ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сутність, предмет і об'єкт регіональної економіки

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

Регіональна економіка — наука, яка вивчає особливості розвитку і взаємодії систем виробничої, со­ціальної, природно-екологічної сфери і регулювання соціально-економічних процесів на рівні регіонів, що історично склалися в межах держави або великих територій.

Предметом регіональної економіки є вивчення господарських відносин лю­дей на території конкретного регіону з врахуванням різних чинників. Основними складовими предмета є:

— економіка окремого регіону;

— економічні зв'язки між регіонами;

— регіональні системи (національна економіка розгля­дається як система взаємодії регіонів);

— розміщення продуктивних сил;

— регіональні аспекти соціально-економічного життя, включаючи регіональні аспекти фінансів, інвестиційного процесу, трудової діяльності, рівня життя тощо;

— удосконалення механізмів і методів управління і регулювання господарською діяльністю у регіоні.

Об'єктом регіональної економіки є регіон як велика індивідуальна територіальна одиниця (природна, економіч­на, політична тощо), дещо відмінна від елементів існуючого політичного або адміністративного поділу.

У регіональній економіці основоположними є поняття території і ре­гіону.

Територія — обмежена частина твердої поверхні землі, яка характеризується визначеною площею, географічним розташуванням та іншими ознаками. Акваторія — обмежена частина водної поверхні. Аероторія — частина повітряної оболонки Землі, поєднана з визначеною територією або акваторією.

Регіон — територія, яка відрізняється від інших територій за певними ознаками і характеризується цілісністю та взаємозв'язками її складових еле­ментів.

Основними ознаками регіону є: територіальна єдність; розвиток системи роз­селення (соціальна єдність); виробничо-ресурсна система (економіко-географічна єдність).

Регіони можуть бути різного розміру — від міста (або району у місті) до великих регіонів всередині континенту. Також регіон може означати окрему територію країни, що історично склалася і характеризується специфічними природно-кліматичними умовами, відносно сталими і постійними економічними зв’язками та соціально-демографічними особливостями, певною спрямованістю розвитку продуктивних сил.

Складовими частинами і завданнями регіональної економіки як науки вва­жають:

1) визначення складу та змісту окремих складових частин соціально-економічних характеристик регіону;

2) обґрунтування напрямів використання трудових, матеріальних, енерге­тичних, земельних, водних, лісових ресурсів та природних копалин;

3) обґрунтування розвитку окремих галузей економіки: промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв'язку тощо;

4) обґрунтування шляхів покращення соціального стану населення регіону працевлаштування людей, забезпечення людей товарами та послугами охорони їх здоров'я, надання можливостей для набуття освіти, розвитку культури тощо;

5) обґрунтування заходів, спрямованих на охорону довкілля;

6) формування систем регіонального управління, визначення складу і функ­цій органів управління;

7) використання методів прямого та непрямого впливу на розвиток регіо­нальних соціально-економічних процесів;

8) формування бюджету регіону - фінансової основи органів регіонального управління, оцінка ефективності діяльності цих органів.

2. Методи вивчення регіональної економіки.

У досліджен­нях регіональна економіка послуговується загальними і спеціальними методами наукового пізнання, до яких нале­жать:

1. Системний аналіз —гґрунтується на комплексно­му підході врахуванні взаємозв'язків і взаємодії між еле­ментами системи. За допомогою системного аналізу вивчають структури галузей господарства, їх вну­трішні взаємозв'язки і взаємодії.

2. Метод систематизації пов'язаний із розчленуванням досліджуваних соціально-економічних явищ за вибраними критеріями на сукупності, які характеризуються визначеними ознаками і спільністю. Складовими методу систематизації є: класифікація, типо­логія, концентрація тощо.

3. Балансовий метод полягає у зіставленні врівноваже­них систем показників і вимірюванні пропорцій в економі­ці у вартісній і натуральній формах. Основними системами таких показників і пропорцій є виробництво та розподіл, виробництво і споживання, доходи і витрати, заощадження і споживання, ресурси та їх використання.

4. Метод економіко-географічного дослідження поділя­ють на три складові: регіональний метод (дослідження на­прямів формування і розвитку територій, вивчення ро­звитку і розміщення суспільного виробництва в регіональ­ному розрізі); галузевий метод (дослідження напрямів формування і функціонування галузей економіки в геогра­фічному аспекті, вивчення розвитку і розміщення суспіль­ного виробництва в галузевому розрізі); місцевий метод (дослідження напрямів формування і розвитку виробниц­тва окремих міст, поселень та вивчення розвитку і розмі­щення виробництва за його первинними ланками).

5. Картографічний метод дає змогу за допомо­гою побудови карт, визначити особливості територіально­го розміщення виробництва тощо.

6. Метод соціально-економічного прогнозування — це комплекс способів та інструментів оброблення інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, функціонування систем у майбутньому. Він охоплює ек­страполяцію, моделювання, метод експертних оцінок, а також загальнонаукові елементи діалектичного ме­тоду, як індукція і дедукція, метод аналогії, прогнозні аналітичні і синтетичні оцінки тощо.

7. Метод економіко-математичного моделювання (мо­делювання територіальних пропорцій розвитку економіки регіону, моделювання за галузями господарства регіону, моделювання формування господарських комплексів ре­гіону), ґрунтуючись на використанні сучасних електрон­них засобів, дає змогу з мінімальними затратами праці і часу опрацьовувати величезний масив статистичної інфор­мації, вихідні дані, що характеризують рівень, структуру, особливості розвитку соціально-економічного комплексу регіону. Він сприяє прийняттю оптимальних рішень щодо варіантів і моделей відповідно до завдань і цілей регіональ­них досліджень.

8. Метод таксонування полягає у розчленуванні терито­рій на споріднені або ієрархічно підпорядковані таксони — дискретні об'єкти, пов'язані певною мірою із загальними властивостями і ознаками, завдяки чому є підстави для надання їм визначеної таксо­номічної категорії. Таксони являють собою рівнозначні або ієрархічно підпорядковані ланки, наприклад адміні­стративний район, територіальна громада.

9. Порівняльно-географічні методи використовують для зіставлення об'єктів, створених природою і перетворених у процесі господарської діяльності, а також створених лю­диною геотехнічних систем, які функціонують в природ­ному середовищі. Різновидом порівняльно-географічного методу є метод еталонів, метод аналогій,та ін.

10. Статистичний метод дає змогу забезпечити система­тизацію статистичної інформації, кількісно охарактеризу­вати фактори, які впливають на стан об'єкта, порівняти конкретні кількісні та якісні характеристики.