ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Міжособистісні конфлікти у військовій діяльності

Головна умова згуртування військових колективів - здоровий морально-психологічний клімат. Такий військовий колектив позитивно впливає на якість - бойової і гуманітарної підготовки, стан військової дисципліни, врешті-решт, сприяє підтриманню постійної бойової готовності підрозділу. Вивчення та аналіз різних соціально-психологічних явищ, які мають місце у життєдіяльності військового підрозділу, допомагає офіцеру цілеспрямовано та більш ефективно працювати над формуванням та згуртуванням військового колективу. Практика показує, що там, де відсутня така систематична, цілеспрямована та планова робота офіцерів, мають місце нестатутні відносини, відсутнє взаєморозуміння між військовослужбовцями у військовому колективі, які можуть призвести до різних суперечностей, взаємної протидії його членів на різних рівнях. Ці та інші негативні явища, які виникають у людських взаєминах, визначаються у соціальній психології як конфлікти.

У зв'язку з цим офіцери для попередження таких негативних явищ повинні глибоко розуміти сутність конфліктів, їх соціально-психологічну природу, організаційні, психологічні й педагогічні причини виникнення, динаміку розвитку та залагодження, вміти класифікувати й прогнозувати їхні ознаки.

Нині в західній соціальній психології цілеспрямовано й активно розробляють теорію конфліктології. В американських університетах, наприклад, відкриваються центри з вивченню та розв'язанню конфліктів, девивчають теорію і практику подолання конфліктів, готують спеціалістів у цій галузі, надають послуги учасникам конфліктів, а також провадять конкретну роботу щодо різних конфліктних ситуацій.

Так, університет Дж. Мейсона (США) з 1982 року готує студентів за новою спеціальністю - менеджер із конфліктів, яким присвоюють ступінь магістра наук. У 1989 р. на перший курс було зараховано 70 студентів. Зараз теорію та практику цієї дисципліни викладає майже в 150 коледжах та університетах США. 1970 року в Лондонському університеті було створено центр із вивчення конфліктних ситуацій. В Австралії у 80-ті роки нашого століття Стелою Корнеліус (засновник програми) і Хеленою Корнеліус (директор програми) було створено міжнародну організацію з оригінальною програмою вивчення конфліктів на різних рівнях суспільства. Цією програмою цікавляться спеціалісти у галузі конфліктології .

Досліджуючи конфліктологію, один з її засновників, англійський психолог Дж.Бертон, дійшов до висновку, що конфлікти - закономірне явище у соціальній сфері, оскільки люди по-різному сприймають соціальні цінності та переслідують різні інтереси. Зрозумілим стає його постулат про те, що розвиток будь-якого суспільства безконфліктним бути не може. Цієї ідеї додержує соціолог та психолог Г.Зіммель у своїй теорії про неминучість конфліктів.

Американський спеціаліст у галузі менеджменту М.Мескон з співавторами вважає, що "повна відсутність конфлікту в середині організації -умова не тільки нереальна, а ще й небажана". Соціолог Л.Козер запропонував розглядати конфлікт як ознаку функціоналізму з позитивними функціями.

На жаль, у вітчизняній психологічній науці відсутні такі глибокі і всебічні дослідження. У зв'язку з цим відсутні загальноприйняте розуміння цієї проблеми, чітке та однозначне визначення й класифікація. Але, заради справедливості, необхідно зазначити, що останніми роками почали друкуватися праці вітчизняних психологів і соціологів з цієї проблеми. Так, Ф.М.Бородкін у проведених ним спостереженнях довів, що "нерідко добра сварка краще, ніж поганий мир".

Поняття "конфлікт" (від лат. konfliktus) означає зіткнення. Психологи в основному визначають конфлікт через поняття протиріччя. Така позиція є у "Психологічному словнику". Інші під конфліктом розуміють зіткнення інтересів людей, які мають місце в їх життєдіяльності.

Таким чином, за основу можна взяти визначення, яке є у "Короткому психологічному словнику": “Конфлікт- зіткнення протилежно спрямованих, несумісних між собою тенденцій у свідомості окремо взятого індивіду, в міжособистісних взаємодіях або у міжособистісних взаємовідносинах індивідів або груп людей, пов'язаних з гострими емоційними переживанням” .

Отже, конфлікт являє собою тяжко розв'язуване протиріччя, яке супроводжується гострими емоційними переживаннями. Соціальні психологи виділяють два різновиди конфлікту: внутрішньо-особистісний та міжособистісний. Внутрішньо-особистісний конфлікт являє собою зіткнення рівних за силою, але протилежних за напрямком інтересів, потреб, потягів в одній особистості.

Міжособистісний конфлікт, який і є предметом нашого дослідження, це ситуація, де дійові особи переслідують несумісні цілі та реалізують протилежні цінності або одночасно прагнуть досягнення такої мети, якої може досягнути тільки одна із сторін. Тут, виходячи із складу учасників конфлікту, відокремлюють типи конфліктів: особистість - особистість, особистість - група, група - група. При цьому таке протистояння усвідомлюється учасниками конфлікту. Це протистояння виникає у зв'язку з розв'язанням військовослужбовцями певних завдань у різних сферах військової діяльності. Але не всяке протиріччя може викликати конфлікт. Тільки ті протиріччя, які торкаються соціального статусу військовослужбовця або групи, матеріальних та духовних потреб воїнів, їхнього престижу, моральної гідності, можуть спровокувати конфліктні ситуації. У зв'язку з цим, конфлікт між військовослужбовцями являє собою таке протиріччя, яке характеризується протиборством. Воїн вступає у конфліктну ситуацію тільки тоді, коли, на його думку, порушена справедливість, щось робиться не так, як він вважає правильним. Причин для конфліктів, як ми бачимо із практики, може бути багато. Але у всіх випадках є одна особливість - воїн вступає у конфлікт за ситуації для нього значущої, коли він не вбачає іншої можливості змінити цю ситуацію. Офіцеру доводиться розв'язувати міжособистісні конфлікти, які стосуються двох або кількох осіб. Конфлікти між індивідом та колективом, між начальником та підлеглим тощо. Отже, йому необхідно добре знати класифікацію міжособистісних конфліктів та їхніх причин.

У соціальній психології існують різноманітні підходи до класифікації конфліктів. В основному всі міжособистісні конфлікти розподіляються на ділові та емоційні.

Діловий конфлікт має місце у процесі виконання службових обов'язків, коли деякі воїни не якісно виконують свої посадові обов'язки, покладають їх виконання на інших військовослужбовців тощо.

Емоційні конфлікти характеризуються тим, що вони виникають у галузі міжособистісних відносин через слабке виховання окремих воїнів, їхню психологічну несумісність. У зв'язку з тим, що причини таких конфліктів криються у особистісних якостях учасників цих конфліктів, їх складно контролювати та виявляти причини. Такі конфлікти офіцери повинні швидко локалізовувати і застосовувати заходи для примирення протиборствуючих сторін. У протилежному випадку вони призводять до тяжких наслідків.