ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Зарубіжний досвід регулювання с.г.

Досвід розвинених країн, система агробізнесу яких тривалий час формувалася під впливом держави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєдіяльність сільськогосподарський підприємств, ефективність аграрного виробництва і відносна стабільність соціальної сфери в сільській місцевості значно зумовлені державним регулюванням. Оскільки Україна знаходиться на етапі глобалізації та євроінтеграційної орієнтації, нашій державі слід здійснювати держане регулювання сільського господарства, спираючись на зарубіжний досвід.

Основними важелями державного регулювання вважаються: цінове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції; система оподаткування; кредитно-фінансовий механізм; антимонопольна політика; регулювання зовнішньоекономічної діяльності; спеціальні цільові програми.

Застосування цих важелів: в країнах ЄС якщо ринкові ціни виявляються нижчими від рівня ціни відтворення, то різниця доплачується фермерам з державних коштів — з тим, щоб вони мали фінансову можливість здійснювати нормальне відтворення, з темпами оновлення й розвитку, не нижчими від прогнозних. Коли ж ринкові ціни дорівнюють цінам відтворення або вищі від їх рівня, тоді цінові доплати відсутні. У країнах ЄС рівень фермерських цін встановлюється один раз на рік за згодою сторін, отже, поточна кон'юнктура цін на них безпосередньо не впливає. Використовуються й інші форми регулювання фермерських доходів як з бюджету ЄС, так і з власних бюджетів країн. Це і є системою активного державного регулювання

Необхідність державного регулювання аграрного сектора більшість науковців пов'язують, насамперед, із диспаритетом цін на промис­лову і сільськогосподарську продукцію, а також із істотним впливом природ­но-кліматичних умов на ефективність сільськогосподарського виробництва. У США рівень державної підтримки сільського господарства становить 40 % від вартості виробленої сільськогосподарської продукції, у країнах ЄС - 35 %, у Японії та Франції - 72 %, в Україні - 8,3 %. У країнах ЄС державну під­тримку сільського господарства здійснюють шляхом надання аграріям деше­вих кредитів, підтримання твердих цін, виконання безпосередніх виплат то­що. В Європі під державне регулювання підпадає 90 % цін на сільськогоспо­дарську продукцію у вигляді субсидій для підтримки аграріїв через високі ці­ни на засоби виробництва.

Для України, яка з травня 2008 р. є членом СОТ, постає завдання виз­начити основні напрями, межі та обсяги бюджетної підтримки аграрного сек­тору.

Державна підтримка: три “скриньки”
Угода про сільське господарство передбачає, що країни, які приєднуються до СОТ, беруть на себе зобов’язання з доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів та рівня державної підтримки аграрної галузі. Усі заходи внутрішньої підтримки класифікуються відповідно до головного критерію - чи “викривлюють” вони виробництво і торгівлю.

“Зелена скринька”: ця група охоплює заходи державної підтримки, що зовсім не впливають або мінімально впливають викривлювальним чином на виробництво і торгівлю. Вони фінансуються з Державного Бюджету і не мають своїм наслідком підтримку цін виробників. Держава має право фінансувати заходи “зеленої скриньки” у будь-якому необхідному обсязі залежно від можливостей бюджету.

Підтримка в межах “зеленої скриньки” передбачає:
- наукові дослідження, підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування;
- ветеринарні та фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування;
- сприяння збуту сільгосппродукції, включаючи збирання, обробку і розповсюдження ринкової інформації;
- удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд) за винятком операційних витрат на її утримання;
- утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішню продовольчу допомогу;
- забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, удосконалення землекористування тощо;
- підтримку доходів виробників, не пов'язану з видом та обсягом виробництва;
- сприяння структурній перебудові сільськогосподарського виробництва;
- охорону навколишнього середовища;
- реалізацію програм регіонального розвитку.

“Блакитна скринька”: ці заходи спрямовані на обмеження перевиробництва (фіксовані сільськогосподарські площі, фіксоване поголів’я), і щодо них також немає обмежень фінансування з бюджету.
“Жовта скринька” вміщує заходи внутрішньої підтримки, що справляють викривлювальний вплив на торгівлю і виробництво:
- дотації на продукцію тваринництва і рослинництва;
- дотації на племінне тваринництво;
- дотації на елітне насінництво;
- дотації на комбікорми;
- компенсація частини витрат на міндобрива і засоби захисту рослин;
- компенсації частини витрат на енергоресурси;
- цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною і ринковою ціною на сільгосппродукцію;
- надання виробникові товарів та послуг за цінами, нижчими за ринкові;
- закупівля у виробника товарів (послуг) за цінами, що перевищують ринкові;
- пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету, списання боргів;
- пільги на транспортування сільгосппродукції;
- витрати лізингового фонду та деякі інші.

Стосовно заходів “жовтої скриньки” держава має взяти зобов’язання зі скорочення бюджетного фінансування. Країна — учасниця СОТ має право не скорочувати витрати “жовтої скриньки”, якщо зобов’язується забезпечити підтримку в розмірі не більш ніж 5% вартості валової продукції сільського господарства (для розвинених країн) і 10% — для тих, що розвиваються.

Поступове скорочення програм "жовтої скриньки" та перехід до прог­рам "зеленої скриньки", фінансування якої не передбачає обмежень з боку СОТ стосується майже всіх розви­нених країн. Так, наприклад, частка державного фінансування, що входить до "зелених" програм розвитку становить в Австралії 91 % від загальної суми, а у США - 77 %. У країнах ЄС, Бразилії, Канаді частка цих програм перебуває в межах 50-60 % від загальної підтримки, тоді як в Україні - 75 % від загаль­ної підтримки - "це жовті" програми підтримки, і лише 25 % - "зелені".