ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _____________ С.В.Мельничук

„____”______________ 2013 р.

ПРОГРАМА ІСПИТУ

з російської мови

Для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

„бакалавр"

Схвалено Вченою радою філологічного факультету

Протокол № 7 від „20” лютого 2013 р.

Голова ради Бунчук Б.І.

Пояснювальна записка

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень неповної вищої освіти особи, яка здобула спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Бакалавр за професійним спрямуванням Філологія («Російська мова та література») повинен мати професійні знання, бути переконаним у їх соціальній доцільності й корисності, вміти компетентно застосовувати їх у своїй професійній діяльності.

Професійні філологічні знання формуються шляхом:

− всебічного вивчення історії мови та історії літератури;

− вивчення теоретичних основ мовознавства та літературознавства, основних процесів розвитку мовних і літературних явищ;

− оволодіння методикою майстерного викладання фахових дисциплін;

− вироблення потреби постійного і всебічного нарощування цих знань у процесі своєї діяльності;

− усвідомлення явищ російської культури спеціаліст-філолог повинен сприймати в контексті світової культури.

Бакалавр з фаху «Російська мова та література» повинен мати відповідний рівень філологічної, етичної та психологічної культури, чітко сформоване філософське, економічне, політичне мислення: розумітися на проблемах ринкової економіки, соціальних, національних, історичних та демографічних процесах розвитку суспільства; засвоїти закономірності та особливості культурного розвитку людства; мати активну життєву позицію.

Рівень професійно-філологічної культури повинен мати тенденцію до удосконалення.

СУЧАСНА РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мета та завдання лексикології, лексикографії, фразеології як мовознавчих дисциплін. Семасіологія та ономасіологія. Специфіка лексичного складу мови як предмета вивчення. Лексика російської мови як система та її специфіка. Парадигматика та синтагматика. Слово та його ознаки. Лексема та семантема. Лексичне значення слова, його компоненти. Внутрішня форма слова. Основні типи лексичних значень слів. Однозначні та багатозначні слова. Регулярні типи полісемії. Омонімія, види омонімів. Паронімія. Лексична конверсія. Лексична синонімія, типи синонімів. Антоніми та їх типи. Мовні засоби вираження синонімії та антонімії в російській мові, їх стилістичне використання. Різноаспектні типи лексичних мікросистем російської мови. Стилістичні пласти російської лексики. Пласти російської лексики за походженням. Власне російська лексика. Слова іншомовного походження, їх типи. Лексика загального вжитку та спеціальна. Особливості термінологічної лексики. Жаргонізми та арго. Діалектна лексики та її різновиди. Активна та пасивна лексика сучасної російської мови. Застарілі слова: архаїзми та історизми. Неологізми і їх типи. Аспекти вивчення фразеологічних одиниць. Типи фразеологічних одиниць. Системні відношення у сфері фразеології. Словники як найважливіше джерело вивчення лексики та фразеології російської мови. Типологія словників за багатоаспектною класифікацією. Зміни в лексиці і фразеології російської мови кінця ХХ століття.

Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

· предмет, об’єкт та завдання лексикології, лексикографії, фразеології;

· основні положення праць мовознавців, які розробляли теоретичне підґрунтя лексикології, лексикографії, фразеології;

· методи та методику дослідження лексико-семантичних явищ;

· базові поняття лексикології, лексикографії, фразеології, що складають їх концептуальну основу;

· типологію лексичних і фразеологічних значень і основу системних відносин у лексиці та фразеології;

· існуючі погляди на проблемні питання лексикології, лексикографії та фразеології;

· особливості лексичної системи мови;

· основні парадигматичні групи лексики;

· специфічні ознаки слова як основної одиниці лексикології;

· типи лексичних значень;

· відмінності фразеологізма від слова, ознаки фразеологізмів, типи фразеологізмів та їхні системні зв’язки;

· специфіку функціонування у мовленні лексико-фразеологічних засобів;

· основні філологічні словники;

· тенденції розвитку лексико-фразеологічної системи російської мови;

· послідовність лексичного аналізу складових зв'язного тексту.

Студент повинен уміти:

· вільно користуватися системою знань з лексикології, лексикографії, фразеології;

· оцінювати здобутки вчених-славістів у розробці конкретних проблем лексикології, лексикографії, фразеології;

· зіставляти елементи лексико-фразеологічних систем російської та української мов;

· кваліфіковано аналізувати слова та фразеологізми, враховуючи багатоаспектність їх дослідження;

· вільно користуватися лексико-фразеологічними ресурсами російської мови у власній мовленнєвій діяльності;

· ілюструвати різні лексико-семантичні та фразеологічні явища прикладами з художньої літератури та публіцистики;

· розрізняти типи слів (багатозначні, однозначні), види лексичних значень (пряме, переносне, мотивоване, немотивоване, синтаксично зумовлене і т.д.); виділяти компоненти лексичного значення слова; розрізняти види системних зв’язків; підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, розрізняти пароніми, омоніми і т. д.;

· формувати і розрізняти лексичні мікросистеми (тематичні групи, лексико-семантичні групи, семантичні поля і т.д.);

· визначати приналежність лексики до різних стилістичних пластів, до власне російської чи запозиченої лексики з урахуванням її видів (калька, напівкалька, варваризм тощо), лексики загальновживаної чи спеціальної, активного чи пасивного запасу тощо;

· виділяти фразеологізми, визначати їх типи, підбирати фразеологічні синоніми, антоніми тощо;

· користуватися різними типами філологічних словників;

· здійснювати розгорнутий лексико-фразеологічний аналіз тексту;

· пояснювати і зіставляти положення вузівської та шкільної програм з лексикології та фразеології.