ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н.Ф. Яришева. – К.: Вища школа, 1993. – 255с.

1 2 34

Відповідно до навчальної програми описано основні положення методики ознайомлення дітей дошкільного віку з природою: завдання, зміст, методи і форми. Розкрито також керівництво методичною роботою.

Для студентів педагогічних інститутів, що вивчають дисципліну «Основи природознавства та методика ознайомлення дітей з природою».

4. Актуальність рекомендацій Сухомлинського для практики освітньої роботи сучасних дошкільних закладів у книжці "Серце віддаю дітям"

Використовують вихователі аксіому Сухомлинського щодо культу рідного слова в навчальному закладі. І тут вони теж працюють нестандартно. Крім того, що впродовж всього перебування в дошкільному закладі їх вихованці чують мелодійну, чисту, багату українську мову, вихователі використовують ще й нестандартні форми роботи з вихованцями, щоб підсилити, активізувати українську мову дітей, збагатити їх компетентність в даному питанні.

До „абсолютного слуху моральної вихованості” Сухомлинський відносив і формування ціннісних орієнтацій, набуття дитиною соціального досвіду. Сьогодні цей складний вид роботи з дітьми став пріоритетним і абсолютно необхідним для того, щоб дошкільник безболісно зробив крок у незнайоме багатогранне шкільне життя.

Цей аспект досвіду Василя Олександровича вихователі впроваджують в життя задовго до виходу Закону „Про дошкільну освіту” та Базового компонента дошкільної освіти. Переступаючи поріг групи вранці і прощаючись з вихователями ввечері, вихованці дитячих закладів постійно перебувають в умовах набуття ними соціальної компетентності.

В групах створено розвивальне середовище, де все функціонально доцільне, спрямоване на розвиток дитини. Саме тут вихователі використовують одну з психологічних і дидактичних знахідок В. Сухомлинського, як педагог може управляти процесом „думання” дитини – надзвичайно складним і важливим видом діяльності людини. Його „Казки школи під голубим небом” розкривають перед педагогами цей складний процес індивідуального думання. Самі назви чудових казок „Як же все це було без мене?”, „Я хочу сказати своє слово”, „Краса, Натхнення, Радість і Таємниця”. „Найкрасивіше і найпотворніше відбивають пульсуючий розум, уміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причини й наслідки, виділяти головне. Чи не цьому повинні вчити дитину сучасні педагоги безперервно? І розпочинають це педагоги-дошкільники, проводячи найрізноманітніші досліди з рослинами, водою, снігом, сіллю і цукром, світлом і його відсутністю.

Слід відмітити, що інтенсифікації розумового виховання педагогами не допускається. Вони лише посилюють розвивальний і виховний аспект розумового розвитку, приділяють увагу формуванню мотивів пізнавальної діяльності. Розвиток інтелектуальної готовності до навчання в школі здійснюється вихователями через розвиток логіко-аналітичного мислення. Яскравим тому прикладом є комплексні та інтегровані заняття відповідно освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти.

Для безболісного переходу до шкільного навчання слугують також і інші види робіт: розгортання навчально-мовленнєвої діяльності у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи в гуртка. Особлива увага надається організації комунікативної діяльності (спілкування з однолітками і дорослими один на один, у підгрупах, колективі).

У старших та підготовчій групах вихователі навчають дошкільників елементам писемного мовлення, але не форсують цей процес, оскільки він є головним завданням початкової школи. Особливої уваги педагоги приділяють розвитку дрібної моторики рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомленню зі словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчанню звуковому аналізу і первинного поскладового читанню тому вихованці дошкільних навчальних закладів готові сприйняти навантаження початкової школи.

Наслідуючи ідеї Василя Сухомлинського педагоги дошкільних закладів велику увагу приділяють ознайомленню дітей з природою, бо природа є джерелом знань. Разом з тим, педагоги завжди пам’ятають слова В.Сухомлинського «У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».

Отже, вивчення і впровадження досвіду В.О. Сухомлинського в практику роботи сучасних дошкільних закладів є цінним для педагогів, які прагнуть виховувати дітей справжніми людьми, здатними творити добро і красу на рідній землі.

№2.1.СФЕРА “ПРИРОДА” Базового компоненту

Матеріали сфери “Природа” містять доступні дітям дошкільного віку сучасні наукові знання про природу планети Земля та оточуючого космічного простору. Вони спрямовані на формування у зростаючої особистості основ природничої компетентності, виховання доступного віку реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дітей про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ живої природи, причинно-наслідкові зв’язки в природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дошкільника до природи виявляється, насамперед, у його природодоцільній поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатися в практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного і тваринного світу, дотримування правил природокористування.

Сфера „Природа” складається з двох субсфер. У субсфері “Земля” вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини. У субсфері “Космос” – відомості про ближній і дальній космос та особливості його вивчення людиною.

Компетентність дошкільників у субсфері “Земля” визначається мірою володіння ними відомостями про природне довкілля як цілісний організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди; усвідомлення їх значення для самих себе та інших; здатністю використовувати одержані знання у своїй природодоцільній діяльності.

Компетентність у субсфері “Космос” передбачає володіння дітьми дошкільного віку елементарними уявленнями про Сонце як зірку, деякі планети, малі тіла, космічні явища; їх зацікавлене ставлення до діяльності щодо дослідження людиною космічного простору.

Програма «Українське дошкілля» більше уваги приділяє ознайомленню дітей з історико-етнографічним матеріалом, що повинно бути спрямоване на формування національних рис характеру —і ті до Землі, всього живого, народних традицій, виховання людини - добротворця. Програма досить детально подає зміст знань про пори року.

У програмі «Дитина у дошкільні роки» детально розробляються обсяг знань для різних вікових груп за порами року, формування умінь, навичок, пов'язаних з доглядом за рослинами, тваринам. Цю програму добре використовувати вихователям – початківцям.

Програма «Малятко» відрізняється від інших меншою деталізацією програмних вимог, відсутністю розподілу змісту за кварталами. У програму включено формування у дошкільників початкових гігієнічних знань. Більш чітко визначені завдання з формування у дошкільників узагальнених уявлень. Використання цієї програми розраховане на вихователів, які добре володіють знанні про природу рідного краю.

У програмі «Дитина» зміст побудований за сезонами, більше уваги приділено пізнавальним діям (практичним, сенсорним, дослідницьким), якими повинні оволодівати діти в процесі ознайомлення з природою. Введено формування гігієнічних знань.

В усіх програмах знайшли втілення результати досліджень по проблемах змісту знань (С.М. Ніколаєвої, І. О. Хайдурової, Ф. Терентьєвої, Н. Н. Кондратьєвої та ін.). На жаль, не знайшло відображення дослідження В. І. Каразану по формуванню початкових географічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку.

Структура більшості програм підпорядкована сезонному принципу подання знань, врахована концентричність у розподілі обсягу знань, для дітей різних вікових груп. Поряд з цим є важливою пінка на потребу уникати жорсткого розмежування вимог програми, оскільки у кожній групі є діти різного рівня розвитку. При певному відставанні дитини в розвиткові вихователь повинен добирати такі вимоги розділу програми, які їй під силу засвоїти, і поступово їх ускладнювати. Якщо дитина знає більше, ніж передбачає програма, потрібно забезпечити випереджаюче просування в оволодінні знаннями, уміннями, навичками.

Важливою особливістю структури програм «Малятко» і «Дитина» є введення показників засвоєння змісту знань про природу по кожній віковій групі.

1 2 34