ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Пізнавальні прийоми і форми наук.досліджень

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні. Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експерим. діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей. До пізнавальних прийомів належать: моделювання, ідеалізація, абстракція, узагальнення, уявлений єксперимент. Моделюванням називають метод дослідження об'єкта, процесу, явищ на моделях. Модель у широкому розумінні - це матеріальне або розумове уявлення об'єкта дослідження в образі більш доступ­ному і сприятливому для вивчення, ніж сам оригінал. Ідеалізація є пізнавальним прийомом, у процесі якого дослід­ник в думках конструює так званий ідеальний об'єкт, якого немає в дійсності. Абстрагування - метод наукового пізнання, суть якого полягає у виділенні кількох ознак або властивостей об'єкта, що досліджуєть­ся, при означеному розумовому відключенні інших властивостей, зв'язків і відносин предмета. Суть уявного експерименту полягає в тому, що за допомогою тільки уявного об'єкта дослідження розглядається в «чистому виг­ляді» незалежно від конкретної форми його взаємодії з навколишнім світом. Важливою перевагою уявного експерименту пе­ред реальним є те, що в уяві можна проводити такі уявні експери­менти, проведення яких у дійсності неможливе.

20 Філософські принципи наукового досл.

Філософія розробляє визначені універсальні моделі реальності, крізь призму яких вчений дивиться на предмет дослідження, вибирає загальні пізнавальні засоби – категорії, принципи, поняття і т.д.Вплив філософських принципів на процес наукового дослідження завжди здійснюється не прямо і безпосередньо, а складним опосередкованим шляхом – через методи, форми і концепції.Принципи філософії реально функціонують у науці у вигляді загальних регулятивів, універсальних норм, що утворять у своїй сукупності методологічну програму самого верхнього рівня.

Найбільш древніми філософськими принципами є: діалектичний і метафізичний.Але філософські принципи не вичерпуються двома названими. До їхнього числа також відносяться аналітичний (характерний для сучасної аналітичної філософії), інтуїтивний, феноменологічний, герменевтичний (розуміння).

Діалектика (грец. dialektike – веду бесіду, суперечку) – вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання і заснований на цьому вченні універсальний метод мислення і дії. Метафізичний спосіб мислення мав об’єктивну основу своєї появи – необхідність пояснення подробиць, окремих елементів (сторін) цілогоДаний спосіб правомірний і необхідний у життєвих справах, на рівні здорового глузду і розуму – скрізь, де не потрібно брати предмет у розвитку і у всіх його зв’язках і відносинах.

21Загальнонаукові методи досліджень

До загальнонаукових методів дослідження відносять методи, що використовуються в окремих галузях науки та на окремих етапах дослідження. Вони поділяються на емпіричні, емпірико-теоретичні та теоретичні. Такий поділ загальних методів дослідження пов´язаний з існуванням двох рівнів пізнання світу: емпіричного, пов´язаного з чуттєвим знанням людини (через відчуття, сприйняття, уявлення), і теоретичного, пов´язаного з науковим знанням теорії (через вивчення теоретичних надбань в різних галузях науки). Емпіричне пізнання дає основу для теоретичного і навпаки. Наприклад, для формулювання певних теоретичних узагальнень (висновків) спочатку необхідний збір інформації, який відбувається емпірично. Далі дослідник, спираючись на відповідні дані, що мають емпіричний характер, опрацьовує їх аналітично і видає систематизовані результати у вигляді певної теорії.

22.Конкретно-наукові методи (КНМ) - ті, що застосовуються в ок­ремих науках або у кількох близьких між собою наукових дисциплі­нах. Вони поділяються на дві групи: міждисциплінарні і спеціальні.

Міждисциплінарні методи - це методи, які можуть використо­вуватись у кількох пов'язаних генетично чи об'єднаних спільністю об'єкта дослідження науках. Наприклад, в економічній науці і еко­номічній географії - балансовий метод, у географії, економіці, гео­логії і біології таким є метод польових досліджень чи картографіч­ний. Розглянемо деякі з них.

Метод польових досліджень (МПД) використовується для безпо­середнього вивчення об'єкта в натурі (вивчення в терені) шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвитку. В економіці це найчастіше буває при маркетинговому дослідженні сільськогосподарських, промислових, транспортних підприємств, закладів сфери послуг або первинних форм територіального зосере­дження суспільства - населених пунктів, промислових кущів чи вузлів, агропромислових елементарних комплексів, елементарних систем розселення тощо.

Існують різні способи застосування МПД: суцільний, вибірко­вий, маршрутний, т.зв. «спосіб ключів». Останнє передбачає дослі­дження типових (репрезентативних) ділянок і поширення результатів дослідження на більший регіон.

Застосування МПД передбачає такі етапи:

1) початковий (попередній, підготовчий) - вивчення джерел інформації про досліджуваний об'єкт (фондових, архівних, літера­турних, картографічних тощо) і формування попередніх ідей, про­блем, гіпотез тощо;

2) власне польовий - збір матеріалів і первинної інформації, уточ­нення існуючих відомостей, попереднє обґрунтування гіпотез, пе­ревірка ідей тощо;

3) камеральний - обробка, аналіз, співставлення інформації, ви­роблення висновків тощо.

Метод аналізу аналогових об'єктів - це вивчення подібних об'єктів шляхом їх порівняння, коли знання про один із них є досто­вірним. В основі цього міждисциплінарного методу лежить інший метод (логічний) - метод порівняння.При його застосуванні теж ви­діляють два етапи:

а) визначення рис спільності між об'єктом, який досліджується, і вже відомим об'єктом. Наприклад, існує достовірна інформація про лісопромисловий комплекс Рівненської області, а нам необхідно вив­чити такий комплекс Житомирщини, який подібний до першого за набором галузей та деякими іншими рисами;

б) вивчення рис відмінності між об'єктом, який досліджується, і вже відомим об'єктом. У попередньому прикладі це може бути вста­новлення індивідуальних (відмінних) чинників, що вплинули на особливості галузевої структури і становлення особливостей тери­торіальної організації Житомирської області, відмінностей її зовнішніх функцій від таких самих функцій Рівненщини тощо.

Балансовий метод як міждисциплінарний найчастіше ви­користовується в конкретній економіці. Він визначається як група розрахункових прийомів для аналізу, прогнозування і планування розвитку динамічних систем з установленими потоками ресурсів і продукції («затрати-випуск», «виробництво-споживання», «ввезен­ня-вивезення», а в загальному вигляді - «прибутки-витрати») і де­термінованими залежностями між прибутковою і видатковою час­тинами.

В економіці визначають такі баланси: трудових ресурсів, міграц­ійний баланс, міжгалузевий баланс виробництва і споживання про­дукції, баланси палива, електроенергії, транспортний баланс, баланс прибутків і видатків населення та ін.

Наприклад, міжгалузевий баланс виробництва і споживання про­дукції певного району може розширюватися за рахунок матриць («квадрантів») вивозу продукції в інші райони і на експорт і ввезення продукції з інших районів та країн у даний район. Міжгалузеві і міжрайонні потоки продукції моделюються системою рівнянь і об­числюються за допомогою апарату лінійної алгебри.

Картографічний метод - це складання картографічних моделей (окремих карт, їх серій, атласів) і отримання нового знання шляхом їх аналізу і перетворення. Це один із найважливіших міждисциплі­нарних методів, що широко використовується в економічній гео­графії, регіональній економіці, у розміщенні продуктивних сил.

Початковим етапом методу є складання картографічних моделей - карт. Карта - це передусім носій просторової інформації (вона має інформаційну місткість), її зберігач іпередавач (канал).

Спеціальними називаються методи, які обґрунтовуються пев­ного наукою і використовуються головним чином у ній самій. До них належать розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, теорія ймовірностей, метод ділових ігор, метод експерт­них оцінок.

Таким чином, сучасна система конкретно-наукових методів дос­ліджень включає найрізноманітніші засоби отримання наукової істи­ни. У процесі вивчення конкретного об'єкта (-ів) найчастіше засто­совується деяка сукупність методів і прийомів, що дає змогу найпов­ніше і з оптимальними зусиллями досягнути поставленої мети.