 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Методи дослідження ліворуких дітей
Чи може сам вчитель визначити провідну руку?Я вважаю, що не тільки може, але і повинен це робити саме вихователь. Існує декілька способів визначення ведучої руки: один з них — опитувальник, другий, — експериментальне тестування в діяльності при виконанні дітьми побутових і графічних дій. Не зупиняючись детально на методиці і техніці подібних досліджень, ми хочемо привести спрощений варіант тестування, запропонований співробітниками М. Г. Князевою і В. Ю. Вільдавським. Ці тести містять ігрові завдання, підібрані з урахуванням способів маніпулювання, властивих дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. При виконанні тестування вихователь повинен сісти напроти дитини (краще за столом), але не збоку. Обстановка повинна бути спокійною, доброзичливою, не слід фіксувати увагу дитини на тому, що ви визначаєте «рукість». Можна почати тестування наступними словами: «Зараз ми з тобою пограємо» або «Давай ми попрацюємо разом: я даватиму тобі завдання, а ти постарайся їх добре виконати». Всі пристосування, допомога, предмети треба покласти перед дитиною суворо на середину столу на рівній відстані від правої і лівої руки. Перше завдання— малювання. Покладіть перед дитиною лист паперу і олівець (фломастер), запропонуєте йому намалювати те, що він хоче (або може). Не квапите дитину. Після того, як він закінчить, попросите його намалювати те ж саме іншою рукою. Часто діти відмовляються: «Я не умію», «У мене не вийде».Можете заспокоїти його: «Я знаю, що це важко намалювати такий же малюнок правою (лівою) рукою, але ти постарайся», підбадьорити, що він робить все вірно. У цьому завданні враховується не тільки якою рукою дитина працює, але і при роботі якою рукою краще якість виконання малюнка. Друге завдання— відкриття невеликої коробочки, наприклад сірникової коробки. Дитині пропонується декілька коробочок (можна пофарбувати їх в різні кольори або обклеїти кольоровим папером). Завдання: «Знайди сірник в одній з коробочок». Ведучою вважатиметься та рука, яка здійснює активні рухи: закриває, відкриває, виймає сірник. Третє завдання— побудова колодязя з паличок. Ведуча — та рука, якою активніше виконуються всі дії. Четверте завдання— гра в м'яч. Потрібний невеликий (можна тенісний) м'яч, який можна кидати і ловити однією рукою. М'яч кладеться на стіл прямо перед дитиною, і ви просите дитину якомога точніше кинути його в якусь заздалегідь намічену ціль кілька разів. Ведуча — та рука, якою дитина кидає м'яч. П'яте завдання— вирізування ножицями по контуру малюнка на будь-якій листівці (вирізувати квітку, машину, Чебурашку). Ведуча — та рука, якою дитина тримає ножиці. Але буває і так, що дитина погано володіє ножицями: він просто тримає їх і активніше працює (повертає листівку) іншою рукою. В цьому випадку спробуйте попросити його узяти ножиці в іншу руку і оцініть, якою рукою завдання виконується краще. Шосте завдання— нанизування бісеру, намистинок або ґудзиків на голку з ниткою. Ведучою вважається та рука, яка виконує активний рух незалежно від того, в якій руці голка. Активний рух може здійснювати як рука з голкою, так і рука, що тримає і насаджує намистинку або ґудзик на голку. Сьоме завдання— виконання обертальних рухів при відкритті і закриванні кришок на пляшечках. Пропонують 2—3 пляшечки з кришками, що закручуються (краще з широкою кришкою). Ведуча — та рука, яка здійснює активні рухи (крутить кришку або пляшечку). Восьме завдання— розв'язування вузликів. Заздалегідь потрібно нещільно зав'язати декілька вузликів (на невеликій відстані) з шнура середньої товщини. Ведуча — та рука, яка розв'язує вузлик. Дев'яте завдання— «Побудуй з кубиків будинок, машину, фортецю». У цьому завданні оцінити провідну руку важче, ніж в попередніх, оскільки цей вид роботи діти виконують зазвичай двома руками. Тому не квапте дитину, а простежте, якою рукою частіше вона бере, укладає, поправляє кубики. Якщо ви відмітили, що дитина втомилася, треба дати йому можливість відпочити, встати, розім'ятися. При виконанні завдання не слід фіксувати увагу на тому, якою рукою малюк це робить, і, звичайно, краще тестувати дітей поодинці. Для того, щоб мати об'єктивні результати виконання кожного завдання, зручно в ході дослідження заповнювати ось такий протокол (тоді не потрібно буде все «тримати в пам'яті», згадувати) .Ще одне дуже важливе питання необхідно з'ясувати і занести в протокол: чи є у дитини родичі-лівші (брати, сестри, батьки, бабусі, дідусі). Можна зробити це в процесі бесід з батьками, можна (і навіть потрібно) поставити це питання в анкету знайомства з хлопчиком або дівчинкою в перші дні навчання. За наявності сімейної ліворукості знак плюс заноситься в графу «Ліва рука», за відсутності — в графу «Права рука». Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої в графі «Ліва рука» більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою і лівою рукою, то вибір руки для листа визначатиметься не тільки тим, якою рукою він малює і пише, але і тим, яка якість малюнка і лівою, і правою рукою. [1, с. 137-139; 3, с. 12 -13] Для точнішого визначення індивідуальних особливостей ліворуких дітей необхідно враховувати всю сукупність ассиметрій людини. Тому в сучасній психології уживається термін "індивідуальний профіль латеральності організації функцій" (ПЛО), який позначає певне поєднання сенсорної і моторної асиметрії. Для достовірного визначення ПЛО (а тим самим і виявлення можливого лівшества) розроблена методика, яка включає три групи тестів: мануальні, слухо-мовні і зорові. При визначенні моторної системи використовуються наступні тести: переплетення пальців руки; схрещування рук, або "Поза Наполеона"; аплодування; проведення вертикальних ліній. При визначенні слухо-мовної системи використовують тести "Шепіт" і "Цокання годинника". Для визначення зорової системи (визначення ведучого ока) можна використовувати тести:моргання одним оком; розгляд в підзорну трубу; проба Розенбаха; карта з діркою. [3, с.11-13] Провевши експериментальну роботу з дітьми можна зробити висновок, що на кожний метод дитина реагує по різному. Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої у графі буде більше плюсів. Таблиця 2.4
Як свідчать отримані дані, після проведеного експерименту в старшій групі 2 дитина з 23 виявилася лівшею, тобто з 100% дошкільників 7% ліворуких. Провевши аналіз усіх вікових груп дитячого садка виявилося, що діти молодших груп конкретно не виявлено навички роботи конкретної руки. Середня група у дітей не сформовані навички однієї чи іншої руки діти розгублені при виконанні різних завдань. Для дітей дошкільного віку є діти водночас , які позитивно та активно виконували всі завдання і навпаки, які не охоче виконували завдання дані вихователем для дітей старшої групи така поведінка характерна. Тож: виникла необхідність для виявлення статистичної значимості отриманих результатів. Для наочності подамо дані у вигляді гістограми. Дані показано на рис. 2.4
Як свідчать отримані дані, серед усіх 53 старших дошкільників 100%, лівші виявилося 3 дітей 6% з яких у 2 батьки виявилися також лівшами. В середніх групах з 46 дітей 100% лівші виявилася 1 дитина 2% у якої ні один з батьків не являються лівшею. В молодших групах з 49 дітей 100% не виявилося лівшей.Таким чином, можна зробити висновок,що у дітей лівшей батьки також можуть буди лівшами на 80 % . На мою думку, це можна пояснити тим, що у ліворуких дітей з великою ймовірністю батьки виявляються також лівшами. Водночас , серед молодших дошкільників не виявилося лівшей. Висновок Таким чином, серед ліворуких дітей можна виділити, як мінімум, три групи. Переважне володіння тією чи іншою рукою визначається не бажанням чи примхою дитини, а особливою організацією роботи її мозку. Зв'язок між правою та лівою півкулею головного мозку, а отже й зв'язок між правою та лівою рукою в шульг протікає помітно швидше. У правші права й ліва півкулі мозку мають власні функції й знаходяться в постійній взаємодії. Інформація ззовні поступає спочатку в праву півкулю, де пізнається, «отримує образ», а потім уже в ліве, де конкретизується й називається. Права півкуля (у правші) переважно відповідає за оцінку просторових стосунків, уяву, цілісне сприйняття, оцінку ритмів й одночасне сприйняття декількох стимулів. Ліва півкуля спеціалізується на оцінці тимчасових стосунків, конкретизації словесних виразів, чисел, на аналітичному послідовному сприйнятті, абстрактному й узагальненому мисленні. Права мозкова півкуля зв'язана в основному з чутливою сферою, а ліва пов'язана з руховою й мовною сферою. Права півкуля відповідає за роботу лівої половини тіла, а ліва – за роботу правої половини тіла. У більшості людей домінує «логічна», ліва півкуля, а організуючу роль грають енергетичні, підкіркові структури. Усередині півкуль компоненти психічних функцій теж досить чітко локалізовані У лівші обидві півкулі, як правило, більш автономні за своєю роботою, міжпівкульові взаємодії формуються набагато пізніше, ніж у правші. Локалізація функцій носить більш «розмитий» характер. Функції не мають точного розподілу ні за півкулями, ні в середині півкулі й формуються лише при добре збалансованому вихованні дитини або в ході спеціальних занять. До того ж у лівші домінує права, образна, півкуля. Звідси – багата уява, фантазії й страхи. Ліворукі схильні більше до синтезу, ніж до аналізу, що також свідчить про добре розвинуте образне сприймання дійсності, більш тонке відчуття кольору й звуку. Набір креативних здібностей – тобто розвинена інтуїція, уміння схоплювати великі обсяги інформації й швидко виокремлювати головне, миттєво заглиблюватися в проблему й інтуїтивно знаходити рішення – дає змогу лівшам генерувати дійсно оригінальні ідеї, висувати нестандартні гіпотези, робити такі відкриття, на які бувають нездатні праворукі люди, що зазвичай мислять традиційно. У лівшів зв’язки між півкулями мозку не надто жорсткі, як у праворукої більшості. Тому інформація в корі головного мозку обрабляється повільніше. Але це не хвороба, а особливість. У сильного правші інші складності: жорсткі зв’язки між напівкулями ніби залишають мало шансів на свободу творчості та різновиди діяльності. Загальні висновки Можна зробити з цього висновок, що вихователь повинен вміти проводити індивідуальну роботу з ліворукими дітьми та буди тактовим по відношеню до дитини .Знайти порозуміння з дітьми та використовувати диференційований підхід. До теперішнього часу в літературі і в свідомості народу існують дві протилежні думки щодо здібностей і якостей ліворуких дітей. Одні вважають, що у лівшів знижені розумові здібності, інші, навпаки, відстоюють винятковість, талановитість, нестандартність. Є точка зору, що зв'язує особливості лівшей і правшей з функціональною спеціалізацією домінантної півкулі мозку – лівого у правшів, правого у лівшей. Можна виділити і ще таку точку зору: її прихильники заперечують відмінність між лівшами і правшами на тій підставі, що індивідуальне розмаїття в організації діяльності та вищих психічних функцій у лівш і правшів перекриває групові відмінності. Лівші відрізняються від правшів не тільки тим, якою рукою вони пишуть, а цілим комплексом психологічних якостей, що з особливим розподілом праці між півкулями. Ліворукість відображає спадкову і сформувалася протягом життя систему функціонування головного мозку. Саме тому переучувати ліворукої дитини – значить серйозно міняти його біологію. Інтелектуальний розвиток лівші не порушується. Навпаки, вони нерідко відрізняються неабиякими здібностями в певних сферах діяльності. Лівші, володіючи добре розвиненим почуттям організації простору, блискуче виявляють себе в архітектурі. Серед ліворуких чимало талановитих математиків і видатних спортсменів. Ліворукість дає перевагу не тільки в боксі, а й у фехтуванні, бейсболі, тенісі, спортивній боротьбі.При зустрічі з ліворукою дитиною слід пригадати, що у такої дитини з великою ймовірністю є ліворукі батьки. Крім того, якщо їх зацікавити рішенням проблем дитини, то вони згадають, які труднощі переживали в дитинстві самі і як змогли їх подолати. І тоді вони зможуть розповісти про це своїй дитині, допомогти їй подолати труднощі і самі навчаться розуміти свою дитину. В повсякденному житті слід надавати дитині самому вирішувати, якою рукою він буде виконувати звичайні дії. Виняток складає їжа, оскільки краще одразу навчити дитину діяти ножем та виделкою прийнятими в Європі способами,коли обидві руки активні в різних діях: ніж знаходиться в правій руці, а виделка – в лівій. Оскільки користуватися ложкою не визначається правилами, то дитина може це робити зручною для неї рукою. З цієї сторони завдання дорослого – не навчати дитину тому, що він сам вміє єдиним відомим йому методом, а разом з дитиною заново вивчати світ, можливо, дещо іншим способом. Цей підхід відрізняється від першого тим, що буденний захід – передача знань за допомогою відомих стереотипів – перетворюється у чудовий процес пристосування до іншого навколишнього, іншого відчуттю, повторний вхід в цей світ. Цей процес взаємного збагачення: дитина отримує досвід дорослого, ще не досяжний йому самому, а дорослий знову дивиться на світ поглядом дитини. Цей процес взаємної поваги не має жодного відношення до безвідповідального потурання, коли дитині дозволяється все, оскільки він – унікальна особа. Завдання вчителя в тому, що, максимально виявляючи свої індивідуальні якості, дитина не обмежувала ними ні права, ні можливості виявлення унікальних якостей інших дітей та дорослих. З цієї позиції потрібно заохочувати ліворуку дитину, відноситись до письма як до малювання. Нехай вона змальовує слова зручним способом, досягаючи максимальної точності. Можна дозволяти їй писати повільніше, але акуратніше, дещо довше,ніж іншим дітям. При цьому з дитини не знімається відповідальність за якість письма, вміння правильно та грамотно писати, досягати цього шляхом вправ. Але і праворука дитина потребує підтримки при малюванні. І тоді любов у обох цих випадках буде проявлятися в наполегливому заохоченні якісного засвоєння навичок дій вибраної дитиною руки. |
