ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Ручні й механічні інструменти й методи.

1 2 3 45

Для видалення твердих надясенних і подясенних відкладень використовують спеціальні металеві інструменти з гострими ріжучими гранями, які більш-менш точно повторюють кривизну оброблюваних поверхонь. Екскаватори працюють у зоні точкового контакту, долота й напилки - на невеликих щодо плоских ділянках поверхні зуба, універсальними гачками й серповидними гладилками з різним (змінним) радіусом робочої частини можна охопити більшу частину бічної поверхні зуба. Найбільше точно адаптовані до оброблюваної поверхні кюретки Грейсі. Набір складається з 14 інструментів, призначених для обробки вестибулярно-дистальних, вестибулярно-медіальних, орально-дистальних й орально-медіальних бічних поверхонь різців й ікол (№ 1/2, 3/4, 5/6), премолярів і молярів (№ 5/6, 7/8, 11/12, 13/14).

Ручними інструментами можна зіскрібати, зрізати або сколювати різні види зубних відкладень. Робочу грань інструмента приводять у контакт із зубом у його пришийковій ділянці й обережно просувають до апікального полюса каменю. Інструмент щільно притискають до оброблюваної поверхні, потім із зусиллям (але плавно й обережно) ведуть його уздовж довгої осі зуба, намагаючись зруйнувати й змістити відкладення до ріжучого краю (оклюзійної поверхні). Робоче поле періодично очищають, промиваючи його дистильованою водою або антисептиками зі шприца з тупою голкою, з пустиря або пістолета стоматологічної установки. Якість очищення поверхні перевіряють зрительно (за допомогою стоматологічного дзеркала) і тактильно (за допомогою гудзикового, грибоподібного або звичайного зонда, маленького екскаватора). Процедуру завершують поліруванням, використовуючи ротаційні щітки, гумові чашечки й головки, пасти, смужки й т.п.

Техніка ручного видалення зубних відкладень сполучена з високим ризиком травми пацієнта й лікаря, тому необхідно строго дотримувати вимоги безпеки й ергономіки.*

Типи й розміри інструментів варто підбирати відповідно до плану процедури (групова приналежність оброблюваних зубів, їхні індивідуальні варіанти розмірів і форми, розташування зубів у дугах, характер зубних відкладень).*

Робочі грані інструментів повинні бути гострими, добре заточеними.*

Інструменти повинні бути стерильними.*

Для зниження ймовірності проковтування пацієнтом часток відкладень, що сколюють, і крові переважно мати коффердам, слюновідсмоктувач і пилосос. Останні засоби знижують ступінь забруднення інфікованими частками навколишнього мікросередовища.*

Необхідно підготувати засоби захисту очей, шкіри й одягу від інфікування й забруднення: окуляри й нагрудна серветка для пацієнта, окуляри, маску (або маска-екран), рукавички й фартух для лікаря й асистента.*

Робоче поле варто ізолювати від слини, обробити антисептиками (3%-ний розчин перекису водню, 0,5%-ний розчин етонію, 0,06%-ний розчин хлоргексидина, йодинол і т.д.).*

Потрібно бути готовим до проведення аплікаційної й ін'єкційної анестезії робочого поля (найчастіше при очищенні нижніх різців й іклів, при роботі в ділянці корінів зубів).*

Інструмент варто втримувати першим, другим і третім пальцями правої (робочої) руки, як писальне перо, опираючись подушечкою зігнутого четвертого пальця або тильною частиною долоні на стійкі зуби, або на альвеолярний відросток щелепи, або на підборіддя (безпосередньо або через пальці іншої руки).*

Для попередження травми періодонтальних зв'язок і вивихувания рухомих зубів необхідно «нейтралізувати» механічне навантаження на зуб: під час обробки зуб утримують пальцями лівої руки, прикладаючи до нього силу, протилежну по напрямку й рівну по величині «очищуючій» силі.*

Потрібно дотримувати послідовності обробки зубів й їхніх поверхонь. Спочатку одним інструментом з одного доступу обробляють всі схожі по кривизні поверхні зубів, однаково орієнтованих стосовно лікаря: наприклад, в одну групу попадають вестибулярно-дистальні поверхні нижніх лівих передніх зубів (33, 32, 31) і вестибулярно-медіальні поверхні нижніх правих передніх зубів (43, 42, 41).

Видалення зубних відкладень на нижній щелепі

1. Лікар перебуває позад пацієнта («на 12 годинах»), голова якого лежить прямо. Обробляються дистальні ділянки язичних і вестибулярних поверхонь 33, 32, 31, 41, 42, 43 зубів.

2. Лікар перебуває позаду й праворуч пацієнта («на 9 годинах»), голова якого лежить прямо. Обробляються медіальні ділянки язичних і вестибулярних поверхонь 33, 32, 31, 41, 42, 43 зубів.

3. Лікар перебуває позаду й праворуч від пацієнта («на 9 годинах»), голова якого повернена вправо. Обробляються вестибулярні поверхні 34, 35, 36, 37 зубів й язичні поверхні 44, 45, 46, 47 зубів: спочатку дистальні ділянки обох груп зубів, а потім всі медіальні.

4. Лікар перебуває в положенні «на 9 годинах». Голова пацієнта повернений уліво. Обробляються вестибулярні поверхні 44, 45, 46, 47 й язичні поверхні 34, 35, 36, 37 зубів (див.

п. 3).

Видалення зубних відкладень на верхній щелепі

1. Лікар перебуває позаду й праворуч від пацієнта («на 9 годинах»), голова якого повернена вправо. Обробляються вестибулярні поверхні 24, 25, 26, 27 і піднебінні поверхні 14, 15, 16, 17 зубів.

2. Положення лікаря «на 9 годинах». Голова пацієнта повернений уліво. Обробляються вестибулярні поверхні 14, 15, 16, 17 і піднебінні поверхні 24, 25, 26, 27 зубів.

3. Положення лікаря «на 7 годинах». Голова пацієнта лежить прямо. Обробляються вестибулярні й піднебінні поверхні 13, 12, 11, 21, 22, 23 зубів.

Апаратні методи. Для видалення твердих надясенних і всіх надясенних відкладень використовують кілька типів електричних апаратів, у яких очищення відбувається за рахунок рухів металевих наконечників, по розмірах і формі робочі частини, що нагадує, ручних скейлерів і кюреток. Апарати розрізняються залежно від природи двигунів, напрямку й інтенсивності рухів, що очищають (по ступені ефективності й безпеки застосування). На відміну від ручних апаратні скейлери не зрізують шари відкладень під натиском руки, а руйнують їхню структуру автоматичними мікрорухами, тому тиск руки на робочу частину скейлера мінімальне. Лікар повинен лише забезпечувати легкий контакт скейлера з поверхнею, під час його переміщення по зубі.

Пневматичні («звукові») скейлери працюють під дією потоку повітря, що нагнітає турбіною бормашини, або спеціального апарата. Кінчик скейлера робить кругові коливання, що очищають, радіусом 1,5 мм із «звуковою» частотою 1500-7000 Гц. При надлишковому тиску на нього коливання припиняються. Завдяки цим технічним обмеженням агресивність пневматичного скейлера відносно невисока, що дозволяє розташовувати його під будь-яким кутом до поверхні. Пневматичний скейлер можна використати для роботи на високоранимих тканинах, наприклад у підясневій ділянці. Тертя скейлера об поверхню зуба заподіює біль і може привести до ушкодження пульпи, тому робоче поле необхідно зрошувати охолодною рідиною (водою або антисептичним розчином). Вважають, що видалення зубних відкладень пневматичним скейлером - відносно повільний, але безпечний й ефективний спосіб механізованої професійної гігієни.

Ультразвукові скейлери комплектовані різними металевими насадками, які за формою нагадують серповидні гладилки (прості УЗ-насадки), кюретки Грейсі й періодонтальні зонди (періодонтальні УЗ-насадки), але мають атравматичні (закруглені) грані й вістря. Назва обумовлена високою частотою коливань насадки скейлера, що становить 1800-50 000 Гц. Коливання відбуваються під дією електричного струму, перетвореного за допомогою магнітостриктивного ефекту (цикли розширення й скорочення пакета металевих пластин або феромагнітного стрижня усередині наконечника в змінному електромагнітному полі) або п'єзоелектричного ефекту (циклічні зміни обсягу деяких кристалів у змінному електричному полі). Уз-скейлери звільняють зубні поверхні й подясенний простір шляхом механічного руйнування й зсуву щільних зубних відкладень коливною насадкою; за допомогою іригації, кавітації й турбуленції, тобто ефектів, пов'язаних з потоком рідини, що подається на верхівку коливної насадки.

Основним ефектом, що очищає, ультразвукових скейлepів є механічний вплив коливної насадки на відкладення. У магнітостриктивних скейлерах верхівка насадки робить коливальні рухи від майже лінійних до кругових, завдяки чому поверхні насадки (бічні, передня, задня) однаково активні. Зубні відкладення знімають тією частиною насадки, що краще адаптується до зони обробки. Рухи насадки п'єзоелектричних скейлерів лінійні, зворотно-поступальні: радіус дугоподібної насадки те зменшується, то збільшується, тому в те саме час активними можуть бути тільки дві її сторони (бічні грані).

На кінчик скейлера під високим тиском (до 1000 атм) подається вода, що завдяки високочастотним коливанням насичується повітрям й утворить аерозоль із високою кінетичною енергією часток й ефектом кавітації. Мікропухирці повітря вибухають, що не тільки сприяє тонкому очищенню поверхні, але й приводить до руйнування мікробних кліток.

В області верхівки насадки в потоці формується гідроакустична хвиля - виникає ефект турбуленції, завдяки чому також ушкоджуються мікробні клітки. Рідина прохолоджує й промиває робоче поле (у тому числі здійснює іригацію підясенних просторів, заміна води антисептичним розчином підсилює протимікробний ефект чищення. Інтенсивність коливань скейлера й швидкість подачі води лікар може вибирати сам.

Висока частота й більша амплітуда коливань скейлера забезпечують кращий ефект, що очищає, але обумовлюють високий ризик механічних ушкоджень тканин зуба (тріщини, відколи), періодонта (кровоточивість, розрив зубоясенного з'єднання) і реставрацій (тріщини й відколи композитних пломб і керамічних конструкцій, руйнування зв'язків між ними й зубом). У зв'язку із цим вироблені правила ефективної безпечної роботи з ультразвуковими скейлерами.*

Ультразвукові скейлери не можна використати для професійної гігієни порожнини рота пацієнтів, що страждають порушенням згортання крові, без дозволу гематолога. Для профгігієни пацієнтів з високим ризиком ендокардиту ультразвукові скейлери застосовують після прийому профілактичного курсу антибіотиків.*

При ультразвуковій обробці слина, кров і частки зубних відкладень розлітаються й навколо голови пацієнта створюється інфікована хмара, тому варто забезпечити засобами захисту лікаря й пацієнта.*

Ультразвукові скейлери не використовують для видалення м'яких зубних відкладень, для роботи в ділянці незрілої емалі й періодонта (у дітей і підлітків), для обробки імплантів. Обережності вимагає обробка тканин, прилежачих до ясен (стійкість ясен до мікротравми підвищуються після внутрісосочкової анестезії, відносно висока вона в курців). До структур подясенного простору (цемент, сполучний епітелій, ясенні й кісткові стінки кишень) варто ставитися дуже дбайливо. Їхня обробка може бути більше ефективної й менш руйнівної в руках хірурга. Реставрації й прилежачі до них зони, а також ортопедичні конструкції обробляють ручними й «звуковими» апаратними методами.*

При наявності невеликих твердих зубних відкладень використовують мінімальну частоту й амплітуду (потужність) коливань, ступінь агресивності обробки при необхідності підвищують за рахунок збільшення потоку води. Частоту коливань збільшують тільки для руйнування потужних високомінералізованних відкладень.*

Робочу частину п'єзоелектричного ультразвукового скейлера розташовують на оброблюваній поверхні таким чином, щоб довга вісь насадки була паралельна довгої осі зуба, тобто «дуга» скейлера повинна лежати на поверхні зуба. Відхилення скейлера від осі зуба підвищує агресивність кінчика скейлера, що може викликати біль і пошкодити тканини.*

Рука лікаря не робить помітного тиску на скейлер, а тільки втримує його на потрібній ділянці поверхні й повільно переміщає короткими рухами. Чим менше тиск руки на скейлер, тим менше «блоковані» його коливання, тим вище можливості тактильного самоконтролю лікаря. При електричному скейлингу (на відміну від ручної обробки) не потрібні більші механічні зусилля, тому пальці, що утримують наконечник, можуть перебувати поза порожниною рота, опора може бути на м'які тканини, краще - на підборіддя пацієнта.*

Оскільки коливання насадки ефективні у всіх напрямках і не вимагають важілеподібного силового впливу, при УЗ-обробці не потрібно приводити верхівку насадки в стартове положення над (під) зубним каменем у глибині підясенного простору. Зубні відкладення видаляють у коронково-апікальному напрямку.*

Для зниження навантаження на тканини варто заздалегідь оцінити площу обробки, щоб не зачіпати чисті зони. Оброблювану поверхню щадять, намагаються по можливості обмежити час й «кількість підходів» для обробки кожної ділянки. Раціональна схема обробки припускає «заштриховування» поверхні в 3-х – 4-х напрямках: скейлер переміщають від ясен до окклюзійної поверхні, від мезіальнї до дистальної поверхні, по діагоналях коронки.*

Якість обробки перевіряють візуально й тактильно, використовуючи періодонтальний зонд або верхівку неактивної («виключеної») періодонтальної УЗ-насадки.

Ультразвукові апарати забезпечують швидке видалення твердих зубних відкладень, але по якості обробки й ступеня безпеки вони уступають «звуковим» пристроям.

Інструменти для корекції реставрацій— це насамперед твердосплавні й алмазні бори для низкоскоростных і турбінних наконечників бормашини. Форму бора підбирають відповідно до контурів поверхні й прилежачих до неї утворень, тому для цієї роботи потрібні конічні бори у вигляді списа, стріли. Крім того, для обробки проксимальних ділянок реставраций використовуються спеціальні наконечники, у яких обертовий рух перетвориться в реципрокне, тобто зворотно-поступальне. Для таких наконечників потрібні спеціальні інструменти, схожі на напилки.

Полірування є етапом проведення професійної гігієни, що необхідний після ручного або апаратного видалення м'яких і твердих зубних відкладень для забезпечення максимально можливого очищення поверхні, згладжування її нерівностей, що перешкоджає утворенню нових зубних відкладень. Для полірування емалі зубів у професійній гігієні використовують гумові головки, ротаційні щітки й чашечки з полірувальними пастами для окклюзійних, оральних і вестибулярних поверхонь, а також поліруючі штрипси, смужки й тонкі реципрокні напилки для контактних поверхонь. Ці інструменти застосовують і для полірування відшліфованих реставрацій.

У результаті професійної гігієни поверхні, які були покриті м'якими й твердими зубними відкладеннями, оголюються. Емаль і цемент на цих ділянках піддаються демінералізації під час попереднього контакту із зубними відкладеннями, втрачають у процесі механічного чищення поверхневий шар, найбільш багатими мінералами. Для зниження чутливості тканин і попередження карієсу очищених поверхонь проводять їх ремінералізуючу терапію препаратами фтору й кальцію. Ремінералізація може здійснюватися вже на етапі чищення й полірування, якщо для цієї мети використають фторовані (до 1% Р) професійні пасти. На останньому етапі професійної гігієни на зуби наносять фторвмісний гель або лак.

Методика ручного видалення зубних відкладень:

1 .Раціональне знеболення (можна аплікаційне).

2.Антисептична обробка порожнини рота неподразнюючими препаратами за допомогою шприца або ірригація (орошения) ними. Окрема обробка ясенного краю (наприклад, перекисом водню) і міжзубних проміжків.

З.Для розм'якшення зубного каменю можна використати спеціальний препарат російської фірми „ВладМиВа" -„Белагель-Р" чи інші.

4.Обробка ясенного краю і пришийкової ділянки йодним розчином. Відкладення тоді краще видно, додатково и дезінфікується операційне поле. Для цього можна використовувати такий розчин: 12 г цинку йодистого, 40 г кристалічного йоду, 40 мл дистильованої води, 80 мл і гліцерину. Зуби, з яких видаляються відкладення, ізолюють від слини. Інструмент (який повинен обов'язково бути гострим) під час видалення зубного нальоту і каменю слід міцно фіксувати в руці у положенні писального пера.

Основні рухи - важелеподібні і зішкрібуючі, вони повинні бути плавними, нетравмуючими. Зняття зубних відкладень супроводжується поперемінно антисептичною обробкою міжзубних проміжків пародонтальних кишень. Якщо ясна добре відстають від зубів ( цього можна домогтися і штучно - ввести у пародонтальну кишеню твердіючу пасту до наступного відвідування), тоді під'ясенний зубний камінь можна видаляти за допомогою тонкого фісурного бора.

• Після видалення зубного каменю слід ретельно; зашліфувати і заполірувати тверді тканини зуба (особливої приясенні поверхні шийок та оголені кореневі поверхні) за допомогою щіточок, гумових чашечок, дерев'яних полірів, полірувальних голівок (або використовується великий кулястий тупий бор), які фіксуються в кутовому наконечнику, дисків, смужок і флосів (для бокових поверхонь).

• Для чищення міжзубних проміжків застосовують тонкі гнучкі поліруючі насадки системи EVA плоскої форми і дерева або пластмаси; очищення здійснюється за рахунок повздовжніх коливань, які передаються на робочу частину.

• За допомогою цих інструментів знімається пігментований твердий зубний наліт, плями, усуваються мілкі часточки зубного каменю і нерівності цементу, в яких гніздяться мікроорганізми. Таким чином забезпечується відбілювання коронок зубів, тверда і гладка поверхня кореня. Гумовими чашечками полірувати краще на плоских поверхнях зубів, а щіточками - на жувальних поверхнях. Працюють на малих обертах.

• Для полірування зубів використовуються спеціальні пасти, наприклад, абразивна паста „Detartrine" (ф-ма Septodont), Cleanicdent" (Hawe Neos Dental, Німеччина), „Magnasil" і Young), „Nupro"(Dentsply), „Prophylactic Past" і „Zircon-I luor Treatment Paste" (Products Dentaires, Швейцарія), Protect " і „Rembrandt" (Butler), с ерія „Proxyt RDA" (Vivadent) або набір російських паст „Полідент" (починаючи и грубозернистої - № 1, через середньозернисту - № 2 і закінчуючи мілкозернистою пастою - № 3).

1 2 3 45