Духовний вимір людського буття. План I. Суттєві ознаки свідомості. Походження свідомості. II. Структура та функції індивідуальної свідомості. III. Суспільна свідомість, її рівні та форми. IV. Проблема вибору Свободи і Відповідальність. І. “Як можлива людина зі своєю свідомістю у цьому світі”? Духовне життя людини – це сам процес життя. Різні аспекти духовного життя вивчають різні науки: психологія, нейрофізіологія, кібернетика та інші; по своєму осмислюють його мистецтво і релігію. Філософію духовне життя людини цікавить з точки зору ролі його у вирішенні питання про місце людини у світі. У широкому розуміння поняття “духовне життя” вживають як синонім свідомості, і навпаки. У цьому контексті, свідомість як ознака психічного життя – це сукупність образів, переживань, спонукань які виникають у людській життєдіяльності і певним чином впливають на неї. Вважається, що з усіх живих істот, відомих нам сьогодні, лише людина має свідомість, а тому цілком правомірним є вважати свідомість, найвищою формою і результатом розвитку буття (об’єктивної реальності), його атрибутом, і відображенням. Свідомість людини є інформаційним відображенням, носієм його є мозок. Саме тому свідомість виступає як програма, що керує діяльністю людини. Звідси за класичним гегелівським підходом свідомість – це мислення, а мислення зводиться рефлексії, самосвідомості. Отже, свідомість – буття. Інформаційне відображення – основна властивість свідомості. Вона проявляється як: · властивість універсальності – показує, що людина, в принципі, може відображувати будь-які речі та їх властивості; · властивість об’єктивності – свідомість спроможна відображувати речі такими як вони є насправді? · творчість – оскільки універсальне та об’єктивне відображення потрібне значною мірою для того, щоб перетворювати світ, самого себе, пристосовуючись до світу та його змін. · опосередкованість мовою – мова допомагає усвідомити світ, власну діяльність у ньому. Свідомість без мови неможлива, мова виконує багато функцій, а саме: 1. позначає предмет, явище чи дію; 2. є засобом мислення, виразу змісту знання; 3. виражає ідеальний зміст свідомості; 4. є засобом спілкування людей, обміну інформацією; 5. є засобом управління поведінкою людини, колективів; 6. перевіреність практикою. До філософських проблем свідомості належить проблема її походження. Існують різні концепції походження свідомості; серед них найбільш авторитетними є: · релігійна концепція – свідомість є Божим даром. · еволюційна концепція – свідомість є наслідком розвитку насіння життя (“сперми”), яке знайшло сприятливі умови на Землі (теорія “панспермії”). · трудова концепція – свідомість виникла у наслідок розвитку праці та її форм і проявів. · субстанційна концепція – свідомість є виявом духу (ідеї) світового розуму (нусу), або інтелекту. На основі розгляду концепції її походження свідомості виділяють такі провідні чинники виникнення та функціонування свідомості. · Загально-космічний. · Трансцендентальний, тобто свідомість має здатність продукувати абсолютні, еталонні виміри сущого. · Інформаційний. · Природно – біологічний. · Психічний. · Соціальний. · Культурно-історичний. · Антропологічний. · Індивідуально-особистісний. ІІ. Свідомість властива полі-структурність. Кожна із її структур, як з тих що знайдені, так і з тих що ще належить відкрити, відображає одну із численних її граней. Виділяють такі основні структурні елементи індивідуальної свідомості. · Компоненти, які необхідні для програми, що керує людською діяльністю: 1. знання – інформаційне відображення об’єкта (речі). 2. цінності – мотивація дії і вчинків. 3. норми – синтез знань і цінностей в уяві суб’єкта. · Рівні які необхідні для відпрацювання програми діяльності і поведінки. Рівні свідомості тісно взаємопов’язані між собою.  Керує програмною діяльністю людини, опираючись на певні знання і цінності. | | Синтез усвідомленості та підсвідомості. Це рівень для вирішення творчих завдань і саморозвитку. На основі надсвідомості розвивається ще більш зверхній рівень – самосвідомість, де відбувається становлення нових цінностей, знань, норм, якостей і форм. 2.2. Схема рівнево-компонентної структури. Рівні | компоненти | Знання | Цінності | Норми | Підсвідомість | Підсвідома інформація про світ | Підсвідомі цінності, орієнтація | Підсвідомі неформальні настанови. | Усвідомленість | Виразні знання | Усвідомленні цінності | Усвідомленні норми | Надсвідомість | Вироблення нових знань, рефлексія знань | Вироблення нових цінностей, рефлексія цінностей | Вироблення нових норм, рефлексія норм | Висновок до схеми: На кожному рівні формуються розвиваються і функціонують знання, цінності та норми. ІІІ. Суспільною свідомістю називають – сукупність характеристик свідомості, що є спільним, для певної соціальної групи або суспільства в цілому. Суспільна свідомість постає в житті суспільства в чотирьох аспектах: · Як відображення об’єктивної реальності (дійсності); · Як керування діяльністю суспільства; · Як створення програм, що спроможні керувати діяльністю суспільства; · Як самостійне духовне життя. Рівново-компонентна структура суспільної діяльності (В основу таблиці покладено вчення З. Фройда “Про людину в натовпі”). Рівні Компоненти | Стихійний | Усвідомлений | Цінності | Суспільна психіка – рівень духовного відображення суспільних відносин. | Ідеологія, або цінності необхідні в наступних поколіннях. | Знання | Повсякденні | Наукові | Норми | Такі, що формуються стихійно на грунті суспільної психології та повсякденних знань | Ідеологічні і науково обгрунтовані (система суспільної свідомості, що відповідає системі надбудов – суспільних відносин). | VI Проблема вибору : «свобода – необхідність» Пропонується студентам зробити власний аналіз думки російського поета. Чи можна проводити аналогії з українським сьогоденням ? | «Вы правы, мудрые народы, К чему свободе вольный клич, Стадам не нужен дар свободы, Их должны резать или стричь, Наследство им из года в годы Ярмо с гремушками да бичь» А.С.Пушкин. Завдання для самоконтролю. - Що відображають наступні схеми:
а) б) Множина усього в) - Назвіть основні властивості свідомості.
- Яке ваше ставлення до спроби введення в Україні кількох державних мов крім української ?
- Назвіть основну відмінність між структурами індивідуальності та суспільної свідомості.
Тема№9 |