 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Турецько-українські відносини на сучасному етапі
Історія україно-турецьких відносин бере свій початок задовго до здобуття Україною незалежності в 1991 р. і має декілька етапів свого розвитку, тривалість і плідність яких були окреслені становищем обох країн на міжнародній арені та умовами їх залучення до процесу міжнародних відносин того часу. Із визнанням України незалежною (Туреччина визнала Україну 16 грудня 1991 р.) відносини між двома країнами отримали розвиток на якісно новому рівні. Встановлення консульських відносин між Україною та Туреччиною відбулося 20 листопада 1991 р., дипломатичних - 3 лютого 1992 року. У 1998 році рівень двостороннього співробітництва між країнами було визначено як конструктивне партнерство, а в 2003 році – україно-турецькі відносини набули статусу пріоритетних [3]. Разом з тим, все це супроводжувалось чередою двосторонніх візитів голів держав та міністрів закордонних справ, укладанням низки договорів відносно дружби, співпраці та подальшого поглиблення відносин, а також про розвиток торгівельно-економічної співпраці, скасування подвійного оподаткування, заохочення інвестицій та захист іноземного капіталу, будування нафтопроводу Джейхан-Самсун, співпрацю у сфері оборонної промисловості, культури, міжнародні транспортні перевезення, торгівельне судноплавство тощо; і взаємодією та співпрацею в рамках деяких міжнародних організацій (зокрема, в рамках ОЧЕС). Розглядаючи українсько-турецькі відносини на сучасному етапі слід зазначити, що в останні декілька років відносини між Україною та Туреччиною отримали новий імпульс та почали стрімко розвиватись. В результаті кількох років консультацій та серйозної підготовки 25 січня 2011 року в рамках офіційного візиту прем’єр-міністра Туреччини Р.Т. Ердогана в Україну було підписано Спільну декларацію про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, що надало українсько-турецьким відносинам нового статусу – статусу стратегічного партнерства - разом з визначенням механізму його реалізації. Перше засідання Стратегічної ради високого рівня між країнами відбулося 22 грудня 2011 р. під час офіційного візиту президента України В.Ф.Януковича до Турецької Республіки. Серед найважливіших питань, що обговорювались, були, в першу чергу, поглиблення співпраці в енергетичній та економічній сферах, скасування візового режиму та створення в майбутньому зони вільної торгівлі (ЗТС) між Україною та Туреччиною. Результатами таких домовленостей стали реалізація низки спільних проектів в транспортній сфері, таких, як «Вікінг» та «ZUBR», проведення декількох раундів переговорів щодо створення ЗТС, збільшення кількості турецьких інвестицій в українську економіку, скасування візового режиму між двома країнами з 1 серпня 2012 р. тощо [2]. Друге засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною відбулося 12-14 вересня 2012 р. у ході офіційного візиту в Україну прем’єр-міністра Турецької Республіки Р. Т. Ердогана, За результатами засідання Стратегічної ради високого рівня було підписано Спільну заяву, низку двосторонніх документів про співпрацю та досягнуто кількох вагомих домовленостей в енергетичній сфері, що мають для України велике значення [3]. Зокрема, турецька сторона пообіцяла помісячно пропускати 8 українських танкерів-метановозів через Босфор та Дарданелли, що відкриває для України в майбутньому можливості приймати зріджений газ через LNG-термінал в Одесі не тільки з Азербайджану, а й з Катару та Алжиру. Також було заявлено про співпраці у таких галузях, як транспортування електроенергії, будування газосховищ та LNG-терміналу (узбережжя Мармурового моря) на території Туреччини, спільний видобуток вуглеводню тощо. Крім того, Туреччина підтримала Україну та висловила свою зацікавленість щодо її приєднання до Трансанатолійського газопроводу (TANAP ‑ Trans-Anatolian Natural Gas Pipeline Project), що простягається з Азербайджану через Туреччину до кордонів з Болгарією та Грецією [4]. Разом з цим, турецький прем’єр-міністр висловив надію, що до кінця поточного десятиріччя товарообіг між двома країнами досягне 20 млрд. доларів [1]. Як результат досягнутих домовленостей продовжились раунди україно-турецьких переговорів щодо створення ЗТС, що включають в себе також узгодження положень майбутнього договору з роботою України над згодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і членством Туреччини в Митному союзі ЄС; відбулась низка робочих візитів представників державних відомств обох країн. Третє засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, згідно домовленостей міністрів закордонних справ Л. Кожари та А. Давутоглу, заплановане на 2013 р. Таким чином, характеризуючи україно-турецькі відносини, їх слід розглядати як перспективні та такі, що мають позитивну динаміку розвитку. Співпраця між двома країнами охоплює різноманітні сфери – від культури до оборонної промисловості. Найбільш пріоритетними для вирішення на сьогоднішній день є питання енергетики та створення зони вільної торгівлі, що в майбутньому дозволять Україні та Туреччині вирішити проблеми енергоресурсів і створити сприятливі умови для покращення інвестиційного клімату та збільшення товарообігу між країнами. |
