ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Повідомлення «Використання природи як засіб виховання виховання(В.Одоєвський , А.Симонович, Є.Тихеєва, Є.Водовозова)»

123 4

Є.І. Тихеева підкреслювала силу виховного впливу природи на дитину, вважала, що це невичерпне джерело, з якого діти черпають зміст ігор, спостережень, праці. Чим більше органів почуттів беруть участь у сприйнятті природи, чим активніше при цьому дошкільник, тим повніше він пізнає навколишнє. Є.І. Тихеева вважає, що світ природи таїть великі можливості для розвитку у дітей спостережливості та вдосконалення рідної мови.

Видатний педагог i органiзатор дошiльної справи Є.І. Тихєєва (1866-1944) розглядала природу як елемент середовища, без якого не можна виховати здорову, всебiчно розвинену людину. Природа, писала Є.І. Тихєєва, основний лiкар i вихователь маленької дитини. Вона змiцнює її, лiкує, збагачує знаннями.

Основними шляхами формування у дiтей конкретних уявлень про природу, розвитку органiв чуттiв Є.І. Тихєєва вважала спостереження. Якщо ви хочете дати дiтям уявлення про лiс, радила вона, поведiть туди дiтей. Дайте їм змогу власними очима побачити лiс в усiй його красi i рiзноманiтностi, почути звуки лiсу, вiдчути його пахощi, задовольнити в обстановцi лiсу свою потребу в рухах.

Саме у спiлкуваннi з природою, у рiзноманiтнiй дiяльностi потрiбно, на думку Є.І. Тихєєвої, здiйснювати сенсорне виховання дiтей. Вона виступала з критикою системи М. Монтессорi за її штучнiсть, вiдрив вiд життя.

Спостереження в природi, пiдкреслювала Є.І. Тихєєва, найвiрнiший шлях до розвитку мови дiтей. Важливо пiд час спостережень влучно використовувати художню лiтературу для посилення вражень вiд того, що спостерiгається.

У практицi роботи дитячих садкiв за методом Є.І. Тихєєвої важливе мiсце мала органiзацiя трудової дiяльностi на городi, квiтнику, в кутку природи. В проведеннi працi на городi Є.І. Тихєєва багато в чому наслiдувала рекомендацiї Ф. Фребеля.

Вплив природи на формування дитини не повинен обмежуватися розширенням знань, розвитком розумових процесiв. Природа — могутнiй засiб естетичного i морального виховання. Спiлкування з природою викликає у дiтей почуття радостi, розквiт найкращих сторiн дитячої душi. Що може бiльшою мiрою сприяти розвитковi етичного, нiж усвiдомлення своєї вiдповiдальностi за життя дорогої живої iстоти?

Високо оцiнювала Є. І. Тихєєва вплив природи на естетичне виховання дiтей. Природа, писала вона, найвищий естет, що представляє форми, кольори, матерiали в тому гармонiйному спiввiдношеннi, в тiй вiчнiй красi, якi їй однiй доступнi.

У 1928р. Є.І. Тихєєвою було підготовлено план програму ознайомлення дошкiльникiв з природою. Вона передбачала поступове ускладнення матерiалу вiд груп до груп, що давало змогу створювати у дiтей уявлення про цiлiснi явища в природi на кожну пору року. Програма ознайомлення з природою i сьогоднi не втратила свого значення. Отже, Є.І. Тихєєва на основi прогресивних педагогiчних поглядiв розвинула і вперше практично втілила у життя, в практику суспільного дошкільного виховання ідею використання природи у всебічному розвитку дітей. Зміст праці i спостережень, підбір матеріалів для кутків природи, розроблений Є.І. Тихєєвою, не втратили свого значення i тепер.

Велике значення Є.І. Тихеева надавала правильного відбору знань для дошкільнят та планування роботи. У запропонованому нею плані-програмі план передбачає ускладнення матеріалу від одного віку до іншого, дотримання таких принципів, як сезонний, краєзнавчий. Є.І. Тихеева запропонувала цілісний підхід до вивчення природи, що є найбільш корисним і доступним для дітей дошкільного віку.

У росiйськiй педагогiцi питання про роль природи у вихованнi дiтей уперше ми знаходимо у працях В.Ф. Одоєвського (1804-1869) «Наука до науки», «Досвiд про педагогiчнi способи при початковiй освiтi дiтей», «Розмови з дiтьми» та iн. В.Ф. Одоєвський вiдзначав важливе значення природи для розвитку у дiтей спостережливостi, вмiння бачити у стосунках з предметами змiни, для розвитку мови. В.Ф. Одоєвський радив вихователям привчати дитину не тiльки дивитися на наколишнi предмети, але й бачити вiдмiннiсть їх одне вiд одного. Для того, щоб спонукати дiтей до спостережень, В. Ф. Одоєвський рекомендував використовувати запитання, наприклад: чи пахне бальзамiн, чи колiр зiв’ялої квiтки такий самий, як і свiжої тощо. Вiн вказував на потребу створення при дитячих закладах городiв, де дiти самi зможуть садити овочевi рослини. Надалi з дiтьми потрiбно проводити бесiди, уточнювати стан рослин, які вони садили, тощо.

Погляди на природу як важливий засiб виховання дiтей дошкiльного вiку були втiленi у практику роботи перших дитячих садкiв А.С. Симонович (1840—1933) — представником демократичного напрямку в росiйськiй дошкiльнiй педагогiцi.

Розвиваючи iдею народностi К.Д. Ушинського, А.С. Симоновичвводить заняття ознайомлення з рiдною природою (так званi заняття з краєзнавства).

У дошкiльному вiцi дiти повиннi мати уявлення про сонце, мiсяць, небо, хмари, дощ, снiг, лiд, грозу, рiчку, поле, лiс, луки, камiння, квiти, дерева, птахiв, комах, молюскiв.

На заняттях iз старшими дiтьми проводилися цiкавi фiзичнi дослiди, екскурсiї до рiчки, у парк, пiд час яких дiти спостерiгали природу, змiни в нiй. Прогулянки i екскурсії супроводжувалися бесiдами, збором рiзних предметiв — рослин, камiнцiв тощо. На наступних заняттях дiтям читали i розповiдали про життя природи з метою поглиблення знань. Навеснi і влiтку дiти працювали у саду, висаджували квiти, овочi, спостерiгали за мешканцями саду — птахами, комахами, вивчали їхнi повадки. Все це сприяло фiзичному, розумовому i моральному розвитку дiтей.

Є.М. Водовозова висувала завдання всебiчного розвитку дiтей, починаючи з раннього вiку. Важливу роль у здiйсненнi цих завдань вона вiдводила природi.

Уперше в росiйськiй педагогiцi Є.М. Водовозова визначила коло предметiв i явищ природи, з якими слiд ознайомлювати дiтей, а також диференцiювала їх для дiтей рiзного вiку. Рекомендований нею обсяг знань стосувався сезонних явищ у природi, життя рослин i тварин.

Основним шляхом пiзнання дiтьми природи i розвитку на цiй основi розумових здiбностей вона вважала спостереження. Розвиток спостережливостi пов’язувався нею з розвитком допитливостi, iнтересу до того, що нас оточує, удосконаленням органiв чуттiв. Є.М. Водовозова рекомендувала широко використовувати прогулянки i екскурсiї на лоно природи: в лiс, на луки, поле, рiчку. Бажаючи розумово розвинути свого вихованця, наполягала вона, вихователь не повинен втрачати жодного дня, сприятливого для прогулянки з дитиною з метою пробудження її спостережливостi, уваги та iнтересу до природи.

Для розвитку спостережливостi Є.М. Водовозоварекомендувала спиратися на активнiсть дитини, показувати предмети з усiх сторiн.

Великого значення в розумовому i моральному вихованнi дiтей вона надавала працi в природi. Для цього Є.М. Водовозова радила вiдвести дiтям невеликий клаптик землi, дати вирощувати їм рiзноманiтнi рослини, брати участь у доглядi за свiйськими тваринами тощо. Для розвитку спостережливостi вона рекомендувала проводити з дiтьми дослiди, якi б показали властивостi явищ у природi, пiдводили їх до встановлення зв’язкiв.

Крiм спостережень пiд час прогулянок, на городi, в саду Є.М. Водовозова рекомендувала створювати для дiтей «природничi кабiнети» - кутки природи.

Спостереження на прогулянках, екскурсiях, на думку Є.М. Водовозової, повиннi супроводжуватися розповiддю дорослого, щоб дитина усвiдомлювала явища, якi вона спостерiгає. Важливе мiсце у збагаченнi знань про природу Є.М. Водовозова вiдводила художнiй лiтературi. Нею були написанi серії оповiдань «3 росiйського життя i природи».

На думку Є.М. Водовозової, розумове виховання повинне йти поруч з моральним i естетичним. Саме у спiлкуваннi з природою, в процесi догляду за рослинами, тваринами потрiбно здiйснювати формування благородних почуттiв, любовi до живих iстот, почуття жалю до них. Естетичнi ж почуття, пiдкреслювала Є.М. Водовозова, найлегше i найвiльнiше розвиваються за таких умов: коли дитинi дають змогу добре i багато бачити і спостерiгати — рослин, тварин, картини природи i її явища.

123 4