ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Корекційна спрямованість змісту трудового виховання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю ІІ. методичні рекомендації з трудового виховання Розумово відсталих дітей 1.Значення та завдання трудового виховання у спеціальних дошкільних закладах для дітей з розумовою відсталістю Трудове виховання є пріоритетним напрямком цілісного розвитку дитини з розумовою відсталістю у спеціальних закладах освіти (Л.С.Виготський, О.М.Граборов, Г.М.Дульнєв, В.І.Бондар, І.Д.Бех, Б.І.Пінський, Ж.І.Шиф, В.Ю.Карвяліс, С.Д.Максименко С.Л.Мирський, Г.М.Мерсіянова, К.М.Турчинська, О.П.Хохліна та ін.). Основна увага науковців була спрямована на ефективну організацію трудової діяльності учнів у спеціальній школі. Фундаментальні психолого-педагогічні дослідження останніх десятиліть доводять значні можливості корекційного впливу трудового виховання та навчання на розвиток пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер розумово відсталої дитини за умов спеціальної організації навчально-виховного процесу (О.М.Граборов, Г.М.Дульнев, В.Ю.Карвяліс, Н.П.Павлова, К.М.Турчинська, Г.М.Мерсіянова, О.П.Хохліна та ін.). Втім, незначна низка досліджень у галузі корекційної педагогіки присвячена трудовому вихованню дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку (С.І.Давидова, Е.К.Гульянц, Л.В.Каліннікова, Н.Г.Морозова, Н.Д.Соколова, О.П.Гаврилушкіна), в яких розглядаються особливості ставлення до праці дітей дошкільного віку і запропоновані оригінальні прийоми і методи активізації інтересу до трудової діяльності. Аналіз педагогічного досвіду засвідчує, що розумово відсталі дошкільники, як правило, безпорадні в самообслуговуванні (не вміють вдягатися, роздягатися, користуватися туалетом, мити руки, вмиватися, їсти тощо), не виконують елементарні трудові доручення (допомогти у прибиранні приміщення, накрити стіл, полити квіти), у них несформовані передумови трудової діяльності. Предметні дії у розумово відсталих дітей характеризуються несформованістю і недосконалістю. Разом з тим, опанування елементів трудової діяльності має важливе значення для пізнавального та особистісного розвитку дитини. Вказані прогалини розвитку пояснюються відсутністю ранньої корекційно-педагогічної допомоги фахівців, недосконалою організацією трудового виховання у спеціальних дошкільних закладах. Організація трудового виховання у спеціальному дошкільному навчальному закладі, як зазначається в роботах Л.П.Носкової, О.А.Катаєвої, О.А.Стрєбєлевої, О.П.Гаврилушкіної, Н.Д.Соколової, В.А.Шинкаренко, спрямовується на розв'язання низки завдань пізнавального, емоційно-вольвого, мовленнєвого, особистісного розвитку, зокрема: · ознайомлення із працею дорослих; · формування уявлень про соціальну значущість праці; · виховання на цій основі інтересу й поваги до праці інших людей, · розвиток бажання долучитися до посильної трудової діяльності; · формування мотиваційної готовності до трудових зусиль; · формування елементарних трудових знань, умінь і навичок, необхідних для виконання трудових завдань; · формування знань про засоби праці; · навчання трудовим діям за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією; · розвиток пізнавальних процесів (уявлень, сприймання, уваги, пам’яті, наочно-практичного мислення, мовлення); · розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації у процесі навчання прийомів праці; · збагачення досвіду соціальної комунікації у процесі організованої трудової діяльності; · формування позитивних якостей особистості. Реалізація поставлених освітньо-корекційних завдань має здійснюється педагогами дошкільного навчального закладу через планомірне залучення дітей до різних видів трудової діяльності: самообслуговування; господарсько-побутової праці; праці в природі; ручної (художньої) праці. Корекційна спрямованість змісту трудового виховання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю Корекційна робота на заняттях з трудового виховання насамперед має спрямовуватись на формування та розвиток під чітким керівництвом педагога-вихователя тих елементарних умінь, які є необхідними для виконання предметно-практичних завдань та на виправлення недоліків пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей щодо їх спостережливості, уявлень, мовлення, просторового орієнтування, а також порушення координації рухів та на розвиток моторики. Виправлення недоліків, властивих розумово відсталим дітям, як відомо, забезпечується відповідними складовими навчально-виховного процесу: його змістом, що передбачено програмою з трудового виховання для розумово відсталих дітей дошкільного віку; організацією елементарної трудової діяльності дітей на заняттях та у побуті; застосуванням спеціальних методів та прийомів навчання (Г.М.Дульнєв, Н.П.Павлова, К.М.Турчинська, Г.М.Мерсіянова, О.П.Хохліна та ін.). Зокрема, організація вказаних видів трудової діяльності у розумово відсталих дітей має свої особливості. Самообслуговування Самообслуговування розглядається у корекційній педагогіці як одне із важливих завдань виховання і навчання дошкільника з розумовою відсталістю, оскільки опанування життєво необхідних умінь та навичок самообслуговування сприяють проявам самостійності та успішній соціальній адаптації дитини. Опанування дітьми умінь та навичок самообслуговування, формування культурно-гігієнічних навичок проходять не лише в рамках спеціально організованих занять, але і у повсякденному житті, під час виконання режимних моментів дошкільного закладу. До самообслуговування віднесено діяльність, результати якої задовольняють потреби самої дитини (процес харчування, виконання культурно-гігієнічних процедур по догляду за собою, роздягання та одягання, користування туалетом, підготовка до сну тощо). Аналіз стану практики у спеціальних дошкільних закладах та спеціальних літературних джерел свідчать, що у дітей з розумовою відсталістю формування навичок самообслуговування здійснюється протягом усіх років навчання у садочку. Однак забезпечується формування навичок лише при спеціально організованій обопільній роботі усіх фахівців спеціального закладу (педагога-вихователя, дефектолога, психолога та ін.) та батьків, з максимальним урахуванням психофізичних можливостей кожної дитини. Особливості формування навичок самообслуговування в тому, що вони здійснюються шляхом поетапного формування окремих дій, у визначеній послідовності, у процесі довготривалого і систематичного застосування спеціальних вправ (О.П.Гаврилушкіна, Н.Д.Соколова, В.А.Шинкаренко, Г.М.Мерсіянова, О.В.Моржина). Формування будь-якої навички самообслуговування доцільно здійснювати шляхом розкладання її на окремі складові, частини і виконання їх у визначеній послідовності. Так, наприклад, уміння їсти ложкою має таку послідовність дій: правильно брати ложку в руку, наповнювати її їжею, доносити її до рота, ковтати їжу, опускати ложку назад в тарілку. Педагог обхвачує руку дитини та організовує правильні рухи, поступово навчальна допомога дорослого зменшується. Основними методами навчання є демонстрація окремих дій, спільні дії та особисті дії дітей. Отже, формування навичок самообслуговування здійснюються за чітко спланованими етапами навчання з урахуванням індивідуальних можливостей розумово відсталої дитини. Господарсько-побутова праця Господарсько-побутова праця – наступний, не менш важливий вид праці дітей. Педагог вчить дитину виконувати елементарні господарсько-побутові доручення в межах повсякденного життя. Розумово відсталу дитину спочатку вчать співробітництву з дорослим у процесі праці, зміст якої полягає у підготовці приміщення до занять, підтримання порядку у приміщенні (складання в коробки будівельні та ігрові матеріали, розміщення на полицях іграшок, книжок), протирання столу, розкладання на столі посуду і столових приборів, серветок, прибирання посуду, витирання пилу, виконання доступних елементарних доручень (подати, принести, віднести які-небудь речі). Навчання здійснюється за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією, ускладнюючись з кожним роком навчання. У процесі формування навичок важлива тісна співпраця з родиною дитини. Аналіз практичного досвіду засвідчує, що батьки розумово відсталої дитини недооцінюють значення господарсько-побутової працідля всебічного розвитку малят, обмежують їх прагнення та можливості недосконалими методами керівництва працею дітей, закладають негативне ставлення до праці. Однак, господарсько-побутова праця сприяє психофізичному розвитку для розумово відсталої дитини, корекції порушених психічних процесів, сприяє саморегуляції поведінки. Праця в природі Формування у розумово відсталих дошкільників умінь трудитися в природі доцільно розпочинати з другого року навчання в рамках елементарної за змістом трудової діяльності поза занять. Цей вид праці виступає джерелом яскравих вражень, адже дитині надається можливість діяти не лише з предметами, а з живими об'єктами. Діти навчаються під керівництвом дорослого доглядати за рослинами: кімнатними, садовими, городніми, а також за тваринами у живому куточку, розкладати корм у годівниці для птахів на ділянці. У процесі організації праці в природі важливо формувати позитивні якості особистості (працелюбність, наполегливість, охайність, любов до природи). Однією з необхідних організаційних умов є наявність у дитячому садку невеликої городньої ділянки, квітника, де систематично організовується праця дітей. В умовах родини це може бути поливання кімнатних рослин, що ростуть на підвіконні, годуванням хатнього улюбленця (кота чи собаки). Педагогічна допомога у процесі виконання трудових доручень постійно скорочується. Розумово відсталі діти вчаться діяти за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією (спочатку дуже простою та короткою, а потім – за розгорнутою), що допомагає формуванню в них словесної регуляції діяльності. Ручна праця Навчання ручній праці дошкільників з розумовою відсталістю доцільно планувати у формі занять, починаючи з третього року навчання. У процесі занять з ручної праціпередбачається виготовлення дітьми різноманітних найпростіших виробів з паперу, глини, пластиліну, солоного тіста, тканини, природного та інших матеріалів. Доцільним є використання природних матеріалів: жолудів, шишок, каштанів, насіння та гілочок рослин. За допомогою клею та інших матеріалів, що допомагають з'єднувати окремі частини у єдиний виріб, діти можуть виготовляти сувеніри для своїх близьких і знайомих (вітальні листівки, саморобні іграшки), предмети для ігор (картонні меблі), атрибути святкового оздоблення кімнати до свята: гірлянди, прапорці, сніжинки, ліхтарики тощо. Прагнення до результату спонукає до вольових зусиль, а сам результат виступає джерелом позитивних емоцій як самої дитини, так і людей її найближчого оточення. Ручна праця виступає засобом розвитку сенсорних відчуттів (кінестетичних, зорових, слухових), психічних процесів (сприймання, уяви, пам’яті, мислення, мовлення), моторних навичок, естетичного смаку, моральних якостей. |