ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Державне регулювання та підтримка сільського господарства Польщі (приклад) В сучасній науковій літературі значна увага приділяється питанням державного регулювання економіки зарубіжних країн, зокрема сільського господарства. Тому на сучасному етапі глобалізації та євроінтеграційної орієнтації політики нашої країни дані процеси потребують вивчення цього на прикладі найближчого сусіда – Польщі для можливого застосування в Україні. Сутність державної підтримка сільського господарства в ЄС, і в частості Польщі, полягає у застосуванню дотацій, цін, квот тощо. Прямі платежі мають важливе значення для польських фермерів з невеликою площею сільськогосподарських угідь і з низькою доходністю, і менш важливі для виробників, досягнувших високих показників на більших за площею угіддях. Загальна сума здійснених платежів польськім фермерам з фонду ЄС дорівнювала у 2004 році 11 млрд. злотих (в тому числі 5,74 млрд з бюджету Польщі), відповідно у 2005 – близько 16,5 млрд (у тому числі 8 млрд з бюджету Польщі), а у 2007 – 17,5 млрд злотих. Рівень виплат польським фермерам склав у 2009 році 90% тих платежів, що здійснюються в ЄС-15. Згідно Копенгагенського договору в цьому році Польща отримає такий же рівень виплат, як і інші країни ЄС-15. Робота над системою прямого субсидування польських фермерів триває з 2009 року. Відомо, що вона буде змінюватися. Їх розмір швидше за все буде пов'язаний з площею господарства, незалежно від виробництва та обробки землі, у зв’язку з підвищенням вимог до виробників Державні виплати здійснюються на гектар землі або на голову худоби. Польські аграрії почали отримувати грошові виплати з першого року членства у розмірі 44,46 євро за 1 га сільськогосподарських угідь ( 2004 р.), 2005 р. – 57,42, 2006 р. – 69,57 і 2007 р. – 78 євро/га. Але дотації з державного бюджету надходили також у вигляді спеціальних виплат на певний вид продукції та з фонду розвитку села та сільської місцевості. Тому, у середньому польський аграрій у 2006 р. отримав 126 євро/га. На нашу думку, орієнтація політики підтримки сільського господарства на середньостатистичні показники по галузі є помилковою, так як вона спотворює реальну картину і спричиняє неефективний розподіл коштів. Для слабких господарств дана підтримка не є суттєвою, а для сильних вона і не потрібна. Так, близько 40% державних виплат отримують власники великих господарств (а це лише 6% селян). Після вступу в ЄС у Польщі, крім того, почав діяти механізм виплати структурних рент аграріям, що досягли 55 річного віку та передали у спадок або продали своє господарство. Сума ренти коливалася від 274 до 576 євро/га: 80% за рахунок бюджету ЄС і 20 – Польщі. Метою політики Євросоюзу є зниження ціни на сільськогосподарську продукцію, що приведе до зменшення цін на продукти харчування, зменшить витрати на робочу силу і підтримку галузі, а також збільшення конкурентоспроможності європейського експорту. Цінова політика ЄС полягає у підтримці фермерських цін на такому рівні при якому покриваються не лише витрати, а й здійснюється розширене відтворення. Головними критеріями, за якими комісія ЄС регулює ціни, є мінімальні ціни, мінімальні ціни імпорту та рекомендовані ціни. У Польщі інтервенційні закупівлі сезонних надлишків сільськогосподарської продукції та їх продаж в період нестачі на ринку проводить Агентство аграрного ринку (ринок м’яса, зерна, цукру, хмелю, переробки картоплі, молока). Воно здійснює закупівлю даних продуктів шляхом надання гарантованих кредитів (виплата 45% мінімальної ціни). В країнах ЄС, крім того, щорічно встановлюється межа виробництва певної продукції, тобто її квота. При об’ємі виробленої продукції в певних межах та певної якості, товаровиробники отримують так звані „закупівельні” або „гарантовані ціни”. Це регулює обсяги товару на ринку і запобігає його перевиробництву шляхом зменшення або зняття допомоги при перевищені квоти. Наприклад у 2006 році при перевищенні встановленої квоти виробництва молока (8,964 млн тонн та 416 тис. тонн резерву) на 290 тис тонн польські виробники сплатили 64 млн євро штрафу (0,39 злотих за кожен літр понад норму. Протягом 2011-2013 років Польща з фондів ЄС додатково отримає 633 млн. євро, як винагороду за краще економічне зростання порівняно з попередніми періодом (2007-2009 рр.) Таким чином, досвід країн західної Європи, зокрема Польщі, наглядно показує, що сільське господарство не може бути саморегулюючим сегментом економіки і потребує державного втручання. Так, обмеження регулюючих функцій держави в аграрно–економічних відносинах нашої держави спричинив до занепаду АПК і потребує підтримки шляхом надання прямих субвенцій, дотацій, кредитів а також значного покращення сільської інфраструктури та рівня життя на селі. Самостійно: |