МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Практичне значення видових чисел полягає, головним чином, у тому, що за їх допомогою можна визначити об’єми стовбурів за об’ємами циліндрів.





Рис. 3. Номограма для визначення видового числа

 

3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКСАЦІЇ ЗРОСТАЮЧИХ ДЕРЕВ ТА ЇХ СУКУПНОСТЕЙ.

 

Особливістю таксації зростаючих дерев та їх сукупності (деревостану) є трудомісткість точних вимірювань таксаційних показників на різних висотах. Хоча теоретично до зростаючих дерев можна застосувати методи таксації зрубаних дерев, наприклад складні стереометричні формули визначення об’єму, вимірявши діаметри у зростаючих дерев на певних висотах за допомогою дендрометрів, тим не менше були розроблені спеціальні методи засновані на теорії середніх величин та на вимірюванні найбільших доступних таксаційних показників таких як таксаційний діаметр та висота дерева.

Дерева, що зростають на відкритому просторі характеризуються великою збіжистістю, в той час як дерева в насадженні є менш збіжистими і відповідно більш повнодеревні. Для об’єктивної характеристики форми стовбура використовуються коефіцієнти форми (qn). Таким чином при однакових таксаційних діаметрах і висотах об’єми окремих дерев є різними, що обумовлено різницею їх форми. При таксації сукупності дерев, що відрізняються різними кількісними значеннями таксаційних показників, індивідуальний облік окремого дерева дуже утруднений, тому в лісовій таксації широко використовується теорія середніх величин, заснована на теорії математичної статистики. Тоді при таксації сукупності дерев використовується особливість мінливості всіх таксаційних показників дерев і деревостану і виявлена закономірність цих змін.

Під час таксації сукупності дерев у першу чергу необхідно з’ясувати скільки дерев і з якими ознаками входить до складу деревостану. Відповідь на таке запитання отримують проведенням попереднього переліку та обміру дерев у деревостані. Перелік дерев у шиокому розумінні – це визначення числа наявних дерев на досліджуваній площі деревостану за породами, за ступенями товщини, категоріями технічної придатності (високоякісні, ділові, напівділові та дров’яні) чи іншими лісівничо-таксаційними показниками. Всі результати заносять у «Польову перелікову відомість», де облік дерев проводиться точкуванням методом «конвертиків».

Так при обліку сукупності дерев таксаційні діаметри вимірюють по двохсантиметрових ступенях товщини (при середньому діаметрі деревостану до 16 см) та чотирьохсантиметрових (при середньому діаметрі деревостану більше 16 см).

 

4. МЕТОДИ ТА НАБЛИЖЕНІ ФОРМУЛИ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ СТОВБУРА ЗРОСТАЮЧОГО ДЕРЕВА

 

При можливості вимірювання діаметрів зростаючих дерев на різних висотах за допомогою дендрометрів, їх об’єми можна було б визначати значно точніше за допомогою стереометричних формул.

Внаслідок того, що зростаючі дерева не можуть обмірюватися на різних висотах так само, як зрубані, доводиться обмежуватися найпростішими обмірами, хоч це супроводжується зменшенням точності результатів. Способи обміру дерев, що ростуть базуються на вченні про форму стовбурів дерев. У цьому відношенні вже розглянуті такі показники стовбура як збіг, коефіцієнти та класи форми і видові числа.

Об’єм стовбура зростаючого дерева можна визначити за певними формулами.

3.1. За класичною або основною формулою лісової таксації:

Vст. = g·h·f , (1)

де, g – площа поперечного перерізу по таксаційному діаметру, м2;

h – висота дерева, м;

f –видове число.

Для визначення об’ємів стовбурів за цією формулою необхідно виміряти таксаційний діаметр та висоту дерева (h). По таксаційному діаметру визначити площу поперечного перерізу (g), а видове число (f) визначити за однією з раніше розглянутих нами формул або за таблицями проф. Ткаченка чи за таблицями визначення старого видового числа стовбура за трьома входами. Об’єми стовбурів визначаються наближено.

Наприклад: треба визначити об’єм стовбура сосни, що характеризується діаметром d1.3=24,0 см (g=0,0452 м2) і висотою h=20,0 м.

Видове число можна визначити двома способами:

1) за таблицями Ткаченко (при середньому коефіцієнті форми для сосни q2=0,67) - f=0,466;

2) за таблицями визначення старого видового числа стовбура за трьома входами f=0,471.

Звідси об’єм стовбура буде рівний:

Vст= 0,0452 ∙ 20,0 ∙ 0,466 = 0,4213 м3

Vст= 0,0452 ∙ 20,0 ∙ 0,471 = 1,4258 м3

Об’єм стовбура, визначений за цією формулою буде так чи інакше приблизним, але у першому випадку він буде менш точним оскільки він визначений за середнім коефіцієнтом форми для сосни. Краще коли є можливість визначати q2 для окремого дерева.

Відомо, що q2 у складі насадження коливається в середньому у межах ± 5%, а видове число дещо більше, то як наслідок, об’єм стовбура обчислений за середнім коефіцієнтом форми, може мати середню помилку не менше 5-6%, а максимальна помилка може сягати 15-18%.

 

3.2. За формулою Денціна:

Ґрунтуючись на класичній формулі лісової таксації, німецький лісівник Денцін вивів спрощену формулу для наближеного визначення об’єму ростучого дерева.

V = 0.001· d2 , (2)

де, d - таксаційний діаметр, см.

Щоб визначити об’єм зростаючого дерева, треба виміряти таксаційний діаметр в сантиметрах, піднести його до квадрата, у добутку відокре­мити три десяткових знаки справа наліво й отримати об’єм стовбура у кубічних метрах.

За дослідженнями Денціна, ця формула справджується для стовбурів сосни, які мають висоту 30 м, ялиці - 25 м, ялини, дуба і бука - 26 м. Ці висоти приймаємо як базові (hб). На кожний метр різниці від базової висоти стовбура треба вносити поправку (p) в отриманий за формулою об’єм: для сосни, ялиці - ±3%, ялини - ±4%, дуба і бука - ±5%, причому при більшій висоті поправка вводиться зі знаком «+», і зі знаком «-» при меншій.

Алгоритм розрахунку можна представити наступним чином:

1) обчислюємо базовий об’єм (V'):

V' = 0,001·d2;

2) обчислюємо поправочний об’єм (ΔV):

ΔV = V'·(hф - hб)·0,0p;

де, hф – фактична (істинна) висота дерева, hб – базова висота для певних порід; p – величина поправки для певних порід.

3) і тоді загальний об’єм буде рівний:

V = V' + ΔV.

Наприклад: для стовбура сосни при d1.3 = 24,0 cм та h =20,0 м об’єм за формулою Денціна буде обчислюватися таким чином:

1) V' = 0,001· 24,02 = 0,5760 м3

2) ΔV = 0,5760 · (20,0 – 30) · 0,03 = -0,1728 м3

3) V = 0,5760 +(– 0,1728) = 0,4032 м3.





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.