ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

М.П.Булгаков – містичний письменник.

Булгаков писав: «Я – містичний письменник». Дана теза дала привід звинувачувати письменника у диявольщині, зв'язку з потойбічними силами. Проте, очевидним є лише те, що містика – це лише засіб викриття сучасної письменникові радянської дійсності, що надто ретельно довгий час приховувалася. Прикметною рисою усіх «містичних» творів письменника є зображення фантастики як невід'ємної частини реального життя. Пізніше (кін. ХХ – поч. ХІХ ст.) у літературі таке зображення дійсності отримає назву «Магічний реалізм».

Тема совісті, співвідношення добра і зла, морального вибору взаємин особистості з владою, доля невизнаного митця.

Основні проблеми роману «Майстер і Маргарита»:

Ø морального вибору;

Ø взаємин особистості з владою;

Ø віри та безвір’я;

Ø кохання;

Ø честі й справедливості;

Ø бездуховності, міщанства;

Ø співвідношення добра і зла;

Ø істини;

Ø ролі мистецтва та ін.

Булгаков був першим, хто зовсім свідомо змалював суспільство в цілому як суспільство патологічне. І змалював тоді, коли саме суспільство вважало себе здоровим. Громадян у цьому місті з'їла влада. Пристосування, доноси, хабарництво, пияцтво, жадоба, грабіжництво, безтолковість, бездарність, кар'єризм.

По суті це роман про добро і зло, про те, як добро залишає світ і про загибель людства у світі добра.

Оригінальність вирішення Булгаковим проблеми "добра і зла" полягає у тому, що порушену рівноваг між ними відновлює нечиста сила – Воланд. Зло здатне добро творити, але в різній мірі і по-своєму. Зло ніколи не виступає відкрито. Заховане ославлення добра повинно бути виправдане перемогою над чистою душею, над чистою совістю. В цьому володарі зла вбачають своє самовиправдання, бо в глибині своїх чорних душ вони знають чи підозрюють, що добро безсмертне, хоча і вічно розіп'яте на хресті.

Тема - "митець і влада"

Доля Майстра нагадує вислів Сталіна про те, що твори Булгакова - це "непролетарська література, яку потрібно знищити".

Майстер, як і Єшуа, вірить, що всі люди можуть бути добрими і що їм потрібно пробачати образи. Він поки не може дотягтися душею до вищої правди, але його віра в те, що "рукописи не горят", якщо це чесні книги, залишає за ним право на розуміння в майбутньому вищої правди і гармонії світу.

Булгаков не переконує нас у тому, що влада є цілковитим злом, не здібна творити добро. Але добро вона творити не може. Пілат не може відпустити Ієшуа, не може полегшити хрестні муки і помститися зрадникам Всесильний Воланд. Не може влаштувати маленьке земне щастя Майстра і Маргарити, але покарати їх кривдників у змозі.

Звідси страшний висновок: все благо земної влади, як і влади сатани, так чи інакше засноване на злі. Тому і доля Майстра, і його героя Ієшуа приводить при взаємодії з владою до загибелі. Головні цінності, вічні цінності на землі і в світі на всі віки - творчість і кохання.

"Майстер і Маргарита" - це роман про три основні іпостасі життя: совісті, безсовісності, бісовства.

Актуальність та інтерпретація в інших видах мистецтва творів Булгакова.

Булгаков писав: "Мы должны оценить человека во всей совокупности его существа, человека как человека, даже если он грешен, несимпатичен, озлоблен или заносчив. Нужно искать сердцевину, самое глубокое средоточие человеческого в зтом человеке".

Булгакова-людину можна оцінити за його спадщиною. Деякі його романи стали відомими фільмами («Собаче серце», «Василь Іванович», «Майстер і Маргарита»), багато – театральними постановками («Дні Турбіних», «Театральний роман», «Зойчина квартира», «Біг» та ін.), його мемуари (переписка) та «Щоденник» - зразок незламності духу та приклад незнищенної сили кохання.

На твори Булгакова припала непроста доля. За життя автора були опубліковані лише перша частина його роману «Біла гвардія», цикл оповідань «Записки юного лікаря» і численні газетні фейлетони. Тільки у шестидесяті роки до письменника прийшла широка популярність і, на жаль, посмертна слава.

Ім'я Булгакова увійшло до «Пантеону XX століття», створеного в Америці для увічнення найвидатніших людей епохи.