 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| До розв’язання практичних завдань з питань застосування кримінального права
До кожного екзаменаційного білета додається варіант комплексного завдання, в основі якого використана конкретна кримінально-правова ситуація, спеціально відібрана зі слідчої або судової практики та перероблена у відповідності з вимогами навчального процесу. Відповідь на комплексне завдання повинна складатися з двох етапів. На першому етапі дається юридична оцінка запропонованої в завданні ситуації, яка виражається в повній і точній кримінально-правовій кваліфікації суспільно небезпечного діяння з вказівкою конкретної статті (якщо необхідно, то її частини або пункту правової норми кримінального кодексу). При цьому необхідно кваліфікувати кожний епізод, який має самостійне юридичне значення, відповідно до кожної окремої особи, яка є суб’єктом даного злочину, або навпаки, особа не є суб’єктом даного злочину. Другий етап являє собою обґрунтування результатів кваліфікації. З цією метою проводиться розгорнутий юридичний аналіз складу (складів) злочину (злочинів). Сутність вказаного аналізу полягає в порівнянні та послідовному встановленні повної відповідності об’єктивних і суб’єктивних ознак запропонованої практичної ситуації з об’єктивними і суб’єктивними ознаками складу злочину, передбаченого кримінальним кодексом і обраного особою, яка складає іспит, у якості правильної відповіді на завдання. Юридичний аналіз розглядається як необхідна умова, без якої завдання вважається невиконаним. Висновки, отримані в результаті юридичного аналізу, слугують вирішальним доказом правильності здійсненої кваліфікації. Особливістю розгляду цього комплексного завдання є те, що особа, яка складає іспит, поряд з правильною кримінально-правовою кваліфікацією повинна показати знання з кримінального права. При підготовці до вирішення завдань рекомендується опрацювати навчальний посібник за редакцією професора С.С. Яценка Кримінальне право України. Практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с. (або інші видання цієї книги), а також методичні посібники, які можна знайти на сайті за адресою http://www.kp-lduvs.at.ua/ Розв’язувати завдання рекомендується за нижченаведеною загальною схемою. 1. Спочатку необхідно з’ясувати, чи відноситься вчинене діяння до злочину, тобто теоретично вирішити питання про те, чи є воно суспільно небезпечним. Для цього слід визначити спрямованість посягання, тобто з’ясувати, яким благам та інтересам було завдано шкоди або ж які з них були поставлені під загрозу заподіяння шкоди (визначити об’єкт злочину). Після цього треба проаналізувати ознаки об’єктивної сторони, передусім діяння та наслідки, що настали (якщо такі є), вирішивши питання про те, викликані вони вчиненням дії або бездіяльністю, тобто виявити між діянням і наслідками причиновий зв’язок. Якщо такий існує, то яким є його характер (безпосередній, опосередкований або випадковий). 2. Після цього потрібно встановити, чи має конкретна особа, що вчинила діяння, усі ознаки суб’єкта злочину. Тобто чи є вона фізичною, осудною і такою, що досягла певного віку кримінальної відповідальності. Для цього необхідно, по-перше, ідентифікувати так званого „автора” суспільно небезпечного діяння, тобто з’ясувати, чи була це взагалі людина, по-друге, вирішити питання про те, чи могла ця людина в ситуації, що склалася, усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх діянь, чи могла вона контролювати їх і керувати ними. З цією метою слід або звернутися до умови завдання, або ж ознайомитися з відповідною теоретичною літературою. І, по-третє, треба визначити, чи досягла така особа віку кримінальної відповідальності за вчинене, для чого доцільно зіставити умову завдання, де згадується про вік особи, з положеннями статті 22 КК України. 3. Дослідити суб’єктивну сторону злочину. Встановити з якою формою вини (умисно або з необережності) було вчинено злочин, чи не мали юридичного значення мотив, мета або емоції. 4. Якщо буде встановлено, що всі ознаки складу злочину в діянні наявні, доведеться розв’язувати питання про те, чи немає в діянні ознак незакінченого злочину, а також чи немає в діях осіб (якщо їх декілька) ознак спільної злочинної діяльності. Якщо так, то слід з’ясувати їхні ролі з точки зору ст.ст. 27 – 30 КК України. Крім того, при вирішенні задач необхідно постійно звертати увагу й на інші кримінально-правові інститути Загальної частини КК України, наприклад інститут звільнення від кримінальної відповідальності або інститут виключення злочинності діяння, вирішивши питання про те, чи немає підстав для їх застосування в конкретному випадку. 5. Остаточне рішення казусу повинне бути докладним і юридично аргументованим з обов’язковим посиланням на відповідну норму кримінального закону та інші використовувані матеріали. Аргументи варто приводити як відповідно до кримінального закону (юридична аргументація), так і за викладеними в задачі фактами (фактична аргументація). Для цього необхідно проаналізувати всі можливі, хоча начебто очевидно неправильні, варіанти рішення. Щораз усвідомлювати ситуацію, виходячи з теорії й практики застосування кримінального права в цілому. Результат проведеного юридичного аналізу необхідно закріпити письмово в зошиті. Пропонуємо в загальному вигляді приклад розв’язання задачі. 17-річний Петренко, маючи намір викрасти мобільний телефон, а потім його продати, знаходячись на вулиці Рибаса у м. Луганську приблизно о 17 год., підбіг до жінки, яка йшла разом із подругою, та вихопив у неї з рук мобільний телефон вартістю 1200 гривень. Після цього Петренко втік у невідомому напрямку. Як кваліфікувати діяння винного? Перша стадія кваліфікації злочину являє собою процес вибору правової норми, за якою необхідно кваліфікувати вчинений злочин. Отже, щоб відшукати відповідну норму кримінального закону, треба встановити найбільш значущі ознаки вчиненого діяння для того, щоб потім зіставити ці ознаки з ознаками складів злочинів. З об’єктивної сторони діяння, вчинене Петренком, порушує відносини власності, оскільки він своїм діянням унеможливив для жінки володіння, використання та розпорядження її мобільним телефоном (об’єкт злочину – відносини власності). З умов задачі випливає, що Петренко заволодів предметом матеріального світу – мобільним телефоном. Саме з цим предметом ми пов’язуємо вчинене ним діяння (предмет злочину – мобільний телефон, вартість якого перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян). Петренко скоїв діяння у формі активної дії, що виразилось у вихопленні телефону з рук жінки. Петренко вихопив телефон у конкретному місці – на вулиці Рибаса в Луганську (місце вчинення злочину), у конкретний час – 17 година (час вчинення злочину), у конкретний спосіб – відкрито, на очах у потерпілої жінки та її подруги (спосіб вчинення злочину). На момент вчинення злочину Петренко досяг 17 років (суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14 років), діяв умисно, оскільки заздалегідь мав намір украсти телефон (форма вини – умисел) і мету збагачення – викрасти, щоб продати. Таким чином, ми з’ясували значущі ознаки вчиненої Петренком дії та маємо віднайти в КК України відповідну статтю, норма якої б установлювала кримінальну відповідальність за порушення відносин власності й відповідала б установленим ознакам вчиненого Петренком. Це ч. 1 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Об’єктом грабежу є відносини власності, предметом – річ матеріального світу, об’єктивна сторона виражається у формі дії, вчиненої відкрито, суб’єктивна сторона грабежу характеризується умисною формою вини. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14 років. Зіставивши ознаки вчиненого Петренком діяння й ознаки складу злочину, що міститься в ст. 186 КК України, бачимо, що вони збігаються, тому діяння, вчинене Петренком, необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України. Отже, формула кваліфікації в розглянутій вище ситуаційній задачі буде мати такий вигляд: ч. 1 ст. 186 КК України[3]. |
