ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Cпецифіка перекладу суспільно – політичних реалій

1 2 34

У процесі перекладу реалій потрібно враховувати ступінь невідомості позначуваного об’єкта, приділяти увагу контекстуальному перекладу, пам’ятати, що реалія може бути використана як стилістичний засіб. Правильний переклад специфічної лексики англійської мови передбачає врахування особливостей одиниць мови оригіналу, їх денотативної і конотативної семантики, структурних якостей. Стосовно перекладу реалій виконання вищезгаданого є винятково складним, адже клас реалій тісно пов'язаний з процессом використання нестандартної лексики: сленгізмів, арготизмів, вульгаризмів і жаргонізмів, що викликає різницю сприйняття залежно від конкретної мовленнєвої ситуації.

Перша умова адекватного відтворення реалій – їх глибоке знання. Перекладаючи текст з іноземної мови, який відображає національно-культурні стереотипи людських відносин, звичаїв і подій, перекладачу необхідно використовувати ресурси знання рідної мови, уявляти, як були б названі рідною мовою ті чи інші явища, якщо б вони існували в житті його народу. Коли у перекладача є правильнє уявлення про реалію та її контекстуальне використання, йому легше знайти адекватний відповідник цієї реалії в перекладі [1зорівчак реал. І переклад, 84].

Проблема перекладу реалій вважається однією з найголовніших та найскладніших у міжкультурному аспекті перекладу та дослідженнях національно-культурної специфіки мови і мовленнєвої діяльності [2 чередніченко між, 485]. Якщо мовне і культурне розмаїття сьогодні визначене як багатство цивілізації, то саме переклад працює на його збереження. Переклад виступає як засіб захисту національних мов і культур, даючи імпульси для їхнього саморозвитку і водночас вберігаючи їх від надмірного іншомовного впливу.

Як відмічає Корунець І.В, встановлення перекладацького рішення залежить від чітко визначених факторів, як мовних, так і позамовних. До них належить перш за все семантична та структурна складність одиниць національно-зумовленого лексикона вихідної мови як сфери вживання реалій. Також переклад залежить від особистості перекладача і від мети перекладу [korunets3, 158].

Реалія, як і кожне інше слово, може набути в контексті стилістичної функції, певної конотативної семантики, більш того – стати ключовим словом. Стилістична амплітуда реалії надзвичайно широка. Справа ускладнюється ще й тим, що в тексті оригіналу реалія часто сприймається як щось звичне, органічне, рідне для читачів, мовою яких написаний текст. Звідси постає дилема при перекладі: або показати специфіку і екзотику, або зберегти звичність і втратити специфіку. Це протиріччя може здолати перекладач, який добре знає культуру і традиції мови оригіналу, відчуває зображувальні можливості вписаного в текст слова і водночас глибоко опанував рідну мову [зорівчак1, 85].

У плані забезпечення міжкультурної комунікації творча діяльність перекладача має бути спрямована на збереження мовної норми рецептивної культури в перекладі та її гармонізацію з нормою оригіналу [4гнатюк, 69]

Коли реалія вживається в переносному значенні, пряме значення майже не відчувається і перестає існувати. Це так відображається на яскравості колориту, що іноді перекладач розмірковує над вживанням даного слова як синоніма до прикметника, що визначає його якість [влахов5, 30-31

При передачі експресивно-стилістичних характеристик суспільно- політичних текстів перекладач застосовує різні виразні засоби в мові перекладу. Такі прийоми використовуються перекладачами при передачі значень і емотивних характеристик національно-забарвленої лексики. Знаходячи відповідні стилістичні рішення, перекладач має на меті досягнення певного комунікативного ефекту. Тепер виникає питання, чи закінчується після знаходження необхідних засобів виразу процесс перекладу. Аналіз доводить, що ні. Коли перекладач має справу із складними текстами, він часто зіштовхується з такими проблемами, вирішити які в рамках власного лінгвістичного контексту буває неможливо. У цьому випадку потрібно звернутися до позаконтекстуальної інформації, до довідників, словників, енциклопедій. Така додаткова інформація дозволяє перекладачу уточнити його рішення [7купринов, 14-15].

До суспільно-політичних реалій належать реалії, що позначають адміністративно - територіальний устрій, населені пункти та їх частини (аррондісман, штат, область, волость, аул, форум), органи та носії влади (Сенат, Сейм, Генеральна Асамблея, Дума), політичні організації, політичні та соціальні рухи, політичні діячі (торі, хіпі, лобіст, гайдуки), звання, ступені, титули, звертання, стани, касти ( принц, князь, граф, магістр, доцент, барон) та імена історичних осіб (Натаніель Грін, Альберт Ейнштейн, Мартін Лютер Кінг) [5влахов, 55-88].

При перекладі суспільно-політичних реалій використовують такі способи перекладу, як транскрипція, транслітерація, калькування, уподібнення, дескриптивний перифраз. Наприклад, при перекладі назви організації Woodrow Wilson International Center for Scholars застосовують метод калькування та транскрипцію – Міжнародний центр вчених Вудроу Уїлсон.

Потрібно приділяти увагу топонімічним реаліям. У разі необхідності топонімічні реалії поряд з транскриптивним транслітеральним перекладом можуть супроводжуватися доповненнями і поясненнями. Наприклад: Washington, D.C – Вашингтон, округ Колумбія. Реалія baby boomers – похідна реалія від реалії Echo boom generation. Вона завдячує своєю появою нечуваному демографічному бумові 80-х років. Реалія baby boomers перекладається методом дескриптивного перифраза – батьки дітей 80-х. Gen X Dads – батьки молодих людей 90-х років. Саме молодь 90 – х прийнято називати Generation X. Це семантично вмотивоване поєднання, адже літера X вважається символом чогось незрозумілого і загадкового, яким завжди є молоде покоління для старшого. Тому при перекладі цієї реалії застосовуємо дескриптивний перифраз.

Є реалії, які традиційно транскрибуються, не зважаючи на те, що вони мають повноцінні відповідники в інших мовах. Наприклад, реалії назви адміністративно – територіальних одиниць округ, район, околія ( болг.) в перекладі українською мовою, як правило, транскрибуються, а в перекладі іншими мовами (з іншим адміністративно-територіальним устроєм) існують найближчі відповідники залежно від контексту. Реалія White House перекладається за допомогою калькування, Congress перекладається транскриптивно, реалія Capitol Hill має переносне значення і позначає законодавчу владу США, тобто відбувається дескриптивний перифраз.

Назви американських програм Social Security, Medicare and Medicaid за допомогою методу уподібнення, тобто встановлення аналогів з українською мовою – програма соціального захисту, безкоштовної медичної допомоги і программа надання медичної допомоги.

Також в наш час дуже поширеними є реалії, пов’язані із всесвітньою боротьбою з тероризмом та різноманітними терористичними угрупуваннями. Серед американських суспільно-політичних реалій в першу чергу потрібно виділити реалії, що виникли в мові після подій 11 вересня 2001 року. При перекладі реалій такого типу потрібно знаходити такі перекладацькі рішення, як транскрипція, дескриптивна перифраза, комбінована реномінація, калькування. Наприклад, при перекладі U.S. Naval Base використовуємо метод калькування – американська військово – морська база. Camp Delta перекладається за допомогою комбінованої реномінації – табір військових полонених Кемп Дельта, counterterrorism officials – за допомогою методу уподібнення – службовці з боротьби з тероризмом, 20th hijacker, fifth terrorist – калькуванням .

Іншою особливістю журнальної лексики є використання абревіатур, часом без пояснення з урахуванням їх відомості широкому загалу. Таке загальновідоме скорочення в Америці, як CARE (Cooperative for American Relief to Everyone), при перекладі може бути подане у вигляді скорочення повного варіанта перекладу, але в дужках сам повний варіант має бути обов’язково зазначений. Тобто CARE буде перекладатись як ОАБТ (Об’єднане Американське благодійне товариство).

Але перекладатися будуть не всі скорочення, через те, що деякі скорочення мають відповідник в мові перекладу і не потребують додаткового пояснення, наприклад AIDS – СНІД, необхідність розширювати текст перекладу за рахунок пояснення є зайвою. Так само буде робитись переклад реалії FBI – Federal Bureau of Investigation – ФБР – Федеральне бюро розслідування, додаткове пояснення можна не давати, адже це скорочення є відомим і його часто можна зустріти не лише в засобах масової інформації, але і в сучасній художній літературі та в кінофільмах.

Необхідно також стежити за відповідністю перекладу і офіційно визнаних варіантів назв суспільних та громадських організацій в українській мові. Наприклад, Department of Homeland Security – Міністерство внутрішньої безпеки. Назви організацій перекладаються переважно способом утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже існують в мові, тобто методом калькування. Тому реалія в даному випадку має офіційно-визнаний варіант перекладу.

Перекладач – посередник між автором оригіналу і читачем перекладу [5влахов, 114-115].

Труднощі перекладу реалій пов’язані зі ступенем їх поширеності і частотності вживання у мові оригіналу. Зрозумілість нестандартної лексики навіть для носіїв мови оригіналу залежить від ступеня їх вжитку і сфери використання. Проблема складності у перекладі суспільно – політичних реалій вирішується за допомогою комунікативної ситуації та достатнього запасу фонових знань, які мають бути обов’язково наявні у свідомості учасників комунікації і значною мірою визначають зміст висловлювання. Перекладачу при роботі з реаліями потрібно знати культуру соціуму, в якому функціонує та чи інша реалія, і вміти враховувати специфіку перекладу відносно його цілей, реципієнтів і основної ідеї журналу чи газети, зі шпальт якої береться оригінальний текст, адже професійну компетенцію перекладача складають не тільки теоретичне та практичне володіння мовою, й цілий ряд екстралінгвістичних факторів

Список використаної літератури:

11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23

17. Мороз А.А. Реалія як об’єкт лінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104

12. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990. – С. 23-24

9. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект. // Іноземна філологія. – Львів., 1994. – С. 106-107

14. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. – М.: Международные отношения, 1976. – С. 148-150

21. Россельс Вл. Перевод и национальное своеобразие подлинника. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 169

24. Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – С. 78-79

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии). // Мастерство перевода. – М., 1970. – С. 433-454

оксфордським “ A glossary of later Latin to 600 A.D.

20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. – С. 45

26. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

7. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – С. 18-93

28. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250-251

19. Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалий США. //Вест. Моск. Ун-та, 2000. – С. 19

7. Raymond Chandler. Killer in the Rain, 1935. – 21с. – Доступний з: < http://ae-lib.org.ua>

6. Раймонд Чандлер. Убивство під час дощу. Переклад Олексія Барієва, 1989. – 22с. –

Доступний з: http://ae-lib.org.ua

8. DICTIONARY ABBYY Lingvo x3 – Доступний з: <http://www.lingvo.ru>

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М., 1975.

3. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1980.

4. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Л., 1989.

5. Кияк Т.Р., Науменко А.М. Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). – Вінниця, 2006.

7. Швейцер А.Д. Семантико-стилистический и прагматические аспекты перевода // Иностранные языки в школе. – 1971. – №3.

§ Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290

§ Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

§ Чередниченко О. І. Про мову і переклад. – К.:Либідь, 2007.С. 170-176, С. 186-192

§ 1. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. На матеріалі англомовних перекладів української прози – Львів: Видавництво при Львівському державному університеті. 1989. – 216 с.

§ 2. Чередниченко О.І. Міжкультурні аспекти перекладу // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. – 485 с.

§ 3. Korunets I.V. Theory and practice of translation. – Vinnytsya: Nova Knyha Publishers, 2001. – 448р.

§ 4. Гнатюк Н.Г. Ономастичні реалії в міжкультурному аспекті перекладу англомовних текстів Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових праць. Відп. ред. Н.М. Корбозерова.– 2003 – Вип.9.

§ 5. Влахов С. Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Высшая школа, 1986.- 416с.

§ 7. Крупнов В.Н. Пособие по социально – политической и официально – деловой лексике. – М.: Высшая школа, 1984. – 248c. Надійшла до редакції 19 лютого 2007 р.

1 2 34