 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Система водопостачання населених міст.
Існує дві системи водопостачання населених місць — централізована (водогін) і децентралізована, або місцева. За централізованої системи вода подається споживачу по трубах, за місцевою — за допомогою різної тари: відер, діжок, автоцистерн. У разі децентралізованого водопостачання існує небезпека забруднення води під час її діставання і транспортування. Вибираючи джерело водопостачання населеного пункту, враховують перспективи зростання останнього і розвиток його благоустрою. Проте вирішальний вплив на вибір вододжерела справляє кількість води у ньому. З гігієнічної характеристики джерел водопостачання випливає, що перевагу слід віддавати підземним водам, оскільки вони більшою мірою захищені шарами порід, що їх перекривають, від забруднення з поверхні. Великою перевагою таких джерел е також невеликий вміст у них мікроорганізмів і гарні фізико-хімічні властивості, що забезпечуються природним шляхом завдяки фільтрації крізь шари грунту. Це звільняє від необхідності застосовувати складну систему очищення. Крім відповідності води вимогам міждержавного стандарту, необхідно також установити, чи не буде погіршуватись її якість надалі. З цієї метою провадять санітарно-гігієнічне обстеження вододжерела: виявляють існуючі або можливі джерела забруднення, ступінь їх санітарної і епідемічної небезпеки; з'ясовують причини і ступінь забруднення джерела; визначають об'єм і програму лабораторних досліджень; установлюють межі зини санітарної охорони. Здійснюють це шляхом візуального, дослідного і анамнестичного вивчення вододжерела і навколишньої території. Виявлені джерела забруднення наносять на топографічні карти або ситуаційні плани місцевості, вказуючи відстань між джерелами забруднення і вододжерелом. При цьому дають гігієнічну оцінку джерелу забруднення за потужністю надходження забруднюючих речовин (хімічних або бактеріальних) і їх санітарною та епідемічною небезпекою для організму людини. До найнебезпечніших джерел забруднення відносяться промислові стічні води, які містять канцерогенні, радіоактивні і особливо токсичні речовини, а також джерела можливого хімічного і бактеріального забруднення: поглинаючі та всмоктувальні колодязі, поля зрошення, фільтрації, асенізації та заорювання, гноєсховища, накопичувачі побутових і промислових стічних вод, твариницькі комплекси. Для характеристики вододжерела велике значення має вивчення рівня інфекційної захворюваності населений. 3 цією метою провадиться виявлення бактеріоносіїв або осіб з інфекційними захворюваннями, факторами передачі яких може бути вода. До них належать холера, черевний тиф, паратифи, сальмонельоз, дизентерія, амебіаз, а також деякі аденовірусні хвороби. За наявності інфекційних захворювань визначають характер спалаху (число захворювань, територіальне розповсюдження) і результати епідеміологічного обстеження окремих випадків. Установлюють можливість виникнення захворювань, причиною яких могли бути такі обставини, як ремонт водопідйомного обладнання, проникнення у вододжерело талих вод або зливових стоків після сильних дощів; наявність епізоотій серед тварин у даній місцевості тощо. Виявлені джерела забруднення ліквідують і встановлюють зони санітарної охорони, тобто навколо джерела водопостачання і головних водогінних споруд визначають територію з особливим режимом, який допомагає запобігти небажаним змінам якості і кількості води. У разі використання для водопостачання поверхневих вод виділяють два пояси санітарної охорони. Межі першого поясу, або зони суворого режиму, встановлюють залежно від місцевих санітарно-топографічних і гідрологічних умов, але в усіх випадках їх розташовують таким чином: уверх проти течії— не ближче ніж за 200 м від водозабору; вниз за течією — не менше ніж за 100 м від лінії урізу води за найвищого її рівня. На території першого поясу не допускаються будь-яке будівництво, проживання людей, скидання стічних вод, купання, водопій і випас худоби, прання білизни, рибна ловля, застосування пестицидів, органічних і деяких видів мінеральних добрив. Межі другого поясу санітарної охорони річки або каналу, які слугують джерелом водопостачання, встановлюють з урахуванням можливого забруднення відкритої водойми та її здатності до самоочищення. За рахунок процесів самоочищення зменшується концентрація забруднень, які надходять у водойму, особливо патогенної мікрофлори. Встановлено, що процес відмирання патогенних мікроорганізмів у річках завершується протягом п'яти, а в умовах жаркого клімату — трьох діб. Тому верхня межа другого поясу повинна бути віддалена від водозабору настільки, щоб пробіг води забезпечив указаний термін. У зв'язку з цим у разі використання великих річок межі зони розповсюджуються на 20—30 км, а використовуючи малі річки, у другий пояс включають увесь басейн річки. На території другого поясу всі види будівництва можливі лише з дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби, з якими погоджують терміни проектування і будівництва об'єкта. Промислові підприємства, населені пункти і житлові будинки повинні бути упорядженими; господарсько-побутові і промислові стічні води, які скидають у відкриті водойми, що входять до другого поясу зони, повинні мати підвищений ступінь очищення. Забороняється забруднювати водойми і територію навколо них нечистотами, сміттям, промисловими викидами, пестицидами тощо. Використовуючи підземні вододжерела, межі першого поясу санітарної охорони встановлюють залежно від ступеня захищеності водоносного горизонту, що експлуатується, від забруднення з поверхні і гідрологічних умов на відстані від водозабору: для надійно захищених горизонтів— не менше ніж 30 м; для незахищених, недостатньо захищених горизонтів та інфільтраційних водозаборів — не менше ніж 50 м. Встановлюючи відстань межі другого поясу від місця водозабору, необхідно враховувати термін відмирання мікроорганізмів, що знаходяться у підземних водах, який становить близько 200 діб. Як показали спеціальні дослідження, за умови доброї захищеності водоносного горизонту від забруднення час відмирання мікроорганізмів скорочується до 100 діб. У зв'язку з цим розмір другого поясу коливається від 50 до 1000 м і більше.
Додаток .№2.
Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:
Розв’язування задач по темі:
1. Дати санітарно-гігієнічну оцінку якості води, визначити характер та строки забруднення, рекомендувати заходи щодо поліпшення якості води даного джерела.
Додаток №3.
Матеріали для самопідготовки студентів: а) по темі, що викладена в лекції (література, питання, завдання); ЛІТЕРАТУРНО НАУКОВА, НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА
Питання для самопідготовки студентів: 1. Дайте характеристику гігієнічному та епідеміологічному значення води. 2. Охарактеризуйте фізичні, хімічні та біологічні фактори самоочищення водойм. 3. Перелічіть основні джерела забруднення водойм. 4. Охарактеризуйте стратегію санітарної охорони водойм від забруднення. 5. Дайте характеристику системі водопостачання населених місць
б) по темі наступної лекції (література, перелік основних питань). ЛІТЕРАТУРНО НАУКОВА, НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА
Питання для самопідготовки студентів: 1. Охарактеризуйте гігієнічне та епідеміологічне значення ґрунту. 2. Дайте гігієнічну характеристику складу ґрунту та його значення. 3. Охарактеризуйте стратегію санітарної ґрунту. 4. Охарактеризуйте гігієнічне та епідеміологічне значення очищення населених місць.
|
