ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Правова характеристика режиму роботи з роздробленим робочим днем

123

Крім вище зазначеного режиму робочого часу існує і так званий режимроботи з роздробленим робочим днем. Він вводиться в таких галузяхгосподарства, де обсяг робіт нерівномірно розподіляється протягом дня іне може бути розподілений рівномірно (наприклад, водії міськоготранспорту, робота яких інтенсивна вранці та увечері, у часи пік, вденьже водії відпочивають Про режим роботи водіїв та кондукторів міськогопасажирського транспорту. Постанова Ради Міністрів СРСР від 24.01.69№73.; для тваринників час годівлі і доїння корів призначається у певнийчас). На таких роботах робочий день може бути поділений на частини зумовою, що загальна тривалість роботи не повинна перевищувативстановленої тривалості робочого дня і не перевищуватиме 40 годин натиждень. Слід зазначити, що такий режим робочого часу є не зовсім зручний дляпрацівників, оскільки достатньо сильно „розтягує” робочий часпрацівника. Так, наприклад, у водія тролейбуса робочий деньпереривається не менше двох разів за робочу зміну, причому, тривалістьтаких перерв є недостатньою для того, щоб можна було на тривалий часвідлучатися з автопарку. Адже для того, щоб наїздити необхідні 8 годинробочого часу водій фактично перебуває на роботі 10-11 годин. Тому,можливо слід було б встановити певні пільги для працівників, якіпрацюють в такому режимі робочого часу. Поділ робочого дня на частини регулюється ст. 60 КЗпП України. Разом зтим, вказана стаття не передбачає погодження з профспілковим органомзапровадження режиму поділу робочого дня на частини. Однак ст. 7 Закону„Про колективні договори і угоди” передбачає визначення режиму роботи вколективному договорі Про колективні договори і угоди. Закон України від01.07.93. – Зібрання законодавства України. – Т. 7.. Очевидно, вирішуючив колективному договорі питання режиму роботи, сторони повинні визначитипідстави і порядок застосування режиму роботи, який передбачає поділробочого дня на частини. Погодження поділу робочого дня на частини зпрофспілковим органом може також передбачатися законодавчими актами, якірегулюють застосування такого режиму роботи.Поділ робочого дня на частини означає можливість встановлення перерви вроботі більше двох годин. Дві години - це така тривалість перерви, якадозволяє кваліфікувати її як перерву для харчування та відпочинку,зрозуміло, за умови відповідності її ст. 66 КЗпП України. Встановленняперерви тривалістю понад дві години можливе лише на підставі ст. 60 КЗпПУкраїни, яка передбачає регулювання порядку поділу робочого дня начастини законодавством. Відповідні правотворчі органи одержали правовизначати і кількість перерв, і їх тривалість. Час перерв, природно, уробочий час не включається та не оплачується. Не вважається він також ічасом простою виробництва без вини працівника. Можливість поділу робочого часу на частини передбачена постановою РадиМіністрів СРСР „Про режим роботи водіїв і кондукторів міськогопасажирського транспорту”. Ця постанова зберегла чинність в Україні.Вона поширюється на водіїв і кондукторів міського пасажирськоготранспорту. Постанова передбачає можливість поділу робочого дня на двічастини. На початку передбачалося обмежити кількість змін, поділених начастини, двадцятьма протягом місяця. Надалі (п. 16 постанови РадиМіністрів СРСР „Про заходи щодо поліпшення роботи міського пасажирськоготранспорту”) це обмеження було скасоване. Як компенсація за поділробочого дня (зміни) на частини була передбачена доплата до 30 відсотківтарифної ставки (окладу). Це обмеження варто розглядати як таке, щовтратило чинність. Визначення розміру доплати робочого дня на частиниохоплюється повноваженням сторін колективного договору. Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року №52 булорекомендовано розширити практику застосування режиму роботи, якийпередбачає поділ робочого дня на частини на підприємствах, ворганізаціях і установах, зайнятих обслуговуванням населення. Це була ненорма прямої дії, а тільки пропозиція, адресована місцевим органамвиконавчої влади. І все-таки названа постанова, не визначаючи порядкуподілу робочого дня (зміни) на частини, надає право відповідним органаммісцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування право дозволятизастосування режиму роботи, який передбачає поділ робочого дня начастини на підприємствах, в організаціях, установах, зайнятихобслуговуванням населення.

123