ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Етнічний склад населення та етнічні процеси сучасної України.

Білет 13.

Сучасний етнічний склад населення нашої планети - результат тривалого історичного процесу. Етнос (з давньогрецької - народ) - це історично сформована стійка спільнота людей, які мають власну мову, культуру, розуміння своєї єдності і відмінності від інших етносів. Важливими умовами формування етносу є спільність мови (тому назви народів часто збігаються з назвами мов) і території. Однак й територіально роз'єднані групи етносу можуть тривалий час зберігати національну самобутність, яка виражається у звичаях, народному мистецтві, релігії, нормах поведінки, обрядах тощо

В Україні, крім українців значний відсоток становлять інші східнослов'янські народи (росіяни і білоруси), західні і південні слов'яни (поляки, чехи, словаки, болгари), а також євреї, романомовні молдовани та румуни, греки (розмовляючі новогрецькою та тюрською мовами), представники фіно-угорської (переважно угорці) та алтайської (татари, кримські татари, гагаузи) мовних сімей. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. у республіці нараховувалося 37,5 млн. українців (77,8% від загальної кількості населення) і 10,9 млн. (22,2%) представників інших національностей, у тому числі 8,3 млн. росіян (17,3% населення). Найчисельнішими після росіян є такі етнічні спільноти: білоруси -275,8 тис. (0,6%)), молдовани - 258,6 тис. (0,5%), кримські татари - 248, 2 млн. (0,5%), болгари - 204,6 тис. (0,4%), угорці - 156,6 тис. (0,3%), румуни - 151 тис. (0,3%), поляки -141,1 тис. (0,3%), євреї - 103,6 (0,2%), вірмени - 99,9 тис. (0,2%), греки - 91,5 тис. (0,2%), татари - 73,3 тис. (0,2%), цигани(рома) - 47,6 тис. (0,1%), азербайджанці - 45,2 тис. (0,1%), грузини - 34,2 тис. (0,1%), німці - 33,3 тис. (0,1%), гагаузи - 31,9 тис. (0,1%). Слід підкреслити, що визначення етнічної належності провадилось за ідентичністю, тобто усвідомленням людиною приналежності до тієї чи іншої етнічної спільноти.

Від проведення попереднього перепису (1989 р.) питома вага українців зросла на 5,1%. Вони становлять більшість у всіх регіонах, особливо західних, за винятком Автономної Республіки Крим і Севастопольської міськради. Найбільше їх - понад 90% - у Вінницькій, Чернігівській, Черкаській, Київській, Полтавській, Житомирській та Кіровоградській областях. Росіяни кількісно переважають у Криму (58,3%) і деяких південних і східних регіонах, зокрема в Донецькій області - 14,2%; білоруси мешкають переважно в містах. Це ж стосується євреїв, чисельність яких помітно зменшилась у міжпереписний період - на 382,7 тис. Більшість молдован живе в сільських місцевостях Чернівецької та Одеської областей, а греків - на півдні Донецької області. У західних областях поряд з українцями живуть угорці, румуни і словаки, в Одеській - гагаузи. Досить компактні етнічні масиви у цій же області та Приазов'ї становлять болгари. Поляків найбільше у Житомирській (49 тис), Хмельницькій (23 тис), та Львівській обл. (18,9 тис). Внаслідок повернення з місць депортації у більш як п'ять разів зросла численність кримських татар - 248,2 тис, а також німців, які проживають навеликими групами у південних областях. За перписом 2001 р. понад 85% людності країни назвали рідною мову своєї національності. Серед українців такі склали більшість у всіх областях, крім Луганської та Донецької.

У міжпереписний період набагато (9,8%) збільшився відсоток осіб, які вільно володіють українською мовою - 42,4 млн. або 87,8% всього населення країни. Одночасно майже дві третини вільно володіють російською мовою, яка найбільше поширена у східних і південних областях. Ступінь володіння мовою своєї національності залежить від багатьох чинників - історичних передумов, етнічної самосвідомості, чисельності, характеру розселення, міжетнічних взаємин. Найбільше зберегли мову своєї національності росіяни (95,7%), угорці (95,4%), кримські татари (92%), румуни (91,7%) та гагаузи (71,5%).

Етнодержавний підхід, який окреслився в країні дає підстави для консолідації навколо ідеї зміцнення української демократичної держави, усіх громадян незалежно від їхнього етнічного походження, мови, конфесії або раси. Для всіх них створені умови для активної участі у державотворчих процесах. Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації і розвитку української нації, а також всебічному розвитку всіх народів і національних меншин.

їхні права зафіксовані у Декларації прав національностей України, базовому Законі України "Про національні меншини в Україні", положеннях Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов та інших міжнародних актах, затверджених Верховною Радою України. Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної етно-національної політики та забезпечення прав національних меншин є Державний комітет України у справах національностей та міграції.