Організація роботи з різними групами населення МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Глухівський національний педагогічний університет Імені Олександра Довженка Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З РІЗНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ Для денної форми навчання Спеціальність: 7.01010601 ОКР «Спеціаліст» Викладач Тюльпа Т.М. Глухів
Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з дисципліни Організація роботи з різними групами населення Самостійна робота - одна з основних форм роботи студентів вищих навчальних закладів при вивченні курсу Організація роботи з різними групами населення. Вона дає змогу засвоїти студентам необхідні знання основ професійної етики соціального педагога, етичної комунікації в професійній діяльності, про способи її використання у практичній діяльності; сформувати уміння і навички реалізації професійної етики на практиці. Досягнення цієї мети неможливе без самостійної праці, напруження інтелектуальних та вольових зусиль людини, вироблення навичок добування істини. З цією метою програма курсу " Організація роботи з різними групами населення " для вищих навчальних закладів передбачає цілком самостійне вивчення студентами низки тем. Основними елементами цієї методики є читання літератури і навчальних посібників; аналіз та оцінка соціально-педагогічних явищ з позицій норм професійної етики; рішення проблемно-пошукових завдань; написання рефератів з окремих проблем вивчених тем і виступ з ними на семінарах або в рамках інших форм навчально-виховної та науково-дослідної роботи. Важливою формою навчального процесу є самостійна індивідуальна робота, спрямована на поглиблення та закріплення знань з Організація роботи з різними групами населення, а саме проводити наукові дослідження, щоб навчитися чітко і логічно викладати матеріал, обґрунтовувати свої погляди та висновки з вивченої теми. Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями викладача. Для ефективної самостійної роботи студент повинен навчитися: - знаходити потрібну інформацію, тобто вміти працювати з фондами і каталогами бібліотеки, користуватися Інтернетом; - вміти працювати з науковим текстом: володіти необхідним комплексом інтелектуальних умінь (виділяти головне, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, конкретизувати, шукати аналогії, доводити та спростовувати); - критично оцінювати прочитане і робити власні висновки; - творчо переробляти знайдену інформацію; - проводити дослідницьку і пошукову роботу; - вміти проводити самоатестування та самоконтроль. Мета самостійної роботи — опрацювати базові і окремі проблемні питання курсу, перевірити якість засвоєння матеріалу лекцій, підручників, посібників, зробити власні узагальнення, поглибити набуті знання. Самостійна робота сприяє: ефективному опрацюванню та засвоєнню теорії соціальної роботи; формувнню вміння і навички самостійно працювати з різними видами інформації використовувати та вдосконалювати набуті знання; формувати соціальну, полікультурну, інформаційну, інтелектуальну, комунікативну компетентності. Реферат як форма організації самостійної роботи студента Реферат — це одна з форм організації навчально-дослідницької діяльності. Його призначення — розвиток пізнавальної самостійності студента, умінь самому набувати, поглиблювати, творчо переробляти і осмислювати професійно значущі знання. Крім того, це ще і форми контролю рівня професійної підготовки студентів,а тому насамперед виконуються з дотриманням єдиних вимог і правил, насамперед у позанавчальний час і в терміни, встановлені викладачем. На написання реферату дається не менше місяця від дня затвердження теми, його обсяг не менше 8–10 сторінок. Реферування застосовується при підготовці до практичних і семінарських занять, до заліків і іспитів, а також як контрольна робота студента, який з будь-яких причин має заборгованість з навчальної дисципліни. Реферати створюються в єдиному примірнику і після перевірки підлягають поверненню виконавцю. Реферат — це письмова робота, у якій стисло викладено дослідження певної проблеми на основі вивчення і перероблення теоретичного або емпіричного матеріалу. Реферування призначене для освоєння прийомів, методів і засобів роботи з джерелами пізнання конкретної навчальної дисципліни. У рефераті не переказується зміст джерел, що вивчаються, а здійснюється їх аналіз, узагальнення, переструктурування, систематизація тощо. Іноді для написання реферату досить вивчити і глибоко проаналізувати одне теоретичне джерело або описати досвід успішного застосування певного методу соціально-педагогічної діяльності. В цілому послідовне і якісне виконання реферату як форми навчально-дослідницької діяльності студента забезпечить формування методологічної, психологічної, педагогічної, організаційної і дослідницької культури як основи професійної компетентності. Структура реферату: - вступ; - основна частина; - висновок; - список літератури; - додатки; Вступ — це модель дослідження. Тут подається весь науковий апарат, яким керується дослідник, виконуючи пошукову роботу. На його основі науковий керівник аналізує якість виконання реферату чи іншої наукової роботи і оцінює, наскільки глибоко усвідомлено і розкрито актуальність теми, чи досягнута поставлена мета, чи правильно підібрані методи дослідження, чи грамотно вони використані. Склад вступу — актуальність дослідження, опис наукового апарату залежно від типу роботи. При написанні реферату у вступі викладається актуальність теми, мета реферування і методи дослідження. Обсяг вступу — приблизно 1/10 від усієї роботи (змістової частини) Основна частина — це умовна назва описання всього дослідження. Для написання основної частини складається план як перелік основних положень, які належить розкрити. План — це назви тих опорних параграфів, які визначаються. Кількість таких параграфів залежить від обсягу матеріалу та його характеру, особливостей навчальної дисципліни, в рамках якої виконується робота. Необхідно досягти відповідності їх між собою за обсягом і ступенем складності змісту. Назви (заголовки) параграфів не можуть повторюватися, повинні бути змістовними, відображати ідеї, що розкриваються в них. Їх призначення — скерувати увагу на конкретну ідею, конкретний матеріал. Побудова основної частини реферату залежить від обсягу матеріалу, специфіки змісту і поставленої мети. Для написання реферату студент повинен: - Написати основний зміст роботи: дайте назви параграфам відповідно до типу роботи. - Визначіть джерела інформації та способи їх пошуку. - Опрацюйте джерела і зробіть виписки, закладки у книжці, тези. - Дайте визначення основним поняттям. - Зробіть критичний аналіз вивченої літератури з посиланнями на список літератури. - Виконайте практичну частину дослідження та опишіть її. - Використовуйте графіки, схеми, таблиці. - Застосовуйте наукову мову. Кожне дослідження має висновки — епілог роботи, її завершальну частину. Його завдання — показати, що мета, поставлена в дослідженні, досягнута. Існують різні види висновків: - Резюме — це короткий опис виконаної роботи, що дається як перелік зробленого і висновків за главами. Найчастіше використовується при реферуванні. - Висновки — нові думки, а точніше, висновки, зроблені, спираючись на теоретичний або емпіричний матеріал. - Висновок — це комплексна форма завершення дослідження, що поєднує і резюме, і висновки. За стилем написання резюме чи висновки повинні бути лаконічними, чіткими, логічними, доказовими, переконливими. Треба пам’ятати, що до них, як і до вступу, при перевірці приділяється найбільше уваги. Його обсяг визначається характером роботи, але у середньому — не більше 1/10 частини всього тексту. Списком літератури завершується описання дослідження. Часто його називають бібліографією, але це некоректно. Він розташований за висновками і оформлюється з нової сторінки. Кількість найменувань літератури, внесеної в список, залежить від форми дослідницької роботи. Норматив для реферату — не менше 5 найменувань. Література, що вноситься в список, — це опубліковані теоретичні джерела, нормативно-правові документи, а також архівні матеріали. Наводиться не тільки цитована література, а й прочитана, але безпосередньо досліджуваної теми. У список літератури також слід внести роботи, присвячені дослідженню вашої теми і виконані працівника вашого вузу — педагогами, психологами, соціологами, істориками, філософами та іншими фахівцями. Вся література оформлюється відповідно до офіційних вимог. Пам’ятка студенту з приводу складання списку літератури - Під час роботи над темою робіть бібліографічний опис джерел, з якими Ви працюєте. - До списку внесіть не тільки цитовану літературу, а й прочитану, що має стосунок до досліджуваної теми. - Література оформлюється в алфавітному порядку. - Зверніть увагу на правильність бібліографічного описання джерел. - Зробіть посилання у роботі на список літератури. Додаток — це матеріал, що уточнює, ілюструє, підтверджує окремі положення дослідження, однак не увійшов до тексту основної частини. Як правило, він використовується в дипломних роботах і рідко в рефератах і курсових, його склад визначається задумом дослідника. Види додатків різні: копії планів і програм; фотографії; тексти тестів і опитувальників; зразки дитячих малюнків і творів; приклади уроків; звіти; рапорти; документи або витяги з них; статути; положення тощо. Як правило, додатки робляться тільки у тому випадку, коли їх буває не менше двох. До додатків виносяться тільки ті матеріали, на які є посилання в основному тексті. Такий зв’язок цих частин роботи обов’язковий. Кожному додатку привласнюється номер, він вміщується в кінці роботи з продовженням загальної нумерації сторінок. Кожен додаток оформляється окремо. У додаток не виносяться статистичні таблиці, діаграми експериментів; вони входять безпосередньо в текст. Додатки не враховуються в обсяг роботи, вони не повинні перевищувати 1/3 всього тексту. |