Лексичні та графічні скорочення Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів: 1. Ініціальні (абревіація)- утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на: а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗ та ін.; б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.; в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляється за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін. 2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін. 3. Частково скорочені слова - утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін. 4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. та ін. 5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін. 6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень: - крапкові: ст., див., їм. та ін.; - дефісні: з-З, б-ка, ш-т та ін.; - скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться); - нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться); - комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін. Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки). У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках. Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд.-схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С. Не можна скорочувати: 1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григорій Тютюнник); 2) псевдоніми: не Ж. Занд, а Жорж Занд, не Л. Українка, а Леся Українка, не П. Мирний, а Панас Мирний; 3) подвійні прізвища: не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як; не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша; не К. -Яценко, а Кучук-Яценко З найпоширенішими скороченнями ви зможете ознайомитися на стор. 222 підручника Українське ділове мовлення Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець.  Питання для самоперевірки 1. Що таке графічні скорочення і від чого їх слід відрізняти? 2. За якими правилами скорочуються іменники? 3. Які слова не можна скорочувати? Практичний блок Завдання 1.Прочитайте слова, поясніть уживання великих літер у складноскорочених словах та абревіатурах. РНК, СНІД, ООН, Укрголовмедтехніка, медпрактика, меддокументація. Завдання 2.Утворіть складноскорочені слова від повнозначних слів, дотримуючись моделей творення абревіатур. Санітарно-епідеміологічне відділення, Міністерство охорони здоров’я України, Організація українських націоналістів, завідувач відділення, медичний університет, медична книга, універсальний магазин. Завдання 3. Визначте графічні скорочення й абревіатури; поясніть між ними різницю. БЦЖ, медінститут, ЖЄЛ, медпрацівник, УЗД, і т.ін., обл.., ДНК, УВЧ, лікнеп, АСК. Завдання 4. Вивчіть напам’ять подані нижче скорочення aa=ana – рівними частинами, порівну ad us. int = ad usum internum - для внутрішнього уживання ad us. ext.= ad usum externum - для зовнішнього уживання ad us. propr. = ad usum proprium – для власного уживання D. = Da, detur, dentur – дай, видай D. t. d. = Dentur tales doses – дай таких доз D.S. = Da, Signa або Detur, Signetur - дай, зазнач Div. in p. aeq. = Divide in partes aequales – поділи на рівні частини Rp = Repetatur - повтори gtt. = gutta - крапля s. = sive, seu - або tabl. = tabulettae - таблетки T-ra = Tinctura - настоянка Ung. = Unguentum – мазь |