ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЛЕКЦІЯ 6. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

1. Фахові спеціальності, спеціалізації і посади фахівців у галузі фізичної культури і спорту.

2. Освітньо-кваліфікаційні рівні та структура підготовки фахівців фізичної культури.

3. Професійні характеристики фахівців фізичної культури.

1. Фахові спеціальності, спеціалізації і посади фахівців у галузі фізичної культури і спорту.

Важливою складовою життєвого успіху впродовж тривалого періоду свідомого життя людини є її професія.

Професія — це своєрідна сукупність умінь, навичок, видів діяльності, особистих захоплень та зацікавлень людини, що служить джерелом заробітку, сприяє виявленню творчих здібностей і реалізації власних та суспільних устремлінь. Число професій, яких налічується тисячі, постійно збільшується, як і збільшується кількість фахових спеціальностей і спеціалізацій.

Професія визначає місце людини у соціальній структурі й є джерелом її духовного і матеріального благополуччя.

Професія найчастіше пов'язана з освітою, колом інтересів, потребами, вона накладає відбиток на особу, її світогляд, поведінку тощо.

Спеціальність — це вузький, спеціалізований вид трудової діяльності у рамках конкретної професії, в якому людина досягла потрібного рівня підготовки, певної професійної майстерності й набула необхідного досвіду.

Спеціалізація — це той вид діяльності, у якому фахівець набув додаткових, глибоких знань, умінь та практичних навичок. Спеціалізація в конкретній спеціальності вводиться у вищих навчальних закладах на завершальних етапах навчання, або згодом, після закінчення вузу. Для прикладу:

Професія: фізична культура і спорт.

Спеціальність: олімпійський і професійний спорт.

Спеціалізація: інвалідний спорт.

Спеціальності фахівців визначаються Державним класифікатором у кожному з напрямків підготовки. Спеціалізації вводяться вищим закладом освіти відповідно до попиту на певних фахівців на ринку праці.

За напрямком фізична культура і спорт професійні кадри готуються за такими спеціальностями:

1. фізичне виховання (шифр за класифікацією — 010201);

2. фізична реабілітація (шифр за класифікацією — 010202);

3. олімпійський і професійний спорт (шифр за класифікацією - 010203).

Залежно від спеціальності та спеціалізації фахівці мають право обіймати посади, передбачені штатними розписами організацій-працедавців.

Практика показує, що абітурієнти та студенти молодших курсів навчальних закладів фізкультурної освіти мають недостатні знання про характер професійної діяльності у сфері фізичної культури, про спеціальності фахівців та зміст навчальних дисциплін, які їм доведеться вивчати.

Окремі, поверхневі знання, які майбутні фахівці отримують зі свого особистого досвіду занять спортом, формують неповні, здебільшого невірну уяву про майбутню професію. Додаткові знання черпаються у процесі спілкування з працівниками спорту, із засобів масової інформації, з окремих науково-популярних видань та інших джерел. Відтак, уявлення вступників до вищих навчальних закладів фізкультурного профілю про можливі посади, на які після закінчення навчання можна претендувати, обмежуються посадами вчителя фізкультури та тренера-викладача.

Насправді вибір професій для випускників спеціалізованих вищих навчальних закладів є набагато ширшим, а обсяг набутих ними знань та досвіду дозволяє проявити себе також у багатьох суміжних, або навіть віддалених від фізичної культури галузях. В деяких навчальних закладах проводиться, зокрема, військова підготовка та інші суміжні види професійної фізичної підготовки. У такому разі випускник ВНЗ може набути додаткову професію (наприклад — фізична підготовка у Збройних Силах).

Професійна діяльність у фізичній культурі здійснюється відповідно до законодавства про працю. Особи, які здійснюють професійну діяльність у сфері спорту, як правило, працюють за індивідуальними трудовими контрактами.

Вищі навчальні заклади фізкультурного профілю І—II рівнів акредитації (училища фізичної культури, технікуми, коледжі) готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Фізкультурні вищі навчальні заклади III і IV рівнів акредитації дають випускникам базову або повну вищу освіту і фахову підготовку на рівні «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

У процесі навчання студент вищого навчального закладу фізкультурного профілю виконує навчальний план, який передбачає оволодіння професійно важливими блоками знань, умінь, і навичок, зокрема із:

1. спеціальних теоретичних дисциплін (фізичне виховання, підготовка спортсменів, організація оздоровчо-спортивної роботи);

2. медико-біологічних дисциплін (анатомія, фізіологія, біомеханіка, фізична реабілітація, лікувальна фізична культура);

3. загальногуманітарних дисциплін (історія, філософія, естетика, економіка);

4. психолого-педагогічних дисциплін (психологія, педагогіка, педагогічна майстерність, прикладна психологія);

5. навичок науково-дослідної роботи;

6. навичок організаційно-педагогічної, спортивної і організаційної роботи;

7. підвищення рівня власної спортивної підготовленості.

Фахівець фізичного виховання повинен знати і вміти застосовувати на практиці:

1. норми раціонального рухового режиму осіб усіх категорій;

2. медико-біологічне обгрунтування використання засобів і методів фізичного виховання;

3. педагогічні і медичні методи контролю за процесом фізичного виховання і фізичної підготовки;

4. механізми розвитку фізичних якостей і формування рухових навичок;

5. особливості проведення занять фізичною культурою з особами різного віку, статі, соціального стану, фізичного розвитку тощо;

6. санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги щодо безпеки проведення занять фізичними вправами;

7. вміння надати першу медичну допомогу в разі травмування;

8. структуру і зміст управлінської діяльності в галузі фізичної культури;

9. демонстрацію техніки виконання фізичних вправ;

10. оперування нормативно-правовими знаннями в галузі фізичної культури;

11. мати достатній рівень фізичної підготовленості й володіти навичками страхування.