ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Формування навичок самообслуговування у дошкільників з розумовою відсталістю

123 4

Формування навичок самообслуговування є першою суттєвою ланкою у трудовому вихованні особистості. До самообслуговування віднесено діяльність, результати якої задовольняють потреби самої дитини: процес харчування, виконання культурно-гігієнічних процедур по догляду за собою, роздягання та одягання, користування туалетом. Саме рівень опанування такими навичками значно впливає на самооцінку дитини з розумовою відсталістю, є важливим кроком на шляху до її незалежності.

У корекційній педагогіці самообслуговування розглядається як одне із важливих завдань виховання і навчання дошкільника з розумовою відсталістю, оскільки опанування життєво необхідних умінь та навичок сприяє проявам самостійності та успішній соціальній адаптації дитини (О.П.Гаврилушкіна, Н.Д.Соколова, О.А.Стрєбєлєва, К.М.Турчинська, В.А.Шинкаренко, Г.М.Мерсіянова, О.П.Хохліна).

Слід зазначити, що низка наукових праць присвячена проблемам навчання самообслуговування дошкільників з розумовою відсталістю, яке розглядається у контексті трудового виховання (С.І.Давидова, О.К.Гульянц, Л.В.Каліннікова, Н.Г.Морозова, Н.Д.Соколова, О.П.Гаврилушкіна та ін). Авторами підкреслюється важливість формування практичних дій з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, вибору ефективних прийомів і методів активізації інтересу до означеного виду трудової діяльності, забезпечення корекційної спрямованості даного виду діяльності у дітей з порушенням розумового розвитку.

Науково-теоретичними дослідженнями доведено, що навчання навичок самообслуговування сприяє розширенню у розумово відсталих дітей уявлень про навколишні предмети, збагаченню сенсорного досвіду, розвитку мовлення, загальної та дрібної моторики, зорово-моторної координації, а також умінь виконувати дії за зразком та словесною інструкцією, орієнтуватися за зразком, дотримуватися певної послідовності дій.

Слід зазначити, що незважаючи на елементарний характер навичок самообслуговування, опанування ними вимагає від розумово відсталої дитини включення значних інтелектуальних та фізичних зусиль. Однак, опанування такими вміннями та навичками є необхідною умовою для подальшого психофізичного розвитку дошкільника, опанування ним більш складними діями.

Розумово відсталі дошкільники не вміють одягатися, роздягатися, користуватися туалетом, мити руки, вмиватися, їсти тощо.. Предметні дії у розумово відсталих дітей характеризуються значною недосконалістю. Діти не розуміють логіки та послідовності дій, які вони виконують: спочатку потрібно намочити руки, а потім їх намилити; спочатку одягти сорочку, потім застібнути ґудзики; спочатку одягти черевики, потім зашнурувати тощо. Формування навичок самообслуговування у таких дошкільників здійснюється протягом усіх років навчання у спеціальному закладі, оскільки відбувається надзвичайно повільно внаслідок інертності психічних процесів, порушення загальної та дрібної моторики, просторового орієнтування, недосконалості саморегуляції та самоконтролю. Разом з тим, опанування елементарною трудовою діяльністю має важливе значення для пізнавального та особистісного розвитку дитини. Вказані прогалини розвитку пояснюються відсутністю ранньої корекційно-педагогічної допомоги фахівців, надмірною опікою дитини у сім’ї, недосконалою організацією трудового виховання у спеціальних дошкільних закладах.

У дослідженнях Н.Д.Соколової, О.П.Гаврилушкіної, Л.П.Носкової, О.А.Стрєбєлевої акцентується увага на важливості спеціально організованої обопільної роботи усіх фахівців спеціального закладу (педагога-вихователя, дефектолога, психолога, логопеда) та батьків з метою ефективного навчання дітей навичок самообслуговування, максимального урахування індивідуальних особливостей кожної дитини.

Заслуговує на увагу досвід роботи Центру лікувальної педагогіки (м. Москва), в якому навчаються діти з різними складними порушеннями розвитку, в тому числі, з тяжкою формою розумової відсталості. Формування навичок самообслуговування у таких дітей здійснюється за спеціально розробленою програмою, яка включає послідовне покрокове навчання тим діям, які дитина вже готова засвоїти. Автором (О.В.Моржина) подано методичні прийоми навчання базових навичок самообслуговування, наголошується на своєчасній діагностиці рівня сформованості окремих вмінь та навичок з метою розробки індивідуальної програми, підкреслено важливість системи заохочень, які впливають на розвиток пізнавального компоненту предметно-практичної діяльності дошкільників.

На основі зазначених теоретичних положень дошкільної олігофренопедагогіки щодо врахування структури дефекту розумово відсталої дитини, де на перший план виступають порушення інтелектуальної діяльності і виникаючи на цьому фоні вторинні відхилення, які виявляються в недорозвиненні емоційно-вольової сфери, фізичній слабкості, порушенні поведінці; практичного досвіду спеціальних дошкільних закладів для дітей з розумовою відсталістю, досвіду роботи Центра лікувальної педагогіки, програм корекційно-розвивального навчання дітей з інтелектуальними порушеннями у країнах дальнього та ближнього зарубіжжя нами розроблено програму з трудового виховання дошкільників з розумовою відсталістю, яка охоплює зміст самообслуговування.

Опанування дітьми умінь та навичок самообслуговування, формування культурно-гігієнічних навичок у дітей з розумовою відсталістю проходить на спеціально організованих заняттях, які проводить вихователь, у повсякденному житті, під час виконання режимних моментів дошкільного закладу.

Зміст самообслуговування враховує загальні та спеціальні принципи виховання та навчання: науковості, системності, доступності, концентричності, повторюваності, індивідуального та диференційованого підходу; розрахований на чотири роки навчання дошкільників з розумовою відсталістю віком від 3 до 7-8 років.

Розглянемо розроблений зміст самообслуговування за роками навчання.

На першому році навчанняпередбачено формування у дитини культурно-гігієнічних умінь та навичок: умиватися та витирати обличчя; мити і витирати руки перед їжею, після забруднення; користуватися індивідуальним рушником для витирання обличчя та рук; користуватися індивідуальним гребінцем; носовою хустинкою. У дошкільників формують навички правильного вживання їжі та культури поведінки за столом: їсти з ложки; пити з чашки; користуватися серветкою; вставати із-за столу тільки після того, як поїли; дякувати після їжі, ставити на місце свій стілець. Програмою передбачено формування навичок роздягання та одягання; навчання певній послідовності складання одягу; ставлення взуття у свою шафу. Важливим етапом навчання є формування навичок користування туалетом: вчити дитину повідомляти голосом, жестом про необхідність відвідання туалету, своєчасно здійснювати туалет протягом дня; мити руки після відвідання туалету. Формування зазначених умінь та навичок відбувається із значною допомогою педагога.

На другому році навчанняпрограмою передбачено продовжувати привчати дітей до елементарного самообслуговування.

Дошкільників вчать самостійно умиватись, чистити зуби, мити руки з милом перед їжею та після відвідування туалету, полоскати рот після вживання їжі, витирати обличчя та руки індивідуальним рушником, користуватись особистим гребінцем. Педагоги продовжують виховувати у дітей вміння культурно поводити себе за столом, охайно їсти, старанно пережовувати їжу, користуватись столовою і чайною ложками, тримати їх у руці, своєчасно витирати рот серветкою, виходити із-за столу тихо, дякувати старшим.

Дітей навчають одягатись і роздягатись у певній послідовності, знімати та одягати одяг, застібати і розстібати ґудзики; одягати черевики. У них формують самостійність у процесі роздягання, одягання, привчають знаходити непорядок в одязі (розстібнутий ґудзик, загорнутий комірець тощо), звертатися за допомогою до дорослих. Продовжують формування основних культурно-гігієнічних навичок.

Третій рік навчання передбачаєпродовження навчання навичкам особистої гігієни. Дітей привчають стежити за чистотою свого тіла, мити обличчя та руки з милом (рідким) у міру забруднення, перед їжею, після сну і туалету, чистити зуби, полоскати рот після їжі, користуватись індивідуальним рушником, гребінцем, носовою хустинкою. Продовжується процес навчання дітей правильно та охайно поводити себе за столом, самостійно їсти їжу; правильно користуватися чайними і столовими ложками, виделкою, серветками; після їжі тихо виходити з-за столу, дякувати. Дітей навчають самостійно вдягатись і роздягатись, дотримуючись встановленої послідовності цих дій, зашнуровувати черевики, застібати ґудзики, охайно складати і вішати одяг, з допомогою дорослих своєчасно приводити його в порядок (чистити, просушувати тощо). У дошкільників виховують самостійність, організованість, бажання завжди бути чистими й охайними. Закріплюються раніше сформовані навички користування туалетом.

На четвертому (заключному) році навчанняпрограмою передбачено вдосконалення та закріплення сформованих навичок самообслуговування.

Передбачається закріплювати та вдосконалювати раніше сформовані навички чисто та своєчасно вмиватись, насухо витиратись рушником, полоскати рот після їжі, чистити зуби, користуватись індивідуальним рушником та носовою хустинкою.

Закріплюються відпрацьовані в попередніх роках навички культурної поведінки за столом: охайно їсти, не кваплячись, старанно пережовувати їжу, правильно користуватися столовим приладдям. Продовжується навчання дітей самостійному одяганню, роздяганню. Дошкільників привчають самостійно чистити одяг та взуття. Закріплюються навички користування туалетом.

Отже, на протязі чотирьох років навчання у спеціальному закладі для дітей з розумовою відсталістю у дошкільників передбачається сформувати найдоступніші життєво-практичні уміння та навички, опанування якими сприяє проявам їхньої самостійності у найчастіших побутових ситуаціях, створює передумови для інших видів діяльності, забезпечить підготовку до шкільного навчання.

Слід зазначити, що ефективність реалізації розділу програми з трудового виховання – формування навичок самообслуговування – залежить від визначених організаційно-педагогічних умов навчання дитини з розумовою відсталістю, до яких відносяться: організація навчального середовища (спеціально облаштованого куточка соціально-побутового орієнтування, який містить набори побутових предметів, дидактичні матеріали, засоби навчання тощо), (див. мал. 1) розробка індивідуальної корекційної програми в залежності від стану сформованості навичок самообслуговування, використання методики покрокового формування елементарних навичок самообслуговування, взаємодія злагодженої цілеспрямованої роботи фахівців та батьків дитини.

Мал .1. Дидактичні матеріали для розвитку навичок самообслуговування.

Особливістю формування навичок самообслуговування полягає в тому, що воно здійснюються шляхом поетапного формування окремих дій, у визначеній послідовності, у процесі довготривалого і систематичного застосування спеціальних вправ (О.П.Гаврилушкіна, Н.Д.Соколова, В.А.Шинкаренко, Г.М.Мерсіянова, О.В.Моржина) [3,4.5].

У процесі реалізації змісту самообслуговування доцільно здійснювати формування навичок за такими етапами навчання:

1) сумісне виконання дій під керівництвом дорослого;

2) виконання дитиною дії під керівництвом дорослого;

3) виконання дії з мінімальною допомогою дорослого;

4) виконання дії за словесною інструкцією дорослого;

5) самостійне виконання дитиною дії.

Методика формування навичок самообслуговування передбачає використання різних рівнів допомоги педагога:

· спільної дії, яка здійснюється «рука в руку» з дитиною у супроводі покрокової інструкції;

· часткової допомоги дорослого, коли останню дію виконує дитина самостійно;

· самостійне виконання дій за словесною покроковою інструкцією педагога;

· виконання дії з мінімальною словесною допомогою дорослого;

· самостійне виконання дій з наочною опорою (предмети одягу лежать у певній послідовності для одягання);

· самостійне виконання дій.

Відповідно методики використовуються індивідуальні (відпрацьовування окремих дій) та групові (реалізації певної навички) форми роботи.

У процесі роботи з групою дітей слід враховувати уповільнене сприймання розумово відсталими дошкільниками запропонованої інформації. Тому процес формування покрокових дій має відбуватися у повільному темпі, з великою кількістю повторень визначеної дії. Зазвичай вихователь допомагає дитині виконати дію спільно, скеровуючи її рухи. Наприклад, під час навчання користуватися ложкою дорослий своєю рукою охоплює руку дитини і організовує її правильні рухи. Поступово така фізична допомога зменшується.

Отже, поетапне виконання дій з урахуванням індивідуальної допомоги допоможе дитині опанувати навички самообслуговування.

Процес формування навичок самообслуговування у дітей з розумовою відсталістю буде ефективнішим, якщо вони мають сформовані елементарні базові навички щодо охайності, прийомів їжі, одягання та роздягання [3].

Зокрема, до базових навичок прийомів харчування відносяться наступні:

- вміння виконувати відповідні рухи головою, щелепами, язиком та губами;

- жувати та ковтати їжу;

- утримувати харчі руками, якщо дорослий вкладає їх в руки дитини;

- брати самостійно шматочки їжі зі столу.

Все це передбачає наявність у дитини мінімального контролю за своїми діями.

Базові навички одягання та роздягання передбачають:

- уміння допомагати одягати та роздягати себе відповідними рухами рук;

- уміння знімати шкарпетки, частково зняту через голову сорочку, шапку.

Слід зазначити, що перед навчанням розумово відсталої дитини процесу шнурування взуття, застібання ґудзиків потрібно здійснювати підготовчі вправи для розвитку дрібної моторики, використовувати різноманітні дидактичні ігри. Доцільними є спеціальні тренажери, на яких відпрацьовується вищезгадані операції за принципом від простого до складного (див. мал. 2.)

Мал. 2. Спеціальні тренажери для розвитку дрібної моторики.

Формування будь-якої навички самообслуговування доцільно здійснювати шляхом розкладання її на окремі складові, частини і виконання їх у визначеній послідовності. Так, наприклад, уміння їсти ложкою має таку послідовність дій: правильно брати ложку в руку, наповнювати її їжею, доносити її до рота, ковтати їжу, опускати ложку назад в тарілку. Педагог обхвачує руку дитини та організовує правильні рухи, поступово навчальна допомога дорослого зменшується. Основними методами навчання є демонстрація окремих дій, спільні дії та власні дії дитини.

Навички та вміння, вправність і акуратність формується у розумово відсталих дітей поступово протягом всього періоду навчання та виховання у спеціальному дошкільному закладі. Тому основним завданням педагога є активізація пізнавального інтересу до вказаного виду діяльності, створення позитивної мотивації, ситуацій успіху для кожної дитини незалежно від ступеня ураження інтелектуальної сфери.

123 4