ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Переваги і слабкі сторони стратегії диверсифікації

1 2 3 45

До переваг стратегії диверсифікації відносяться:

1. Скорочення витрат при об’єднанні різних видів бізнесу за рахунок загальної системи управління, контролю, координації, а також за рахунок прискореного обороту ресурсів (при профільній диверсифікації).

2. Технологічний виграш від обміну технологіями, спільного проведення наукових досліджень та конструкторських розробок.

3. Можливість виходу із неперспективної галузі (бізнесу) і закріплення в зростаючих галузях (чи в галузях з високою нормою прибутку).

4. Розподіл комерційного ризику по різним напрямкам бізнесу, що робить підприємство менш залежним від проблем в одній конкретній галузі (при непрофільній диверсифікації).

5. Одержання більшого ефекту від використання фінансових ресурсів компанії (кошти із галузі з низькою нормою прибутку спрямовуються для придбання підприємств в перспективних галузях; є можливість концентрації значних ресурсів для реалізації прибуткових проектів).

6. Зменшення залежності від зміни фаз циклу ділової активності (сезонності) і забезпечення стабілізації норми прибутку.

Слабкі сторони стратегії диверсифікації

Чим більше існує напрямків бізнесу, яким займається корпорація і чим вони різноманітніші, тим гостріше проявляються проблеми і слабкі сторони диверсифікації. До них відносяться:

1. Підвищені вимоги до керівництва диверсифікованої компанії, якому необхідно приймати своєчасні та компетентні рішення по управлінню підприємствами, що діють в різних сферах бізнесу і конкурентному середовищі. Вище керівництво корпорації повинно правильно оцінювати привабливість галузей і підприємств, відрізняти вигідні придбання від невдалих, підбирати компетентних менеджерів для управління окремими напрямками бізнесу, вживати необхідних заходів для усунення проблем в діяльності окремих підприємств.

2. Неможливість використання стратегічної відповідності для створення додаткових конкурентних переваг (при непрофільній диверсифікації).

3. Ризик невдалої диверсифікації та невизначеність перспектив одержання додаткових прибутків, що є результатом переоцінки привабливості галузі, зіткнення з проблемами в новому бізнесі, надмірного оптимізму щодо майбутньої прибутковості підприємства – об’єкта поглинання.

4. Труднощі у використанні переваг стратегічної відповідності при профільній диверсифікації, причинами яких можуть бути відмінності в управлінській культурі, організаційних структурах управління, ворожість з боку менеджерів і персоналу придбаних підприємств.

5. Небезпека потрапити під дію антимонопольного законодавства (при профільній диверсифікації).

Контрольні питання і завдання

1. Розкрийте сутність і зміст стратегії диверсифікації.

2. За яких умов на ринку доцільно проводити диверсифікацію бізнесу організації?

3. Які існують типи стратегії диверсифікації?

4. Порівняльна характеристика стратегій профільної та непрофільної диверсифікації.

5. Якими методами може скористатися підприємство для проникнення в іншу галузь?

6. Галузеві бар"єри при диверсифікації.

7. Які існують переваги та ризики стратегії диверсифікації?

8. Запропонуйте заходи по подоланню вхідних галузевих бар‘єрів при реалізації фірмою стратегії диверсифікації (підприємство на ваш вибір).

9. Розробіть перелік можливих варіантів стратегії диверсифікації для фірми (фірма на ваш вибір).

Контрольні тести

Варіант 1.

1. Зміст стратегії диверсифікації полягає в наступних діях:

1) Випуск різних варіантів продукції;

2) Встановлення контролю над постачальниками ресурсів;

3) Поширення господарської діяльності на нові сфери (типи продукції, ринки, галузі);

4) Зменшення витрат при організації постачання, виробництва, збуту.

2. При проведенні непрофільної диверсифікації фірмі необхідно подолати такі бар‘єри:

1) Тільки вхідні;

2) Тільки вихідні;

3) Одночасно вхідні і вихідні;

4) Маркетингові.

3. У межах стратегії конгломератної диверсифікації здійснюються такі дії:

1) Придбання фірм в нових галузях для підтримки основного виду діяльності;

2) Охоплення таких напрямків діяльності, які не мають прямого безпосереднього зв’язку з основним бізнесом підприємства;

3) Виробництво і збут стандартизованої продукції для багатьох іноземних ринків;

4) Початок роботи з кількома зовнішніми незалежними постачальниками.

4. Стратегія диверсифікації застосовується в таких ринкових умовах:

1) Попит на продукцію різноманітний по структурі;

2) Антимонопольне регулювання не дозволяє подальшого розширення бізнесу в галузі, де діє підприємство;

3) Галузь зростає великими темпами;

4) Ресурси фірми не дозволяють обслуговувати весь ринок.

5. До основних переваг застосування стратегії диверсифікації відносяться:

1) Зменшення залежності підприємства від постачальників;

2) Розподіл комерційного ринку, можливість проникнути в перспективні галузі;

3) Швидке і обґрунтоване прийняття рішень керівництвом корпорації;

4) Можливість виробництва великої кількості стандартиризованої недорогої продукції.

Варіант 2.

1. Вкажіть стратегію, при реалізації якої організації необхідно долати вхідні галузеві бар‘єри:

1) Стратегії прогресивної і регресивної інтеграції;

2) Стратегія низьких витрат;

3) Непрофільна диверсифікація;

4) Диференціація.

2. До ризиків використання стратегії диверсифікації належать:

1) Підвищені вимоги до керівництва компанії;

2) Зростання залежності підприємства від проблем в одній сфері бізнесу;

3) Тенденція до збереження застарілих технологій і виробничих потужностей;

4) Зміни в попиті споживачів продукції.

3. В межах стратегії профільної диверсифікації проводяться такі дії:

1) Посилюється контроль за системою розподілу продукції підприємства;

2) Зменшується кількість незалежних постачальників підприємства;

3) Придбання фірм в нових галузях для підтримки основного виду діяльності;

4) Охват напрямків діяльності, що безпосередньо не зв"язані з основним бізнесом підприємства.

4. До основних типів диверсифікації відносяться:

1) Прогресивна, регресивна, горизонтальна;

2) Профільна, непрофільна (конгломератна);

3) Продуктова, сервісна, кадрова;

4) Внутрішня, зовнішня, змішана.

5. До типів стратегічної відповідальності при непрофільній диверсифікації відносяться:

1) Фінансова, кадрова, виробнича;

2) Вертикальна, горизонтальна;

3) Маркетингова, ринкова, технологічна;

4) Цінова, сервісна, іміджева.

1 2 3 45