 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Кількісний та якісний аналіз даних патопсихологічного обстеження
При використанні більшості методів, якстандартизованих, так і нестандартизованих, спочатку роблять кількісну обробку даних: число і відсоток правильних і помилкових відповідей в певні проміжки часу при виконанні різних завдань, оцінку написаних оповідань, виконанихмалюнків, розшифровку записів. Тільки після такої попередньої підготовки психолог може приступити до якісного аналізу результатів дослідження, який робиться під кутом зору поставлених питань. При цьому може виявитися необхідним продовжитиексперимент, змінити його подальший хід, включити додаткові методи. Кількісна оцінка даних, отриманих стандартизованими методами, полегшується заздалегідь заданими способами виставлення оцінок за виконання окремих завдань, застосуваннямспеціальних трафаретів для спрощення підсумовування оцінок при великій їх числі, використанням таблиць-матриць для графічного представлення отриманих даних. Подальший аналіз носить переважно якісний характер. Слід при цьому пам'ятати, що кількісніоцінки, отримані при використанні як стандартизованих, так і нестандартизованих методів, є імовірнісними, тобто вказують лише на велику ймовірність наявності у хворого зниження, наприклад, інтелекту або вираженої тривоги. При остаточномуукладанні психолог повинен враховувати всю суму різноманітних факторів, включаючи освіту хворого, його стан під час дослідження, ставлення до дослідження. 71. Причини виникнення психосоматичних розладів (див.пит 73) Вперше клас психосоматичних захворювань виділив на початку п'ятидесятих років минулого століття доктор Ф.Александер. Спочатку це була «класична сімка» психосоматики. У яку входили: інфаркт міокарда, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, нейродерміти і ревматоїдний артрит. Але згодом список психосоматичних захворювань значно розширився. Сьогодні навіть традиційна медицина визнає, що сімдесят п'ять відсотків всіх захворювань є психосоматичними, тобто мають як фізичні, так і емоційні або ментальні причини. Це дозволяє сміливо відносити психосоматичні розлади до хвороб цивілізації. Зараз до психосоматичних захворювань відносяться наступні захворювання: 1. Класичні захворювання внутрішніх органів: артеріальна гіпертензія, бронхіальна астма, виразкова хвороба, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит, нейродерміт, з деякими обмеженнями - ішемічна хвороба серця та цукровий діабет. 2. Захворювання з міні-мальною органічною поразкою структурних елементів організму: діскінезія жовчовивідних шляхів, функціональний розлад шлунка, синдром подразненого товстого кишечнику, психогенні запори й поноси, дисфагія, нейроциркуляторна астенія, кардіоспазм, невроз сечового міхура, синдром неспокійних ніг, гіпервентиляційний синдром та деякі інші. Психіатри називають такі захворювання вісцеровегетоневрозами, органними неврозами. 3. Традиційно психіатричні захворювання й синдроми: нервова анорексія, булімія, дисморфофобія, іпохондрія, конверсійні розлади, соматоформні болючі розлади, соматизіровані особистісні розлади, синдром соматоформної вегетативної дисфункции, соматоформна депресія, нозогенні особистісні розлади, ятрогенні особистісні розлади, порушення «прихильності» (комплайнса»), зміна умови життя при різних захворюваннях, сексуальні дисфункції. 4. Ряд ендокринних (гіпертиреоз, діабет, дисфункції яєчників і т.п.) та імунологічних захворювань. Поштовхом до розвитку психосоматичних захворювань є важкі життєві ситуації, що викликають негативні емоції, які людина зазнає протягом тривалого часу. Емоції, як позитивні, так і негативні, говорять мовою тіла, і навіть якщо людина спробує їх сховати, її міміка, тон голосу, погляд, блідість або почервоніння шкіри, постава та навіть хода розкажуть про її переживання більше, ніж вона сама. І немає в організмі такої тканини, органа або системи, що залишалася б незачепленою емоціями. Наприклад, страх може приводити до зміни частоти та сили серцевих скорочень, викликати пітливість, провокувати шлунково-кишкові розлади, впливати на діяльність дихальної системи, викликаючи відчуття нестачі повітря, приводити до затримки сечовипускання або, навпаки, провокувати мимовільне виділення сечі та навіть дефекацію. Таким чином, у будь-який момент життя стан тіла людини являє собою втілену історію пережитих нею фізичних і емоційних травм, накопиченого життєвого досвіду, поглядів і уявлень. У психосоматиці основним методом лікування є психотерапія. А будується вона на наступних принципах: загальне заспокоєння хворого (боротьба з невротизацією пацієнта), корекція його афективних розладів, побудова оптимальної з погляду терапії внутрішньої картини хвороби, вселяння хворому віри в благополучний результат терапії, дотримання режиму й посилення захисних сил організму. При психосоматичних захворюваннях перевага віддається різним видам невербальної психотерапії (тілесно-орієнтовна терапія, гештальт-терапия, трансова терапія і т.п.) Психотерапія проводиться паралельно з медикаментозним лікуванням. |
