ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ТЕМА 1. Населення в міжнародному праві.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародного права

МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів ІІІ курсу
спеціальності “міжнародне право”

Затверджено

на засіданні кафедри міжнародного права

Протокол № ___

від „__”______ 2013 р.

завідувач кафедри

___________________

О.В. Задорожній

Директор Інституту

В.В. Копійка

Київ – 2011

ВСТУП

Дисципліна «Міжнародне публічне право» викладається на IІІ курсі для спеціальності «міжнародне право» у VI семестрі в обсязі 3,5 кредитів (126 годин), в тому числі 34 годин лекцій, 34 годин семінарських занять, а також самостійна робота – 58 годин. Підсумковий контроль – іспит.

Мета дисципліни– ознайомити студентів IІІ курсу відділення «міжнародне право» з основними галузями та інститутами сучасного міжнародного публічного права, виробити навички розуміння особливостей міжнародно-правових явищ, розкрити основні напрямки розвитку міжнародного права.

Завдання дисципліни – успішне опанування студентами теоретичним і нормативним матеріалом, розвиток вміння логічно та професійно обґрунтовувати та висловлювати свою точку зору з проблематики міжнародного права, навички використання юридичних понять і категорій, що застосовуються у сфері міжнародних відносин, створення навичок міжнародно-правового аналізу зовнішньополітичних проблем.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Міжнародне публічне право» є: історичні процеси становлення системи міжнародного права та її сучасний стан, правотворча і правозастосовча діяльність суб’єктів міжнародного права.

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни «Міжнародне публічне право» є діяльність, правові процеси та явища у сфері міжнародних відносин; відповідні міжнародно-правові поняття, терміни та їх визначення, принципи та норми міжнародного права, наукові концепції, внутрішнє законодавство та зовнішньополітичні доктрини держав.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

– особливості статусу фізичних осіб у міжнародному праві;

– міжнародно-правові механізми захисту прав людини;

– сутність інституту громадянства у сучасному міжнародному праві;

– особливості статусу окремих категорій населення в міжнародному праві;

– характерні риси дипломатичного захисту;

– основні риси міжнародного кримінального права;

– особливості діяльності міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc та Міжнародного кримінального суду;

– поняття правової допомоги у кримінальних справах та міжнародного співробітництва у боротьбі з міжнародними злочинами;

– загальні питання територіального верховенства;

– види і ознаки територій з особливим міжнародно-правовим режимом;

– особливості правового режиму міжнародних водотоків;

– спеціальні питання території;

– характерні риси територіальних спорів;

– міжнародну судову практику з питань населення та територіального верховенства.

Студент повинен вміти:

– готувати довідки та рекомендації з питань міжнародного публічного права для органів державної влади України;

– використовувати набуті знання у професійній юридичній діяльності

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.Нормативна навчальна дисципліна «Міжнародне публічне право» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності «міжнародне право» напряму 6.0304 – «міжнародне право».

Зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Навчальна дисципліна «Міжнародне публічне право» є нормативною для всіх студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційною програмою бакалавра за напрямом 6.0304 – «міжнародне право». При її вивченні студенти повинні спиратися на знання, навички та вміння, отримані при вивчені дисциплін історико-правового, теоретико-правового, порівняльно-правового та міжнародно-правового циклів. Навчальна дисципліна «Міжнародне публічне право» вивчається студентами ІV курсу відділення «міжнародне право» впродовж двох семестрів.

Система контролю знань та умови складання іспиту.Навчальна дисципліна «Міжнародне публічне право» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 3 змістовних модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: виконання студентами завдань на практичних заняттях, оцінювання домашніх самостійних завдань, виконання модульних контрольних робіт.

Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи.

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою. Студент може отримати максимально 45 балів за усні відповіді на семінарських заняттях та завдання для самостійної роботи, 15 балів за модульні контрольні роботи та 40 балів під час складання іспиту.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1 – 34– «незадовільно» зобов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35 – 59– «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60 – 64– «задовільно» («достатньо») ;

65 – 74– «задовільно»;

75 – 84– «добре»;

85 – 89– «добре» («дуже добре»);

90 – 100– «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100		відмінно
85 – 89		добре
75 – 84
65 – 74		задовільно
60 – 64
35 – 59		незадовільно
1 – 34

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ У ПЕРШОМУ СЕМЕСТРІ:

№ п/п	НАЗВА ТЕМИ	ГОДИНИ
		лекц	семін	самост	контр
Перший семестр
	Населення в міжнародному праві				*
	Територія в міжнародному праві				*
	Всього годин у семестрі

* – модульна контрольна робота

ТЕМИ ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРІВ І
ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА 1. Населення в міжнародному праві.

Лекція 1. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи(2 год.).

1. Поняття міжнародної правосуб’єктності.

1.1. Поняття міжнародних правовідносин (учасник міжнародних правовідносин – суб’єкт міжнародного права). Міжнародні правовідносини і міжнародна правосуб’єктність в МП та внутрішньодержавному праві.

1.2. Поняття і основні риси суб’єкта МП.

2. Фізична особа як суб’єкт МП.

2.1. Становлення фізичної особи об’єктом і суб’єктом МП.

2.2. Аргументація «за» і «проти» міжнародної правосуб’єктності індивіда.

2.3. Формування інституту і доктрини міжнародної правосуб’єктності фізичної особи в ІІ-й пол. ХХ ст. (зв'язок з галуззю прав людини).

3. Міжнародна відповідальність індивідів.

Семінар 1. Статус фізичних осіб у міжнародному праві та права людини (2 год.).

1. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

1) В чому полягають особливості правоздатності, дієздатності та деліктоздатності індивіда за міжнародним правом?

2) Визначити функції та структуру міжнародного права захисту прав людини та основних свобод.

2. Ознайомитись з працями: 1) Мицик В.В. Полеміка стосовно викладання теми «Про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи» слухачам юридичних ВНЗ і факультетів // Український часопис міжнародного права. Спецвипуск: Проблеми викладання міжнародного права, 2013. – С. 102-111; 2) Ковлер А.І. Індивід як суб’єкт міжнародного права (повернення до дискусії) // Міждародне право. Науково-практичний фаховий журнал. – № 1, 2012. – С. 27-50. Сформулювати основні аргументи на користь визнання та невизнання фізичної особи суб’єктом міжнародного права.

3. Ознайомитись з рішенням Постійної Палати міжнародного правосуддя у справі «Лотос» 1927 року.

4. Проаналізувати Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., і дослідити підстави та порядок розгляду справ у Європейському суді з прав людини.

Лекція 2. Інститут громадянства у міжнародному праві (2 год.).

1. Визначення співвідношення інституту громадянства в МП та у внутрішньодержавному праві.

2. Загальновизнані норми щодо набуття громадянства. Способи набуття громадянства.

3. Принцип ефективного громадянства.

4. Джерела міжнародного права щодо регламентації громадянства.

4.1. Міжнародно-правові заходи запобігання апатризму.

4.2. Міжнародно-правові заходи запобігання біпатризму.

5. Питання громадянства в законодавстві та міжнародно-правовій практиці України.

Семінар 2. Інститут громадянства у міжнародному та внутрішньодержавному праві (2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основні галузі. – К., 2004. – С. 160-179. 2) Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М., 2008. – С. 370-373; 3) Закон України «Про громадянство України» 2001 р. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

1) З’ясувати значення термінів: населення, народ, підданство, громадянство інтеграційного союзу держав, національність юридичної особи, апатрид, біпатрид, оптація, право крові, право грунту, принцип ефективного громадянства, трансфер, філіація, натуралізація, експатріація, денатуралізація, денаціоналізація.

2) Визначити основні джерела міжнародного права щодо регламентації громадянства.

3) Проаналізувати способи набуття громадянства згідно з практикою іноземних держав та України.

4) Проаналізувати способи припинення громадянства згідно з практикою іноземних держав та України.

2. Проаналізуйте загальні принципи, що стосуються громадянства згідно із: 1) Законом України Про громадянство України» 2001 р. (ст. 2); 2) Європейською конвенцією про громадянство 1997 р. (ст. 4-5) та Пояснювальною доповіддю до неї.

3. Ознайомитись з працею: Ноговіцина Ю.О. Міжнародно-правові аспекти правонаступництва України. – К., 2006. – С. 141-159. Визначити наслідки правонаступництва України зокрема для громадянства фізичних осіб.

4. Ознайомитись з рішенням Міжнародного суду ООН у справі Ноттебом 1955 р.

Лекція 3. Фізичні особи з особливим правовим статусом(2 год.).

1. Поняття фізичних осіб з особливим правовим статусом у міжнародному та національному праві.

2. Статус іноземців у міжнародному праві та згідно з національним законодавством України.

3. Статус біженців, вимушених переселенців і переміщених осіб у міжнародному праві.

4. Статус трудящих-мігрантів у міжнародному праві.

Семінар 3. Фізичні особи з особливим правовим статусом(2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основні галузі. – К., 2004. – С. 179-195; 2) Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 1994 р. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

1) З’ясувати значення термінів: іноземець, національний режим, режим найбільшого сприяння, спеціальний режим, біженець, вимушений переселенець, переміщена особа, політичний притулок, дипломатичний притулок.

2) Проаналізувати питання статусу іноземців у міжнародному праві та згідно з національним законодавством України.

2. Ознайомитись з матеріалами: 1) Гудвин Гилл Гай С. Статус беженца в международном праве / Пер. с англ. – М., 1997. – С. 20-36, 248-264; 2) Введение в вопросы международной защиты беженцев. Защита лиц, находящихся в компетенции УВКБ / Управление Верховного Комиссара по делам беженцев. – Женева, 2005. – С. 9-11, 28-30, 63-72. 3) Міжнародний і національний захист прав людини та права біженців. Навч. посібник / за ред. Буроменського М.В. – Харків, 2004. – С. 81-114. Визначити поняття «біженець» згідно із Статутом УВКБ, Конвенцією про статус біженців 1951 р., Протоколом щодо статусу біженців 1967 р., Конвенцією про регулювання окремих аспектів проблем біженців в Африці 1974 року та Картахенською декларацією про біженців 1984 року; визначити коло осіб, які підпадають під мандат УВКБ; визначити особливості захисту палестинських біженців; з’ясувати природу принципу non-refoulement; з’ясувати принципи надання та позбавлення статусу біженця.

3. Визначити особливості статусу трудящих-мігрантів у міжнародному праві.

Лекція 4. Статус окремих категорій населення у міжнародному праві (2 год.).

Статус національних меншин та корінних народів в міжнародному праві.
Міжнародна правосуб’єктність націй (народів), що борються за незалежність.
Захист прав окремих категорій осіб за міжнародним трудовим правом.

Семінар 4. Статус окремих категорій населення у міжнародному праві (2 год.).

1. Ознайомитись з працею: Мицик В.В. Права національних меншин у міжнародному праві: Монографія. – К., 2004. – С. 24-61, 74-84, 98-111. Проаналізувати визначення понять «меншина» і «національна меншина» у документах міжнародних організацій, а також у сучасній доктрині міжнародного права; проаналізувати особливості правового захисту осіб, які належать до меншин, у рамках ООН та Ради Європи;

2. Проаналізувати Рішення MC ООН у справі про застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1996 р. (попередні
заперечення) та 2007 р.

3. Проаналізувати положення та інституційний механізм Рамкової Конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Порівняти із законодавством України про захист національних меншин.

4. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

1) Визначити відмінність між національними меншинами та корінними народами.

2) Які категорії осіб підлягають специфічному захисту за міжнародним трудовим правом? Вказати відповідні конвенції МОТ.

Лекція 5. Дипломатичний захист в міжнародному праві. Право притулку (2 год.).

1. Дипломатичний захист у міжнародному праві.

2. Територіальний та дипломатичний притулок.

3. Аналіз Проекту статей Комісії міжнародного права ООН про дипломатичний захист 2006 р.

4. Міжнародна судова практика з питань громадянства.

Семінар 5. Дипломатичний захист в міжнародному праві.(2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Проект статей Комісії міжнародного права ООН про дипломатичний захист 2006 р. та коментар до нього; 2) дисертація Святуна О.В. Захист прав та інтересів громадян в практиці органів зовнішніх зносин України. – К., 2011. – С. 46-85. Пояснити різницю між дипломатичним та консульським захистом; дати відповідь на питання, чи є дипломатичний захист правом чи обов’язком держави; визначити спеціальні принципи надання дипломатичного захисту громадянам, апатридам, біпатридам, біженцям; проаналізувати особливості консульського захисту; визначити принципи надання дипломатичного захситу юридичним особам.

2. Визначити відмінність між територіальним і дипломатичним захистом.

3. Ознайомитись із справами: 1) справа братів Ла Гранд (Міжнародний Суд ООН, Німеччина проти США, 1999 – 2001 р.); 2) справа Авени та інших мексиканських громадян (Міжнародний Суд ООН, Мексика проти США, 2003 – 2004 р., 2009 р.). Дати відповідь на питання, в чому полягали порушення ст. 36 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р. з боку США?

4. Проаналізувати зміст рішень Міжнародного Суду ООН у справі про притулок (Колумбія проти Перу, 20 і 27 листопада 1950 р.).

5. Дати міжнародно-правову характеристику казусам Дж.Ассанжа та Д.Сноудена.

Лекція 6. Категорія прав людини в міжнародному праві (2 год.).

1. Формування поняття прав людини в міжнародному праві.

1.1. Становлення індивіда «об’єктом» міжнародного права.

1.2. Формування перших норм щодо захисту особи в міжнародному праві.

1.3. Запозичення ідей про захист прав людини внутрішньодержавними правовими системами.

2. Категорія прав людини як основа галузей гуманітарного права, права міжнародної безпеки та міжнародного права прав людини.

Семінар 6. Категорія прав людини в міжнародному праві (2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Гусейнов Л.Г. Международная ответственность государств за нарушения прав человека: Монография. – К.: Ин-т государства и права НАН Украины, 2000. – 316 с.; 2) Мицик В.В. Права людини у міжнародному праві. Міжнародно-правові механізми захисту: підручник для ВУЗів. – К.: Видавничий дім «Промені», 2010. – 722 с.; 3) Права человека. Итоги века, тенденции, перспективы. — М.: Издательство Норма, 2002. – 448 С. Визначити механізм виникнення та історичного розвитку ідеї захисту прав людини.

2. Проаналізувати положення Міжнародного біллю про права людини.

3. Дати визначення поняттям: права людини, основні свободи людини, законні інтереси, міжнародне право прав людини, міжнародний захист прав людини, правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, міжнародне гуманітарне право, невідчужувані права, правові обов’язки людини, інститут міжнародного публічного права, галузь, міжнародного права.

4. Підготувати відповідь про сутність, основі ідеї та структуру роботи Х.Лаутерпахта «Міжнародне право і права людини» (1950).

Лекція 7. Формування і особливості галузі міжнародного захисту прав людини(2 год.).

1. Поняття прав людини і основних свобод.

2. Міжнародне право захисту прав людини як галузь сучасного міжнародного публічного права.

2.1. Функції міжнародного права захисту прав людини.

2.2. Структура міжнародного права захисту прав людини.

2.3. Джерела міжнародного права захисту прав людини.

2.4. Інститути міжнародного права захисту прав людини.

3. Характеристика галузей та інститутів: міжнародне право прав людини, міжнародне право захисту прав людини, міжнародне гуманітарне право.

4. Класифікація прав людини. Основні класифікації: за «поколіннями», за видами (або групами прав людини). Становлення інституту категорій осіб, що підлягають спеціальному захисту.

Семінар 7. Права людини в міжнародному праві (2 год.).

1. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

· Здійснити класифікацію прав людини.

· Здійснити класифікацію міжнародно-правових актів про права людини.

· Визначити основні міжнародні органи із захисту прав людини.

2. Ознайомитись з працями: 1) Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. – М., 1998. – С. 27-37, 93-97; 2) Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини: Джерела і практика застосування. – К., 1998. – С. 3-9, 19-31, 72-74.

3. Ознайомитись з матеріалами: 1) Антонович М.М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. – К., 2000. – С. 89-97, 229-240; 2) Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 2006 р. Проаналізувати проблему участі України в європейській системі захисту прав людини та імплементації європейських стандартів захисту прав людини в національне законодавство України.

4. Наведіть приклади відповідності та невідповідності законодавства України її міжнародно-правовим зобов’язанням в галузі захисту прав людини.

Лекція 8. Сучасна система захисту прав людини(2 год.).

1. Універсальна система захисту прав людини.

1.1. Міжнародний захист прав людини в системі ООН.

1.2. Конвенційні органи захисту прав людини.

1.3.Міжнародний комітет Червоного хреста.

1.4. Міжнародні трибунали та Міжнародні судові установи.

2. Регіональні системи захисту прав людини.

2.1. Європейська система захисту прав людини (РЄ, ЄС, ОБСЄ).

2.2. Арабська система захисту прав людини.

2.3. Африканська система захисту прав людини.

2.4. Американська система захисту прав людини.

Семінар 8. Система захисту прав людини(2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалом: 1) The European Court of Human Rights between Law and Politics. – Ed. by J.Christoffersen, M.R.Madsen. – Oxford University Press, 2011. – 236 p.; 2) Буткевич В.Г. Виклики міжнародному праву в умовах глобалізації світу //«Право України». Юридичний журнал. - № 3-4, 2012. – С. 12-50; 3) Малевич Ю.И. Права человека в глобальном мире. – М.: АСТ, 2004. – 368 с. Встановити основні тенденції в сфері захисту прав людини.

2. Дати визначення поняттям: міжнародно-правовий регіоналізм, європоцентризм, синоцентризм, регіональні підсистеми міжнародного права, Хартія для нової Європи, Копенгагенська нарада конференції по людському виміру ОБСЄ 1990 р., Пропозиція С.Болівара, “Пакт Сан Хосе”, Тегеранська конференція з прав людини 1968 р., Африканська комісія з прав людини.

3. Проаналізувати та порівняти: 1)Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.; 2) Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод 1950 р.; 3) Арабську хартію прав людини 1994 р.; 4) Африканську хартію прав людини і народів 1986 р.; 4) «Пакт Сан-Хосе» 1978 р.

4. Проаналізувати рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» (2013).

Лекція 9. Формування міжнародного кримінального права(2 год.).

1. Поняття міжнародного кримінального права. Міжнародне кримінальне право в широкому і вузькому значенні.

2. Теоретичні аспекти кримінальної відповідальності індивідів за міжнародним правом.

3. Історія становлення понять «міжнародний злочин», «міжнародна відповідальність індивіда».

4. Історія міжнародного правосуддя.

Семінар 9. Міжнародне кримінальне право як галузь МП (2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Лукашук И.И. Право международной ответственности. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 160 C.; 2) Лукашук И.И., Наумов А.В. Международное уголовное право. – М., 1999. – С. 9-18, 27-38; 3) Верле Г. Принципы международного уголовного права: учебник. – О.: Феникс; М.: ТрансЛит, 2011. – С. 56-59; 4) Блищенко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовный суд. – М., 1998. – С. 8-17; 5) R. Cryer, H. Friman, D. Robinson, E. Wilmshurst. An introduction to International Criminal Law and Procedure. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – P. 3-4. Дати відповіді на питання та виконати такі завдання:

1) З’ясувати значення термінів: міжнародне кримінальне право, транснаціональне кримінальне право, міжнародний злочин, злочин міжнародного характеру, злочин за загальним міжнародним правом, конвенційний злочин, hostis humanis generis, воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, злочини проти миру, агресія.

2) Проаналізувати історію становлення та різні концепції міжнародного кримінального права.

3) Визначити джерела і принципи міжнародного кримінального права.

4) В чому особливості реалізації та дії міжнародного кримінального права у часі і просторі?

2. Ознайомитись з працею: Международное уголовное право / Под ред. В.Н. Кудрявцева. – М., 1999. – С. 90-123. Визначити особливості міжнародно-правової відповідальності держави за міжнародні злочини та індивідуальної кримінальної відповідальності.

3. Ознайомитись з працями: 1) R. Cryer, H. Friman, D. Robinson, E. Wilmshurst. An introduction to International Criminal Law and Procedure. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – P. 165-300; 2) Гнатовський М. Злочини проти людяності у сучасному міжнародному кримінальному праві // Український щорічник міжнародного права. – 2007. – К.: 2010. – С. 170-213. Проаналізувати особливості складу міжнародних злочинів та покарання за них.

Лекція 10. Сучасна система міжнародного кримінального права(2 год.).

1. Історія створення і організаційна структура Міжнародного кримінального суду. Юрисдикція Міжнародного кримінального суду.

2. Римський статут і національне право України (Висновок Конституційного Суду України у справі про Римський Статут 2001 року).

3. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали: передумови, підстави утворення та функціонування, юрисдикція.

4. Міжнародні кримінальні трибунали для Руанди та колишньої Югославії: передумови, підстави утворення та функціонування, юрисдикція.

5. Міжнародно-правова своєрідність «гібридних кримінальних трибуналів».

Семінар 10. Сучасна система міжнародного кримінального права (2 год.).

1. Ознайомитись з матеріалами: 1) Cassese A. International Criminal Law.–Oxford University Press, 2003.–472 р.; 2) R. Cryer, H. Friman, D. Robinson, E. Wilmshurst. An introduction to International Criminal Law and Procedure. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – P. 91-118. Здійсніть порівняльну характеристику міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc за такими параметрами, як правові підстави створення та юрисдикція:

1) Нюрнберзького і Токійського трибуналів;

2) Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди та колишньої Югославії;

3) Нюрнберзького і Токійського трибуналів, з одного боку, та Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди та колишньої Югославії, з другого.

2. Ознайомитись з працями: 1) Верле Г. Принципы международного уголовного права: учебник. – О.: Феникс; М.: ТрансЛит, 2011. – С. 138-145; 2) Kriangsak Kittichaiasaree. International Criminal Law. – Oxford University Press, 2001. – 482. Визначити особливості притягнення до відповідальності за злочини в «гібридних», або «інтернаціоналізованих», судах.

3. Ознайомитись з працею: Schabas W. An introduction to the International Criminal Court. – 3^rd ed. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – P. 15-21. Дослідіть історію прийняття Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

4. Проаналізуйте 1) положення Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р.; 2) монографію Кулеби Д.І. Участь України в міжнародних організаціях. Правова теорія і практика. – К., 2007. – С.92-100. Дайте відповідь на питання, що таке принцип комплементарності і як він реалізується в практиці МКС? Визначіть особливості організаційної структури, юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, застосоване право, стадії судового процесу і міри покарання.

5. Ознайомитись з матеріалами: 1) Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від 11 липня 2001 року; 2) Кулеба Д.І. Участь України в міжнародних організаціях. Правова теорія і практика. – К., 2007. – С. 195-203. Дати відповідь на питання, в чому полягає невідповідність положень РС МКС Конституції України та які шляхи подолання проблеми, що склалася?