їх у класі, а також дрібні об'єкти для використання їх як роздаткового матеріалу (для кожного учня).

Об'єкти живої природи

У програмі з природознавства значна увага надається вивченню дикорослих, сільськогосподарських і кімнатних рослин.

Із рослин, які ростуть у даній місцевості, на уроках потрібно використовувати ранньоквітучі (мати-й-мачуха, проліски, медуниці тощо), культурні, лікарські (буркун, полин, конвалія, глід, звіробій, суниці тощо) рослини, бур'яни поля, городу (пирій повзучий, осот польовий, грицики, лобода, кульбаба).

Рослини, які не ростуть у даній місцевості, або не переносять холодну пору року, можна використовувати в засушеному вигляді (рослини поля, городу).

Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривають тонким папером. Гербарії можуть бути систематичними і, морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об’єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин їх видозміни у зв’язку з різними умовами існування особливості будови.

Колекції – це зібрання однорідних об’єктів, які мають спільні ознаки. Для колекції підбираються невеличкі за розмірами об’єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. Колекції використовують, як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку.

У законсервованому вигляді зберігаються соковиті рослини та їх частини - плоди (вишня, абрикоси, яблука, помідори, огірки), кореневища, бульби тощо.

Для забезпечення сільськогосподарських робіт на навчально-дослідній ділянці необхідно заздалегідь заготувати посадковий матеріал:

- гілки чорної смородини у березні місяці (для розмноження рослин живцями);

- коренеплоди буряка, моркви, редьки восени (для одержання насіння цих рослин).

- сухі плоди і насіння квасолі, гороху, сої, бобу, огірків, помідорів, моркви, буряків, а також квітів для занять на пришкільній ділянці.

Вивчення тварин у початкових класах здійснюється під час проведення екскурсій на ферму (формується поняття про свійських тварин); під час проведення уроків у класі (при вивченні гризунів - шкідників сільського господарства використовується спостереження дітей за способом життя мишей, хом'ячків та інших гризунів у кутку живої природи; при формуванні поняття про риб, птахів та інших тварин - мешканців кутка природи); під час виконання домашніх завдань (учні спостерігають за способом харчування та повадками птахів, які зустрічаються поблизу житла - голубів, ворон, граків, галок, горобців, кільчастих горлиць; деяких ссавців - кішок, собак; шкідливих комах - хрущів, білана жилкуватого, білана капустяного та ін.).У початковій школі бажано не використовувати препаровані тварини та комахи.

4. Образотворчі наочні посібники як один із видів основної наочності з природознавства, методика використання образотворчих наочних посібників на уроках природознавства, приклад фрагмента уроку іх використанням образотворчих наочних посібників.

Образотворчі засоби навчання поділяються на об'ємні і плоскі.

До об'ємних належать муляжі. Муляжі - це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин. (Додаток Ж) Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.

До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. (Додаток З) Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.

Навчальні картини використовуються як демонстраційні на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей [2, 42].

Вимоги до використання картин:

на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;

їхня величина інформативності;

мають емоційний вплив, що сприяє підсиленню гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.

За навчальними картинами учні описують географічні обєкти, відповідно до поставлених цілей; порівнюють їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюють звязки, складають тематично розповідь за картиною. (Додатки И)

Навчальні таблиці. Це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, текстовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними малюнками. (Додаток К) [1,42].

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загально навчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу - складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

При підготовці і проведенні уроку з використанням образотворчих засобів навчання необхідно:

детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

відібрати і проаналізувати засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після пояснення вчителя або під час закріплення матеріалу [12, 22].

У процесі використання образотворчих засобів навчання на уроці природознавства вчитель повинен дотримуватися таких вимог:

стінні картини і таблиці повинні мати такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти;

перед демонструванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до комплекту таблиць або картин;

визначити час і місце уроку демонстрування їх;

продумати, які різноманітні методи і прийоми треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

обєкти зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;

таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один обєкт або однорідні обєкти, які повязані між собою певними звязками;

малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його "прочитати;

навчальні таблиці не заміняють натуральних обєктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і учні з ним працюють індивідуально. для фронтальної роботи з класом, самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування, письмових контрольних робіт та ігор.

Отже, наявність натуральних і образотворчих засобів в поєднанні з іншими засобами наочності у процесі навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами, дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей і потребує від учителя ретельної підготовки до уроку.

Як зразок Пропонуємо розглянути фрагмент уроку в 3 класі

Тема: Без води немає життя

Мета: закріпити і розширити уявлення про значення води, про три стани води, властивості води-рідини (текуча, не має форми, розширюється під час нагрівання, стискується під час охолодження); формування уявлення про кругообіг води в природі, про шляхи забруднення води в природі та способи її охорони і збереження, про цінність води для людей; формувати вміння планувати способи виконання окремих дослідів за аналогією, виконувати безпечні досліди, узагальнювати й робити висновки про способи виконання дослідів; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, прагнення берегти й охороняти природу, зокрема воду.

Обладнання: таблиця «Кругообіг води в природі»,глобус, презентація

Хід уроку

ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Розгадування та обговорення загадок

Я вода і на воді плаваю. (Лід)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Пухнаста хмара летить крилата.

чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)

Усі рослини й тварини вживають,

у кожній хаті її мають. (Вода)

Про що ж усі ці загадки?

Чому так говорять: «Без води не було б життя на Землі»? (Слайд 1)

Де є вода у природі?І. Повідомлення теми і завдань уроку (Слайд 2)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь по те, де на землі знаходиться вода, у яких станах і які властивості має вода - рідина, значення води для рослин, тварин і людини. А також спробуєте дати відповіді на питання: - Куди зникає вода з калюж?

Чому висихає мокра білизна?

Чому дошка швидко становиться сухою, хоч ви її часто протираєте мокрою ганчіркою?. Вивчення нового матеріалу

. Практична робота. Властивості води

-Ми відправляємось на зустріч з Краплинкою води, яка нам допоможе дати відповіді на поставлені запитання. Отже, зустріч перша. (Слайд 3) Краплинка хоче навчити вас робити досліди, щоб краще пізнати властивості води.

Давайте разом дізнаємось, що таке вода.

Дослід 1

У кожного на парті є склянка з водою. Спробуйте її перелити в пусту склянку. Що ви побачили? (Вона ллється, тому що вода рідина, вона текуча).

Дослід 2

А зараз ми з вами спробуємо дізнатися, чи має вода форму. Я наллю води на скло. Що з нею сталося? Чи має вода форму? А тепер візьму різні за формою посудини: склянку, вазу, колбу. І наллю в кожну з них воду. Що ви помітили? Спробуйте зробити висновок. (Вода не має форми, вона набуває форми того предмета, в який вона налита).

Дослід 3

У склянку з водою опустіть ложку. Чи добре її видно? Що ви можете сказати? (Вода прозора).

Дослід 4

Подивіться, чи має вода колір. Отже, вода (безбарвна).

2. Робота з підручником на с.92

Самостійне читання статті із завданням.

Знайдіть у тексті речення, де говориться ще про одну властивість води, про яку ви вже дізналися, коли вивчали термометр.

Дочитайте текст до кінця і знайдіть, що буде з пляшкою, якщо її з водою винести на мороз. Чому ж у цьому випадку вода в пляшці не стискається? (Стискається при охолодженні).

Дослід 5

Визначте, чи має вода запах. (Без запаху).

. Рубрика «Це цікаво знати!»

А чи має вода смак? Чи можна порівняти воду із водопровідного крана з водою із джерела чи криниці? Вода з джерела видається смачнішою. В чому ж причина? Справа втому, що смак має лише чиста вода. А чи є така у природі? Немає, адже протікаючи в надрах Землі чи на її поверхні, вода розчиняє різні речовини.

То від чого залежить смак води? (Від речовин, які в ній розчинені)

Отже , вода - найголовніший розчинник на Землі, тобто вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Щоб переконатися в цьому, проведемо досліди.

. Робота в групах ( поділ учнів на групи; проведення дослідів).

І група - проводить досліди з марганцівкою, сіллю, цукром.

ІІ група - сіллю,

ІІІ група - цукром.

ІV група - проводить досліди з крейдою, піском, олією.група - піском,І група - олією.

Висновки

І - ІІІ група

Марганцівка, сіль, цукор розчинилися у воді.

Речовини, які розчиняються у воді, називаються розчинними. Вода для них є розчинником. Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Крім розчинів. Які можна приготувати, є природні розчини. Це вода морів, океанів, солоних озер і мінеральних джерел, сік рослин, кров людей і тварин.

ІV - VІ група

Крейда, пісок, олія не розчинилися у воді.

Речовини. Які не розчинилися у воді, називаються нерозчинними.

Перша зустріч з краплинкою завершилася. Краплинка бажає вам успіхів у пізнанні загадкових властивостей.

. Продовження роботи на виявлення Стану води (Слайд 4)

У яких станах перебуває вода в природі?

Наведіть приклади води у трьох станах.

Пригадайте, з чого складаються рідкі, тверді та газоподібні тіла?

З чого складається будь-яка речовина?

Як розташовані молекули в рідині, твердій і газоподібній воді?

Назвіть і розмістіть наведені тіла за станами.

Дома намалюйте подорож краплинки у трьох станах.

. Турнір Всезнайок

А зараз крапелька вам пропонує відпочити і перевірити свою ерудованість. Дайте відповіді на питання.

Імя королеви, яка живе в країні снігів … (Снігова)

Казкова вода, яка все оживлює? (Жива)

На кого хотів бути схожим Вінні-Пух? (На хмарку)

Куди в мерз вовчий хвіст? (В ополонку)

Яким стане білий заєць, якщо його скупати в Жовтому морі? (Мокрим)

Які ідуть опади, коли у погоди погіршився настрій? (Дощ)

. Проблема ситуація

Скільки води на Землі? (Слайд 5)

-Глобус - це обємне зображення нашої планети, на якій ми живемо. Подивіться на нього. Ви побачите різні кольори на глобусі. Це - кольорове позначення суші і води.

-Коли з космосу космонавти вперше побачили нашу планету, вони були дуже здивовані і зачаровані її красою і назвали Землю «блакитною планетою».

Так скільки ж води на нашій планеті? Вчені підрахували. Уявно кількість води можна позначити так. Візьми аркуш паперу, поділи його на 4 рівні частини. Це буде поверхня нашої Землі. 3 частини замалюй блакитним кольором - це вода. 1 частина - суша. Ви бачите, наскільки більше води на нашій планеті, але вода буває різна - питна, або прісна і солона, непридатна для вживання людиною, її ще називають морською. На 100 л води припадає 2 л прісної води.

А чи знаєте ви, що води, необхідної для всього живого. Не так вже й багато, і люди всіх країн дуже схвильовані тим, що не скрізь її вдосталь. Від цього страждає багато країн і гине їх населення. Подивіться уважно на слайд.

Чи не правда, що вони змушують замислитися про збереження води на нашій планеті, щоб забезпечити життя людям? А ще я хочу сказати. Що люди землі обєдналися у своїх діях за збереження водних ресурсів і проголосили 10-річчя з 2005 року по 2015 рік - десятиріччям «Води для життя», закликали всіх жителів планети взяти участь в охороні і збереженні води.

Хоч ви і маленькі, але й ви можете щось корисне зробити у цій справі. Я пропоную вам намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.

Щоб змінилося на Землі, якби зникла вся вода? Чому?

. Охорона і збереження води. Як зберегти воду?

Подивіться, будь ласка, на ці слайди. Про що вони? Я пропоную вам на ваших запрошеннях розподілити номери картинок на три групи:

вода пропадає без використання; (2, 6, 8)

вода використовується нераціонально; (1, 4, 7, 9)

вода використовується раціонально. (3, 5, 10)

Уявіть собі такий випадок - хлопчик мив руки та забув щільно закрити кран, і водичка по крапельці стала капати. За деякий час її витече чимало. Я пропоную вам дома перевірити, скільки води виллється дарма. Скористуйтесь алгоритмом проведення досліду і разом з батьками обчисліть.

Алгоритм виконання досліду (разом з дорослими)

. Відкрий кран так, щоб з нього водичка капала по краплині.

. Збери по краплині воду в склянку, що накапає за 1 хвилину.

. Виміряй її кількість. (Це може бути 50, 80, 100 мл)

. Помнож це число на 60 хвилин. Це буде кількість води, що витекла за годину.

. Помнож отримане число на 24 години. Отримаєш кількість води, яка протекла даремно за добу, не зробивши користі людям.

. За допомогою склянки для виміру рідини, набери цю кількість води.

Для чого могло вистачити цієї кількості води дома?

-А зараз я пропоную вам допомогти Крапельці у розвязанні її проблем. Зєднайте стрілками від кожної проблеми до її вирішення.

ПРОБЛЕМАВИРІШЕННЯЗа одне купання в ванній використовується біля 300 л водиЗакривайте кранЧерез бездумно відкритий кран використовується до 1000 л води за добуНаповнюйте ванну не більш як наполовинуЯкщо чистити зуби, не закривши кран, то безцільно використовується до 5 л водиНе зливайте воду з крана - тримайте пляшку з водою в холодильникуПри намилюванні в душі з відкритим краном дарма використовується 50 л водиНаберіть стакан води і закрийте кранЩоб набрати з-під крану один стакан холодної води, треба злити приблизно 5 л теплої водиЗакривайте кран, коли намилюєтесь

Чи подобаються вам наші зустрічі з водою? Недарма люди називають її «загадковий світ води».

. Дидактична гра «Подорож з краплинками води» з використанням таблиці «Кругообіг води в природі» та анімації

Послухайте розповідь про пригоди, що сталися з краплинками води, і допоможіть пояснити, чому вони відбулися. У синьому морі плескалися краплинки води. Пригріло ясне Сонечко, і краплинки випірнули на поверхню погрітися. Але раптом вони стали легкими-легкими і піднялися вгору.

Що сталося з краплинками? (Вони перейшли з рідкого стану в газоподібний, перетворилися на водяну пару).

Краплинкам сподобалося бути легкими і літати. Вони піднімались все вище і вище. Та раптом їм стало холодно, і вони знову стали важкими.

Чому краплинки стали важкими? На що вони перетворилися? (Знову стали рідиною, а деякі - кристаликами льоду, бо при охолодженні водяна пара переходить у рідкий або твердий стан).

З краплинок і кристаликів льоду високо над Землею утворились хмари. Та тісно було на хмарках краплинкам. Вони наштовхнулись на кристалики льоду і примерзли до них. Кристалик до кристалика - і утворились… А що утворилось, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте загадку:

Зірки ніжно-білі

На рукав злетіли,

Поки ніс я їх сюди,

Стали краплями води. (Сніжинки)

Утворились сніжинки, які вже не могли залишатись на хмарі, бо стали важкими, і впали на Землю. Узимку сніжинки долітають до Землі, і випадає сніг.

-А чи можуть влітку сніжинки долітати до Землі? Чому? (Улітку сніжинки тануть, бо тепло, тоді падає дощ).

З дощем чи снігом повернулися назад і наші краплинки. Але на ньому їхня подорож і пригоди не закінчилися. Вигляне Сонечко, і вони знову помандрують.

Отже, вода у природі постійно рухається, мандрує. З поверхні Землі і повітря, а звідти назад на Землю.

Переміщення води у природі і перехід її з одного стану в інший називається кругообігом води. (Показ анімації)

-Подивіться уважно на слайд і ви побачите скільки треба часу, щоб вода зробила повний кругообіг. Океан - 2600 років, ріки та озера - 3 роки 3 місяці, грунтові води - 10 місяців.

5.Аудіовізуальні наочні посібники як один із видів основної наочності з природознавства, методика використання аудіовізуальних наочних посібників на уроках природознавства, приклад фрагмента уроку із використанням аудіовізуальних наочних посібників

упу аудіовізуальної наочності складають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, відеофрагменти, магнітофонні записи) і статичні (презентації, окремі слайди) засоби наочності. Необхідність їхнього використання, а саме динамічних засобів наочності, пояснюється тим, що завдяки їм молодші школярі можуть сприймати:

- об'єкти і явища, які відсутні у тій місцевості, де живуть діти;

- процеси і явища в їх розвитку, які безпосередньо органами чуттів можуть сприйматися у природі (наприклад, розпускання бруньок, розвиток жаби з ікринок і т. ін.);

- об'єкти і явища, які вимагають для спостережень тривалого часу або спеціальних умов (наприклад, життя водойм: їхній рослинний і тваринний світ і т. ін.);

- виробничий процес, послідовність здійснення його етапів (наприклад, добування кам'яного вугілля та інших корисних копалин);

- явища або процеси, які відбувалися у природі раніше і більш повторюються.

Ефективність використання аудіовізуальних засобів у процесі навчання природознавства зумовлена насамперед загальними дидактичними вимогами, які необхідно враховувати учителеві. Головними з них є, по-перше, чітке визначення конкретної дидактичної задачі та підзадачі, яка буде розв'язуватися за допомогою того чи іншого за наочності на певному етапі навчання; по-друге, зміст засобу наочності повинен відповідати змістові теми уроку, все, що не стосується теми опускається і не показується, щоб необхідний матеріал не пройшов повз уваги учнів; по-третє, сприймання повинно бути цілеспрямоване, повинні усвідомити ціль і завдання перегляду чи прослуховування час перегляду кінофільму, телепередачі, прослуховування магнітофонного запису, платівки, педагогічне керування сприйманням дітей ускладнюється, оскільки учитель не може постійно давати коментар і пояснення, тому він заздалегідь готує учнів до сприймання змісту візуальних засобів наочності.

Прийомами такої підготовки є: активізація понять і конкретних об'єктів, про які йтиметься, інформація на дошці про запитання, на які діти відповідатимуть після перегляду чи прослуховування, пояснення і запис складних термінів.

Навчальні фільми і телепередачі.

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок часу він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про явища і процеси навколишнього Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці, в розвитку, в певній об'єктивно логічній послідовності. У навчальних фільмах чітко виділені взаємозв'язки і залежності навколишнього світу, які досить важко сприйняти безпосередньо в природі.

Комп'ютеряк засіб навчання природничих і гуманітарних дисциплін підвищує якість засвоєння матеріалу, розвиває мислення учнів. Його застосування зумовлює якісні зміни у змісті, методах і формах навчання. Він є не тільки об'єктом вивчення (уроки математики, інформатики), а й засобом формування навичок читання, обчислень, складання алгоритмів, узагальнюючих таблиць, розвитку творчих здібностей, а також засобом контролю знань учнів. За допомогою комп'ютера школярі можуть швидко знайомитися з текстовою і наочною інформацією, вивчати іноземну і рідну мову, писати і редагувати власні твори, малювати, створювати музику тощо.

6. Моделі як один із видів основної наочності з природознавства, методика використання моделей на уроказ природознавства, приклад фрагмента уроку із використанням моделей.

тема. Як обертається земля. зміна дня і ночі. зміна пір року

мета: сформувати уявлення про зміни дня і ночі, пір року на земній кулі; продовжувати формувати вміння встановлювати причинно-наслід- кові зв'язки.

обладнання: глобус, телур, джерело світла (свічка, настільна лампа); схеми обертання Землі навколо своєї осі і Сонця.

ХіД УРОКУ

I. Підсумок фенологічних спостережень

Яким сьогодні є стан неба?

Якою є температура повітря? Чи йде дощ?

Вкажіть напрям вітру.

Що ви зауважили, коли йшли до школи?

Як змінилася праця людей восени?

Перевірка засвоєних знань, умінь та навичок

Фронтальне опитування.

Що таке глобус?

Яку форму має глобус? Чому?

Якими є кольори на глобусі і що вони позначають?

Що таке полюси?

Що таке вісь?

Що таке екватор?

На які частини поділяє екватор земну кулю?

Хто з мореплавців і як довів, що Земля — куля?

Як учені вивчають Космос?

Що є супутником землі? Які його розміри?

Які стадії місяця ви спостерігали?

мотивація навчальної діяльності, актуалізація знань учнів

Відгадування загадки.

1. Коли мати входить в хату,

Всіх вона вкладає спати.

Як батько заходить,

Всіх на ноги підводить.

Хто зуміє відгадати:

Що за батько, мати? (День і ніч)

Аналізується зміст загадки, діти відгадують її.

Чому буває день і ніч? Чому в природі змінюються пори року? Як це відбувається? На ці запитання ви дасте відповідь, коли вивчите тему сьогоднішнього уроку. Прочитайте її.

(Назва теми записана на дошці.)

сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Ознайомлення учнів зі змінами дня і ночі.

Люди помітили, що вранці сонце сходить із-за горизонту. Опівдні піднімається, а ввечері заходить за лінію горизонту. Чому так відбуваєть- ся? Поміркуємо разом, скориставшись глобусом.

Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. У зв'язку із цим, до Сонця обертається то одна, то інша сторона планети. Та части- на земної кулі, що обернена до Сонця, освітлюється його промінням. Тут буде день. На протилежній стороні у цей час — ніч. Вона не освіт- люється сонцем. Один повний оберт Землі навколо своєї осі називається добою. Повний оберт означає, що Земля повертається у те положен- ня, з якого вона почала обертання. (Усі слова вчителя ілюструютьсяро- ботою з глобусом.) Доба триває 24 години.

Після цього учням доцільно показати, як освітлюється пласка поверх- ня. Чим відрізняється освітлення пласкої поверхні від опуклої? (Пласка поверхня освітлюється рівномірно, а опукла — нерівномірно.)

систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок

Через що проходить уявна вісь Землі?

Чому вона називається уявною?

В якому напрямку рухається Земля навколо своєї осі?

Коли буває день (ніч)?

Що називається добою?

Скільки триває доба?

Застосування знань, умінь і навичок

На С. 81 підручника розгляньте малюнок.

Розкажіть про зміну дня і ночі.

Поставте глобус проти світла, наприклад, лампи або свічки.

На яких материках на глобусі ніч, а на яких — день? Чому?

Нехай яке-небудь джерело світла (лампа, свічка) буде виконува- ти роль Сонця. Поставте глобус проти нього. Обертайте повільно глобус навколо його осі. Поясніть, чому ранок змінюється днем, день — вечо- ром, вечір — ніччю.

Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Якими є на- слідки цього обертання?

Доба триває 24 години. Чим це пояснюється?

Засвоєння нових знань, умінь та навичок

Спостерігаючи за висотою Сонця, ви помітили, що в різні пори року воно знаходиться то високо, то низько над горизонтом. Відчули, що чим вище знаходиться Сонце над горизонтом, тим тепліше, а чим ниж- че — тим холодніше.

Ви вже знаєте, що Земля обертається навколо своєї осі. Одночасно вона рухається і навколо Сонця. Шлях, за яким Земля рухається навко- ло Сонця, називається земною орбітою.

Подивіться на глобус, на ньому добре видно, що земна вісь (уявна лінія) розташована не вертикально, а нахилено. Саме таке положення займає Земля в космічному просторі.

Як розташована земна вісь?

Яке положення займає Земля в космічному просторі?

Що вам допомогло дійти такого висновку?

Через нахил осі наша планета, рухаючись навколо Сонця, немов під- ставляє йому то північну свою частину, то південну. Коли до Сонця більше повернута північна півкуля, то на ній — літо. У цей час Сонце високо піднімається над горизонтом і посилає на Землю багато тепла. А на Пів- нічному полюсі Сонце не заходить за горизонт упродовж шести місяців. (Пояснення вчителя — як в цьому випадку, так і в наступних — ілюструєть- ся роботою джерела світла, телурія або ж опрацюванням малюнка.)

Прочитайте перший абзац статті (С. 82). Якому положенню Землі в космічному просторі відповідає його зміст? Покажіть його положення на схематичному малюнку.

Придумайте заголовок до цієї частини тексту.

Якщо на Північній півкулі літо, то на Південній — зима. Сонце низь- ко піднімається над горизонтом і посилає на Землю мало тепла. А на Пів- денному полюсі Сонце не з'являється впродовж шести місяців. Тут — по- лярна ніч.

Прочитайте другий абзац статті (С. 82). Придумайте заголовок до цієї частини тексту.

Джерело світла і глобус розмістіть так, щоб їхнє розташування збіга- лося зі змістом тексту.

Земля продовжує рухатись і займає таке положення в космічному просторі, що Північна і Південна півкулі однаково обернені до нього, то ж і освітлюються Сонцем однаково. У Північній півкулі було літо, воно змінилося осінню. У Південній півкулі зима змінилася весною.

Джерело світла і глобус розмістіть так, щоб на глобусі Північна і Пів- денна півкулі освітлювалися однаково.

Щороку 21 березня та 21 вересня в усьому світі день і ніч тривають 12 годин. Цей день називається відповідно весняним або осіннім рівноденням.

Земля біжить своєю доріжкою далі і повертається до Сонця так, що Північна півкуля освітлюється Сонцем менше, а Південна — більше.

Розташуйте глобус до джерела світла так, щоб Південна півкуля освітлювалася більше, Північна — менше.

У статті «Чому змінюються пори року» знайдіть ту частину тексту, яка б відповідала такій ситуації. Придумайте заголовок до цієї частини тексту. Яка пора року буде в північній півкулі, а яка — в південній? Чому?

Земля не зупиняє свого руху і повертається до Сонця так, що обид- ві півкулі знову однаково повернуті до нього, а відтак — однаково ним освітлюються. Отже, у Північній півкулі зима змінюється весною, а у Пів- денній літо змінюється осінню.

Прочитайте останній абзац у статті (С. 82). Придумайте заголовок до нього. Поміркуйте, чому в Південній півкулі весна, а у Північній — осінь?

На ньому завершується повний оберт Землі навколо Сонця, і Земля повертається до Сонця так, як про це ви вже дізналися.

Один повний оберт Землі навколо Сонця, а це триває 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд, називається роком. Через те, що таким числом ко- ристуватися незручно, його округлюють. Три роки мають 365 діб, а кож- ний четвертий — на одну більше. Такий рік називають високосным. У числі, що позначає високосний рік, дві останні цифри завжди діляться на 4.

Наприклад: 1996 — високосний, бо 96: 4 = 24, має 366 діб.

Робота в зошитах із друкованою основою, С. 19—20.

Узагальнення та систематизація знань учнів

Діти, що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?

Як обертається Земля?

До чого приводить обертання Землі навколо своєї осі? А навко- ло Сонця?

Домашнє завдання

Прочитати у підручнику статті «Чому буває день і ніч», «Чому зміню- ються пори року». Дати відповіді на запитання після текстів. Уміти пояс- нити за допомогою глобуса, що спричинює зміну дня і ночі; пір року.

7.Екскурсія як один із видів традиційних уроків природознавства, види екскурсій у процесі вивчення природознавства, приклад фрагмента уроку-екскурсії

Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, память та увагу. У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти «починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення».

Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають "від усього сентиментального та видуманого".

З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на предметних уроках за гербарних зразків, колекцій, з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Такі екскурсії передбачені новою програмою освітньої галузі «Природознавство» для кожного класу.

Завдання уроку-екскурсії - збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв'язки між окремими явищами природи, показувати, як людина опановує сили і багатства природи. У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок.. Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запамятовувалися дітьми [7, 48].

Екскурсії на природу використовуються тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх природній обстановці, а також для того, щоб простежити сезонні зміни в природі. Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя - гербаріїв, колекцій, таблиць а також на уроках трудового навчання виготовити аплікації з натурального матеріалу [19, 63].

8.Комбінований урок як один із видів традиційних уроків природознавства, основні етапи проведення комбінованого уроку з природознавства, приклад фрагмента комбінованого уроку з природознавства

Комбінований (змішаний) урок має класичну чотириетапну структуру, яка бере свій початок від Я.А. Коменського і И.Ф. Гербарта. Вона спирається на формальні ступені (рівні) навчання: підготовку до засвоєння нових знань; засвоєння нових знань, умінь; їх закріплення і систематизацію; застосування на практиці. Етапи комбінованого уроку визначаються так:

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

2. Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.

3. Відтворення і корекція опорних знань учнів.

4. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань.

5. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

З наведеної структури видно, що комбінований урок має досягти двох або кількох рівнозначних освітніх цілей. Етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить його гнучким і придатним для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань.

З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Згідно з деякими даними комбіновані уроки займають 75 — 80% від загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

Спробуємо розкрити суть і дидактичні основи вищеназваних етапів уроку.

Насамперед нагадаємо, що, готуючись до занять, учитель детально продумує їх цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку. Без цього урок буде мати аморфний характер.

Організація учнів до активної участі в навчальному занятті не повинна забирати багато часу. Важливо залучити їх до роботи з першої хвилини. Саме тому початок уроку повинен бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

Повторювально-навчальна робота щодо пройденого матеріалу є досить важливим етапом комбінованого уроку. її навчальне значення обумовлене трьома положеннями:

1) якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку;

2) перевірка знань завжди пов'язана з активним відтворенням матеріалу, що є кращим засобом його засвоєння;

3) повторення і перевірка знань пов'язані з мовленнєвим(словесним) відтворенням вивченого матеріалу, що, природно, сприяє розвитку мови і мислення.

фрагмент уроку комахи

12 3