 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| НЕ 4.3. Організація складання і подання податкової звітності підприємства. 12
НЕ 4.1 Загальні вимоги до формування звітності підприємства.
В Україні основні правила та принципи складання та подання бухгалтерської звітності регламентуються безпосередньо Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV, відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Звітність – це система узагальнюючих взаємопов’язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб’єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо. Метою звітності є визначення загальної вартості майна, вартості оборотних засобів, величини власних і залучених коштів підприємства та інше. Склад і структура звітності підприємства залежить від виду обліку, а також від інформаційних потреб користувачів. Облік підрозділяється на фінансовий, податковий, управлінський, і, відповідно, існують види звітності (фінансова, податкова, управлінська). НЕ 4.2 Організація складання та подання фінансової звітності підприємства. Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами). Форма і склад статей фінансової звітності визначаются Національним положенням (стандартом) 1 і наводяться у додатках 1 і 2 до Національного положення (стандарту) 1. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до Національного положення (стандарту) 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям: - інформація є суттєвою; - оцінка статті може бути достовірно визначена. Показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводяться в дужках.
НЕ 4.3. Організація складання і подання податкової звітності підприємства. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. До обов’язків платників податків відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України відноситься ведення у встановленому порядку обліку доходів і витрат,складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів. За кожним податком та збором у платника податків виникає податковий обов'язок. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи (ст.36 Податкового кодексу України) Складові податкового обов’язку платника податків наведено на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Елементи податкового обов’язку Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог податкового законодавства, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовувались такі документи. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податку зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, митного органу. Питання складання та подання податкової звітності регулюються у главі 2 «Податкова звітність» розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» Податкового кодексу України. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів. Вимоги до складання податкової декларації встановлюється у ст.48 Податкового кодексу України. Строки подання податкових декларацій залежать від базового звітного (податкового) періоду (табл.4.1). Таблиця 4.1- Строки подання податкових декларацій
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом. Якщо згідно з відповідним розділом Податкового кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового звітного (податкового) період. 12 |
