 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення 12
Методичні розробки самостійної роботи студентів
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ № 6
Тема: Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті. Мета: формувати високий рівень комунікативної культури у сфері професійного спілкування в його усній та писемній формах, виробивши навички практичного володіння мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами; здобувати знання з лексичних норм сучасної української мови; набувати вміння редагувати тексти, визначати, які норми порушено; виховувати естетичний смак. Студенти повинні: знати правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень; вміти користуватися словниками, редагувати тексти. Література: 1. Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у діловому спілкуванні: Навчальний посібник / М.В.Гуць, І.Г.Олійник, І.П.Ющук. – К.: БІНОВАТОР, 2005. – 352 с. – (Серія «Ділова людина»). 2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравелла. 3. Методичні рекомендації до курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» / Уклад. С. І. Єрмоленко. – Мелітополь 4. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум/ Т.В.Симоненко, Г.В. Чорновол – К: Академія, 2012. 5. А.М. Медвідь. Практикум з ділової української мови - К: Здоров’я, 2002 6. Г.Г. Кисіль, О.Ф. Чорногуз. Професійне мовлення медиків – К: Медицина, 2012 План 1. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. 2. Основні правила скорочення. 3. Лексичні та графічні скорочення.
Методичні вказівки: студентам слід звернути увагу на необхідність дотримання вимог лаконічного, максимально стислого письма під час укладання ділових паперів, для позначення понять чи значень користуватися загальноприйнятою системою стандартних скорочень.
Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення Під час укладання ділових паперів необхідно дотримуватися вимог лаконічного, максимально стислого письма. Для позначення понять чи значень слід користуватися загальноприйнятою системою стандартних скорочень. Розрізняють два основні види скорочень: 1. Для зорового сприйняття: лексичні (абревіатури) – складноскорочені слова, утворені шляхом вилучення частини літер, що належить до іншого складу, або з частин слів: ДНК, СНІД, медучилище, заввідділу. 2. Для вживання в усній і писемній мові: графічні, що використовуються на письмі для скороченого позначення слів: км, обл., кг. Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні скорочення не є словами і не мають граматичного оформлення й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються і читаються повністю. Графічні скорочення пишуть з крапками на кінці (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м – метр, мм – міліметр, см – сантиметр). Зберігається написання великих і малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. (Північно-Кримський) канал. Не скорочуються слова на голосний, якщо він не початковий в слові, і на ь.Наприклад: слово український може бути скорочене укр., україн., українськ. У разі збігу двох і більше однакових приголосних скорочення роблять після першого приголосного: змін. робота, відмін. навчання. У разі збігу двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний), висот., висотн. (висотний). Основні правила скорочення: 1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини: д-р (доктор), д-ри (доктори), м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.
7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський: шевченківський - шевченків, франківський - франків, і под.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський народ – грузин., народ; Бориспільський край - Бориспіл. край; Луганська область - Луган. обл. і под. Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично: Харківська область - Харк. обл.; Харківський район - Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний - калійн.; олійний - олійн.; червоний - червон.
11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий - вищ., але вища - не скорочують; учений - учен., але вчена - не скорочують; міський - міськ., але міська - не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний - торф'ян., слов'янський - слов'ян, і под.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький - грец., гуцульський - гуцул., сільський - сіл. і под.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний – закон., іменний – імен., щоденний - щоден.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний - експерим., а не експериментал., експеримент; фундаментальний - фундам., а не фундаментал., фундамент; графічний - графіч., комічний - коміч., континентальний – континент., і под.
17. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ - вид. від.; допоміжна картка - допом. карт.; умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под. В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення: без року - б. р.; без ціни - б. ц.; вихідні дані - вих. дан.; і так далі - і т. д. та под.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський - м. Кам'янець-Поділ.; місто Корсунь-Шевченківський - м. Корсунь-Шевченків. і под. Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.
19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький - греко-католиц.; фізико-математичний - фіз.-мат.; хіміко-технологічний - хім.-технол.
20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення: агролісомеліоративний - агролісомеліор., лісогосподарський - лісогосп. і под.
21. Спільнокореневі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково: карпатський - карпат., закарпатський - закарпат., прикарпатський - прикарпат. і под.
22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма - відеофоногр.; діафільм – дф.; міська державна адміністрація - міськдержадмін. і под.
23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна.
24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.; Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід,; але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл., Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря - Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.
12 |
