Приклади біотичних чинників. Практична робота №2 Тема: « БІОЦЕНОТИЧНІ З`ЯЗКИ ТВАРИН» Мета роботи. Вивчення наступних понять: біотичне середовище, зоогенні і фітогенні біоценози. Антропогенний чинник, основні форми впливу людини на організми. Мета розвивальна: Розширити знання про закономірності взаємовідносин живих організмів у біоценозах, навчитись на розрізняти їх типові форми. Мета виховна: Зосередити увагу на важливості збереження тварин та питаннях вразливості екологічних пірамід внаслідок знищення тварин, що входять до трофічного ланцюга живлення. Тип заняття: аналітична навчальна практична робота. Форма заняття: робота в малих групах. Вимоги до звіту: Виконуйте практичні завдання, згідно вимог ДСТУ чорною пастою на аркушах формату А-4 з виконанням основних написей шрифтом. Критерії оцінювання: Викладач виставляє підсумкову оцінку за роботу студента, яка складається з попередньої підготовки(у %), результатів фронтального опитування, правильності виконання завдань до практичної роботи, розв’язання задач з практичної роботи, охайності виконання звіту, терміну виконання практичної роботи, карту самооцінювання (табл.2) Відмітка 5 - «відмінно» надається студентові, що послідовно,та охайно, згідно вимог до оформлення звітів з практичних робіт: Ø виконав всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи; Ø опанував теоретичний матеріал до практичної роботи; Ø виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи; Ø виконав всі завдання до практичної роботи; Ø самостійно виконав експериментальну частину практичної роботи; Ø повністю виконав завдання дидактичного матеріалу; Ø впевнено володіє поняттями, щодо запитань до самоконтролю; Ø впевнено надає пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи. Відмітка 4 – «добре»надається студентові, що послідовно,та охайно, згідно вимог до оформлення звітів з практичних робіт: Ø виконав всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи; Ø опанував теоретичний матеріал до практичної роботи; Ø виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи; Ø виконав всі завдання до практичної роботи; Ø виконав експериментальну частину практичної роботи за допомогою викладача; Ø виконав завдання дидактичного матеріалу не повністю, або припустив помилки під час виконання не білше ніж двох завдань; Ø володіє поняттями, щодо запитань до самоконтролю не в повному обсязі; Ø впевнено надає пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи. Відмітка 3 – «задовільно» надається студентові, що виконав роботу не послідовно,та не охайно, з порушенням вимог до оформлення звітів з практичних робіт: Ø виконує всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи; Ø виконав завдання до практичної роботине в повному обсязі; Ø виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи частково; Ø виконав експериментальну частину практичної роботи за допомогою викладача; Ø не своєчасно звітував викладачу про завершення роботи та оформлення звіту; Ø не виконав завдання дидактичного матеріалу, або припустив помилки під час виконання білше ніж двох завдань; Ø надані студентом вірні відповіді до самоконтролю не перевершують половини; Ø надає не впевнені пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи. Відмітка 2 – «незадовільно» надається студентові, що: Ø порушував вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи; Ø не виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи; Ø не виконав роботу; Ø або виконав із грубими порушеннями щодо вимог до оформлення звітів з практичних робіт; Ø під час виконання завдань до практичної роботипоказав повну не підготовленість теоретичного матеріалу; Ø не виконував експериментальної частини практичної роботи; Ø не надав жодної відповіді, щодо дидактичних завдань. Студенти, що не з`явилися на заняття з практичною роботою позначаються позначкою «н/б» та визначаються як студенти із заборгованістю на відповідну тему і повинні відпрацювати пропущені заняття, виконавши роботу з лаборантом та отримати відмітку у викладача про відпрацювання заборгованості. Зразки до розв’язання задач см у додатку 1. Основні поняття: Ø біотичне середовище, Ø конкуренція, Ø хижацтво, Ø паразитизм, Ø аменсалізм, Ø симбіоз, Ø коменсалізм, Ø алелопатія, Ø біотичний і антропогенний чинник. Матеріальне забезпечення: 1 Схеми типових взаємовідносин в біоценозах; 2 Плакати «Трофічні піраміди Ч. Єлтона»; 3 Калькулятор; 4 Папір А-4; 5 Кольорові олівці. Рекомендована література: 1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.Либідь, 1995. 2. Потіш А.Ф. та інш. «Екологія: основи теорії і практикум»,2000р. 3. Малимон С.С «Основи екології»,Вінниця:,2009; 4. Одум Ю. Экология. - М.: „Мир", 1986. -Т.2., с.83 - 119. 5. Кучерявий В.П. Екологія - Львів.: Світ, 2000. - с.103. Теоретичне обґрунтування: У природному середовищі на кожний день організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, але й живі істоти, які є невід’ємною частиною середовища проживання і відносяться до категорії біотичних чинників, їх дія на організми може бути як прямою (харчування тварин, опилення комахами, паразитування одних організмів та інших), так і непрямою (зміна абіотичних чинників середовища). Представники кожного виду здатні існувати у такому біотичному оточенні, де зв'язки з іншими організмами забезпечують їх нормальні умови життя. Основною формою цих зв'язків є трофічні (харчові) взаємовідносини, на базі яких формуються складні ланки і ланцюги харчування. Крім харчових і у групованих рослин і тварин виникають просторові зв'язки. Все це є базою формування біоценотичних комплексів, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки при умові пристосування до спільного проживання. Взаємодія організмів (рослинних і тваринних) може бути корисною або, навпаки, шкідливою, залежно від того, стимулюється чи обмежується життєдіяльність кожного з них. Власне саморегулюються процеси, в основі яких лежать взаємодія організмів є, як правило, відповідальними за стан динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем. Розглянемо форми біоценотичних відносин. Форми біотичних відносин. Конкуренція -- такий тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце проживання і інші необхідні для життя умови, діють один на другого від'ємно. Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму і непряму конкуренцію. Хижацтво -- відносини між хижаком і жертвою. Хижаки -- це тварини або рослини, які ловлять і поїдають один одного як об'єкт харчування. По суті, хижаки є консументи всіх порядків як травоїдні, та й ті, котрі споживають тваринну їжу. Паразитизм -- форма біотичних зв'язків організмів різних видів, за яких один живе за рахунок іншого, знаходячись у середині або на поверхні його тіла. При цьому організм-споживач використовує живого господаря не тільки як джерело харчування, але як і місце постійного або тимчасового проживання. До них належать паразитичні комахи (оводи, кліщі, комарі), паразитичні рослини, паразитичні черв’яки (аскариди). Аменсалізм -- форма біологічної взаємодії двох видів, за якою один з них чинить шкоду іншим і не отримує при цьому відчутної користі для себе. (Деревні рослини і трав’яниста рослинність під їх кронами). Симбіоз (мутуалізм) -- представляє собою тривале, нероздільне і взаємовигідне співжиття двох або більше видів організмів (мікориза деяких грибів і коренів дерев). Коменсалізм -- тип біотичних взаємовідносин між двома видами-коменсалами, коли діяльність одного з них постачає харчування або притулок (коменсалу). (Рибка-прилипайло пересувається на великі відстані прилипаючи до акул). Алелопатія(антибіоз) -- хімічний взаємовплив одних видів рослин на інші за допомогою продуктів метаболізму (ефірних масел, фітонцидів). Сюди можна віднести „цвітіння" води за участю синьо-зелених водоростей, явище „червоного моря" виділення гігантськими скупченнями мікроорганізмів, токсичних речовин, які викликають загибель риби. Приклади біотичних чинників. Кожна рослина виділяє у довкілля — через листя, коріння, квіти - складну суміш найрізноманітніших сполук. Для деяких рослин-сусідів ці сполуки є ворожими, оскільки гальмують ріст і розвиток рослин. Наприклад, капуста, редька або кущі лавру пригнічують ріст виноградної лози, а деякі сорти винограду навіть гинуть; липа - гальмує ріст бузини та білої акації; насіння фіалки в суміші з житом взагалі не проростає. Рідко які рослини здатні вижити поруч з полином, який виділяє ефірну олію, котра сильно діє на рослини-сусіди. Пригнічує ріст сусідніх рослин хімічна „газова атака" з листя волоського горіха. Біла акація позбавляється конкурентів, виділяючи отруйні речовини в грунт. Пирій позбавляє сусідні злакові рослини (хлібні культури) світла, поживних речовин своєю хімічною зброєю" гальмує їх ріст. Жито, в свою чергу, пригнічує розвиток вівса. Додаток № 2 |