ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Міжнародна правова основа захисту від контрафакції й

1 2 34

Піратства

Ще в ХІХ столітті деякі виробники товарів стали зауважувати, що їхні товари та знаки копіюються в інших країнах. Завдяки їхнім протестам, аналогічних до тих, що піднімали автори у книговидавничій сфері, було підготовлено й прийнято міжнародні договори, що стосуються охорони прав інтелектуальної власності. Паризька конвенція про охорону промислової власності була прийнята в 1883, а Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів – у 1886 році.

Ці визначальні міжнародні угоди встановили певні принципи щодо контрафактних і піратських товарів, які наразі вважаються нерозривно пов’язаними з сучасною системою охорони інтелектуальної власності та організацією регульованих ринків. Зазначені конвенції передбачають, що суперечки між країнами можуть виноситися на розгляд Міжнародного Суду (ст.28 Паризької конвенції, ст.33 Бернської конвенції).

Вперше розв’язати цю проблему шляхом прийняття міжнародного правового акту зроблено в Угоді TRIPS, третя частина якої визначає мінімальний набір вимог і норм щодо забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. Всі члени СОТ зобов’язані застосовувати ці норми, які складаються із загальних зобов’язань, цивільно-правових та адміністративних процедур, а також тимчасових заходів, спеціальних засобів, що стосуються процедур перетину кордону, та кримінального судочинства.

Зазначені положення встановлюють процедури, які вперше в міжнародному документі вимагають від сторін, що його підписали, передбачити певні можливості для власників прав інтелектуальної власності: ефективно захищати їхні права, затримувати товари або піддавати їх тимчасовому арешту, вимагати застосування заходів проти злочинного підприємництва і товарів, що порушують права власників, а також вимагати допомоги від тих урядових органів, які відповідають за ці питання, наприклад, від судів, поліції, митних органів та інших адміністративних установ.

Угода TRIPS вимагає, щоб були передбачені правозастосовні процедури, що дозволяють здійснювати ефективні дії проти будь-якого акта порушення прав інтелектуальної власності, на які поширюється ця Угода, включаючи тимчасові запобігання порушень, а також заходи захисту, що стримують подальші порушення. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар’єрів законній торгівлі й забезпечити захист від зловживань ними (ст.41.1).

Процедури, які забезпечують захист прав, повинні бути безсторонніми і справедливими, вони не повинні бути надто складними або дорогими чи приводити до необгрунтованого збільшення строків або невиправданих затримок (ст.41.2). Рішення по суті справи повинні складатися переважно в письмовій формі, надаватися принаймні сторонам судового розгляду без невиправданої затримки і повинні базуватися тільки на доказах, стосовно яких сторонам надана можливість висловлюватися (ст.41.3). Сторони розгляду повинні мати можливість перегляду остаточних адміністративних рішень і принаймні правових аспектів первинних судових рішень по суті справи, за винятком перегляду виправдувальних вироків з кримінальних справ (ст.41.4).

Однак країни-члени не мають жодних зобов’язань щодо створення судової системи, яка забезпечує примусове здійснення прав інтелектуальної власності, котра відрізнялася б від системи застосування закону в цілому, а також відносно розподілу засобів між примусовим здійсненням прав інтелектуальної власності і загальним виконанням закону (ст.41.5).

Угода TRIPS встановлює принципи стосовно цивільно-правових і адміністративних процедур, які повинні дотримуватися відносно захисту прав інтелектуальної власності, включаючи положення про безсторонні й справедливі процедури (ст.42), докази (ст.43), судові заборони (ст.44), відшкодування збитків (ст.45), інші засоби, такі, як повноваження видання розпоряджень про те, щоб товари або матеріали і знаряддя, використовувані при їх створенні, за якими встановлено порушення прав, були вилучені з торгівлі (ст.46), права на інформацію, наприклад правоможність видавати розпорядження, що приписують порушникові інформувати правовласника про третіх осіб, що брали участь у виробництві й розповсюдженні контрафактних каналів або послуг, і про канали їх розподілу (ст.47), відшкодування збитків відповідачеві і застосування вищезазначених принципів до адміністративних процедур (ст.49).

Угода TRIPS встановлює принципи, що стосуються тимчасових заходів для запобігання виникнення порушення будь-якого права інтелектуальної власності, і зокрема запобігання надходження в торгові канали, що перебувають під їх юрисдикцією, товарів, включаючи імпортовані товари безпосередньо після митного очищення, і зберігаючи відповідні докази відносно ймовірних порушень, а також вжиття тимчасових заходів без заслуховування другої сторони, коли існує ймовірність того, що затримка завдасть непоправної шкоди правовласникові, або ж існує ризик того, що докази будуть знищені (ст.50).

Угода TRIPS передбачає певні процедури стосовно застосування права щодо прикордонних заходів, які дозволяють правовласникові, що має вагомі підстави підозрювати, що можливе ввезення товарів з підробними торговельними марками або товарів, створених з порушенням авторських прав, подати письмову заяву про призупинення митними органми випуску у вільний обіг таких товарів. Встановлені принципи відносно призупинення випуску товарів митними органами (ст.51), клопотань про такі процедури (ст.52), застави або рівноцінної гарантії (ст.53), повідомлення про призупинення (ст.54), тривалості призупинення (ст.55), відшкодування збитків імпортеру і власнику товарів (ст.56), права на інспектування та інформацію (ст.57), посадових дій (ст.58), засобів захисту (ст.59), ввезення незначної кількості товарів (ст.60).

Угода TRIPS вимагає, щоб країни-члени передбачали кримінальні процедури і покарання (ст.61), які б застосовувались принаймні у випадках навмисної підробки торговельних марок або порушення авторського права, здійснюваних у комерційних масштабах, і щоб вони надавали такі правові засоби, як тюремне ув’язнення, грошові штрафи, накладення арешту, конфіскацію і знищення контрафактних товарів і будь-яких матеріалів та знарядь виробництва, які переважно використовувались при вчиненні правопорушення.

Коли ж в одних членів СОТ виникають суперечки з іншими, зокрема щодо можливості ефективного захисту прав інтелектуальної власності, вони на окремих етапах мають можливість подавати свої скарги й вирішувати їх через спеціальний механізм врегулювання спорів. Вказані процедури засновані на обов’язковій юрисдикції в рамках СОТ, що має досить вагомі засоби забезпечення виконання вимог, а в разі доведеного факту невиконання вимог передбачає застосування компенсаційних заходів на користь постраждалої сторони. Цей комплекс заходів спрямований на підтримку інтелектуальної власності, творчості та інновацій, а також сприяння розширенню багатосторонньої торговельної системи.

Стрімкий розвиток цифрових технологій і глобальних телекомунікаційних засобів, надаючи багато зручностей і вигід, водночас створив таку ситуацію, коли авторське право і суміжні права виявилися уразливими відносно зловживань і порушень у рамках всесвітньої мережі. У відповідь на зростаючу погрозу порушень у рамках всесвітньої мережі світовим співтовариством у галузі авторського права і суміжних прав у грудні 1996 року було прийнято два договори: Договір про авторське право (ДАП) і Договір про виконання і фонограми (ДВФ).

Зазначені договори присвячені матеріальним нормам права, але в той же час вперше з 1971 року (року останнього перегляду Бернської конвенції) спрямовані на вдосконалення і уточнення міжнародних норм, що стосуються охорони та примусового захисту авторського права. Насамперед на увагу заслуговує уточнення й роз’яснення права на сповіщення твору для загального відома (яке походить із Бернської конвенції й включає право оприлюднення творів через Інтернет), а також положення про зобов’язання щодо технічних засобів захисту, і в країнах, які їх реалізували у своєму національному законодавстві, передбачене застосування нових правових дій та створюється новий корпус прецедентного права. За його допомогою ведеться боротьба з порушенням у кіберпросторі.

1 2 34