ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ З ОПРАЦЮВАННЯ НПАОП З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Дослідження нормативно-правової бази у сфері охорони праці є одним із важливих напрямків наукової діяльності. Нагальною проблемою є наявність великої кількості правового матеріалу, який потребує певного узагальнення, систематизації та актуалізації до сучасних умов розвитку законодавства про охорону праці.

Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами 1994 року [1 ] зобов’язала Україну вжити заходів для зближення існуючого і майбутнього законодавства з законодавством Співтовариства. Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами [2] Україна на шляху реформування національної правової системи зіткнулася із низкою надзвичайно важливих проблем, тому на цей час особливої актуальності набуває процес поступової адаптації національного законодавства з охорони праці у відповідність до acquis communautaire. З цією метою, починаючи з 2005 року, Кабінетом Міністрів України щороку ухвалюються Плани заходів щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 4 квітня 2013 року затверджено Загальнодержавну соціальну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014- 2018 роки [3], в якій одним із шляхів розв’язання проблем у сфері охорони праці є приведення нормативно-правової бази у сфері охорони праці у відповідність із сучасними вимогами та законодавством ЄС. Так, відповідно до додатку 2 до Загальнодержавної програми (п. 1.1 завдань і заходів) передбачено розроблення 101 НПАОП за період з 2014 по 2018 рік. З них у 2014 році – 4 НПАОП, у 2015 році – 24 НПАОП, у 2016 році – 24 НПАОП, у 2017 році – 19 НПАОП та у 2018 році – 30 НПАОП.

Враховуючи необхідність удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці, обумовлену сучасними умовами розвитку держави, постає потреба у створенні нових підходів до вирішення питань щодо нормотворчої діяльності в сфері охорони праці та удосконаленні існуючих вимог до розроблення та перегляду НПАОП. Вирішення цієї задачі потребує проведення аналітичних досліджень нормативно-правової бази з питань охорони праці на предмет виявлення суперечностей та невідповідностей підзаконних нормативних актів положенням актів вищої юридичної сили з метою подальшого удосконалення існуючих вимог до розроблення та перегляду нормативно правових актів.

Згідно Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, та обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування [4].

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою КабінетуМіністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 (у редакції від 23 жовтня 2013 р.) [5] покладає на Міністерства та інші органи виконавчої влади обов’язок забезпечити постійний перегляд виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність з Конституцією, законами України та acquis communautaire.

Сучасний стан адаптації законодавства України з охорони праці до вимог законодавства ЄС можна охарактеризувати наступним чином:

ряд директив ЄС планується проаналізувати з метою визначення необхідності і способу впровадження їх положень у законодавство України;

положення європейського законодавства вже впроваджено у вітчизняне законодавство шляхом затвердження технічних регламентів та НПАОП;

проекти нормативно-правових актів, адаптовані до вимог законодавства ЄС, перебувають на стадії підготовки до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці;

заплановано розроблення нормативно-правових актів, у яких будуть імплементовані положення директив ЄС.

Після прийняття постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України» та прийняття Акту проголошення незалежності України Верховна Рада України постановила, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України [6]. Проте, з прийняттям Закону України «Про охорону праці» [7] у 1992 році постала необхідність розроблення нових підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері охорони праці в ринкових умовах.

Під нормативно-правовою базою охорони праці розуміємо сукупність документів, що належать до категорії нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до статті 27 Закону України «Про охорону праці», включених у Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці (далі – Покажчик НПАОП), що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з охорони праці, відповідно до Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 р. № 151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 778/9377 (далі – Положення про Державний реєстр) [8].

У системі нормативно-правових актів з охорони праці виділяють такі види: правила, переліки, норми, положення, інструкції, порядки та інші, до категорії яких належать вимоги, регламенти, методики, методичні вказівки, керівництва, типові рішення, галузеві стандарти.

Кількісний розподіл видів нормативно-правових актів з охорони праці наведено на рис.1.

Рис. 1. Кількісний розподіл видів нормативно-правових актів з охорони праці

Характерною особливістю нормативно-правової бази охорони праці є те, що вона не має цілісного характеру. Відсутність системного підходу до розроблення нормативно-правових актів зумовлює наявність правил охорони праці, сфера дії яких поширюється як на окремі види робіт, так і на окремі види економічної діяльності, в результаті чого для окремих видів економічної діяльності видано декілька правил охорони праці (наприклад, оброблення металу), а при здійсненні інших видів економічної діяльності (наприклад, текстильна промисловість) дотеперішнього часу користуються застарілими галузевими стандартами безпеки праці. Однією з проблем нормативного забезпечення охорони праці є дублювання нормативно-правових актів. Нерідко норми, викладені у підзаконних актах, вступають у суперечність з актами вищої юридичної сили.

За часом прийняття нормативно-правові акти з охорони праці можна поділити на дві групи: акти законодавства СРСР, які застосовуються відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12 вересня 1991 р. [9] (393 НПАОП); нормативно-правові акти з охорони праці, прийняті відповідно до Закону України «Про охорону праці» (355 НПАОП). З кожним роком число чинних актів законодавства СРСР, що регулюють відносини у сфері охорони праці, зменшується, оскільки триває їх заміна на нормативно-правові акти, прийняті відповідно до Конституції України та Закону України «Про охорону праці» центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці. Проте наявність значної кількості актів законодавства СРСР (майже 53 %) унормативно-правовій базі охорони праці є однією із проблем, яка уповільнює її реформування, що у свою чергу ускладнює застосування всієї системи законодавства про охорону праці в державі.

Слід зазначити, що нормативна база охорони праці включає 84 нормативно правових акту з охорони праці, прийнятих відповідно до Закону України «Про охорону праці», які не мають державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, що здійснюється відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 1 2 квітня 2005 р. № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 р. № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 [10]. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1 992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» [11 ], прийнятої на виконання Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» [12], нормативно-правові акти, державна реєстрація яких не проведена у встановленому законодавством порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Для більшої наочності дані щодо стану нормативно-правової бази охорони праці наведено на рис. 2.

Основна відмінність між законодавством ЄС і національним законодавством держав-членів ЄС полягає в тому, що, як правило, на рівні ЄС немає законів, а є лише директиви, які стосуються конкретних юридичних сфер і мають бути виконані за допомогою національного законодавства. Потрібно зазначити й те,що ЄС рідко встановлює абсолютний рівень правових стандартів. Здебільшого його директиви гармонізують (гармонізація полягає у приведенні норм внутрішнього права держав-членів Євросоюзу у відповідність до вимог права ЄС з метою створення однакових правових умов для учасників ринкових відносин.) конкретні питання законодавства шляхом встановлення мінімальних стандартів, які знаходяться посередині між нормами держави-члена з найвищим рівнем регулювання і держави-члена з найнижчим рівнем регулювання. Тому будь-яка стратегія на зближення законодавства третіх країн, включаючи Україну, до законодавства ЄС повинна враховувати цю особливість системи права ЄС.

Також проблемним питанням залишається відстеження результативності НПАОП, які є в свою чергу регуляторними актами, тобто актами, що регулюють відносини у певній сфері. За інформацією Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо результатів аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів переважна більшість проаналізованих звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів фактично не містить даних та припущень, на основі яких відстежувалась результативність, при цьому виконавці заходів з відстеження зазначають, зазвичай, просто некоректні дані. У переважній кількості проаналізованих Держпідприємництвом звітів ступень досягнення визначених цілей зазначено формально, оскільки звіти не містять обґрунтованого висновку щодо досягнення/недосягнення цілей регуляторного акта, задекларованих при його прийнятті [13]. Вирішити проблеми національної нормативно-правової бази з питань охорони праці можливо такими шляхами:

шляхом систематизації існуючої нормативно-правової бази, тобто приведення її до єдиної впорядкованої системи шляхом усунення розбіжностей і надання одноманітності правовому регулюванню подібних або близьких видів суспільних відносин з метою зменшення кількості нормативно-правових актів;

недопущення дублювання однакових правових норм у кількох нормативних актах одночасно; вилучення цілої низки НПА, що не відповідають чинному законодавству України, мають тимчасовий характер та взагалі не регулюють правовідносини між працівниками та роботодавцями;

шляхом прийняття нормативно-правових актів України, які відображатимуть реальні вимоги охорони праці для різних видів господарської діяльності за сучасних умов і відповідатимуть європейським вимогам і стандартам у цій сфері;

шляхом створення сучасної інформаційної системи з питань охорони праці, що забезпечить підтримання НПА в контрольному стані, враховуючи нові можливості електронного обліку НПА, та підвищить рівень інформованості працівників та роботодавців у цій сфері;

шляхом активного залучення іноземних фахівців-нормопроектувальників та максимального використання технічної допомоги ЄС щодо адаптації законодавства України;

шляхом розширення і активізації наукових досліджень проблем адаптації та забезпечення впровадження наукових рекомендацій з цих питань у реальну практику.

Україна, нажаль, знаходиться ще далеко від європейських стандартів правової регламентації. Різнобічність європейського правового поля та його комплексний характер наочно свідчать про ускладнення на шляху гармонізації національного законодавства із європейським. Формування правового поля держави є тривалим соціальним процесом, що органічно пов’язаний із змінами у всіх інших сферах життя суспільства. Штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому умови найбільшого сприяння.

Підводячи підсумки можна зробити висновок, що процес адаптації українського законодавства до законодавства ЄС пов’язується з необхідністю його всебічного комплексного дослідження та систематизації, який в українських реаліях триватиме щонайменше десятки років.

Список літератури першого роздылу:

1. Декларація ЄС щодо України / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/chronology/index_uk.htm.

2. Постанова Верховної Ради України «Про Основні напрями зовнішньої політики України» від 02.07.1993 р. № 3360-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 37. – ст. 379.

3. Закон України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 46. – ст. 415.

4. Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» від 11.06.1998 р. № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – с. 3. – ст. 870.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 12.06.1998 р. № 852 / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/852-98-%D0%BF.

6. Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» від 09.02.1999 р. № 145/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 6. – с. 18.

7. О.В. Зеркаль Інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/4748.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 16.08.1999 р. № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. – с. 168.

9. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.

10. Рудой К.М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу: автореф. диc. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / К.М. Рудой; Нац. Університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. – 20 с.

11. Коломоєць Т.О. Адаптація інформаційного законодавства України до вимог ЄС як складова сучасного вітчизняного правотворчого процесу: монографія / Т.О. Коломоєць, С.В. Грищак; М-во освіти і науки України, Запор. нац. ун-т, Нац. гірн. ун-т. – Д.: НГУ, 2013. – 164 с.

12. Указ Президента України «Про Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 30.08.2000 р.№ 1033/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. – с. 12. – ст. 1481.

13. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – ст. 367.

14. Закон України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21.11.2002 р. № 228-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 3. – ст. 12.

15. Постанова Верховної Ради України «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі» 13.03.2014 р. № 874-VII // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 16. – ст. 584.

16. Політичні положення Угоди про асоціацію / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/association_ agreement/index_uk.htm.

17. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246581344.

Список літератури до другого розділу:

1 . Закон України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 46. – С. 415.

2. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом/ [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ publish/article?art_id=246581344.

3. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки» від 4.04.2013 року № 178-VII // Відомості Верховної Ради України, 2014. – № 10. – С. 637.

4. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 року № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України, 2004. – № 29. – ст. 367.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1992 № 731 // Урядовий кур'єр, 1993, № 25-26.

6. Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-XII // Відомості Верховної Ради України, 1991 . – № 46. – ст. 621 .

7. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. – №49. – С.668.

8. Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 року № 151, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 778/9377 / Офіційний вісник України, 2004. – № 27. – том 2. – С. 608, ст. 1827.

9. Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.

10. Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 р. № 883/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 / Офіційний вісник України. – 2013. – № 38. – С. 109, ст. 1357.

11. Постанова Кабінета Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» / Урядовий курʼєр. – 1993. – №25 – 26.

12. Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» / Збірник указів Президента. – 1992. – № 4.

13. Інформація щодо результатів аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів: [Електронний ресурс] // Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. URL: http://www.dkrp.gov.ua/info/2518.