 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Будова електричних апаратів ручного керування
Рубильник Рубильниквикористовують для комутації електричного кола напругою до 500 В на номінальні струми до 1000 А. Рубильники поділяються на одно-, дво- і триполюсні. Вони бувають з центральною, боковою ручкою, а також з важільним приводом. Рубильник з центральною або боковою ручкою монтують на лицьовій, а рубильник з важільним приводом на задній стороні щитків. Позначення марки рубильників розшифровують так: Р – рубильник; РБ – рубильник з бічною ручкою; РПЦ – рубильник з центральним важільним приводом. Перша цифра після букв означає кількість полюсів, друга – номінальний струм в амперах ( цифра 1 – 100 А; 2 – 250 А; 4 – 400 А; 6 – 600 А ). Наприклад, РВ-31 означає: рубильник з бічною ручкою, триполюсний, на 100 А. Триполюсний рубильник складається з нерухомих ножів 3 і нерухомих контактів 2, змонтованих на щитку 4, виготовленому з ізоляційного матеріалу ( шифер, азбестошифер, гетинакс тощо ). Рухомі контактні ножі в нижній частині закріплені шарнірно в контактних стоянках а у верхній – зв’язані загальною траверсою з ізолюючого матеріалу. Здебільшого рубильники закривають металевим кожухом 5. Рубильники з важільним приводом відриті, мають важіль для дистанційного керування. При розмиканні рубильника спочатку розмикаються його головні контакти ( ножі, стоянки ), а потім коло розмикається вугільними контактами, які гасять електричну дугу. За допомогою рубильників можна вмикати і вимикати короткозамкнуті електродвигуни потужністю до 10 кВт. Номінальний струм рубильника повинен бути в 2,5 - 3 рази більший від робочого струму електричного кола, в якому він установлений. Пакетні вимикачі та перемикачі використовують для керування малопотужними електродвигунами, освітлювальними установками та іншими споживачами з невеликою частотою пусків, їх виготовляють на струми 10, 23, 63 і 100, 250 і 400 А при напругах до 360 В.
Пакетні вимикачі та перемикачі випускають відкритого виконання і вони призначені для встановлення на щитах, в нішах верстатів та інших закритих пристроях у сухих приміщеннях, які не мають провідного пороху і не є вибухонебезпечними. Їх випускають захищеного (ІР23) і герметичного (ІР68) виконань.
Вимикач складається з окремих пакетів, кожний з яких утворює окремий полюс, що вмикається в одне коло вимикача. Нерухомі контакти кожного пакета займають певне положення, зміщене щодо контактів інших пакетів. В середині пакетів знаходяться рухомі і нерухомі контакти . Рухомий контакт закріплений на осі , що обертається за допомогою ручки і має низку фіксованих положень, в яких замикаються нерухомі контакти одного з пакетів. Виводи з нерухомих контактів закріплені в корпусі вимикача. Недолік пакетних вимикачів – низька надійність ковзаючи контактів. Пакетні вимикачі кулачкового типу, в яких електричне коло замикається нерухомими контактами, не мають цього недоліку. Рухомими контактами є діелектричні кулачки, які залежно від їх конфігурації і положення осі вимикача замикають контакти. Основним недоліком пакетних апаратів є малий термін служби фіксуючої шайби. Однак ці апарати мають низку переваг – вони компактні, добре ізольовані від зовнішнього середовища і не тільки швидко, але й надійно (на кожному полюсі в двох місцях) розвивають значні струми. Перемикачіпризначені для одночасних перемикань в декількох електричних колах. Вони дають змогу одержувати різні комбінації електричних з’єднань, тому широко використовуються в якості групових вимикачів у схемах сигналізації, для пуску асинхронних двигунів невеликої потужності. Перемикачі конструктивно подібні до рубильників і призначені для перемикання електричного кола. Вони бувають з центральною або з боковою ручкою, а також з важільним приводом. Перемикачі складаються з двох основних вузлів: контактної системи і перемикаючого механізму. Перемикачі бувають відкриті, захищені і герметичні, одно,- дво,- і триполюсні, розраховуються на напругу до 500 В при струмах до 1000А. Перемикачі мають механізм миттєвого вмикання, тому швидкість перемикання рухомих контактів не залежить від обертання ручки. Кнопка керування складається з нормально відкритих і нормально замкнених (НЗ) контактів і контактного містка, механічно зв’язаного з кнопкою.
Резистори Резистори – це елементи електричного кола, що мають активний опір і призначені для обмеження струму, напруги і т.д. Резистори виготовляють з матеріалів із високим питомим опором, високою температурою плавлення, незначним температурним коефіцієнтом питомого електричного опору. Матеріалом для виготовлення резисторів є сплави металів (константан, ніхром, фехраль та ін.), литий чавун, легована кремнієм сталь, електроліти тощо. Резистори виготовляють безкаркасні, з каркасом, чавунні литі та стальні штамповані. Резистори, зібрані в один конструктивний вузол, з’єднані за певною схемою називаються ящиком резисторів. Безкаркасні резистори у вигляді спіралей виготовляють із дроту або стрічки намотуванням витка до витка і закріплюють на фарфорових ізоляторах з деяким натягом, що необхідний зазор між витками. Їх недоліком є низька жорсткість внаслідок чого при нагріванні спіраль провисає, що може викликати замикання між сусідніми елементами. Щоб зменшити провисання, робочу температуру резистора обмежують ( наприклад, для константана до 100оС) . Для збільшення жорсткості та підвищення робочої температури резисторів дріт і стрічку намотують на циліндричний або рамочний каркас, що має підвищену теплостійкість і високу діелектричну проникність. Циліндричний каркас виготовляють із фарфору або стеатиту. Циліндричний каркас, призначений для намотування стрічки або дроту діаметром більше 0,3 мм, виконують з канавкою у вигляді спіралі, що запобігає замиканню між витками. Дріт меншого діаметра намотують на каркас без канавки. Ізоляція між витками дроту створюється плівкою окису. Після намотування резистори покривають шаром склоемалі. У резисторів частина поверхні не покрита склоемаллю. Хомутик, який знаходиться на середній частині елемента, служить допоміжним виводом, що дає змогу змінити величину опору. Рамочний каркас складається з металічної основи і закріплених на ній (наприклад, гіпсом) фарфорових або стеатитових ізоляторів , що мають заглиблення, в які укладають константановий дріт або стрічку.
Резистори на великі потужності відносно невеликих габаритів виготовляють із фехралевої стрічки. На штампованому металічному каркасі 1 встановлюють фарфорові ізолятори , що мають заглиблення по профілю каркаса. Ізолятори утримуються на каркасі стрічкою резистора і загнутими упорами . Фехралеву стрічку намотують на ребро. Виводи і виготовляють із мідних пластин і припаюють до стрічки твердим припоєм. Збирають резистор в ящики за допомогою ізольованих стержнів , які закріплюють на металічній основі, що є каркасом ящика.
Реостати Реостат – це електричний апарат, який складається з резисторів, пристрою, що дозволяє змінювати величину опору резисторів, які вводяться в коло. Реостати використовують для пуску і регулювання швидкості обертання електродвигунів, регулювання збудження генераторів, а також для регулювання навантаження генераторів при їх випробовуванні тощо. Реостати виготовляють з неперервною і ступінчастою зміною опору. З неперервною зміною опору величина опору в них змінюється при переміщенні рухомих контактів безпосередньо по матеріалу, з якого виконаний резистор. Реостати цього типу мають ковзаючий контакт. Їх використовують в схемах автоматики. Такий реостат складається з жаростійкого фарфорового або стеатитового каркаса, на який намотано дріт резистора. По резистору і струмознімному кільцю переміщується пружний контакт з рухомим контактом. Зовнішні з’єднання здійснюються пластинками. Ізоляцією між витками служить плівка окису на дроті. В ступінчастих реостатах величина опору змінюється при переводі перемикаючого пристрою з одного положення в інше, сусіднє. Ввідна (або вивідна) при цьому в електричне коло частина опору називається ступенем опору. На контактній панелі пускорегульованого реостата РП закріплені нерухомі контакти, виконані у вигляді латунних гвинтів і плоских шин. Рухомий важіль з контактною щіткою , що перемикає резистори, обертається з віссю, шарнірно закріпленою на панелі. До нерухомих контактів зі зворотного боку панелі закріплені резистори . Вмикається апарат контактором , коли всі резистори введені, а вимикається, коли контактний важіль знаходиться в положенні , при якому шунтується котушка контактора , або при натисканні кнопки «Стоп». При вмиканні контактора в коло його котушки вводять опір резистора , що зменшує струм живлення котушки. Контактор виконує також мінімальний захист, що вмикає двигун при зниженні напруги до певного значення. Реостат конструюють в металічному кожусі. Ступені опорів перемикають поворотом маховичка, що знаходиться ззовні кожуха. Регульованими реостатами регулюють швидкість електродвигунів, струм у колі збудження і напругу на затискачах електричних машин. Ці реостати розраховані на тривале вмикання і мають порівняно великий опір (сотні Ом). Пускові реостати – це регульовані опори. Вони зменшують струм під час пуску електродвигунів і мають невеликий опір. Пускові металеві реостати складаються з окремих елементів.
Реостати для великих струмів виготовляють з кременистого чавуну. Чавунні елементи опорів складають на двох стержнях, ізольованих мікафолієм у ящики опорів. Вони розраховані на пропускання струмів навантаження 24─215 А. Пускові реостати повинні витримувати три-чотири регулярні вмикання за годину без перегрівання. Охолодження реостата може бути повітряне, масляне, природнє і примусове. При повітряному охолодженні елементи опорів реостата вільно продуваються повітрям. У реостатах з масляним охолодженням елементи опорів занурюють у трансформаторне масло, налите в бак реостата. Реостати з масляним охолодженням компактні і мають важливу перевагу – дуга, яка виникає між контактами при перемиканні, швидко гасне в маслі. Пускові рідинні реостати застосовують для пуску трифазних електродвигунів з контактними кільцями потужністю до 250 кВт і є посудиною, наповненою електролітом (10-15% розчин соди або поташу у воді), в яку опускається серпоподібний електрод. Опір рідинного реостата змінюється залежно від глибини занурення електрода в електроліт. Контролери – близькі за принципом дії і функціями до пакетних. Їх використовують для перемикань у потужних електричних колах за певною програмою. Вони допомагають здійснювати комутацію в колах кранових і інших механізмах, де програма задається контролерами. За їх допомогою можна пускати, зупиняти, регулювати кількість обертів та змінювати напрям обертання двигуна. Контролери бувають барабанні, плоскі та кулачкові. Барабанні контролери слід застосовувати тоді, коли кількість увімкнень не перевищує 240 за годину, а кулачкові – не більше ніж 600 за годину. Комутація електричних кіл у барабанному контролері здійснюється під час обертання барабана і замикання рухомих і нерухомих контактів. Рухомі контакти виготовлені з міді або бронзи і відділені від барабана діелектричним барабаном. Наявність ковзаю чого контакту різко знижує надійність апарата, тому частіше використовують кулачкові контролери, що мають нековзаючі контакти, на які діють фасонні кулачки.
Рухомі контакти розміщують ізольовано на траверсі. Такі контролери використовують тоді, коли є потреба у великій кількості ступенів регулювання у колах з малими струмами і нечастими перемиканнями. Їх виготовляють з ручним і і сервомотор ним приводом, через який можна здійснювати автоматичне дистанційне керування. Допустимий струм навантаження у них 50…150 А. Командоапарати – це універсальні перемикачі, кнопка керування, кнопкові станції, командоконтролери.
Командоапарати слугують для перемикань у колах керування електричними пристроями постійного і змінного струму. За допомогою командоапаратів оператор може дистанційно подавати команду на проведення тієї або іншої операції (наприклад, пуск, зупинку двигуна, замір параметрів кола та ін.). Універсальний перемикач використовують у колах керування двигунами в колах постійного і змінного струму напругою до 500 В. універсальний перемикач типу УΙ Ι складається з набору секцій, що вміщують кулачковий і контактний елементи. Ручка зв’язана з кулачковим елементом таким чином, що при її повертанні відбувається замикання і розмикання відповідних контактних елементів. Кнопки керування використовують для дистанційного керування електромагнітними апаратами (пускачами, контакторами, реле та ін.) в колах змінного струму напругою до 500 В і постійного струму – до 440 В. за формою кнопки бувають з нормальним і грибоподібним штовхачем. Кнопкові станції (пости) – це кнопки керування, змонтовані на панелі або в спіральному корпусі. Вітчизняна промисловість випускає кнопки керування і кнопкові станції серії КЕ, ПКЕ, КУВ та ін. на тривало допустимий струм навантаження до 2…5 А і струм вимикання до 10…12 А.
Командоконтролери – це невеликі кулачкові контролери, призначені для комутації струму в електричних колах при дистанційному або автоматичному керуванні приводами. Їх встановлюють замість кнопкових постів у колах керування реверсивними електродвигунами, що працюють у повторно-короткочасному режимі. Призначені вони для роботи при постійному струмі напругою до 440 В і при змінному струмі напругою до 500 В. керують ними за допомогою ручок, електромагнітів або спеціальних приладів. Командоконтролери можуть бути регульовані та нерегульовані, захищені й водозахищені, на струм навантаження 1,5…15А. Контакти командоконтролера замикаються при повороті вала, що має перемикаючі шайби з кулачками . При обертанні вала за годинниковою стрілкою кулачок дійде до ролика , натисне на нього і поверне важіль , на якому розміщений місток рухомих контактів . Важіль, обертаючись навколо своєї осі, замкне нерухомі контакти , закріплені на гетинаксовій платі . При повороті важеля під дією пружини заскочка входить у виріз важеля і утримує його після проходження кулачка . Командоконтролер вимикається під дією пружини , коли кулачок , натискаючи на ролик , виведе заскочку з вирізу важеля . Кількість і розміщення вмикаючих і вимикаючи кулачків на перемикаючій шайбі дає змогу одержати різні тривалості та кількість вмикань. Кінцеві та шляхові вимикачі– це командоапарати, які використовуються для замикання і розмикання електричного кола керування залежно від пройденої ділянки кола. Вимикач, що обмежує хід робочого механізму, називається кінцевим вимикачем. Шляхові вимикачі координують роботу кількох приводів, запускають їх, зупиняють, змінюють швидкість залежно від пройденого положення даного механізму. Тому функції шляхових вимикачів значно ширші, ніж функції які виконують кінцеві вимикачі. Вимикачі бувають прості та моментні. Вимикачі, в яких спрацювання контактів залежить від швидкості руху упора, називають вимикачами простої дії.Такі вимикачі не забезпечують швидкого перемикання при малих швидкостях. Прості вимикачі використовують при швидкостях переміщення понад 0,4 м/хв., оскільки за менших швидкостей відбувається швидке спрацювання контактів через тривалу дію електричної дуги.
Шляхові вимикачі можуть бути виконані з само поверненням і без самоповернення. Самоповернення вимірювального пристрою здійснюється пружиною, у вимикачах без самоповернення необхідно прикладати зовнішнє зусилля. Короткі технічні характеристики електричних шляхових вимикачів наведені в таблиці:
Технічні характеристики шляхових вимикачів
Пусковий ящик є апаратом, що складається з рубильника, комплекту запобіжників, які захищають електродвигун від перевантаження, а електричну мережу – від великих струмів, які можуть виникнути при перевантаженнях або пошкодженнях двигуна. Пусковий ящик використовують для ручного керування електродвигунами в мережах напругою до 500В; він має спеціальний блокуючий пристрій, що не дозволяє відкрити дверцята при увімкненому рубильнику, а також увімкнути рубильник при незакритих дверцятах ящика. |
