Методи оцінки та основні показники ефективності інвестиційних рішень За допомогою методів оцінки ефективності інвестиційних рішень оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість (ефективність) напрямів інвестування, окремих програм (проектів) або об’єктів. Основними видами оцінки ефективності інвестицій є: Фінансова – передбачає фінансові результати реалізації проекту для його учасників. Базується на очікуваній нормі дохідності, яка влаштовує всіх суб’єктів інвестування, при цьому інші наслідки впровадження проекту не враховуються. Бюджетна – віддзеркалює фінансові наслідки для різних рівнів бюджетів, тобто співвідношення видатків, податків та зборів. Показником є різниця між податками та видатками певного рівня бюджету, які залежать від конкретного проекту. Економічна– характеризує ефективність проекту для народного господарства в цілому або для галузі, групи підприємств, регіону. Майбутня вартість коштів – це сума інвестованих у теперішній час коштів у яку вони перетворюються через певний період часу з врахуванням певної частки проценту. Визначення майбутньої вартості коштів пов’язана з процесом нагромадження цієї вартості, що являє собою постійне збільшення суми складу шляхом приєднання до початкового його розміру суми процентів. Теперішня вартість коштів – це сума майбутніх грошових надходжень зведених з урахуванням певної дисконтної ставки до теперішнього періоду. Сам термін дисконт – означає знижка. Процент дисконтування є оберненою операцією до операції нагромадження при обумовленні кінцевої суми грошових коштів. Така ситуація виникає тоді, коли необхідно визначити скільки коштів потрібно інвестувати сьогодні для того, щоб через певний період часу отримати перед тим обумовлену їх суму. При проведенні фінансово економічних розрахунків пов’язаних з інвестуванням процеси нарощування вартості можуть здійснюватися як за простими, так і складними процентами. Простим процентом називається сума, яка нарахована на початкову суму вкладу в кінці 1-го періоду платежу обумовлено з умовами інвестування коштів.  - нагромаджена сума з фіксованою процентною ставкою; Р – початкова сума вкладень; і – процентна ставка; n – період нарахування процентної ставки. Змінна процентна ставка визначається: . .- змінна процентна ставка; р – прості %; з – змінні %; Р – початкова сума вкладень; m – кількість періодів нарощування % ставки; .- % ставка в t періоді; .- тривалість періоду t. Складні % - це сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування при умові, що сума нарахованого простого % не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і в наступному платіжному періоді сама приносить дохід. За фіксованою ставкою: . За змінною ставкою: . Змішаний метод . а –ціле число років; b – дробова частина років. . Грошові потоки – це сукупність витрат і доходів, що утворюються в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Є декілька методів оцінки ефективності інвестицій. 1. Чистий приведений дохід (ЧПД) – цей метод розраховується за формулою, як різниця між сумою грошових потоків, які приведені до теперішньої вартості за період експлуатації інвестованого проекту і сумою інвестованого капіталу: . Даний метод дозволяє отримати узагальнюючу характеристику результатів інвестування тобто кінцевий ефект у абсолютній сумі. Якщо чистий приведений дохід більший 0, то даний проект може бути прийнятним, якщо дорівнює 0 то даний проект має бути відкинутий. 2. Індекс дохідності – це відношення суми грошових потоків до суми інвестованого капіталу. . Метод застосовується в якості критерію для прийняття інвестиційного проекту до реалізації і визначається в коефіцієнтах. Якщо індекс дохідності більше 1 даний проект може бути прийнятним, якщо менше 1 необхідно відхилити. 3. Період окупності розраховується, як відношення суми інвестованого капіталу до середньої суми грошових потоків які приведені до теперішньої вартості за період експлуатації інвестиційного проекту. . Даний метод виражає рівень інвестиційних ризиків пов’язаних із ліквідністю, тобто чим період окупності, тим даний проект ризикований. 4. Внутрішня норма дохідності. . r – дисконтна ставка. Даний метод показує рівень дохідності конкретного інвестованого проекту, який виражається дисконтною ставкою. Для того, щоб визначити на скільки проект є доцільним для прийняття необхідно прирівняти дисконтну ставку із середньою процентною ставкою на інвестиційному ринку. . ч – норма прибутку; S – майбутня вартість коштів; P – теперішня вартість коштів; n – кількість періодів. Якщо річний дохід буде складати не менше 10% тоді проект буде прийнятним та доцільно вкладати кошти в проект. Для цього необхідно знайти ефективну ставку (ч) і порівняти її із процентною ставкою (і). Якщо ч менше і то, необхідно відхилити проект; якщо ч більше і, тоді проект вважається прийнятним; якщо ч=1 тоді необхідно розглянути інші методи ефективності (чистий приведений дохід, індекс дохідності, період окупності, внутрішня норма дохідності). Завжди при короткостроковому інвестування застосовуються прості проценти, тому що якщо застосовувати при короткостроковому інвестування складні проценти, а при довгостроковому прості проценти, то завжди нарощена сума доходу буде меншою. |