ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Якщо ж фактична висота дерева дорівнює базовій,

1 23

то виконується лише одна перша дія.

3.3. За формулою Дементьєва:

Сподіваючись уточнити приблизні формули, Н.Н.Дементьєв запропонував формулу, яка включає, крім d_1.3 ще й висоту стовбура при середньому коефіцієнті форми q₂=0,65:

V = d² · (3)

Діаметр у цій формулі виражається у метрах.

Для стовбурів, які мають інші коефіцієнти форми, у формулу до висоти стовбура вноситься поправка у розмірі 3 м висоти на кожні 0,05 відхилення коефіцієнта (від 0,65). Якщо коефіцієнт форми більший за 0,65, то поправка вноситься зі знаком «+», і навпаки. Так, для стовбурів, у яких q₂=0,70, поправка становитиме +3 м, при q₂=0,75 поправка вже становитиме +6 м, а при q₂=0,60 поправка буде становитиме -3 м, при q₂=0,55 буде -6 м і так далі (див. табл. 5).

Таблиця 5

Величина поправок при обчисленні за формулою Дементьєва

(3 м на кожні 0,05 різниці від q₂ = 0,65):

q₂	Величина поправки	q₂	Величина поправки
0,63; 0,64; 0,65; 0,66; 0,67
0,68; 0,69; 0,70; 0,71; 0,72	+3	0,62; 0,61; 0,60;0,59; 0,58	-3
0,73; 0,74; 0,75; 0,76; 0,77	+6	0,56; 0,57; 0,55; 0,54; 0,53	-6
0,78; 0,79; 0,80; 0,81; 0,82	+9	0,52; 0,51; 0,50; 0,49; 0,48	-9
0,83; 0,84;0,85; 0,86; 0,87	+12	0,47; 0,46; 0,45; 0,44; 0,43	-12
0,88; 0,89;0,90;0,91; 0,92	+15	0,42; 0,41; 0,40; 0,39; 0,38	-15
0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97	+18	0,37; 0,36; 0,35; 0,34; 0,33	-18

Тоді формула набуде вигляду:

V = d² · ,

де, p – поправка, яка вводиться на висоту, по 3 м при зміні коефіцієнта форми на кожні 0,05.

Формула Дементьєва є більш універсальна ніж формула Денціна, бо її можна застосувати для всіх порід.

Наприклад: при d_1.3 = 24,0 cм, h =20,0 м та q₂=0,70 об’єм стовбура сосни буде становити: V = 0,24² · = 0,4416 м³.

3.4. За формулою Анучіна - діаметри виражаються у метрах:

V = d²·(0,31·h+1,0) - для сосни, модрини, м’яколистяних порід; V = d²·(0,31·h+1,4) - для ялини, ялиці, твердолистяних порід.

(4)

Наприклад: для стовбура сосни при d_1.3 = 24,0 cм та h =20,0 м об’єм буде рівний:

V = d²·(0,31·h+1,0) = 0,24²·(0,31·20,0+1,0) = 0,4147 м³

3.5. За формулою Нікітіна- діаметри виражаються у метрах:

V = d²·(

) – для сосни, модрини, берези; V = d²·(

) для ялини, ялиці, дуба, бука.

(5)

Наприклад: для стовбура сосни при d_1.3 = 24,0 cм та h =20,0 м об’єм буде рівний:

V = d²·( ) = 0,24²·( ) = 0,4128 м³

3.6. М.П.Анучін запропонував для визначення об’єму стовбурів використовувати номограми.

1) Перша номограма дозволяє визначити об’єм стовбура, для чого необхідно знати породу, таксаційний діаметр та висоту стовбура (рис. 3). В цій номограмі основні деревні породи поділені на дві групи. Користування номограмою є простим. Припустимо, що необхідно знайти об’єм сосни діаметром 24 см і висотою 20 м. на номограму прикладаємо лінійку з таким розрахунком, щоб її край на лівій шкалі відсік поділку 24 см, а на правій шкалі поділку 20 м. В такому випадку середня частина лінійки на середній шкалі відсіче поділку 0,40. Це і буде об’єм стовбура в даному випадку.

Недоліком цієї номограми при її простоті, є неточність взяття на шкалі діаметрів з точністю до 0,1 см.

2) Друга номограма для визначення об’єму враховує збіжистість стовбура. Для її використання необхідно знати діаметр, висоту і другий коефіцієнт форми (див. рис. 4). В лівій сітці номограми знаходять місце перетину ліній заданого діаметра і коефіцієнта форми, а відповідно цим величинам в правій сітці – місце перетину кривих і вертикальних ліній. На номограму накладають лінійку з таким розрахунком, щоб її край пересікав знайдені точки. Точка, в якій лінійка перетне середню шкалу і показує шуканий об’єм. На рис. 4 пунктирною лінією показано положення лінійки, при якому визначається об’єм стовбура діаметром 24 см і висотою 22 м з другим коефіцієнтом форми 0,65. Середня шкала показує, що об’єм стовбура цих розмірів дорівнює 0,4300 м³.

Недолік той же, що і в першій номограмі.

Рис. 3. Номограма для визначення об’єму стовбура по таксаційному діаметру і висоті стовбура про поділі деревних порід на дві групи

Рис. 4. Номограма для визначення об’ємів стовбура по таксаційному діаметру, висоті та другому коефіцієнту форми

5. ТАБЛИЦІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ ДЕРЕВ, ЩО ЗРОСТАЮТЬ

У практиці ведення лісового господарства доводиться мати справу з таксацією не окремого дерева, а сукупності дерев. Тому об’єми окремих дерев і відповідно суму об’ємів сукупності дерев (запас) можна визначити за готовими таблицями:

1) масовими об’ємними таблицями;

2) розрядними об’ємними таблицями;

3) таблицями об’ємів і збігу.

Такі таблиці вже складені для основних деревних порід в залежності від таксаційного діаметра, висоти і форми стовбура, і можуть бути:

1) загальними – матеріал зібраний на великій території і використовуються вони у всіх регіонах країни;

2) місцевими - при складанні таблиць були використані матеріали, які були зібрані у лісах визначеного району, наприклад певного регіону, області, лісгоспу, і вони використовуються в тому регіоні де зібраний матеріал для їх побудови. Вони є більш точними.

За будовою такі таблиці можуть бути:

1) з одним входом (d_1.3);

2) з двома входами (d_1.3 та h);

3) з трьома входами (d_1.3, h та q₂).

Масові об’ємні таблиці.

У «Лісотаксаційному довіднику» (С. 90-134) та в «Нормативно-справочных материалах для таксации лесов Украины и Молдавии» (С.106-140) наведено загальні об’ємні таблиці, для визначення об’єму стовбура дерева достатньо знати породу, таксаційний діаметр та висоту. Для стовбурів основних лісотвірних порід із диференціацією насаджень за віковими групами (молодняки та середньовікові; пристиглі, стиглі та перестійні) подано таблиці з двома входами, які унормовують значення об’єму залежно від діаметра і висоти стовбура при середніх показниках їх форми. У разі відсутності в нормативах потрібних параметрів дерев шуканий об’єм знаходиться із співвідношення:

де, d і h – фактичні значення діаметра і висоти;

d_m і h_m – найближчі до фактичних табличні значення діаметра і висоти;

V_m – відповідний їм табличний об’єм.

5.1. Розрядні об’ємні таблиці. Можуть бути загальними і місцевими. Для того щоб обрати потрібну таблицю необхідно встановити розряд висоти, під яким розуміють відповідне співвідношення ступенів товщини і їх висот. Такі співвідношення наведені у кожній таблиці (табл. 6). Після порівняння табличних співвідношень ступенів і висот з фактичними співвідношеннями встановлюють розряд висоти і обирають потрібну таблицю. За умови правильного встановлення розряду висот і вибору таблиці точність визначення об’єму становить ±5 %. З метою зниження можливої помилки рекомендується використовувати місцеві таблиці. У табл. 6 наведено приклад розрядних об’ємних таблиць для породи сосна.

Таблиця 6

5.2. Таблиці об’єму і збігу. В них по розрядам висот і породам наведені таксаційні діаметри стовбурів, їх висоти і об’єми в корі та без кори, а також діаметри на середині 2-х метрових відрізків (секцій) і об’єми цих відрізків в корі і без кори.

Крім цього, наведено також об’єм кори і об’єм гілля у відсотках від об’єму стовбура в корі. Такі таблиці наведені в лісотаксаційних довідниках, довідниках таксатора та «Лесной вспомогательной книжке» та інших довідниках з лісової таксації. Приклад таблиць об’ємів і збігу наведено у табл. 7.

Таблиця 7

Об’єм і збіг стовбурів сосни IV розряду висоти при середньому коефіцієнті форми

Діаметр на висоті 1.3 м, см	Висота, м	Об’єм стовбура, м³ в корі без кори	d V	Діаметр, см та об’єми, м³ двометрових відрізків на висоті, м	Об’єм кори, %	Об’єм гілля, %

		0,070	d_к V_к	12,5 0,024	10,3 0,017	9,0 0,013	7,8 0,010	6,0 0,005	2,2 0,0008
0,061	d_б/к V_б/к	11,4 0,020	9,8 0,015	8,6 0,012	7,4 0,009	5,6 0,005	1,8 0,0005
		0,147	d_к V_к	16,6 0,043	14,1 0,031	12,6 0,025	11,4 0,020	9,9 0,015	7,8 0,010	4,2 0,003
0,129	d_б/к V_б/к	15,0 0,035	13,4 0,028	12,0 0,023	10,9 0,019	9,4 0,014	7,3 0,008	3,7 0,002

6. ОБЛІК КОРИ ТА ГІЛЛЯ ОКРЕМОГО ДЕРЕВА.

При визначенні об’єму зростаючого дерева інколи потрібно визначити об’єм стовбура, гілля (сучків) та кори. Об’єм гілля при точних дослідженнях на зрубаних деревах можна визначити фізичними способами вимірювання.

Закономірності по об’єму гілля:

1) зі збільшенням коефіцієнта форми стовбура дерева однієї і тієї ж породи відсоток об’єму гілля зменшується.

2) зі збільшенням діаметра дерев при одній і тій самій висоті спостерігається збільшення відсотка об’єму гілля.

У зрубаних дерев об’єм кори може бути визначений як різниця між об’ємом стовбура у корі і об’ємом без кори.

При таксації зростаючих дерев користуються масовими об’ємними таблицями, у яких об’єм стовбура наводиться у корі та без кори. Об’єм кори, як і об’єм гілля, часто виражається у відсотках від об’єму стовбура у корі.

У табл. 7 наведено середній відсоток кори від об’єму стовбура для певних порід.

Таблиця 7

Середній відсоток кори від об’єму стовбура у корі

Порода	% кори	Порода	% кори
Сосна		Ялина
Дуб		Береза
Вільха		Осика
Липа

Існує певна закономірність по об’єму кори:

1) із погіршенням лісорослинних умов відсоток кори дещо збільшується;

2) зі збільшенням коефіцієнта форми при тих самих висотах і діаметрі відсоток кори зменшується.

У «Лісотаксаційному довіднику» (С. 135) та в «Нормативно-справочных материалах для таксации лесов Украины и Молдавии» (С. 93) подано усереднені дані щодо об’єму гілля й кори у відсотках від об’єму стовбура залежно від деревної породи. Вихід гілля диференційовано залежно від розряду висот деревостану, а відсоток кори – від діаметра.

Також об’єм кори і гілля можна знайти у таблицях об’єму і збігу (див. питання 5, пункт 5.2).

Контрольні запитання:

1. Що таке розряд висоти, і як він визначається та яке його практичне значення?

2. Як підбираються модельні дерева для визначення розряду висоти, і як вони позначаються?

3. Що таке «видове число», що воно характеризує і які різновиди видових чисел Ви знаєте, та я ким чином вони визначаються?

4. В чому полягає взаємозв’язок видового числа і коефіцієнта форми та визначення видового числа за формулою Кунце?

5. Які Ви знаєте табличні способи визначення видового числа?

6. У чому полягають особливості таксації зростаючих дерев і їх сукупностей?

7. Як визначити об’єм стовбура за основною (класичною) формулою та формулою Денціна та Дементьєва? Які поправки необхідно вносити в об’єм під час практичного використання формул?

8. Охарактеризуйте формули Анучіна та Нікітіна для визначення об’єму зростаючого дерева.

9. Як користуватися номограмами Анучіна для визначення об’єму дерева, що росте?

10. Що Ви знаєте про таблиці для визначення об’єму дерев, що зростають

11. Яким чином можна провести облік кори та гілля окремого дерева?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1 23