Освітньо-кваліфікаційні рівні та структура підготовки фахівців фізичної культури. Фізичне виховання є найпоширенішою фаховою спеціальністю, оскільки фізичне виховання є важливим чинником навчально-виховного процесу в усіх дошкільних установах, навчальних та виховних закладах різних рівнів та типів. У рамках цієї спеціальності існує кілька спеціалізацій, для прикладу — спеціалізація «Фізична підготовка у Збройних Силах», котра раніше була самостійною фаховою спеціальністю. Фізична підготовка уЗбройних Силах за своїми метою, завданнями, методами значно відрізняється від інших видів фізкультурно-спортивної діяльності. Тому для успішної роботи на посаді керівника фізичної підготовки фахівець з фізичного виховання має пройти курс підвищення кваліфікації. Основним цільовим призначенням керівника фізичної підготовки в Збройних Силах є організація фізичної підготовки особового складу військовослужбовців Української Армії, Флоту, органів внутрішніх справ та інших збройних формувань. Підготовка керівників фізичної підготовки для Збройних Сил може здійснюватися на військових відділеннях вищих навчальних закладів. Структура діяльності керівника фізичної підготовки зводиться до забезпечення фізичної готовності військовослужбовців і особового складу правоохоронних органів до оволодіння зброєю, бойовою технікою та ефективним їх використанням; перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень в екстремальних ситуаціях. Керівник фізичної підготовки здійснює: 1. планування і організацію фізичної підготовки і спортивної роботи; 2. організацію спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців у відповідності з нормативними вимогами; 3. додержання встановленого мінімуму рухової активності, зокрема не менше 4 год. занять фізичною підготовкою на тиждень; 4. забезпечення додаткових можливостей для занять фізичною культурою і спортом в режимі дня; 5. здійснення контролю за станом фізичного розвитку та рівнем фізичної підготовленості військовослужбовців; 6. сприяння виховному процесові та розвитку морально- вольових якостей військовослужбовців; 7. розробка комплексів вправ та програм індивідуальних і групових занять з фізичної підготовки. Рекреація і оздоровча фізична культура є спеціалізацією у рамках фахової спеціальності «Фізичне виховання», яка також спершу була самостійною фаховою спеціальністю. Основним цільовим призначенням спеціаліста з рекреації і оздоровчої фізичної культури є відновлення і зміцнення здоров'я. Основними засобами рекреяції є фізичні вправи помірної інтенсивності, здоровий спосіб побуту, праці та відпочинку і використання оздоровчих сил природи: сонця, води, повітря. Ці фактори, при умілому використанні, можуть так або інакше впливати на організм людини, викликаючи певні позитивні або негативні зрушення. Для прикладу, гірське повітря, при достатньо тривалому перебуванні людини в середньогір'ї або високогір'ї, здатне пришвидшити пристосувальні до гіпоксії реакції організму, які призводять, зокрема, до змін у складі крові. Основним цільовим призначенням фахівця з рекреації і оздоровчої фізичної культури є зміцнення здоров'я громадян. Рекреолог може працювати в закладах охорони здоров'я, оздоровчо-профілактичних закладах, диспансерах, туристичних базах, оздоровчих клубах, спортивних установах. Структура діяльності рекреолога включає: 1. організацію та проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи і туризму; 2. проведення заходів, спрямованих на загартування, попередження захворювань; 3. здійснення контролю за фізичним станом людей та тенденціями його зміни; 4. використання природних факторів зміцнення здоров'я і покращення психофізичного, психоемоційного станів; 5. розроблення і реалізація планів рекреації трудових ресурсів з використанням засобів оздоровчої фізичної культури, природних засобів рекреації та гігієнічних факторів. Об'єктом діяльності рекреолога є особи всіх категорій і вікових груп, як здорові, так і ті, хто мають відхилення у стані здоров'я. Зорієнтованість рекреаційної роботи на зміцнення здоров'я робить її в тих або інших формах загальнодоступною. Рекреолог тісно співпрацює з лікарем, а рекреативні заходи мають залучатися в систему медикаментозного лікування та інших форм оздоровлення. З тієї причини рекреаційні заходи мають переважно індивідуальне спрямування. Фізична реабілітація — є однією з нових фахових спеціальностей у галузі фізичної культури і спорту. Основним цільовим призначенням фахівця фізичної реабілітації є організація та проведення занять з метою відновлення або заміни втрачених функцій окремих органів, систем чи організму в цілому. Місцем праці фізреабілітолога можуть бути оздоровчі заклади, лікувальні установи, диспансери, спортивно-оздоровчі бази, групи здоров'я тощо. Об'єктом діяльності реабілітолога є особи, які внаслідок певних причин (хвороба, травма) втратили морфологічну чи функціональну досконалість. До структури діяльності фізреабілітолога відноситься: 1. розробка і реалізація спеціальних відновлювальних програм та комплексів фізичних вправ для неповносправних осіб; 2. організація й проведення занять фізичними вправами із врахуванням фізичного і психічного стану пацієнта, характеру і ступеня захворювання; 3. організація лікарського і педагогічного контролю за ефективністю занять фізичними вправами; 4. використання комплексів лікувальної фізичної культури, масажу, фізіотерапії та інших методів відновлення і оздоровлення; 5. пропаганда здорового способу життя, консультування осіб, які самостійно займаються оздоровчою фізичною культурою. |