ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА СИСТЕМА МОВИ ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК НАУКА Й СЛОВО ЯК ЇЇ ОСНОВНА ОДИНИЦЯ 1. Лексикологія як розділ мовознавства. Предмет і завдання лексикології української мови. 2. Слово як одиниця мови. Ознаки слова. 3. Поняття та слово. Слово і лексема. 4. Знакова природа слова. Виписати 5 визначень “Слова”, порівняти та прокоментувати. СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА СЛОВА 1. Лексичне значення слова. 2. Основні типи лексичних значень 3. Однозначні та багатозначні слова в сучасній українській літературній мові. 4. Багатозначність слова як тип лексико-семантичного відношення у словниковому складі мови. Структурні типи полісемії: радіальна, ланцюжкова, радіально-ланцюжкова. 5. Пряме і переносне значення слова. Основні типи переносних значень слів: метафора, метонімія, синекдоха. Вправи 105 с. 42 «Здатний. 1. Який має здібності…», 106 «Віє метелиця…», 107 «Так рано?...» с. 43 – 44. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА СИСТЕМА МОВИ 1. Лексико-семантична система мови. 2. Омонімія як лексико-семантичне явище. Омоніми в лексико-семантичній системі української мови. Внутрішні чинники омонімії (семантичний, фонетичний, словотворчий). (Див. Українська мова: Енциклопедія). Типи омонімів: лексичні омоніми (повні та неповні), омоформи, омографи, омофони. Джерела омонімії. Міжмовні омоніми. 3. Синонімія як тип лексико-семантичних відношень. Поняття про синоніми. Типи синонімів: а) за ступенем близькості лексичних значень (повні (абсолютні) та неповні (квазісиноніми); б) за внутрішньою диференціацією членів синонімічного ряду (семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні); в) за структурою (однокореневі та різнокореневі); г) за характером вживання (загальновживані, або вільні, або постійні, та контекстуальні). Синонімічний ряд, або синонімічне гніздо, і його структура. Домінанта. Функції синонімів. 4. Антонімія як тип лексико-семантичних відношень. Поняття антоніма. Принципи класифікації антонімічних слів: а) семантична класифікація (градуальні, комплементарні, векторні, координатні); б) формально-структурний поділ антонімів (однокореневі та різнокореневі); в) стилістичний поділ протиставних слів (контекстуальні та загальномовні); г) міжчастиномовна антонімія. Енантіосемія. Оксиморон, або оксюморон. 5. Паронімія в лексико-семантичній системі. Поняття пароніма. Поняття паронімічного ряду. Різновиди паронімів: морфологічні (префіксальні, суфіксальні, флективні) та різнокореневі. Словникові та контекстуальні пароніми. 6. Гіпонімія як тип лексико-семантичних відношень у мовній системі. Вправи110 «Кріпосні театри існували…» с. 44, 112 «Ой, скажи, дай пораду…» с. 45; 113 «Лелека, пейзаж…», 116 «Веселий, радісний…» с. 45, 117 «Лукавий, хитрий був дідок…» с. 46 (виконувати зі словником синонімів); 118 «Краще гірка правда…», 119 «Хто ж ти…», 120 «Численний – чисельний…» с. 46 – 47. Завдання на додатковий бал (3б.). Підготувати доповідь «Гіпонімія як тип лексико-семантичних відношень». ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ ПОХОДЖЕННЯ 1. Споконвічна українська лексика. 2. Лексичні запозичення зі слов’янських мов: а) старослов’янізми; б) лексичні полонізми; в) чеські лексичні запозичення; г) запозичення з російської мови. 3. Запозичення з неслов’янських мов: а) грецизми; б) запозичення з латинської мови; в) німецькі лексичні запозичення; г) слова французького походження; ґ) англійські лексичні запозичення; д) італійські лексичні запозичення; е) тюркізми. 4. Калькування. 5. Інтернаціоналізми. Вправи 121 «Якось однієї ночі…» с. 47 – 48, 123 «Автоматник, мазурка…» с. 49 – 50, 128 «Акваріум, глобус…» с. 51 (виконувати зі словником!) ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 1. Лексика української мови з погляду сфер вживання: загальновживана і спеціальна лексика (діалектизми; термінологічна і професійна лексика; жаргонізми й арготизми). 2. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання: активна лексика й пасивна лексика (архаїзми й історизми, неологізми). 3. Стилістична диференціація лексики: міжстильова й стилістично забарвлена лексика. Вправи 137 «Вся ця розкішна обстава поїзду…», 138 «Бранець, гусар…» с. 55 – 56, 140 «На вечірньому прузі…» с. 57. ФРАЗЕОЛОГІЯ 1. Фразеологія як розділ мовознавства. Фразеологізм як мовна одиниця. 2. Класифікація фразеологізмів (погляди мовознавців). 3. Семантичні типи фразеологізмів (звернути увагу на класифікацію В.В. Виноградова). Прислів’я, приказки, крилаті слова. 4. Явища синонімії, антонімії, омонімії та багатозначності у фразеології. 5. Джерела та етимологія фразеології. Вправи 142 «Бенеря вхопила…» с. 58, 143 «На вагу золота…» с. 59. ЛЕКСИКОГРАФІЯ (самостійно) 1. Лексикографія як розділ лінгвістики. Предмет і завдання лексикографії. 2. Поняття про словник. Основні типи словників. Тлумачні та перекладні словники української мови, їхня характеристика. Основні спеціальні словники української мови (термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, словники наголосів, іншомовних слів, фразеологічні, діалектні, синонімічні, ономастичні, зворотні, словники мови окремих письменників та ін.). Енциклопедичні словники. 3. З історії української лексикографії. МОРФЕМНА СТРУКТУРА СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 1.Морфеміка як розділ мовознавства. Предмет і завдання морфеміки. Морфотактика. Морфонологія. 2. Поняття морфеми. 3. Типи морфем. Принципи класифікації морфем: а) за значенням и функцією в структурі слова: кореневі та афіксальні, або службові, морфеми; б) за характером виявлення: сегментні, нульові і суперсегментні морфеми. 4. Корінь слова. Слова спільного кореня. 5. Афікси. Типи афіксальних морфем. 6. Словотворчі і граматичні (формотворчі і словозмінні) афікси. 7. Основа слова і закінчення. 8. Типи змін у морфемній будові слова: спрощення, перерозклад, ускладнення. 9. Морфемний аналіз слова. Вправи 148 («Верба, берег, безрідний…»), 150 («Вага, валіза, валок…»), 151 («Мислення, мильний, наступний…») с. 62. |