ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Драма Неди Нежданої «І все-таки я тебе зраджу»

Неда Неждана (Надія Леонідівна Мірошниченко) — українська поетеса, драматург, культуролог, арт-критик, перекладач, журналіст, а крім того, голова Конфедерації драматургів України, заступник голови об'єднання драматургів у Спілці письменників, член ради Дому Європи і Сходу в Парижі. Неда Неждана домоглася офіційного запровадження в Україні фаху драматурга, змін в Агентстві авторських прав. Завдяки її невтомній праці та безмежній відданості в Україні побільшало видань п'єс, з'явилися конкурси та номінації - Коронація слова, Гранослов, відкрилась спеціалізація сценаристів.

Неда Неждана– автор п’єс: «Дирижабль», «Колона черепах», «Одинадцята заповідь, або Ніч блазнів», «І все-таки я тебе зраджу», «Той, що відчиняє двері», «Казка про мовчазного Ховрашка», «Оноре, а де Бальзак?» (франко-український проект у співавторстві з О.Миколайчуком), «Химерна Мессаліна», «Передостанній суд», «Самогубство самоти», «Угода з Ангелом», «Коли повертається дощ».

П’єси Неди Нежданої, на ряду з творіннями інших авторів, створюють палітру напрямків, тенденцій та тем. Біографічна драма – один із найбільш представлених на сцені напрямків, зумовлених зміною світоглядних позицій і систем цінностей, які потребувала ревізії «культових постатей». Ці проблеми драматурги вирішували «демонтуванням» пам’ятників минулих часів, інтимізацією, олюднюванням своєрідних сакральних постатей – переважно митців.Однією з п’єс біографічного типу драми стала п’єса Неди Не жданої «І все-таки я тебе зраджу» про Лесю Українку, в якій (п’єсі) присутня тема смерті, переродження.

Неда Неждана у своїх п’єсах говорить про нереальну реальність. Її драматичним творам притаманний якийсь ефект нежданності. У творах Неди змішалися сльози, сміх, іронія. Герої Нежданої ніби вимальовані з реальних пересічних персонажів і водночас є дещо фантастичними. Одним словом, драматургія Неди Нежданої – несподівана, непередбачувана, синтез гучних «ТАК» і «НІ». З висловлених думок Н.Мірошниченко про драматургію, можна окреслити її ставлення до драматичного мистецтва, яке вона називає «азартною грою» з життям і долею, через те, що «для вдалої постановки в режисерів і акторів – за словами Неди Нежданої, – має виникнути потреба прожити твою історію – для того, щоб щось змінилося і в їхньому житті. Адже ніколи не знаєш, як усе зійдеться. І бувають ситуації, коли вже п’єси починають впливати на твоє життя і навіть гратися з тобою»

Збірник вибраних п'єс Неди Нежданої «Провокація іншості», що побачив світ у 2008 році, знайомить читача із незвичайним поглядом авторки на драматургічний текст, в якому вона ніби грає в різні епохи, стилі, жанри, адже «...у її драматургічному світі співіснують історія і сучасність, трагедія і комедія, фентезі і жорстокий реалізм».

Книга складається із передмови та шести п'єс: драматичної імпровізації «І все-таки я тебе зраджу», чорної комедії для театру національної трагедії «Той, що відчиняє двері», майже еротичної трагедії «Химерна Мессаліна», моноп'єси на дві дії зі стереоефектом «Мільйон парашутиків», трагіфарсу на 13 сходинок, одну паузу і одне падіння «Самогубство самоти» та небезпечної гри на дві дії «Коли повертається дощ».

Неда Неждана зізнається, що писати автобіографії - це не традиційно та не характерно для неї, адже їй постійно хочеться змінюватися, бути іншою. Тож ця автобіографія - це спроба себе «спровокувати» на іншість. Це, напевно, найповніша біографія авторки, її власний погляд у своє минуле із висновками та перспективами.

П'єса «І все-таки я тебе зраджу», що відкриває збірку, охарактеризована Недою Нежданою як драматична імпровізація. Це постмодерна імпровізація авторки на тему особистого життя Лесі Українки, яка руйнує стереотип пам'ятника і створює новий образ - живої, земної, лукавої жінки. Словами Драматурга у п'єсі авторка зауважує, що «...сьогоднішній сюжет - про любов і зраду, про болюче щастя найсамотнішої людини - генія», це п'єса «.про солодку принаду талановитої і безталанної жінки». «І все-таки я тебе зраджу» - це не просто інтерпретація класики, це саме той варіант історично-біографічної драми із радикальною інтерпретацією центральних постатей, яка, на думку Неди Нежданої, потужно проявилася в сучасній українській драматургії.

П’єса ставилася в Київському камерному театрі, в Луганському українському муздрам театрі, а також у кількох студентських роботах (Київ, Рівне, Херсон, Львів, Калуш).

Сюжет п’єси.Історія життя Лесі Українки від народження до смерті. Ле́ся Украї́нка ( Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; *13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинськ — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія)

Дійові особи:ЛЕСЯ (ДІВЧИНА) - Леся Українка, Драматург, НЕСТОР - Нестор Гамбарашвілі (одружився на іншій), СЕРГІЙ - Сергій Мержинський (помер від сухот), КЛЬОНЯ - Климент Квітка (чоловік Лесі Українки, одружилася у 36 років, він був молодший на 8 років), П’ЄРО - Білий Дух, АРЛЕКІН - Чорний Дух.

Цитати з тексту:ДРАМАТУРГ. Назву я вам три перетворення духу: як дух стає верблюдом, левом верблюд і нарешті, дитиною лев...

П’ЄРО. Перше кохання нагадує смак зеленого яблука, зірваного передчасно, але ми забуваємо, що найсолодші яблука — восени...

АРЛЕКІН. Невдовзі Леся їде до Криму. Там її наздогнала звістка про одруження Гамбарашвілі. До туберкульозу додається істерія...

П’ЄРО. Кохання, хоча б малого, але спокійного, щоб не боялась втратити щомить.

АРЛЕКІН. Климент Васильович Квітка був давнім приятелем родини Косачів. Юрист за освітою, музикант за покликанням.