МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методи і прийоми контролю.





Для реалізації функцій контролю сформовано метод фінансового контролю, який є вираженням засад загального підходу до об’єктів контролю. В основі цих засад лежить поєднання загальнонаукових та специфічних методів та прийомів пізнання, що дають можливість комплексно вивчити законність, достовірність, доцільність та економічну ефективність господарських та фінансових операцій та процесів на основі використання облікової, звітної, нормативної та іншої економічної інформації в поєднанні з дослідженням фактичного стану об’єкта контролю.

Таким чином метод економічного контролю базується на загальнонаукових і на специфічних методах і прийомах дослідження об’єктів.

Загальнонаукові методи включають:

1. Аналіз, синтез;

2. Індукцію, дедукцію;

3. Моделювання і аналогію;

4. Абстрагування і конкретизацію;

5. Системний аналіз;

6. Функціонально-вартісний аналіз;

7. Експеримент;

8. Статистичні розрахунки;

9. Експертизи;

10. Аналітичне угрупування.

аналіз – це прийом дослідження, який включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об’єкти;

синтез – прийом вивчення об’єкта в цілісності, у взаємозв’язку його частин. У контролі синтез, пов’язаний з аналізом, дає змогу об’єднати об’єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити зв’язок і пізнати предмет як єдине ціле;

індукція – прийом дослідження, за якого загальний висновок складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини, тобто спосіб виведення висновків від окремого до загального (наприклад, перевірку дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім – синтетичного обліку);

дедукція – дослідження стану об’єкта в цілому, а потім його складових, тобто роблять висновок від загального до окремого. Наприклад, перевірку витрат обігу спочатку проводять за даними синтетичного, а потім –аналітичного обліку;

аналогія – прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних об’єктів на основі подібності їх з іншими. Прийом аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів, становить основу моделювання, яке застосовується в контролі;

моделювання - прийом наукового пізнання, що ґрунтується на заміні досліджуваного об’єкта його аналогом, моделлю, що має істотні прикмети оригіналу. У контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольного процесу –стандарти, нормативи, тарифи;

абстрагування – прийом уявного відволікання шляхом абстракції переходити від конкретних об’єктів до абстрактних понять і законів розвитку (на підставі стану контролю в окремих підрозділах підприємства робляться висновки по підприємству в цілому і т. Ін.);

конкретизація - дослідження визначених об’єктів у всій їхній різнобічності, у якісному різноманітті реального існування (виявлення в процесі контролю непродуктивних витрат по місцях їхнього утворення - підрозділах, підприємствах і т. ін.);

системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему;

функціонально-вартісний аналіз – вивчення об’єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їхнього функціонування (проектування й оцінка економічної ефективності технологічних процесів і т. ін.);

експертизи різних видів – прийоми експертних оцінок, застосовувані технологічними, бухгалтерськими, криміналістичними й іншими експертизами при дослідженні спеціальних питань, що мають взаємозв’язок з фінансовим контролем;

експеримент – науково поставлений дослід відповідно до мети фінансового контролю для перевірки результатів планованих або виконаних процесів. Розрахунково-аналітичні прийоми включають економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи.

статистичні розрахунки – прийоми одержання таких величин і кількісних характеристик, що не утримуються безпосередньо в економічній інформації;

інформаційне моделювання – інформаційна сукупність, що представляє контрольований об’єкт у вигляді моделі;

аналітичне угруповання – сукупність прийомів статистичних угруповань за однорідністю ознак контрольованих об’єктів і виявлених недоліків. Використовується цей прийом при складанні таблиць, які містять аналіз факторів, що негативно впливають на виконання плану випуску і реалізації продукції, виникнення браку виробів; розрахунок природного збитку товарно-матеріальних цінностей; аналіз факторів збитковості окремих видів продукції і т. ін.

Під спеціальними методами дослідження розуміють такі методи, які застосовують тільки в господарському контролі, сфера яких обмежена специфічною галуззю пізнання, їх особливість по­лягає в наступному:

а) вони не застосовуються в інших науках;

б) одні застосовуються тільки в одному з розділів науки,
інші - в двох або в усіх розділах науки.

В той же час спеціальні методи економічного контролю чітко не відокремлені від загальнонаукових методів, а використовуються в комплексі і зв'язані між собою.

Так, під час ревізії, перевірки та фінансового аудиту передусім застосовують методи документального та фактичного контролю.

Документальний контроль полягає у вивченні бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, показників звітів і балансів, статистичних та оперативних матеріалів.

Зокрема в частині документального контролюконтролери будь-якого органу державного фінансового контролю обов'язково мають володіти такими методами:

— перевірка документів за формальними ознаками;

— перевірка документів за змістом;

— арифметична перевірка документів;

— нормативна перевірка документів;

— зустрічна перевірка документів;

— техніко-економічний розрахунок;

— економічна оцінка господарських операцій.

Перевірка документів за формальними ознакамиє першим ступенем документального контролю. В процесі його з'ясовують:

— точність заповнення бланка, на якому оформлено конкретний документ;

— наявність усіх необхідних реквізитів;

— своєчасність складання документа;

— відповідність підписів осіб, які склали документ.

Цей метод застосовують під час перевірки всіх документів з метою виявлення фактів підробки та дописувань у них, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. За результатами такої перевірки роблять висновок про визнання достовірності документа. Наприклад, бухгалтерії підприємств, установ та організацій не повинні приймати до виконання і відпускати товарно-матеріальні цінності за ксерокопіями платіжних доручень і довіреностей.

Перевірка документів за змістомє другим ступенем документального контролю, її здійснюють шляхом зіставлення даних операцій, зазначених у документі, з аналогічними або взаємопов'язаними даними (можливостями) виробництва з метою встановлення законності (достовірності) зафіксованих операцій.

Арифметична перевірка документівздійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань та утримань (знижок) тощо з метою визначення правильності підрахунків і виявлення крадіжок, прихованих за неправильними арифметичними діями.

Нормативна перевірка документівпроводиться шляхом зіставлення фактичних витрат на одиницю товару, роботи чи послуг з нормативними або плановими (визначеними законами, постановами, кошторисами, лімітами) з метою встановлення обґрунтованості списання на виробництво чи утримання установи сировини та матеріалів, палива, використання фонду оплати праці тощо.

Зустрічна перевірка документівпроходить шляхом звірки (зіставлення) даних, відображених у документі, що перевіряється, з даними другого примірника цього самого документа чи із записами в інших взаємопов'язаних документах, які зберігаються на підконтрольному об'єкті або в інших підприємствах, установах чи організаціях. Під час зустрічної перевірки належить обов'язково перевірити ті документи, на яких виявлено сліди необумовлених виправлень, підтирок, які нечітко написані або суперечать логіці господарських операцій, а також засвідчують надходження гостродефіцитних і дорогих товарно-матеріальних цінностей.

Проведення зустрічної перевірки дає змогу виявити такі зловживання, за яких двосторонні операції по-різному відображено у кожної із залучених ш неї сторін, зокрема:

— не оприбуткування товарів, одержаних від постачальників, і коштів, що надійшли на поточний рахунок;

— привласнення виручки, яка здається в банк;

— завищення цін у видаткових документах;

— наявність безтоварних операцій тощо.

Такі зловживання приховують виправленням даних в окремих примірниках документів, складанням нових неправдивих документів, неправильним відображенням чи не відображенням узагалі в документах і в облікових ре операцій, які насправді було здійснено.

Техніко-економічний розрахунокздійснюють для перевірки достовірності обсягів планових і фактичних витрат на виконання окремих видів робіт чи виготовлення продукції, підтвердження чи заперечення встановлених норм, тарифів, розцінок.

Економічна оцінка господарських операційоб'єднує низку загальноекономічних методів (прийомів) аналізу й оцінки з метою визначення доцільності, раціональності окремих операцій та ефективності господарювати підконтрольного об'єкта в цілому за певний проміжок часу (порівняння, групування, питома вага, середні величини тощо).

Правильність здійснення багатьох господарських операцій не завжди можна перевірити за допомогою методів документального контролю. Часто виникає необхідність провести перевірку наявності грошових коштів, основних засобів і матеріалів та інших активів у натурі. З цією метою поряд з методами документального контролю в контрольно-ревізійній роботі використовують методи фактичного контролю:

— лабораторні аналізи якості сировини, матеріалів і готової продукції;

— інвентаризацію коштів, сировини, матеріалів тощо;

— обстеження території, виробничих і службових приміщень;

— контрольні обміри виконаних робіт;

— контрольний запуск сировини та матеріалів у виробництво;

— хронометраж робочого часу;

— отримання письмових пояснень і довідок.

Лабораторні аналізисировини, матеріалів, готової продукції та виконаних робіт проводять спеціалізовані установи на звернення керівника контрольно-ревізійного органу, коли визначити їхні якісні ознаки іншими прийомами контролю неможливо. Метою такого контролю є уточнення суттєвих характеристик об’єкта контролю і отримання на цій основі якісно нової інформації.

Інвентаризація - це спосіб фактичної перевірки наявності ТМЦ і грошових коштів, а також контролю за їх збереженням. Більшість випадків нестач, крадіжок, розтрат виявляють за допомогою інвентаризації.

Обстеження території, виробничих і службових приміщеньпроводиться з метою переконатися у наявності певних виробничих потужностей, обсягах складських приміщень, здійсненні у певний час господарської діяльності, у правдивості складання актів на введення або виведення з експлуатації основних засобів тощо.

Контрольні обміри виконаних робітпроводять з метою встановити фактичні обсяги і вартість виконаних будівельних, монтажних і ремонтних робіт, перевірити правильність їх відображення в актах приймання робіт і нарядах робітників, а також правильність списання матеріалів на проведення цих робіт.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництвоздійснюється з метою перевірки фактичного витрачання сировини і матеріалів у виробництві, виходу готової продукції, відходів виробництва, продуктивності обладнання, а також встановлення реальності розробки і застосування норм витрачання сировини і матеріалів, палива тощо. За допомогою контрольного запуску виявляють: факти застосування застарілих норм, внаслідок чого в цехах і на складі утворюються невраховані лишки сировини та матеріалів; випадки зменшення норм часу і розцінок на виконувані роботи; неправильність розрахунків ефективності, взятих за основу у виплаті грошових винагород з упровадження нової техніки; дійсний стан справ.

Хронометраж робочого часупроводять з метою визначення фактичних затрат праці на виконання певних господарський операцій і розміру їх оплати.

Отримання письмових поясненьвід матеріально відповідальних і посадових осіб, як особливий метод фактичного контролю практикують дуже часто: під час інвентаризації, обстеження, контрольного обміру виконаних робіт чи запуску сировини та матеріалів у виробництво тощо. Пояснення сприяють допоміжному з’ясуванню обставин і умов порушень і недоліків, реальності господарських операцій і достовірності фактів зловживань.

Працівник органу державного фінансового контролю, якому доручено в межах компетенції провести контрольний захід на певному підконтрольному об'єкті, може одержати письмові пояснення і довідки від будь-яких працівників установи, що перевіряється, з питань, що виникають за тематикою контрольного заходу.

Види контролю в Україні.

За суб’єктами фінансово-господарський контроль в Україні поділяється на:

1.державний

2.муніципальний

3.внутрішньогосподарський

4.громадський

Суб’єктами державного фінансового контролю є юридичні особи, які від імені держави, відповідно до врегульованих правових норм, здійснюють моніторинг та інші форми контролю за діяльністю господарюючого суб’єкта. За ознаками ініціювання та здійснення такого контролю виділяють 2 групи суб’єктів державного регулювання економіки:

Ø ті, що здійснюють загальний державний фінансовий контроль;

Ø ті, що здійснюють спеціалізований державний фінансовий контроль.

До першої групи належать Рахункова палата ВРУ, ДФС України, ДФІ України, ДКСУ, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, МФУ, Міністерство праці та соціальної політики, Державний комітет статистики України, Антимонопольний комітет України, НБУ

До спеціалізованих органів державного фінансового контролю належать державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державна інспекція України із захисту прав споживачів, Державна інспекція з цін, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗУ, Державна пожежна інспекція.

Муніципальний контроль, який є невід’ємною складовою державного контролю , здійснюється відповідно до законодавства про місцеві ради і місцеві регіональні органи місцевого самоврядування. Суб’єками МК є тимчасові контроль комісії, рішення про створення та порядок роботи, яких ухвалюють органи місцевого самоврядування відповідно до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи мають право на проведення контрольних заходів з конкретно визначених органом місцевого самоврядування питань, що стосуються забезпечення дотримання законності, фінансової дисципліни та ефективності, раціональності та економності в ході формування, володіння, використання та відчуження об'єктів права комунальної власності, а також повноти і своєчасності виконання зобов'язань перед місцевими бюджетами. При цьому у компетенцію виконавчих органів сільських, селищних, міських рад входить контроль за станом обліку і звітності на підприємствах, в організаціях і установах, що є комунальною власністю, за дотриманням зобов'язань по платежах у бюджет місцевого самоврядування підприємствами й організаціями.

Внутрігосподарський контроль здійснюється на підприємствах, в установах і організаціях їх керівниками та функціональними структурними підрозділами (бухгалтерією, фінансовим та іншими підрозділами). Відповідно до Господарського кодексу України основна відповідальність за організацію фінансового контролю на кожному підприємстві насамперед покладається на його безпосереднього власника в особі держави, колективу акціонерів, орендарів та ін., які несуть повну відповідальність за раціональність використання власних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Суб'єктами громадського фінансового контролює об'єднання громадян (наприклад професійні та творчі спілки, громадська організація «Союз Чорнобиль України» тощо). Він здійснюється структурними підрозділами цих об'єднань у формі моніторингу поточної діяльності бюджетної установи та її посадових осіб на предмет відповідності цієї діяльності нормам законодавчих актів і державної фінансової дисципліни. Наприклад, згідно зі ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки здійсню­ють громадський контроль за виплатою заробітної плати, дотриманням законодавства про працю та охорону праці тощо.

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.