ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Діалогічне красномовство. Мистецтво полеміки

1 2 34

Найважливішим і найскладнішим у риторичній практиці вважається публічне ораторство. Власне, антична риторика й виникла як наука про публічну (на площах, зборах, у судах) живу промову. У пізніші часи почалося розгалуження та виникли інші види й жанри промов, розвинулося галузеве (академічне, військове, педагогічне та ін.) красномовство, збагатилося мовними засобами й специфічними технічними прийомами. Проте й досі головним випробуванням для ораторів залишається жива публічна промова перед великою аудиторією, оскільки вона багатоаспектна, відповідальна та трудомістка.

Публічне красномовство комбінує й синтезує в собі багато ознак, що простежено в таких характеристиках:

а) за змістом публічне мовлення є суспільно важливим і проблемним;

б) за формою реалізації – писемно-усне;

в) за формою мовлення воно книжно-розмовне;

г) за функціональним типом мовлення публічна промова може бути синтезом елементів усіх функціональних мовних типів: розповіді, опису, міркування, монологу;

ґ) за характером реалізації – підготовлено-імпровізаційне.

Змістом публічних промов обирають, зазвичай, дуже важливі й часто проблемні для їх вирішення питання суспільно-політичного, громадського чи виробничого життя. Це можуть бути проблеми, що потребують публічного ствердження або заперечення, аргументації чи спростування, розв’язання конфлікту та правильного вибору.

Писемно-усна форма реалізації публічної промови означає, що вся підготовча робота (задум, концепція, породження тексту: тези, положення, докази, факти, мовне вираження) фіксується на папері, тобто має писемну форму й належить тільки оратору. Цей писемний етап необхідний для того, щоб промовець сам умів викласти хід своїх думок послідовно, логічно, несуперечливо, не забувши основні думки («не загубити думку»), докладніше розібратись у власних судженнях і відчути їх вагомість.

На етапі виголошення промови підготовлений текст має стати усномовним утворенням. Тут доречна мовна імпровізація, яка буде легкою й природною, якщо промовець знатиме відшліфований і написаний текст. Якщо через поганий настрій чи з іншої причини в процесі виголошення промови не вдається гарна імпровізація, то завжди стане а нагоді написаний текст.

Отже, у публічній промові роль писемної та усної форми майже рівнозначна. Писемно-усна форма реалізації публічного мовлення надає промові книжно-розмовного характеру, що відображено в граматичній правильності, дотриманні норм літературної мови, у логічній послідовності, точності та стислості матеріалу, у доцільності добору художніх засобів. Книжний характер публічної промови залежить від галузевої сфери функціонального стилю: офіційно-ділова, виробнича, політична промова; навчальне, судове красномовство тощо.

Розмовний характер промови розкривається через її усне виголошення й використання тих мовних виражальних засобів (емоційно-вольових), які впливають на слухачів і спроможні активізувати їх сприймання та пізнавально-творчу діяльність. Основна вимога до виголошення публічної промови – це природність спілкування – безпосередній мовний контакт, звернення до слухачів та їхньої реакції, невимушеність розмови, спонтанність виникнення й виголошення думки.

Підготовчо-імпровізаційний характер публічних промов спостерігаємо в тісному зв’язку двох основних етапів – підготовчого та виконавського. На виконавському етапі імпровізація неминуча, тому що прочитаний без неї текст не стане промовою, а буде читанням. Проте імпровізація буде вдалою тільки за наявності попередньої доброї мовної підготовки.

Діалогічне (полілогічне) красномовство формується не одним промовцем, а двома або кількома. Основні його види такі: бесіда, дискусія, суперечка, диспут, нарада, прес-конференція, інтерв’ю, ділова гра, вечір запитань і відповідей, вікторина, «круглий стіл» тощо.

Діалог як вид красномовства має давню традицію. Великим майстром діалогічного ораторства був Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалось еристикою. Еристика – складніший вид, ніж монологічне красномовство, оскільки, зазвичай, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбесідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо.

Тому оратори повинні враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мовний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцінний), політологічний і соціологічний.

Еристика (від грец. егізіікоз – той, що сперечається) – це риторика діалогічного мовлення, що представлена в таких жанрах, як дискусія, полеміка, диспут, дебати.

Дискусія(від латин. discussio – розгляд, дослідження) – це обговорення певної проблеми або групи питань для досягнення істини.

Полеміка(від грец. polemikos – військовий, ворожий) – це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання. Проте якщо для дискусії головним є пошук істини за допомогою вдалої постановки та зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головне – це досягнення перемоги через зіткнення різних поглядів, утвердження власного погляду, хоч і на шкоду істині.

Диспут (від латин. disputo – досліджую, сперечаюсь) – це заздалегідь підготовлена та проведена в певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.

Дебати (фр. debates, від dеbattre – сперечатися) – це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів.

Питання

1. Які основні роди, види та жанри красномовства виокремлено науковцями?

2. Назвіть характерні риси академічного красномовства.

3. У чому специфіка парламентського та дипломатичного красномовства?

4. Які характерні риси притаманні церковно-богословському красномовству?

5. Порівняйте лекційно-пропагандистське та рекламне красномовство.

6. Що вам відомо про мистецтво полеміки?

7. Які правила, технології та вимоги еристики вам відомі?

Завдання:

а) створіть промови (7-10 хв) різних видів ораторського мистецтва (довільна тематика);

Промова до Дня перемоги(видНауково-популярні лекції :Лекція-спогад, як правило, присвячена подіям історії, учасником чи свідком яких був оратор.

Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товарищів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони ні защо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.

Вони нічого в нас не просять. Їх вже небагато лишилося в живих. Це не вони розвязували світові конфлікти, не вони грали в жорстокі політичні ігри, жертвуючи життями людей. Але це вони поклали тому край, врятували нас! І ми мусимо пам'ятати. Тому що пам'ять і вдячність – це все, що ми можемо дати нашим ветеранам. І це зробить кращими нас самих і наш світ.

І незважаючи на всі жертви та страждання День Перемоги – це світлий день. Це день, в який стало зрозумілим, що все це було не дарма, що збулися мрії, що майбутнє – у наших руках. Це день, в який відлік часу можна було б починати спочатку, бо настала нова епоха – волі, миру, можливостей. І за все це ми маємо дякувати їм – нашим ветеранам!

Вірш про ветеранів

У чомусь схожі очі ветеранів:
У них безмежне розуміння, легкий сум.
Вже на тілах загоїлися рани –
Їм крає серце рій нестримних дум…

І травень – теплий і ласкавий
Цитує радості та болю заповіт.
На честь відваги вашої і слави
Повсюди запалить бузковий цвіт.

Ростимуть і сміятимуться діти,
Що світ новий збудують з ваших мрій.
Завдячуємо вам і теплим літом
Під мирним небом швидкоплинних днів…

Лекція-репортаж є розповіддю про побачене під час екскурсії, подорожі по історико-культурних місцях рідної або зарубіжної країни, вираження про зустріч з цікавою людиною тощо. Найчастіше лекція-репортаж використовується на заняттях у групах із журналістським профілем навчання.

1 2 34