ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Класифікація й принцип роботи гідроприводів

12 3

Лекція №1

Загальна характеристика привода. Об’ємний гідропривод. Основні терміни та визначення. Принцип роботи об’емного гідропривода. Мультиплікаційний ефект об’ємного гідропривода

Визначення

Гідроприводом (ГОП) називається система гідромашин та гідроапаратів, призначених для передачі енергії на відстань і перетворення її в механічну на виході із системи за рахунок енергії тиску робочої рідини.

Гідроприводи можуть бути двох типів: гідродинамічні й об'ємні. У гідродинамічних приводах використовується в основному кінетична енергія потоку рідини, в об'ємних – потенційна енергія тиску робочої рідини.

Кожний із елементів ГОП виконує певні функції. На рисунку 1.1. наведена функціональна схема гідропривода.

Об'ємний гідропривод складається з гідропередачі, пристроїв керування, допоміжних пристроїв, додаткових пристроїв і гідроліній .

Рисунок 1.1 – Схема об'ємного гідропривода

Приводний двигун є вхідною ланкою гідропривода і джерелом його механічної енергії. Тип приводного двигуна характеризує гідропривод: наприклад- електрогідравлічний, дизель гідропривод і т.д.

Розглянемо структурну схему гідропередачі

Рисунок 1.2 – Структурна схема гідропередачі

Із структурної схеми ми бачимо, що гідропередача є основою гідропривода і призначена для передачі механічної енергії від приводного двигуна до виконавчого механізма за допомогою енергії робочої рідини.

Об'ємна гідропередача, що є силовою частиною гідропривода, складається з об'ємного насоса (перетворювача механічної енергії двигуна, що приводить, в енергію тиску робочої рідини) й об'ємного гідродвигуна (перетворювача енергії тиску робочої рідини в механічну енергію вихідної ланки) з’єднаних між собою гідро лініями..

До складу деяких об'ємних гідропередач входить гідроакумулятор (гідроємності, призначені для акумулювання енергії робочої рідини, яка перебуває під тиском, із метою наступного її використання для приведення в роботу гідродвигуна). Крім того, до складу гідропередач можуть входити також гідроперетворювачі – об'ємні гідромашини для перетворення енергії потоку робочої рідини з одними значеннями тиску P і витрати Q в енергію іншого потоку з іншими значеннями P та Q.

Як ми вияснили, що у об’ємному гідроприводі основними гідромашинами є гідронасос та гідро двигун, то дамо визначення цим машинам:

Гідронасос -це гідромашина призначена для перетворення механічної енергії в енергію тиску рідини.

Гідродвигун-це гідромашина призначена для перетворення енергії тиску рідини в механічну енергію.

Якщо вихідною ланкою є обертовий рух то такі двигуни називаються гідромотором (ГМ),якщо рух вихідної ланки обертовий але кут меншеніж 360⁰ то такі двигуни називаютьсяповоротними гідромоторами.

Гідродвигун в якому рух вихідної ланки виконується в вигляді зворотно поступального руху називаються гідроциліндри (ГЦ), отже Гідроциліндрце гідро двигун з обмеженим зворотно-поступальним рухом вихідної ланки.

Пристрої керування призначені для керування енергією потоку рідини, тобто режимом роботи і робочих параметрів гідропривода. При цьому під керуванням потоком розуміють зміну або підтримку на певному рівні тиску й витрати в гідросистемі, а також зміну напряму руху потоку робочої рідини. До пристроїв керування належать:

гідророзподільники, що служать для зміни напряму руху потоку робочої рідини, забезпечення необхідної послідовності включення в роботу гідродвигунів, реверсування руху їхніх вихідних ланок і т.д.;

регулятори витрати (дільники й суматори потоків, дроселі та регулятори потоку, що направляють клапани), за допомогою яких управляють потоком робочої рідини;

гідравлічні підсилювачі, необхідні для керування роботою насосів, гідродвигунів або інших пристроїв керування за допомогою робочої рідини з одночасним посиленням потужності сигналу керування.

Додаткові пристроїпризначені для забезпеченнязаданих характеристик гідропривода. До них відносяться регулятори тиску (запобіжний, редукційний, переливний і інший клапани), призначені для регулювання тиску робочої рідини в гідросистемі.

Допоміжні пристрої не торкаються суті енергетичнох процесів і призначені для забезпечення функціювання ГП в заданих умовах. До них відносяться: кондиціонери робочої рідини (фільтри, теплообмінники та ін.); ущільнювачі, що забезпечують герметизацію гідросистеми; гідравлічні реле тиску; гідроємності (гідробаки й гідроакумулятори робочої рідини) та ін.

Склад допоміжних пристроїв установлюють, виходячи із призначення гідропривода й умов, у яких він експлуатується.

Гідролінії (трубопроводи, рукави високого тиску, канали в корпусах гідромашин і з'єднання) призначені для проходження робочої рідини по них у процесі роботи об'ємного гідропривода. Залежно від свого призначення гідролінії, що входять у загальну гідросистему, поділяються на всмоктувальні, напірні, зливні, дренажні й гідролінії керування.

Класифікація й принцип роботи гідроприводів

Залежно від конструкції й типу елементів, які входять до складу гідропередачі, об'ємні гідроприводи можна класифікувати за декількома ознаками.

1. За характером руху вихідної ланки гідродвигуна:

гідропривод обертового руху (рисунок 1.3, а), коли як гідродвигун застосовується гідромотор, у якого вихідна ланка (вал або корпус) робить необмежений обертовий рух;

гідропривод поступального руху (рисунок 1.3, б, в), у котрого як гідродвигун використовується гідроциліндр, – двигун зі зворотно-

поступальним рухом вихідної ланки (штока поршня, плунжера чи корпусу);

гідропривод поворотного руху (рисунок 1.3, г), коли як гідродвигун застосований поворотний гідромотор або гідроциліндр, у якого вихідна ланка (вал чи корпус) робить зворотно-поворотний рух на кут, менший 360°.

2. За можливістю регулювання:

регульований гідропривод, у котрому в процесі його експлуатації швидкість вихідної ланки гідродвигуна можна змінювати за необхідним законом. У свою чергу регулювання може бути дросельним (рисунок 1.3, б, г), об'ємним (рисунок 1.3, а), об'ємно-дросельним або зміною швидкості двигуна, що приводить у роботу насос. Регулювання може бути ручним чи автоматичним. Залежно від завдань регулювання гідропривод може бути стабілізованим, програмним чи таким, що стежить. Регулюванню гідропривода буде присвячена окрема лекція;

нерегульований гідропривод, у якого не можна змінювати швидкість руху вихідної ланки гідропередачі в процесі експлуатації.

3. За схемою циркуляції робочої рідини:

гідропривод із замкнутою схемою циркуляції (рисунок 1.3, а), у котрому робоча рідина від гідродвигуна вертається в усмоктувальну гідролінію насоса. Гідропривод із замкнутою циркуляцією робочої рідини компактний, має невелику масу й допускає більшу частоту обертання ротора насоса без небезпеки виникнення кавітації, оскільки в такій системі в усмоктувальній лінії тиск завжди перевищує атмосферний. До недоліків варто віднести погані умови для охолодження робочої рідини, а також необхідність спускати з гідросистеми робочу рідину при заміні або ремонті гідроапаратури;

гідропривод з розімкнутою системою циркуляції (рисунок 1.3, б, в, г), у якому робоча рідина постійно з‘єднана з гідробаком або атмосферою. Переваги такої схеми – гарні умови для охолодження й очищення робочої рідини. Однак такі гідроприводи громіздкі й мають більшу масу, а частота обертання ротора насоса обмежується дозволеними (за умов безкавітаційної роботи насоса) швидкостями руху робочої рідини в усмоктувальному трубопроводі.

4. За джерелом подачі робочої рідини:

насосні гідроприводи, у яких робоча рідина подається в гідродвигуни насосами, що входять до складу цих гідроприводів;

акумуляторні гідроприводи, у яких робоча рідина подається в гідродвигуни з гідроакумуляторів, попередньо заряджених від зовнішніх джерел, що не входять до складу даних гідроприводів;

магістральні гідроприводи, у яких робоча рідина подається до гідродвигунів від спеціальної магістралі, що не входить до складу цих приводів. 4

12 3