ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Розділ I. Визначення реалій,їх структура та кваліфікація

12 3 4

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

Кафедра іноземних мов та перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з курсу юридичного перекладу

на тему: «Переклад реалій в англійській мові»

Студентки IV курсу

Денної форми навчання

Ничипорук

Вікторії

Юріївни

Науковий керівник:

Доцент,

кандидат юридичних наук

Горохова І.М

Реєстр № _______

«____»_________2011 р.

Київ - 2011

Вступ……………………………………………………………………....……….3

І.Визнвчення реалій, їх структура та класифікація ……………………...….….5

1.1.Визначення реалій;……………………………………………….…...…5

1.2.Структура реалій;……………………………………….........................7

1.3.Кваліфікація реалій….………….……………………………………….9

II.Мовні реалії, способи та проблеми їх перекладу……………………………………………………………………..…..13

2.1 Мовні реалії;……………………………………………………...…….14

2.2.Способи перекладу реалій;…………………………………………….16

2.3.Проблеми перекладу реалій…………………………...………………18

III. Особливості перекладу реалій………………...……………...…………….14

3.1Особливості перекладу реалій в контексті детективної оповіді;………………………………………………………………………14

3.2.прагматичні аспекти перекладу реалій;………………………………16

3.3.Специфіка перекладу суспільно – політичних реалій…………………………...…………………………………………...18

Висновок………………………………………………………………………….26

Список використаної літератури………………………………………..........…27

Вступ

В свій час визначний митець слова Гете сказав : «При перекладі слід зачіпати неперекладне, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову».

Переклад має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до його якості .

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об'єктом цього дослідження.

Переклад реалій – це частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць.

У перекладознавчих працях слово “реалія” як термін з’явилося у 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці «О художественном переводе» (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, автор зазначає: «Це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й літературознавчих і історико - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє. усвідомити всі особливості соціальних умов історичні і географічні реалії і та ін.» [за рівчак статус, с. 23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню терміна реалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [мороз, с. 104 ]. Також, термін «реалія» зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова 1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної лексики, де дослідник пише: «Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова, що позначають національно-специфичні реалії» [комиссаров, с. 23] .

У 1952 році Л. Соболєв уперше дав визначення терміна «реалія» як лексичної одиниці: «Терміном «реалії» позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів» [комиссаров, с. 24]. В українському перекладознавстві термін «реалія» вперше вживає О.Кундзіч в 1954 році у праці «Перекладацька мисль і перекладацький недомисел», підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: «Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються» [мороз, с. 104] .

У 1968 році С. Ковганюк опублікував загалом дуже цікаву книжку «Практика перевода», однак в ній цей досвідчений перекладач і перекладознавець досить поверхово, з точки зору Р.П. Зарівчака, розглядає проблему реалій, вважаючи ними «назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними» [зорівчак реаліі в худ, с. 106].

Лінгвістичну суть реалій найглибше, на наш погляд, вивчив іспаніст В.С.Виноградов у своїй докторській дисертації «Лексические вопросы художественной прозы» (1975). Серед дослідників реалій в аспекті лінгвокраєзнавства треба назвати Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які є авторами лінгвокраєзнавчої теорії слова.

Багато авторів, які займалися дослідженням реалій, дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, і використовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних до реалій слід відносити слова, що позначають «особливості державного уряду, побуту, нравів та ін.» [левицкая, с. 150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія – це «побутові і специфічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема в інших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах» [соболев, с. 290]. Вл. Россельс бачить в реаліях «іншомовні слова, які позначають поняття, предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твір перекладається» [россельс, с. 169]. Він вважає, що «реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни, яке не зустрічається в інших народах» [россельс, с. 169].

Дуже стислу дефініцію реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями «слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існують в практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові» [бархударов, с. 78]. Далі він розвиває цю дефініцію шляхом переліку можливих «предметів матеріальної та духовної культури», наприклад, «страви національної кухні», різноманіття «народного одягу та взуття», «народні танці», «політичні заклади і суспільні явища» та ін. [бархударов, с. 79].

Але на наш погляд, найглибше цю перекладознавчу категорію, а саме реалії, опрацьовували болгарські перекладознавці – С.Влахов та С.Флорин. Вони є авторами книги «Непереводимое в переводе» (1980), і, як ми вважаємо дали найточніше визначення реалій: «Це слова і словосполучення, що називають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого» [влахов, с. 438].

Окрім цих болгарських вчених проблемами перекладу реалій також займалися А.В. Федоров, Л.Н. Соболєв, В.Н. Коміссаров, Вл. Россельс, Я.І.Рецкер, А.Д. Швейцер, Р.П. Зарівчак, О.Ф. Бурбак, Л.С. Бархударов, А.А.Мороз та багато інших перекладознавців.

Таким чином, бачимо, що дослідженню реалій було присвячено багато праць і українських, і російських, і болгарських, і навіть іноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а з цим з'являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити, яким не було приділено досить уваги. Також, ця проблема актуальна, тому що можна винайти ті сфери дослідження реалій, які не були ще дуже добре вивчені і спробувати дослідити реалію в цих невідомих областях.

Розділ I. Визначення реалій,їх структура та кваліфікація

Визначення реалій

Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною і зрозумілою є дефиниція Влахова та Флорина: «реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу» [6влахов, c. 432].

Дуже багато вчених, перекладачів,філологів стверджували , що реалії та терміни – це одне й теж саме, але між ними є доволі велика різниця, на яку ми хочемо звернути Вашу увагу.

В першу чергу Влахов і Флорин вказують на «сходство реалии с терміном» [6,влахов c. 432]. На відміну від більшості слів, терміни позначають чітко визначені поняття, предмети та явища, звісно, що це однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу «міжнародної» лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даною історичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обох груп. [6 влахов, c. 432].

Проте, Є.К. Павлова бачить суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни – це основа наукової лексики, сфера їх вживання – спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна «національної належності»: незалежно від свого походження, він – набуток всього людства, яке користується ним, як своєю «законною» власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, «як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так (але порівняно рідко), що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла» [19павлов, c.9].

Різниця між терміном та реалією вбачається і в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження), реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: «реалії – народні слова, тісно пов'язані, головним чином, із побутом народу» [10 зарівчак, с. 38].

При зіставленні цих понять (термін – реалія), таких близьких і з цим самим таких несхожих, виявляються деякі характерні риси реалій як своєрідної лексичної категорії.

Структура реалій

У структурному плані розрізняються:

1. реалії-одночлени: укр. вечорниці, кобзар;

2. реалії-полічлени номінативного характеру: укр. троїста музика;

3. реалії-фразеологізми: укр. лоби забрити, стати під вінок.

Крім того, з погляду перекладацької практики пропонується розмежовувати явні i скриті (приховані, потаємні) реалії.

Слова-реалії останнього типу начебто мають відповідники в мoвi перекладу, але співвідносні поняття в позамовній дійсності дуже відрізняються мiж собою, тому беззастережна підстановка їхніх позначень, що мають piзнe художньо-стилістичне забарвлення, може спричинити додаткові труднощі для розуміння вихідного змісту. Очевидно, справа не стільки у предметно-логічних відмінностях міжмовних відповідників слів типу калина, піч, рушник, тополя тощо, скільки у відсутності в них аналогічних символічних функцій. Саме властиві українській мові символічні функції роблять ix прихованими, або, точніше, асоціативними реаліями, які не мають прямих аналогів у інших європейських мовах. Проте icнує можливість передавання цих реалій за допомогою різних типів синонімічних, гіперонімічних або ситуативних відповідників. Наприклад, відносним відповідником української асоціативної реалії калина може виступати англійська лексема cranberry (журавлина), яка вживається в літературі з конотативною семантикою дівочої цнотливості й червоної барви.

На питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей. Вайсбурд , наприклад, вважає, що «поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями» [7влахов, с. 18]. Але більшість інших вчених говорять про «слова» – «лексичні одиниці», і тільки інколи додають «словосполучення» [7 влахов, с. 18]. Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов і С.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку «і словосполучення» означає, що до реалій можна віднести номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне «слово» номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів'я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення.

Класифікація реалій

Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути класифікацію реалій. На наш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд:

1. Поділ за предметною ознакою.

2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності).

І.Предметна ознака

1.1. Географічні реалії:

– Найменування об'єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології:

степ (steppe), прерія (prairie), сопка (knoll, hill), солончак (saline,salt march) торнадо (tornado);

– Найменування географічних об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини:

крига (ice), арик (aryk, irrigation ditch);

– Найменування ендеміків:

снігова людина (snowman), сосна (pine), секвоя (redwood, sequoia).

1.2. Етнографічні реалії:

– Побут:

· їжа, напої, побутові заклади та інші:

чебуреки (cheburek), кумис (koumiss), ель (ale), сидр (cider); таверна (tavern), бістро (bistro), сауна (sauna).

· одежа (включно, взуття, головні убори і прикраси):

кімоно (kimano), сарі (sari), рукавички (gloves),сомбреро (sombrero).

· житло, меблі, посуд та інше обладнання:

ізба (izba, peasants, log, hut), юрта (iurt, yurta), дівчача (virgin, maidenlike), горниця (chamber), амфора (amphora), кубишка (moneybox, piggybank).

· транспортні засоби та водії:

рикша (ricksha), ландо (landau), ямщик (coachman), гондольєр(gondolier).

· інше:

сакви (saddle bag), махорка (makhorka), будинок відпочинку (resthouse), путівка (pass, permit) кізяк (dung, droppings).

– Праця:

· люди праці:

передовик (foreman, leader, pioneer, advanced man) бригадир (brigadier), фермер (farmer), грум (groom), консьєржка (consierge).

· знаряддя праці:

мачете (machete), бумеранг (boomerang), лассо (lasso),

· організація праці (включно господарства):

колгосп (collective farm), ранчо (ranch), гільдія (guild).

– Мистецтво і культура:

· музика і танці:

козачок (kosachok), гопак (hopak), блюз (blues), тарантела (tarantella).

· музичні інструменти та інше:

балалайка (balalaika), тамтам (tom-tom, tamtam) кастаньєти (castanets).

· фольклор:

сага (saga), билина (bylina), частушки (chastushka)

· театр:

кабукі (kabuki), містерія (mystery), арлекін (harlequin), каспер (kasper), петрушка (рunch).

· інші мистецтва та предмети мистецтв:

ікебана (ikebana).

· виконавці:

трубадур (troubadour), кобзар (an itinerant player on the kobza), скоморох (buffon, mery-andrew, mountebank), гейша (geisha).

· звичаї та ритуали:

коляда (Christmas carol), вендета (vendetta), конфірмація (confirmation), тамада (toastmaster, master of ceremonies), масляниця (cornival), рамазан (Ramadan).

· свята та ігри:

День перемоги (Victory Day), паска (Easter), День подяки (Thanksgiving Day), крикет (cricket).

· міфологія:

легший (wood goblin), Дід Мороз ( Santa Claus), троль (troll), валькірія (valkyr), ельф (elf, puck, sprite), гном (gnome), килим-літак (aircraft-rug), вурдалак (vampire).

· культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети:

лама (lama), аббат (abot), мормони (mormons), квакери (quaker), дервіші (dervish, calender); мечеть (mosque), пагода (pagoda), розп'яття (crucifix, cross),мани (ghosp, spectre, phantom).

· календар:

вересень (September), бабине літо (Indian summer).

– Етнічні об'єкти:

· етноніми:

гуцул (Huxul, guzul), кафр (kafr), баски (Basque), казах (Kazakh)

· прізвиська ( звично шутливі або образливі):

хохол (tuft of hair Ukrainian), кокні (Cockney), фріц (Fritz), канап (patty):

· найменування осіб за місцем проживання:

габровець (gabrovets), канака (kanaka), шоп (shop) обердинець (oberdinian).

– Міри і гроші:

· одиниці мір:

аршин (arshin), ярд (yard), пуд (pood), десятина (dessiatina), акр (acre), четверть (a quarte, a fourth), бушель ( bushel).

· грошові одиниці:

лев (Lew, lev), рубль (rouble), ліра (lyre), франк (franc), песо (peso), пенс (penny), фунт стерлінг (pound of sterling), долар (dollar).

· простомовні найменування мір і грошей:

сотка (one hundred square metres), четвертинка (quarter –litle bottle), двушка (two-copeck coin), п'ятак (five-copeck coin).

1.3. Суспільно-політичні реалії:

– Адміністративно-територіальний устрій:

· адміністративно-територіальні одиниці:

губернія (province), область (region, area), департамент (department), графство (earldom), воєводство (domain of a voivode).

· населені пункти:

аул (aul), станиця (stanitsa, village), хутор (homestead, isolated farmstead), стійбище (nomad, camp).

· деталі населеного пункту:

медіна (medina), променад (promenade), ларго (largo), ряд (row,line).

– Органи та носії влади:

· органи влади:

народні збори (nation meetings), сейм (the Seym), рада (council, board) муніципалітет (municipality), верхня палата ( chamber)

· носії влади:

канцлер (chancellor), лорд-мер (lord mayor), гетьман (hetman), хан (khan), цар (king,czar).

– Суспільно-політичне життя:

· політична діяльність та діячі:

більшовики (Bolshevik), ку-клукс-клан (ku Klux klan), торі (torry).

· патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):

Партизани (partisan, guerrilla fighter), карбонарії (carbonarist), західники (, esterns),слав'янофіли (slavophil).

· соціальні явища та рухи ( і їх представники):

бізнес (business), пабліситі (publicity), НЕП (NEP), лобі (lobby), хіпі (hippie,hippy).

· звання, титули, звернення:

бакалавр (bachelor), князь (prince), принц (prince), містер (mister), сер (serr), мадам (madam).

· заклади:

загс (registry office), золотий стіл (golden table), торгпредство (trade delegation).

· учбові заклади і культурні установи:

коледж (colledge), ліцей (lyceum), кампус (trunk,building), аула (aula)

· стани та касти ( і їх члени ):

дворянство (nobility, gentry, nobles), купечество (merchant class), дворянин (nobleman), самурай (samurai), мужик (muzhik, man).

· станові знаки і символи:

Червоний прапор (red pore), півмісяць (half moon), свастика (swastika, fylfot).

– Військові реалії:

· підрозділення:

легіон (legion), фаланга (phalanx), табір (camp), орда (horde).

· зброя:

арбалет (arbalest, crossbow), мушкет (musket), ятаган (yataghan), таран (battering ram), фінка (finnish knife).

· обмундирування:

шлем (slam), кольчуга (chain mail, hauberk), кітель (single-breast military or naval jacket), бушлат (pea jacket).

· військові службовці і командири:

отаман (otaman, hetman), сотник (sotnik).

Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення по місцю стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [7,влахов с. 65-67].

ІІ. Місцева ознака

В площині однієї мови:

· свої реалії – це більшою частиною слова даної мови:

хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском), ель=ейл (ale – світле англійське пиво).

· чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об'єктів, або транскрибовані реалії іншої мови:

бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник (рос.) [7, с. 67].

12 3 4