Майстер і Маргарита” - вершина творчості митця. ЛЕКЦІЯ №5 Тема: М. Булгаков – рос. прозаїк і драматург. Трагізм долі. Історія і сучасність у романі «Майстер і Маргарита» План 1. М. Булгаков – рос. прозаїк і драматург. 2. М.Булгаков і Україна. Роль Києва у житті Булгакова. 3. Новаторство творчості. 4. Доля творів письменника. 5. “Майстер і Маргарита” - вершина творчості митця. 6. М.П.Булгаков – містичний письменник. 7. Тема совісті, співвідношення добра і зла, морального вибору взаємин особистості з владою, доля невизнаного митця. 8. Актуальність та інтерпретація в інших видах мистецтва творів Булгакова. Питання №1, 2 – див. домашнє завдання. Новаторство творчості. Творчість Булгакова спиралась на традиції класичної літератури ХХ ст. і гуманістичної культури. Головна ознака творчості – ствердження через твори вічних духовних цінностей. Особливості художнього світу: 1) Протиставлення вічних цінностей історичній сучасності в її кризові моменти; 2) Різка сатира, іронія та гротеск як засіб розкриття дійсності; 3) Звернення до фантастичних сюжетів, що завсвідчують містицизм письменника; 4) Тісний зв'язок між прозою та драматургією, що полягає у насичені романів, повістей та оповідань драматичними елементами та театральними ефектами; 5) Використання складних оповідних структур, поліфонії (багатоголосся), складної побудови сюжету. Доля творів письменника. 1930 рік - посилення критики на адресу Булгакова з боку ідеологів соціалістичного реалізму, яку до того ж підтримував Сталін, негативно відгукнувшись про п’єсу „Багряний острів” і назвавши трагікомедію „Біг” антирадянською п’єсою. Відразу ж після цього п’єси Булгакова були негайно зняті з репертуару, а його самого не брали на роботу до театру навіть на посаду робочого сцени. Становище Булгакова, який залишився практично без засобів до існування, було критичним. І тоді він у 1930 р. звертається з відчайдушним листом до уряду СРСР з вимогою або оприлюднити здобутки своєї творчості, або отримати дозвіл на виїзд із батьківщини. З листа до Сталіна: „ ...сили мої надломилися, не будучи спроможним більше існувати, зацькований, знаючи, що ні друкуватися, ні ставитися більше в межах СРСР мені не можна, доведений до нервової хвороби, я звертаюся до Вас і прошу Вашого клопотання перед Урядом СРСР щодо вигнання мене за межі СРСР...”. Через три тижні, у квітні 1930 р., Сталін зателефонував йому особисто і дозволив знову повернутися у МХАТ. Напередодні цих подій покінчив життя самогубством В. Маяковський і, як гадають, Сталін побоювався, щоб і Булгаков не зважився на цей крок, оскільки це викликало б надто негативний політичний резонанс у Європі. Після офіційного дозволу Сталіна Булгаков ще шість років пропрацював у МХАТі, куди його, звичайно, охоче взяли, оскільки поважали і цінували як одного з найталановитіших сучасних драматургів. Помираючи, Булгаков говорив своїй дружині Олені Сергіївні: „ ...напевно, це правильно... Що я міг написати після „Майстра?”. Майстер і Маргарита” - вершина творчості митця. Роман „Майстер і Маргарита” М. Булгаков писав з 1928 до 1940 року. Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати „роман про диявола” – сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв були такі: · „Чорний маг”; · „Копито інженера”; · „Жонглер з копитом”; · „Син В(...)”; · „Гастроль (Воланда)”; · „Інженер з копитом” тощо. 1931-1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937-1938 рр. з’явилася остаточна назва – „Майстер і Маргарита”. Отже, роман писався довго, болісно, відповідно до задуму змінювались назви, з’являлися нові герої, а старі зазнавали все нових і нових змін. І навіть уже будучи важко хворим, письменник до останньої хвилини рукою своєї дружини продовжував вносити зміни в текст найголовнішого роману свого життя. Основні джерела роману М. Булгакова „Майстер і Маргарита”: 1. Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920-1930 рр. (Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва ( „Демон”, „Шестикрилий Серафим” М. Врубеля, полотна Васнєцова у Володимирському соборі у Києві, художня панорама „Голгофа” тощо). Історія кохання з О.С.Булгаковою (Шиловською), яка стала прообразом Маргарити. 2. Книжні Е. Ренан „Життя Ісуса”, Г. Сенкевич „Куди йдеш”, А. Франс „Прокуратор Іудеї”, Й.В. Гете „Фауст”, Гофман „Малюк Цахес”, „Золотий горнець”, твори М. Гоголя, Ф.Достоєвського, філософія В. Соловйова. 3. Міфологічні: Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів). Особливості побудови роману: Композиція: «роман у романі» (дві оповіді: 1 – роман Булгакова про Москву 20-30х років ХХ ст., прибуття туди Воланда зі свитою; 2 – роман Майстра про Понтія Пілата та Єшуа). Світи роману: - московський (оповідач і автор – сам письменник); - фантастичний – Воланд і його свита (оповідач і автор – сам письменник); - біблійний – історія Понтія Пілата та Єшуа (оповідач – Волад як очевидець тих подій, автор – Майстер (його роман); - романтичний – історія зустрічі і кохання Майстра і Маргарити (оповідач – Майстер, завершує історію – автор). Отже, „біблійні глави” чергуються із „сучасними главами” з тим, аби в останній главі зустрітися і ніби злитися в одну-єдину місячну стежку, якою крокують Пілат й Ієшуа Га-Ноцрі. І завдяки такому прийомові , а відповідно, і такій композиції, усі перешкоди у часі та просторі зникають. |